Чи ви проймаєтесь пошаною до свого місця поклоніння?
«З раннього дитинства євангелія християни завжди мали своє влаштоване та визначене місце для поклоніння Богові» («Початкове християнство», англ., Вільям Кейв).
БОЖІ люди завжди з великою радістю збиралися для поклоніння. Так було в першому столітті, так є і сьогодні. Ранні письменники й теологи Лукіан, Климент Александрійський, Юстін Мученик і Тертулліан погоджувалися з тим, що християни мали конкретні місця, куди регулярно сходилися для поклоніння.
Те саме підкреслює Біблія, згадуючи багато разів про регулярні зібрання, що проводилися групами християн. Ці групи називалися зборами. Це є відповідною назвою, бо слово «збір» в мові, якою писалася Біблія, вказує на групу людей, які зійшлися для особливої цілі або діяльності.
Ранні місця християнського поклоніння
Для чого збиралися християни першого століття? У Біблії розповідається про велику кількість зібрань і повідомляється, що характерною рисою тих зібрань було навчання (Дії 2:42; 11:26; 1 Коринтян 14:19, 26). Там проводилась освітня програма, яка складалася з промов, розповідей підкріпляючих прикладів та уважного перегляду листів від керівного органу з Єрусалима або від одного з апостолів.
У Дії 15:22—35 ми читаємо, що після того, як один з таких листів був прочитаний християнам в Антіохії, Юда та Сила «частим словом підбадьорували та зміцняли братів». В іншому описі говориться, що, коли Павло та Варнава прибули до Антіохії, вони «скликали церкву [збір, НС] і розповіли все, що Бог зробив з ними». Характерною рисою християнських зібрань була також молитва до Єгови (Дії 14:27, Деркач).
Будівлі, у яких збиралися в першому столітті збори для поклоніння, не були такими пишними спорудами, як багато сьогоднішніх церков загальновизнаного християнства. Християни зустрічалися, переважно у приватних домах (Римлян 16:5; 1 Коринтян 16:19; Колосян 4:15; Филимона 2). Часто зібрання проводилися на горищі або у верхній кімнаті приватного дому. І власне у такій верхній кімнаті відбулась Господня Вечеря. Також у верхній кімнаті було помазано святим духом у П’ятидесятницю 120 учнів (Луки 22:11, 12, 19, 20; Дії 1:13, 14; 2:1—4; 20:7, 9).
Сьогодні Свідки Єгови наслідують встановлений апостолами зразок. Вони користуються місцями для зібрань, відомими як Зали Царства. Там вони навчаються ставати кращими проповідниками доброї новини про Боже Царство (Матвія 24:14). У Залі Царства вони також вивчають Святе Письмо, моляться і підбадьорюють одні одних. Це у згоді з біблійною вказівкою з Євреїв 10:24, 25: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той».
Правильно користуйтеся нашим місцем поклоніння
Чи ви пригадуєте слова апостола Павла: «Бог не є Богом безладу, але миру» і «все нехай буде добропристойно і статечно»? Якщо ви переглянете контекст цих слів, то побачите, що Павло розглядав, у який спосіб слід проводити християнські зібрання. Як і в апостольські часи, християни сьогодні впевняються у тому, чи їхні зібрання регулярні та добре організовані (1 Коринтян 14:26—40).
У номері «Вартової башти» за 15 жовтня 1969 року (англ.) говорилося: «Непідроблена духовна атмосфера в Залі Царства є результатом справжньої зацікавленості у правдивому поклонінні та біблійній настанові. А невимушене та природне оточення у залі сприяє тому, що присутні є чуйними та привітними і ні в якому разі не пригніченими таємничою серйозністю». Звичайно, брати завжди стараються, щоб спосіб користування Залом Царства відбивав пошану і повагу до нього.
Загальновизнане християнство виявило стосовно цього великий брак пошани. Деякі релігійні організації використовують свої місця поклоніння у ролі громадських центрів розваги. Там проводяться концерти релігійної рок-музики, також виділяються приміщення для занять секцій важкої атлетики, там є більярдні, дитячі центри та кінотеатри. Пунктом програми в одній церкві було змагання з боротьби. Важко уявити, щоб це погоджувалося із прикладом, який залишили апостоли.
Якщо в якомусь зборі у першому столітті поводилися неправильно, то відразу давалося напучування. Наприклад, дехто у християнському зборі в Коринті використовував відзначання Господньої Вечері як нагоду наїдатись та напиватись. Вони приносили із собою їжу, щоб споживати її перед або після зібрання, декотрі навіть об’їдались і впивались. Це насправді недопустимо. Апостол Павло писав до них: «Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити?» (1 Коринтян 11:20—29).
Згідно з Павловою порадою Свідки Єгови намагаються вирішувати особисті справи не в Залі Царства, а вдома чи десь в іншому місці. Щоправда, наші регулярні зібрання дають чудову нагоду побачити одночасно багато братів. Проте Зал Царства присвячений Єгові і ним слід користуватися виключно для поклоніння. Ми не приходимо сюди, щоб займатися світськими питаннями або улагоджувати особисті фінансові справи.
