Правда про брехню
«ТИ БРЕХУН!» Чи доводилось вам чути цей дошкульний докір? Якщо так, ви, безсумнівно, усвідомлюєте, наскільки це неприємне звинувачення.
Подібно до цінної вази, що розбивається на друзки, коли падає на підлогу, цінні взаємини можуть зруйнуватися брехнею. Авжеж, через деякий час ви, напевне, виправите заподіяну шкоду, але ваші стосунки, можливо, вже й повік не будуть такими, як колись.
«Ті, хто зрозумів, що їх обманювали,— пишеться у книжці «Брехня: моральний вибір у суспільному й приватному житті» (англ.),— обережно ставляться до нових запевнень у щирості. І вони аналізують свої колишні переконання та дії, враховуючи виявлений обман». Після того як обман було викрито, довірливі й відкриті взаємини між людьми можуть згаснути через тягар підозр і сумнівів.
З брехнею пов’язано стільки негативних почуттів, що виникає запитання: «Звідки з’явилася така підступна звичка?»
Перша брехня
Бог Єгова, створивши першу пару людей, Адама і Єву, оселив їх у мальовничому саду. Ані обман, ані шахрайство не затьмарювали життя в їхній оселі. Це був справжній рай!
Проте через деякий час після створення Єви Сатана Диявол звернувся до неї із звабливою пропозицією. Він сказав Єві, що коли вона скуштує «плід з дерева», котрий Бог заборонив споживати, то, усупереч Божим словам, не помре. Радше вона буде «як Бог, що знає добро й зло» (Буття 2:17; 3:1—5, Хоменко). Єва повірила Сатані. Вона взяла плід, покуштувала його, а відтак дала попробувати й своєму чоловікові. Але замість уподібнитися до Бога, як це їм обіцяв Сатана, Адам з Євою стали неслухняними грішниками, рабами тління (2 Петра 2:19). Сказавши першу брехню, Сатана став «батьком брехні» (Івана 8:44, Дулуман). З часом це грішне тріо побачило, що брехня нікого не доводить до добра.
Трагічні наслідки
Єгова хотів, аби всі його творива, небесні й земні, знали, що свідомий непослух не проходить безкарно. Він діяв без зволікання: бунтівне духовне створіння було засуджене на те, щоб прожити решту життя за межами Божої організації. Крім того, Бог Єгова врешті-решт знищить Сатану. Це станеться тоді, коли обітоване Богом «насіння» завдасть йому смертельного поранення в голову (Буття 3:14, 15; Галатів 3:16).
За свої вчинки Адам з Євою були вигнані з Едемського саду. Бог виніс Адаму такий вирок: «У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся». З часом все сталося так, як передрік Бог: Адам і Єва померли (Буття 3:19).
Увесь людський рід походить від Адама, тому ввесь є «проданий під гріх». Усі люди вспадкували недосконалість, яка веде до смерті (Римлян 5:12; 6:23; 7:14). Які ж жахливі наслідки мала ця перша брехня! (Римлян 8:22).
Глибоко вкорінена звичка
Оскільки Сатана та бунтівні ангели, які приєдналися до нього, ще не знищені, не дивно, що вони надихають людей ‘говорити неправду’ (1 Тимофія 4:1—3). Внаслідок цього брехня глибоко вкоренилася у людському суспільстві. «Брехня стала настільки поширеною,— зазначається у газеті «Лос-Анджелес таймс»,— що суспільство здебільшого не реагує на неї». Сьогодні багато хто пов’язує з брехнею політику й політиків, однак чи ви знаєте, що релігійні керівники належать до найгорезвісніших брехунів?
Ісусові релігійні опоненти під час його земного служіння розповсюджували про нього брехню (Івана 8:48, 54, 55). Ісус прилюдно засудив їх, кажучи: «Ви — діти Диявола. Ви прагнете наслідувати похітливість батька вашого... Коли ж він говорить неправду, то це він говорить від самого себе, бо він брехун і батько брехні» (Івана 8:44, Дул.).
Чи ви пригадуєте брехню, котру вони розповсюдили, коли після воскресіння Ісуса побачили його спорожнілу могилу? Первосвященики, говорить Біблія, «дали сторожі чимало срібняків, і сказали: «Розповідайте: Його учні вночі прибули,— і вкрали Його, як ми спали». Ця брехня розійшлася далеко і звела багатьох людей. Наскільки ж лукаві були ті релігійні керівники! (Матвія 28:11—15).
Релігійна брехня в наші часи
Яку відому брехню поширюють релігійні провідники в наш час? Вона подібна до тієї, що Сатана сказав Єві: «Умерти — не вмрете!» (Буття 3:4). Але Єва таки вмерла і повернулася в землю, до пороху, з котрого була створена.
