Після депортації місіонерів наглядачем офіса був призначений 20-літній Дональд Новіллс, який охрестився лише чотири роки до того. Це призначення було для нього зовсім новим, хоча він вже кілька місяців служив районним наглядачем. Брат Новіллс жив у Гуалеї, небезпечному районі Сьюдад-Трухільйо. У своїй дерев’яній хатині з оцинкованим дахом та земляною підлогою він обладнав невеличкий офіс. Там Новіллс разом з Феліксом Марте готував копії «Вартової башти» для всієї країни.

Також йому допомагала сестра Мері Гласс, чоловік якої Енріке сидів тоді у в’язниці. Ось що вона розповідає: «Я закінчувала роботу о п’ятій вечора і відразу йшла допомагати брату Новіллсу. Після того як я підготувала трафарети з текстом “Вартової башти”, брат Дональд друкував копії на мімеографі. Потім інша сестра з Сантьяго, яку ми називали Ангелом, складала копії на дно 20-літрової каністри з-під олії, накривала їх шматком тканини й зверху накладала маніок, картоплю чи таро. Каністру сестра ховала у мішок і тоді громадським транспортом добиралася на північ країни, залишаючи по одній копії “Вартової башти” кожному збору. Сім’ї по черзі брали цю копію і спільно досліджували її».

Мері продовжує: «Ми мусили бути вкрай обережними, адже вулиці були переповнені урядовими агентами, які намагалися вивідати, де друкується “Вартова башта”. На щастя, їм це так і не вдалося, бо Єгова завжди захищав нас».