ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • mwbr26 Березень с. 1–11
  • Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
  • Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння» (2026)
  • Підзаголовки
  • 2—8 БЕРЕЗНЯ
  • 9—15 БЕРЕЗНЯ
  • 16—22 БЕРЕЗНЯ
  • 23—29 БЕРЕЗНЯ
  • 6—12 КВІТНЯ
  • 13—19 КВІТНЯ
  • 20—26 КВІТНЯ
  • 27 КВІТНЯ — 3 ТРАВНЯ
Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння» (2026)
mwbr26 Березень с. 1–11

Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»

© 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania

2—8 БЕРЕЗНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 41, 42

«Не бійся»

w25.05 12, абз. 13

Шукайте потіхи в Єгови

13 Хоча Єгова подарував вигнанцям прекрасну надію, він знав, що їхнє визволення буде супроводжуватися труднощами. Бог передрік, що наприкінці вигнання з’явиться могутній цар, який захопить довколишні народи і нападе на сам Вавилон (Ісаї 41:2—5). Чи в цей час у євреїв будуть причини переживати? Єгова наперед потішив свій народ, сказавши: «Не бійся, бо я з тобою. Не тривожся, бо я — твій Бог». (Прочитайте Ісаї 41:10—13.) Що Єгова мав на увазі, коли сказав: «Я — твій Бог»? Він не наголошував на тому, що євреї мають йому поклонятися. Це і так було ясно. Єгова нагадав їм, що він все ще на їхньому боці (Пс. 118:6).

ijwbv стаття 5, абз. 4—7

«Не бійся, бо я з тобою» (Ісаї 41:10)

«Я з тобою». Єгова пояснює своїм служителям, чому їм не треба боятися: вони не залишені самі на себе. Він знає про все, що вони переживають, і чує їхні молитви — він ніби зовсім поряд (Псалом 34:15; 1 Петра 3:12).

«Я — твій Бог». Єгова заспокоює своїх служителів. Він запевняє їх у тому, що не перестав бути їхнім Богом. Вони можуть не сумніватися, що Бог завжди буде допомагати їм і ніщо не стане йому на заваді (Псалом 118:6; Римлян 8:32; Євреїв 13:6).

«Зміцню я тебе й допоможу тобі. Я буду підтримувати тебе правою рукою праведності». Єгова тричі повторює ту саму думку і цим підкреслює, що обов’язково прийде на допомогу. Щоб показати, як він допомагає своїм служителям у біді, він наводить яскравий приклад. Якби хтось падав, Бог простягне свою праву руку і підніме його (Ісаї 41:13).

Бог зміцнює своїх служителів і допомагає їм передусім через своє Слово, Біблію (Ісуса Навина 1:8; Євреїв 4:12). Наприклад, у Божому Слові можна знайти поради для тих, хто живе у бідності, хворіє чи втратив близьку людину (Прислів’я 2:6, 7). Крім того, своїм святим духом, або діючою силою, Бог підтримує своїх служителів емоційно і допомагає їм тверезо мислити у важкий час (Ісаї 40:29; Луки 11:13).

w16.07 18, абз. 4, 5

«Не бійся, я допоможу тобі»

Хіба ці слова Єгови не підбадьорюють вас? Уявіть себе в ситуації, описаній у цих віршах. Єгова не каже, що ви будете йти, тримаючи його за руку, хоча це також хороший образ. Якби Єгова вів вас за руку, то в його правій руці була б ваша ліва рука. Але він простягає свою «правицю праведності» і бере вас «за праву руку», допомагаючи вам вибратися з важкої ситуації в житті. При цьому він зміцнює вас, запевняючи: «Не бійся, я допоможу тобі».

Чи вважаєте ви Єгову своїм люблячим Батьком і Другом, який прийде вам на допомогу у важкий час? Він цікавиться вами, дбає про вас і прагне допомогти вам. Єгова бажає, щоб ви не втрачали спокою попри будь-які труднощі, оскільки він дуже любить вас. Він — справжня «допомога, яку завжди можна отримати в часи лиха» (Пс. 46:1).

Духовні перлини

w01 1.10 20, абз. 3

Що таке вірність і відданість?