А може, вона просто виглядала померлою, а насправді продовжує жити в якійсь іншій формі? Чи смерть — це лише перехід до іншого життя? У Біблії ніде не говориться, що якась частка Єви, маючи свідомість, продовжувала жити. Її душа не вижила. Вона згрішила перед Богом через непослух, а Біблія каже: «Душа, що грішить,— вона помре» (Єзекіїля 18:4). Єва, як і її чоловік, була створена живою душею, тому її існування як живої душі припинилося (Буття 2:7). Про стан померлих у Біблії говориться: «Мертві нїчогісїнько не тямлять» (Екклезіяста 9:5, Куліш). Однак чого зазвичай навчають церкви?
Церкви здебільшого навчають, що людина має безсмертну душу, а коли помре, її душа переходить до іншого життя чи то в блаженстві чи то в муках. Наприклад, у «Католицькій енциклопедії» (англ.) говориться: «Церква ясно вчить про вічність мук у пеклі як про правду віри, котру ніхто не може заперечити чи поставити під сумнів без явної єресі» (том 7, сторінка 209, видання 1913 року).
Наскільки відрізняється це вчення від правдивого біблійного твердження! Біблія навчає, що коли хтось помирає, то «він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть» (Псалом 146:4). Отже, згідно з Біблією, померлі не відчувають жодного болю, бо вони нічогісінько не тямлять. Тому Біблія заохочує нас: «Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї» (Екклезіяста 9:10, Кул.).
Важливо бути насторожі
Подібно як священики за Ісусового життя завели багатьох в оману, так і нині існує небезпека, що нас можуть звести лжевчення сучасних релігійних керівників. Ці люди «Божу правду замінили на неправду» і пропагують такі лжевчення, як безсмертя людської душі, або те, що душі людей мучитимуться в пекельному вогні (Римлян 1:25).
Опріч того, сучасні релігії ставлять людські передання та філософію на один рівень з біблійною правдою (Колосян 2:8). Тому багато хто сприймає Божі закони щодо моралі, в тому числі щодо чесності та статевої поведінки, як відносні, а не абсолютні. Наслідки цього добре описані в журналі «Тайм»: «Брехня процвітає у середовищі загальної непевності, коли люди вже більше не розуміють правил, що керують їхньою поведінкою у суспільстві, або не погоджуються з ними». (Порівняйте Ісаї 59:14, 15; Єремії 9:4).
У середовищі, де правда не в пошані, людині важче дотримуватися Божого застереження і не обманювати. Що може допомогти нам завжди бути правдивими?
Виберіть правду
Наше прагнення прославляти Творця є для нас джерелом найліпших спонук, щоб плекати звичку говорити правду. Біблія виразно називає його «Богом правди» (Псалом 31:6). Отже, якщо ми бажаємо задовольняти нашого Творця, котрий ненавидить «брехливий язик», то будемо спонукані наслідувати його (Приповістей 6:17). Як нам це робити?
Пильне досліджування Божого Слова дасть нам силу ‘говорити правду своєму ближньому’ (Ефесян 4:25). А втім, просто знати Божі вимоги недостатньо. Якщо ми, подібно до багатьох людей у нинішньому світі, не завжди схильні казати правду, то нам слід з усіх сил намагатися бути правдивими. Нам, можливо, потрібно буде наслідувати приклад апостола Павла й бути вимогливішими до себе. Павло написав: «Вмертвляю й неволю я тіло своє» (1 Коринтян 9:27).
Завжди говорити правду допомагає також молитва. Звертаючись до Єгови, ми зможемо отримати «наднормальну силу» (2 Коринтян 4:7, НС). Авжеж, мати «уста правдиві» і уникати «брехливого язика» не так вже й легко (Приповістей 12:19, Хом.). Але з допомогою Єгови цього можна досягти (Филип’ян 4:13).
Завжди пам’ятаймо, що не хто інший, як Сатана Диявол створює враження, нібито брехня є чимось нормальним. Він звів першу жінку Єву, умисно обманувши її. Проте ми добре розуміємо всі катастрофічні наслідки брехні Сатани. Через одну себелюбну брехню та трьох самолюбців: Адама, Єву й Сатану — люди зносять невимовні страждання.
Правдою про брехню є те, що вона подібна до смертоносної отрути. Однак ми, на щастя, не безпорадні. Ми можемо покинути звичку брехати й вічно отримувати схваленням Бога Єгови, який є «многомилостивий та правдивий» (Вихід 34:6).
[Вставка на сторінці 19]
Брехня подібна до смертоносної отрути.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Зруйновані брехнею стосунки — наче розбита ваза.