Але це не слід плутати з так званим божественним правом царів — пізнішою теорією, розробленою з наміром звільнити політичних правителів від підпорядкування папству. Згідно з теорією про божественне право, царі отримують свою владу правити безпосередньо від Бога, а не через римських пап. «Нова католицька енциклопедія» (англ.) заявляє: «У той час коли папа мав абсолютну духовну і навіть світську владу над державними правителями, ідея про божественне право давала царям національних держав можливість назвати свою владу такою ж божественною, як і влада папи»b.