Своєму другу Аврааму Єгова сказав: «Я тобі щит» (Буття 15:1; Ісаї 41:8). Це не були просто слова. Єгова захистив і визволив Авраама та його домочадців від фараона й Авімелеха. Допоміг Аврааму врятувати Лота від чотирьох царів-союзників. Відновив дітородні функції 100-річного Авраама і 90-річної Сарри, щоб через них могло прийти обіцяне Насіння. Регулярно спілкувався з Авраамом через видіння, сни та ангелів. Бог виявляв вірність і відданість Аврааму за його життя й багато років після його смерті: століттями Єгова сповняв свою обітницю Авраамовим нащадкам, ізраїльтянам, незважаючи на їхню свавільність. Стосунки Єгови з Авраамом стали зразком справжньої вірності й відданості, перетвореної в любов на ділі. (Буття, розділи 12—25).

9—15 БЕРЕЗНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 43, 44

Пророцтва, записані за два століття наперед

gm 123, 124, абз. 16, 17

Пророцтва, що сповнились

16 У 539 році до н. е. підійшов до кінця час, упродовж якого Вавилон був провідною світовою державою. Рішучий перський правитель Кір разом з мідійським військом виступив проти Вавилона. Здавалося, він поставив перед собою недосяжну мету. Оточене величезними мурами, місто виглядало неприступним. Крім того, Вавилон захищала велика річка Євфрат, яка протікала через місто.

17 Грецький історик Геродот розповів, як Кір подолав оборонну систему міста: «Він послав частину війська туди, де річка входить у місто, а іншу частину поставив біля її виходу з міста. Він наказав воїнам, щоб вони, як тільки побачать, що річку можна перейти вбрід, вступали у місто її руслом. (...) Перський цар за допомогою каналу відвів Євфрат в озеро [штучне озеро, вирите попереднім правителем Вавилону], яке на той час уже перетворилось на болото, і завдяки цьому старе русло можна було перейти. Після того як вода в річці спала настільки, що сягала людям приблизно колін, перси старим руслом увійшли у Вавилон».

it «Кір», абз. 7, англ.

Кір

Завоювання Вавилону. Відколи Кір почав готуватися до завоювання могутнього Вавилону, він став відігравати важливу роль у сповненні біблійних пророцтв. Ім’я цього перського правителя згадується у пророцтві Ісаї про відбудову Єрусалима і храму. Там передрікалось, що за дорученням Єгови Кір завоює Вавилон і звільнить полонених юдеїв (Іс 44:26—45:7). Хоча це пророцтво було записано майже за два століття до того, як Кір прийшов до влади, і хоча край Юди, очевидно, був спустошений ще до його народження, Єгова передрік, що Кір діятиме як його «пастух» заради юдейського народу (Іс 44:28; пор. Рм 4:17). Через те що Кір заздалегідь отримав таке доручення, його було названо «помазанцем» (форма євр. слова машı́ах; грец. хрісто́с) Єгови (Іс 45:1). Слова «я кличу тебе по імені» (Іс 45:4) не означають, що Бог дав Кіру ім’я при народженні. Натомість Єгова заздалегідь знав, що народиться чоловік з таким іменем і що Він покличе саме його.

it «Кір», абз. 17, англ.

Кір

Кір ставився до юдеїв зовсім не так, як їхні попередні правителі-язичники. Він повернув їм дорогоцінні храмові речі, які Навуходоносор II забрав до Вавилону. Також Кір дав дозвіл на те, щоб з Лівану юдеям переправляли кедрові колоди, і постановив, щоб витрати на відбудову храму покрив царський дім (Езд 1:7—11; 3:7; 6:3—5). Згідно з написом на циліндрі Кіра (див. ІЛЮСТРАЦІЮ в статті «Повернення з вавилонського полону»), цей перський правитель зазвичай ставився до підкорених народів гуманно і толерантно. У написі сказано: «Міста, що [по той бік] Тигру, селища яких засновані з найдавніших часів,— богів, що жили в них, я повернув на їхні місця і заснував [для них] вічні оселі. Всіх їхніх людей я зібрав і відбудував їхні житла» (Хрестоматія з історії стародавнього світу / за ред. В. Струве. К., 1953, Т. 1. С. 197).

Духовні перлини

w24.02 30, абз. 8

Запитання читачів

Другий приклад — це пророцтво про те, що завойовник на ім’я Кір звільнить євреїв з неволі і накаже відбудувати храм Єгови (Ісаї 44:26—45:4). Воно сповнилося на перському цареві Кірі (Езд. 1:1—4). Але чи почав він поклонятися правдивому Богу? Ні. Єгова використав Кіра, щоб виконати пророцтво, але не позбавив його свободи волі і не змусив стати своїм служителем (Присл. 21:1).