Крім того, Зали Царства не повинні бути місцем розважальних програм, комерційних справ, не мають використовуватися у благодійних цілях, як, наприклад, місце догляду за дітьми. Існує багато інших місць, де можна займатися такими особистими або діловими справами.
Старійшини помітили в одному Залі Царства, що у членів збору ввійшло у звичку позичати або повертати позичене на зібраннях. Також у Залі Царства робився постійний обмін касетами з відеофільмами. Хоча це не комерційна справа, старійшини наголосили цим братам, що розумніше було б вирішувати все це вдома, якщо можливо.
Щоб уникнути ситуацій, які можуть породити неправильні думки, а також упевнитися, що Залом Царства користуються належним чином, кожен з нас повинен запитати себе: «Чи існують певні особисті справи, якими я займаюсь у Залі Царства, що можна вирішити вдома?» Наприклад, коли брати організовують поїздки за місто або інші товариські зустрічі, чи не краще було б обговорювати ці справи вдома? Чи не можна було б подзвонити або прийти додому до тих, з ким ми хочемо це обговорити? Павловими словами ми можемо сказати: «Хіба ж ми не маємо домів для улагодження цих справ?»
Призначений час та місце для поклоніння Єгові
В Екклезіяста 3:1 Біблія говорить: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом». Коли ми приходимо на зібрання у Зал Царства, то можемо повністю зануритися у діяльність, яка пов’язана із християнським служінням. Це час, призначений для поклоніння Єгові.
Яків, Ісусів брат по матері, відраджував від фаворитизму у християнському зборі (Якова 2:1—9). Як ми можемо застосовувати цю пораду в наших Залах Царства? Відчуття, що комусь виявляється особлива прихильність, може виникнути тоді, коли в присутності всіх передаються поштові картки із запрошенням на товариські зустрічі. В одному зборі стало звичаєм класти такі запрошення у портфелі або вкладати в Біблії цих осіб. Щоправда, давати у такий спосіб запрошення значно зручніше, ніж розсилати їх поштою або розносити по квартирах. Але як почувають себе незапрошені, коли бачать, що запрошують інших осіб? Чи це може скласти враження фаворитизму?
Звичайно, немає потреби на строгі правила, згідно з якими забороняється передавати в Залі Царства особисте повідомлення або пакунок, і немає нічого поганого в тому, щоб порозмовляти там про щоденні справи або якісь події, попросити когось прийти до вас додому або запросити разом провести вихідні. Але все це повинно бути побічним і має робитися розсудливо та скромно. Особисті справи ніколи не повинні відвертати нас від головної мети нашого перебування у Залі Царства, а саме — духовного напучування (Матвія 6:33; Филип’ян 1:10).
Чоловіки, що є прикладом
Старійшини та службові помічники є прикладом у виявленні великої пошани до Залу Царства. Як правило, для координації справ, що стосуються утримання Залу Царства, призначається один або два старійшини та службові помічники. Якщо в одному залі збирається більше зборів, тоді за ним наглядає комітет старійшин.
Тоді як певним особам надається спеціальне призначення виконувати такі обов’язки, усі службові помічники і старійшини повинні по-справжньому піклуватися залом. Вони розуміють, що Зал Царства присвячений Єгові і є місцем для поклоніння йому.
Старійшини не повинні зволікати, коли існує потреба зробити ремонт (2 Хронік 24:5, 13; 29:3; 34:8; Неемії 10:40; 13:11). У декотрих зборах здійснюється регулярний огляд Залу Царства, щоб негайно виконувати поточний ремонт. Також проводиться інвентаризація, щоб знати, які господарські засоби є в наявності. Якщо існує визначене місце для збереження цих засобів для прибирання, інструментів та устаткування, усі старійшини та службові помічники повинні цікавитись, чи це місце є в охайному стані. Ті, хто працює біля столика з літературою та журналами, можуть старанно подбати, щоб пусті картонні коробки не захаращували зал.
Своїм прикладом старійшини та службові помічники можуть допомогти решті членів збору виявляти старанність у справах, пов’язаних із функціонуванням Залу Царства (Євреїв 13:7). Усі можуть виявити належну пошану тим, що прибирають зал та щиро дбають про його загальний вигляд.
У Матвія 18:20 Ісус сказав: «Де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані,— там я серед них». Так, Ісус цікавиться тим, що ми робимо, коли сходимося для поклоніння Єгові. Це стосується будь-яких зібрань, як тих, що проводяться у приватних квартирах, так і великих зібрань, наприклад, конгресів.
Мільйони Свідків Єгови вважають найкращим місцем — Зал Царства — місце свого регулярного поклоніння. Вони проймаються належною пошаною до цього місця. Ці люди старанно піклуються про нього і завжди намагаються належно послуговуватися ним. Тому й ви також слухайтеся застереження від самого Єгови: «Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш» (Екклезіяста 4:17).