Молодіжні програми ООН. Наскільки вони успішні?
ПРИБЛИЗНО півтора десятиліття тому ООН проголосила 1985 рік Міжнародним роком молоді. А ще чотири роки тому ООН прийняла Світову програму дій для молоді до 2000 року й далі. За сподіваннями, обидві програми мали полегшити проблеми понад мільярда молодих людей у світі та відкрити для молоді більше можливостей. Чи ці програми поліпшили становище?
Безсумнівно, дещо таки змінилось. Журнал «Чойсес», який видається Програмою розвитку ООН, подає кілька прикладів. У 1982 році в Таїланді більше половини дітей дошкільного віку страждало від недоїдання. Проте не пройшло й десяти років, як недоїдання важкого та середнього ступеня майже зникло. У країні Оман у 1970 році було лише три школи, і їх відвідувало тільки 900 хлопчиків. Але 1994 року в цій країні пішло до школи майже 500 000 дітей і 49 відсотків з них складали дівчата. Це можна без вагання назвати успіхом.
Проте в публікації ООН «Діяльність Організації Об’єднаних Націй на користь молоді» (англ.) зауважується, що, особливо в країнах, які розвиваються, прогрес затьмарюється постійними проблемами, пов’язаними з освітою, безробіттям та бідністю. І це лише декілька проблем, на полегшення котрих спрямована Світова програма.
Наприклад, багато країн, що розвиваються, не зможуть досягти поставленої мети та до 2000 року забезпечити всім дітям початкову освіту. Батьки у цих країнах часто не посилають своїх дітей до школи, бо шкіл або немає, або ж навчання надто дороге. Внаслідок цього, як зауважується в публікації «Діяльність Організації Об’єднаних Націй на користь молоді», «кількість неписьменних дедалі зростатиме». Неписьменність сприяє безробіттю, а безробіття спричиняє цілий ряд соціальних лих, як-от «комплекс неповноцінності, відсунення на нижчий щабель суспільства», марнування молодих талантів та крайню бідність. І хоча бідність не щадить ані молодих, ані старих, молоді люди особливо вразливі до неї. У тій же публікації зроблено висновок, що, попри всі зусилля, «голод і недоїдання залишаються одними з найбільш серйозних та непіддатливих проблем, які загрожують людству».
Хоча добре задумані програми та наполегливі фахівці можуть дещо змінити, вони не в стані усунути причини соціальних лих. Для цього потрібно щось більше. Згідно з книжкою «Права людини та необхідність світового уряду» (голл.), проблеми світу будуть розв’язані тільки тоді, «коли прийде світовий уряд, який зможе забезпечити виконання своїх заходів». Тож не дивно, що і молоді, й старші християни з нетерпінням очікують близького приходу Божого Царства, бо саме воно є світовим урядом, про котрий Ісус учив молитися своїх послідовників (Даниїла 2:44; Матвія 6:9, 10). Цей уряд принесе величезні зміни!
[Ілюстрація на сторінці 31]
Освіта — це основне право й потреба всіх дітей.
[Відомості про джерело]
WHO photo by J. Mohr
[Відомості про ілюстрації, сторінка 31]
FAO photo/F. Mattioli
Logo: UN photo