16—22 БЕРЕЗНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 45—47

«Я Бог, і немає нікого, подібного до мене»

w20.06 5, абз. 14

«Нехай освячується твоє ім’я»

14 Сатана робив усе можливе, щоб завадити Єгові виконати свій намір. Але він постійно зазнавав поразки. З Біблії видно, як діяв Бог Єгова, і це доводить, що кращого Батька і Правителя немає. Щоправда, бунт Сатани і всіх, хто до нього приєднався, завдав Єгові сильного болю (Пс. 78:40). Все ж Бог підійшов до вирішення цієї складної ситуації з мудрістю, справедливістю і терпінням. Також він по-різному виявляв свою безмежну силу. Але щонайголовніше, в усіх його ділах видно любов (1 Ів. 4:8). Єгова невтомно трудився заради освячення свого імені.

cl 42, абз. 14

«Господь... силою великий»

14 Як ми далі дізна́ємось, Бог застосовує силу, щоб творити, нищити, захищати, відроджувати — коротко кажучи, для здійснення всього, що узгоджується з його досконалими намірами (Ісаї 46:10). Інколи Єгова виявляє силу, аби відкрити щось важливе про свою особистість та норми. Передусім він використовує силу для сповнення своєї волі — доведення правомірності своєї верховної влади й освячення свого святого імені за допомогою Месіанського Царства. Ніщо не зможе перешкодити звершенню цього задуму.

it «Повернення з вавилонського полону», абз. 1

Повернення з вавилонського полону

У 607 р. до н. е. багатьох юдеїв забрали в полон до Вавилону, а ті, що залишилися, втекли до Єгипту. Край Юди, який колись процвітав, став «пустищем», де не було «жодного мешканця» (Єр 9:11). Але Бог, який виявляє віддану любов, не хотів, щоб його народ назавжди залишився в неволі. Бог передрік, що юдеї «служитимуть вавилонському цареві 70 років», після чого він визволить вірний останок (Єр 25:11, 12; 29:10—14). І здійсненню Божого наміру не могла перешкодити навіть Вавилонська світова держава, яка здавалась непереможною. Повернення юдеїв з полону свідчить про те, що пророцтва Єгови виконуються з надзвичайною точністю.

w99 15.5 14, абз. 18, 19

Щасливі, що Єгова вказує нам свою дорогу

18 Сьогодні, як і колись, ті, хто бажає йти дорогою Єгови, повинні виявляти вірність і відданість, тобто бути сповненими рішучості служити лише Єгові і йому одному. Це також вимагає довір’я — непохитної віри в те, що Божі обітниці надійні й обов’язково сповняться. Від тих, хто бажає ходити дорогою Єгови, вимагається слухняності — безкомпромісного дотримування його законів та високих норм. «Праведний Господь і любить праведність» (Псалом 11:7, Дерк.).

19 Ахаз пов’язував свою безпеку з богами Сирії. Ізраїльтяни, котрі були в Єгипті, плекали надію, що ‘небесна цариця’ — богиня, поклоніння якій було в давнину дуже поширене на Близькому Сході,— принесе їм матеріальний добробут. Багато сьогоднішніх богів — це не буквальні ідоли, а швидше щось інше. Ісус, наприклад, попереджав про небезпеку служити «грошам» замість Єгови (Матвія 6:24, СМ). Апостол Павло говорив про «зажерливість, що вона ідолослуження» (Колосян 3:5). Він також згадував людей, для котрих «шлунок — їхній бог» (Филип’ян 3:19). Справді, серед головних богів, яким поклоняються в наш час, є гроші й матеріальні речі. Якщо придивитися ближче, стає очевидним, що більшість людей, включаючи тих, хто вважає себе релігійним, ‘кладуть надію на багатство непевне’ (1 Тимофія 6:17). Чимало людей у поті чола служать цим богам, і дехто з них отримує за це винагороду — живе у розкішних домах, користується дорогими речами та може щодня дозволити собі мало не бенкети. А втім, такий добробут не кожному по кишені. І навіть ті, хто втішається всіма цими благами, кінець кінцем переконуються, що самі по собі ці блага не приносять задоволення. Такі речі — хиткі й тимчасові, вони не задовольняють духовних потреб (Матвія 5:3).

Духовні перлини

w11 1.1 14, абз. 2, 3

Чи Бог знав, що Адам і Єва згрішать?

У Біблії теж говориться, що Бог — «єдиний, хто має мудрість» (Римлян 16:27). Небесні ангели бачили чимало виявів Божої мудрості. Коли Єгова творив землю і все живе на ній, ангели «радісний окрик здіймали» (Йова 38:4—7). Без сумніву, ці розумні духовні створіння з цікавістю спостерігали за подіями в Едемі. Чи міг мудрий Бог, який дав початок грандіозному всесвіту і вчинив багато дивовижних діл на землі, створити на очах ангелів двох унікальних осіб та приректи їх на гріхопадіння? Зрозуміло, це було б безглуздо.

І все ж дехто може запитувати: «Якщо Бог усе знає, то хіба міг він не знати, що Адам і Єва згрішать?» Звичайно, однією з граней Божої мудрості є здатність знати «кінець від початку» (Ісаї 46:9, 10). Однак Бог не завжди використовує цю здатність, подібно як він не завжди застосовує свою силу в повній мірі. Єгова використовує здатність передбачати майбутнє вибірково — тільки тоді, коли це доречно і коли цього вимагають обставини.

23—29 БЕРЕЗНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 48, 49

Застосовуйте те, чого навчає Єгова

it «Учитель, навчати», абз. 2

Учитель, навчати

Бог Єгова, Творець усього, є для своїх слуг Величним Учителем (1Цр 8:36; Пс 27:11; 86:11; 119:102; Іс 30:20; 54:13). Саме́ творіння вчить, що існує всезнаючий Бог. Це творіння є широким полем для досліджень і спостережень, але до сьогодні воно вивчене лише поверхово (Йв 12:7—9). Також за допомогою особливих виявлень Бог Єгова навчав людей про своє ім’я, наміри і закони. (Пор. Вх 4:12, 15; 24:12; 34:5—7.) Ці виявлення записані у Божому Слові, Біблії, і на них ґрунтується правдиве вчення про Божу волю (Рм 15:4; 2Тм 3:14—17). Крім того, роль вчителя виконує Божий дух (Ів 14:26).

ijwbq стаття 44, абз. 2, 3

Що Біблія говорить про свободу волі?

● Бог створив людей за своїм образом (Буття 1:26). На відміну від тварин, які переважно керуються інстинктами, ми, подібно до свого Творця, маємо здатність виявляти любов і справедливість. Ми теж маємо свободу волі.

● Ми спроможні значною мірою впливати на своє майбутнє. Згідно з Біблією, ми в стані вибрати життя. Це можливе тільки завдяки слухняності Божому голосу, тобто виконанню його наказів (Повторення Закону 30:19, 20). Бог не пропонував би цього нам, якби ми не мали свободи волі. Він не змушує нас беззастережно слухатися його слів, а сердечно закликає: «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі» (Ісаї 48:18).

lv 199, абз. 8

«Зміцнюйтесь на основі своєї найсвятішої віри»

8 Цими словами Єгова нагадує, що послух йому іде нам на благо. Як саме? По-перше, наш спокій буде подібним до тихої повноводної річки, яка безперервно тече своїм руслом. По-друге, наша праведність буде, немов морські хвилі. Коли стоїш на березі моря і спостерігаєш, як хвилі накочуються одна за одною, виникає відчуття незмінності. Ти розумієш, що хвилі будуть нескінченно набігати і битися об берег. Єгова говорить, що твоя праведність теж може бути вічною. Якщо ти залишатимешся вірним йому, він не дасть тобі впасти. (Прочитай Псалом 55:22.) Хіба ж таке запевнення не зміцняє довіру до Єгови і його праведних вимог?

Духовні перлини

it «Час прихильності», абз. 1—3

Час прихильності

У 2 Коринфян 6:2 апостол Павло процитував слова з Ісаї 49:8, де сказано: «Так промовляє Єгова: “Я відповів тобі у сприятливий час, у день спасіння тобі допоміг. Я оберігав тебе, щоб ти став угодою між мною і людьми, щоб відновити край і заселити спустошені спадкові наділи”». Найімовірніше, спочатку ці слова були звернені до Ісаї, який представляв або уособлював ізраїльський народ (Іс 49:3). Це було пророцтво про відновлення, і вперше воно сповнилось під час звільнення ізраїльтян з Вавилону, коли полонені почули заклик: «Вийдіть!». Вони повернулись на батьківщину і почали відновлювати спустошений край (Іс 49:9).

А втім, згадка про те, що «слуга» Єгови стане «угодою між [Богом] і людьми» (Іс 49:8) і «світлом для народів, щоб спасіння, яке [дає Бог], поширилось аж до кінців землі» (Іс 49:6), вказує, що це пророцтво є месіанським і стосується Ісуса Христа, Божого «слуги». (Пор. Іс 42:1—4, 6, 7 з Мт 12:18—21.) Оскільки «сприятливий час» — це час, коли Єгова «відповів» і «допоміг» своєму слузі, цей вислів, скоріш за все, стосується земного життя Ісуса, коли він «із сильним голосінням та слізьми звертався з палкими молитвами й проханнями до того, хто міг врятувати його від смерті, і був прихильно вислуханий за свій побожний страх» (Єв 5:7—9; пор. Ів 12:27, 28; 17:1—5; Лк 22:41—44; 23:46). Тож це був «день спасіння» для Божого Сина — час, коли в нього була нагода довести свою досконалу непорочність і завдяки цьому стати «відповідальним за вічне спасіння всіх слухняних йому» (Єв 5:9).

Зі слів Павла в 2 Коринфян 6:1, 2 також видно, що це пророцтво сповнюється і на християнах, котрих він закликає «не випусти[т]и з уваги мети, з якою Бог виявив до [них] незаслужену доброту» і котрим каже (процитувавши Іс 49:8): «Саме тепер час особливої прихильності! Саме тепер день спасіння!». Ті християни належали до духовного «Ізраїля Божого», який з’явився у П’ятидесятницю 33 року н. е. (Гл 6:16), але щоб «час особливої прихильності» став для них «днем спасіння», їм треба було довести, що вони гідні Божої незаслуженої доброти.

6—12 КВІТНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 50, 51

Слухайтесь того, кого навчав Єгова

kr 182, абз. 5

Навчання служителів Царства

5 У відповідний час Єгова навчив свого Сина про служіння, яке він мав виконувати на землі. Звернімо увагу, як у пророцтві описано стосунки між Величним Учителем і його Сином. (Прочитайте Ісаї 50:4, 5). Єгова «щоранку пробуджував» свого Сина. Цей описовий зворот зображає вчителя, який рано-вранці будить учня, аби його навчати. Один біблійний посібник пояснює: «Єгова... бере його, так би мовити, до школи як учня і навчає, що́ і як він має проповідувати». У тій небесній «школі» Єгова навчав свого Сина, що саме він мав казати (Ів. 12:49). Батько також дав Синові вказівки, як треба навчати. Коли Ісус був на землі, то застосовував набуті знання, щоб виконувати своє служіння, а також навчати своїх послідовників виконувати їхнє служіння.

cf 133, абз. 13

«Я люблю Батька»

13 Коли Божий Син ще до приходу на землю жив у небі, він з радістю вчився від свого Батька. З пророцтва, записаного в Ісаї 50:4—6, видно, що Син отримав від свого Батька особливе навчання. Єгова пояснив Синові, яку роль він відіграватиме як Месія. Божий Син дізнався про труднощі, які він зноситиме, коли буде Помазанцем Єгови. Незважаючи на це, він охоче вчився. Згодом, коли Ісус прийшов на землю і став дорослим, він з великим бажанням відвідував дім свого Батька, Єгови, поклонявся йому і навчав того, що було вгодне Богові. Тому в Біблії розповідається, як Ісус сумлінно відвідував храм і синагогу (Луки 4:16; 19:47). Для того щоб наша любов до Єгови не вгасала, а щоразу міцнішала, нам теж потрібно регулярно відвідувати християнські зібрання, на яких ми поклоняємось Богові, отримуємо знання про нього та поглиблюємо свою вдячність йому.

Духовні перлини

ip-2 165, 166, абз. 2, 3

Потіха для Божого народу

2 Єгова каже до мешканців Юди, які прихиляються серцем до нього: «Почуйте Мене, хто женеться за правдою [«праведністю, НС], хто пошукує Господа» (Ісаї 51:1а). ‘Гнатися за праведністю’— означає діяти. Ті, хто ‘женеться за праведністю’, не тільки будуть заявляти, що є Божими людьми. Вони з усіх сил намагатимуться бути праведними та жити згідно з Божою волею (Псалом 34:16; Приповістей 21:21). Такі люди звертатимуться за допомогою до Єгови як єдиного Джерела праведності й будуть ‘пошукувати Господа’ (Псалом 11:7, Дерк.; 145:17). Це не означає, що вони не знатимуть, хто такий Єгова чи як звертатися до нього в молитві. Натомість вони будуть старатися наблизитись до Бога, поклоняючись йому, молячись до нього та шукаючи його керівництва у кожній сфері свого життя.

3 Однак в Юді є порівняно мало людей, які дійсно шукають праведності, і, можливо, тому вони бояться та занепали духом. Уживши приклад про каменоломню, Єгова заохочує їх: «Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню [«вижолобину», Кул.], з якої ви видовбані. Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його» (Ісаї 51:1б, 2). «Скеля», з котрої було витесано євреїв,— це Авраам, історична особа, якою дуже гордиться ізраїльський народ (Матвія 3:9; Івана 8:33, 39). Він є прабатьком цього народу. «Вижолобина» — це Сарра, з чиєї утроби вийшов предок Ізраїля — Ісак.

13—19 КВІТНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 52, 53

Ісус виявив велику любов

w10 15.11 7, абз. 2

Хлопці і дівчата, не піддавайтеся тиску ровесників

2 Чи ровесники мають на тебе сильний вплив? Якщо так, то чому? Чи це тому, що ти хочеш, аби вони сприймали тебе? Саме по собі таке бажання непогане. По суті, дорослі теж прагнуть отримувати визнання інших. Ніхто — чи то молода особа, чи старша — не хоче бути відкинутим. Але деяким людям не подобається, коли ти обстоюєш правильне. З цим зіткнувся навіть Ісус. Все ж він завжди чинив правильне. У той час як декотрі люди йшли за Ісусом і ставали його учнями, інші зневажали Божого Сина та «не цінували Його» (Ісаї 53:3).

ip-2 205, абз. 25

Єгова підвищує свого Месіанського Слугу

25 Чи Месія був готовий прийняти страждання і померти? Ісая каже: «Він гноблений був та понижуваний [«дозволяв себе мучити», НС], але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст» (Ісаї 53:7). В останню ніч свого земного життя Ісус міг покликати собі на допомогу «більше дванадцяти леґіонів Анголів». Однак він сказав: «Але як має збутись Писання, що так статися мусить» (Матвія 26:53, 54). «Агнець Божий» не чинив жодного опору (Івана 1:29). Коли первосвященики та старші чоловіки висунули перед Пилатом фальшиві звинувачення проти Ісуса, Божий Син «нічого на те не відказував» (Матвія 27:11—14). Він мовчав, не бажаючи сказати те, що могло б зашкодити виконанню Божої волі стосовно себе. Ісус був готовий померти, наче жертовний Агнець, бо добре знав, що його смерть викупить слухняне людство від гріха, хвороб та смерті.

Духовні перлини

it «Предмети, приладдя», абз. 2

Предмети, приладдя

Часто слово келı́ вказує на посуд і приладдя, яке використовувалось у святині, як-от: миски, глеки, лопатки, чаші, виделки, посудини для жару, гасила, щипці, умивальниці і кухлі (Вх 25:29, 30, 39; 27:3, 19; 37:16, 23; 38:3; 1Цр 7:40—50; 2Хр 4:11—22). Ці речі названі «святими», адже були призначені для священних цілей (1Цр 8:4). Юдеї, які в 537 р. до н. е. вийшли з Вавилона, удостоїлись честі нести святі речі (які Навуходоносор колись забрав з Єрусалима), тому мали бути духовно і морально чистими. Саме їх стосувався пророчий наказ: «Ідіть, ідіть, виходьте [з Вавилона] і не торкайтесь нічого нечистого! Вийдіть з нього і будьте чистими, усі, хто носить речі дому Єгови» (Іс 52:11). Вони мали бути не просто церемоніально чистими, а чистими в серці. У своєму листі до коринфян апостол Павло послався на слова з Ісаї 52:11, щоб показати, що християнам теж треба остерігатись «усього, що опоганює тіло і дух» (2Кр 6:14—18; 7:1).

20—26 КВІТНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 54, 55

Скільки ти готовий заплатити?

w09 15.9 21, абз. 3

Неперевершене навчання від Бога

3 Єгова у своїй доброті хоче навчати недосконалих людей. Про помазаних християн в Ісаї 54:13 було пророчо сказано: «Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм». Слова Ісаї загалом можна застосувати і до «інших овець» Христа (Ів. 10:16). Це чітко видно з пророцтва, яке сповнюється в наші дні. У видінні Ісая бачив людей з різних народів, які линули до правдивого поклоніння. Він сказав, що вони говорили між собою: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його» (Ісаї 2:1—3). Це велика честь навчатись від самого Бога!

w18.11 4, 5, абз. 6, 7

«Купи правду і ніколи не продавай її»

6 Прочитайте Ісаї 55:1—3. Слова Єгови, записані Ісаєю, проливають світло на те, що означає купити правду. У цьому біблійному уривку Єгова порівнює своє слово до води, молока і вина. Як нас відсвіжає чиста прохолодна вода, так нас відсвіжає правда, яка походить від Єгови. Подібно до того, як молоко зміцнює і сприяє росту дітей, слова Єгови зміцнюють нас і сприяють нашому духовному росту. Також слова Єгови прирівнюються до вина. В якому розумінні? У Біблії вино пов’язується з радістю (Пс. 104:15). Кажучи своїм служителям: «Купуйте вино», Єгова запевняє нас, що ми будемо радіти, якщо у своєму житті керуємося його словами (Пс. 19:8). Завдяки такому чудовому порівнянню ми ліпше розуміємо, наскільки корисно досліджувати і застосовувати слова Єгови. Наші зусилля можна порівняти з ціною, яку ми платимо за правду. Тож розгляньмо, якими п’ятьма речами нам, можливо, доведеться пожертвувати, щоб купити правду.

ЧИМ ВИ ЖЕРТВУЄТЕ ЗАРАДИ ТОГО, ЩОБ КУПИТИ ПРАВДУ?

7 Час. Таку ціну мусить платити кожен, хто купує правду. Щоб слухати звістку про Царство, читати Біблію і біблійні публікації, проводити особисте вивчення, готуватися до зібрань і відвідувати їх, необхідний час. Нам треба «викупляти» час, жертвуючи деякими менш важливими справами. (Прочитайте Ефесян 5:15, 16 і примітку.) Скільки часу нам потрібно, щоб здобути точне знання основних біблійних вчень? Усе залежить від наших обставин. Про мудрість, шляхи і діла Єгови ми можемо дізнаватися безконечно (Рим. 11:33). У першому номері «Вартової башти» правда прирівнювалася до «тендітної квіточки». Там було сказано: «Не зупиняйтеся на одній квітці правди. Якби було достатньо однієї, то не існувало б більше. Збирайте й вишукуйте ці квітки». Можна запитати себе: «Наскільки великий мій букет правди?» Навіть маючи у своєму розпорядженні цілу вічність, ми завжди зможемо більше довідуватися про Єгову. Сьогодні дуже важливо мудро використовувати свій час, щоб купувати стільки правди, скільки дозволяють наші обставини. Розгляньмо приклад людини, яка прагнула правди.

be 14, абз. 3—5

«Пильнуйте, як слухаєте»

На перешкоді уважному слуханню може стояти багато чинників. У голові можуть роїтися тривожні думки. Розпорошує увагу також шум, рухи інших слухачів або те, що відбувається десь назовні. Нелегко концентруватися людині і через фізичний дискомфорт. Той, хто має при собі малих дітей, часто помічає, що його увага поділена між ними та мовцем. Що ж у такому разі допоможе невідривно зосереджуватись на програмі?

Істотну роль у спрямуванні уваги відіграє зір. Щоб зосередитись, фіксуй свій погляд на промовцеві. Коли він наводить якийсь, може, навіть добре знаний тобі біблійний уривок, відшукуй його і стеж за читанням у власному примірнику Святого Письма. Опирайся спокусі повертати голову на кожен звук або рух. Якщо твої очі посилатимуть у мозок лавину сторонньої інформації, ти упустиш значну частину сказаного.

Якщо ж твою увагу розсіюють якісь «болючі думки», молись до Єгови і проси у нього душевного спокою (Пс. 94:19; Фил. 4:6, 7). Якщо треба, молись про це кілька разів (Матв. 7:7, 8). Зібрання збору — це дар від Єгови. Можеш бути певним: він бажає, щоб ти одержував з них користь (1 Ів. 5:14, 15).

Духовні перлини

w19.01 6, абз. 14, 15

«Не тривожся, бо я — твій Бог»

14 По-перше, ми знаємо, що Христових послідовників будуть ненавидіти (Матв. 10:22). Ісус передрік, що в ці останні дні його учнів будуть суворо переслідувати (Матв. 24:9; Ів. 15:20). По-друге, пророцтво Ісаї застерігає, що наші вороги не лише ненавидітимуть нас, але й будуть використовувати проти нас різну зброю. До цієї зброї належить прихований обман, явна брехня і жорстоке переслідування (Матв. 5:11). Єгова не буде перешкоджати ворогам, які воюють з нами, використовувати таку зброю (Еф. 6:12; Об’яв. 12:17). Але нам не потрібно боятися. Чому?

15 Розгляньмо третій факт, про який нам необхідно пам’ятати. Єгова сказав, що «жодна зброя», яку використають проти нас, «не матиме успіху». Подібно як стіна захищає нас від руйнівної бурі, так Єгова захищає нас від «дихання тиранів». (Прочитайте Ісаї 25:4, 5.) Наші вороги ніколи не зможуть завдати нам непоправної шкоди (Ісаї 65:17).

27 КВІТНЯ — 3 ТРАВНЯ

СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ІСАЇ 56, 57

Ми тішимося, що Єгова — наш Бог

ip-2 269, 270, абз. 14—16

Єгова оживляє дух смиренних

14 Але період Божого довготерпіння закінчиться. Маючи на увазі той час, Єгова проголошує: «Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої,— та вони не поможуть тобі! Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих» (Ісаї 57:12, 13а). Єгова викриє удавану праведність Юди. Лицемірні вчинки не принесуть їй жодної користі. «Зграя божків» не врятує її. Коли прийде лихо, навіть легкий подих вітру здує богів, на які покладалася Юда.

15 Слова Єгови сповнилися 607 року до н. е. Тоді вавилонський цар Навуходоносор знищив Єрусалим, спалив храм, а більшість людей забрав у полон. «І пішов Юда на вигнання з своєї землі» (2 Царів 25:1—21).

16 Подібно й велике зборище ідолів загальновизнаного християнства не врятує його в день гніву Єгови (Ісаї 2:19—22; 2 Солунян 1:6—10). Разом з позосталими членами «Вавилона Великого», який є світовою імперією фальшивої релігії, загальновизнане християнство буде знищене. Символічна червона звірина та її десять рогів «спустошать [Вавилон Великий] й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять» (Об’явлення 17:3, 16, 17). Як же добре, що ми послухалися наказу: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його»! (Об’явлення 18:4, 5). Тож ніколи не повертаймось до неї і не ставаймо на її дороги.

w18.06 7, абз. 16

«Моє Царство не належить до цього світу»

16 Це вкрай важливі зміни. У Біблії людство порівнюється до розбурханого моря, яке ніколи не заспокоюється (Ісаї 17:12; 57:20, 21; Об’яв. 13:1). Тимчасом як політичні питання збурюють людей, розділяють їх і підштовхують до безглуздого насильства, ми зберігаємо мир і єдність. І коли Єгова дивиться на цей розділений світ, йому, мабуть, дуже приємно бачити єдність, що існує серед його народу. (Прочитайте Софонії 3:17.)

it «Земля», абз. 21

Земля

Також «земля» іноді використовується в значенні більш стабільної частини людського суспільства. І, навпаки, його неспокійна, нестабільна частина представлена як розбурхане море (Іс 57:20; Як 1:6; Юд 13; пор. Об 12:16; 20:11; 21:1).

it «Мир», абз. 3

Мир

Як набути мир. Єгова — Бог миру (1Кр 14:33; 2Кр 13:11; 1Фс 5:23; Єв 13:20) і Джерело миру (Чс 6:26; 1Хр 22:9; Пс 4:8; 29:11; 147:14; Іс 45:7; Рм 15:33; 16:20). Мир є складовою плоду духу (Гл 5:22). Тому справжній мир може бути тільки у тих, хто в мирі з Богом. Серйозні переступи шкодять стосункам людини з Богом і викликають в неї неспокій. Псалмоспівець писав: «Через мій гріх кості мої не знають спокою» (Пс 38:3). Той, хто прагне шукати миру і підтримувати його, повинен відвертатися від зла і робити добро (Пс 34:14). Без праведності не може бути миру (Пс 72:3; 85:10; Іс 32:17). Ось чому грішники не мають миру (Іс 48:22; 57:21; пор. Іс 59:2—8). Мир — це здобуток тих, хто цілковито відданий Єгові, любить його закон (Пс 119:165) і виконує його накази (Іс 48:18).

Духовні перлини

w07 15.1 10, абз. 2

Цікаві думки з книги Ісаї (частина II)

56:6. Хто такі чужинці і як вони «тримаються міцно... заповіту» Єгови? Чужинцями є Ісусові «інші вівці» (Івана 10:16). Вони міцно тримаються нового заповіту, бо живуть за його законами; підтримують організаційні заходи, пов’язані з цим заповітом; приймають такий же духовний харч, як помазані християни, та підтримують помазанців у праці проповідування і підготовки учнів.

w06 1.11 27, абз. 1

Ставмося з повагою до наших священних зібрань

ЄГОВА збирає свій народ — помазаних християн і їхніх товаришів — для того, щоб вони поклонялись йому на «горі святій». Бог потішає їх у своєму «домі молитви», духовному храмі, який названо «домом молитви для всіх народів» (Ісаї 56:7; Марка 11:17). Це показує, що поклоніння Єгові є святим, чистим і звеличеним. Нам необхідно виявляти належну повагу до наших зібрань, на яких ми вчимося про Бога і поклоняємось йому. Таким чином ми покажемо, що поділяємо погляд Єгови на святе.

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • Українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись