Біблійна книга 61. 2 Петра

Письменник: Петро

Місце написання: Вавилон (?)

Написання закінчено: бл. 64 року н. е.

КОЛИ Петро писав свій другий лист, він усвідомлював, що вже наближалась його смерть. Він палко бажав нагадати своїм співхристиянам про важливість точного знання, аби допомогти їм залишатись стійкими у служінні. Чи є якісь причини сумніватися в тому, що саме апостол Петро написав другий лист, який носить його ім’я? Сам цей лист розвіює будь-які сумніви щодо цього. Письменник листа представляється як «Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа» (2 Пет. 1:1). Про цей лист він сказав: «Пишу до вас ось уже другого листа» (3:1). Він говорить про себе як про очевидця преображення Ісуса Христа,— а честь бути там мав Петро разом з Яковом та Іваном,— і пише про це з такими почуттями, які міг пережити лише очевидець (1:16—21). Він зазначає, що Ісус передрік його смерть (2 Пет. 1:14; Ів. 21:18, 19).

² Однак деякі критики кажуть, що стиль двох листів відрізняється і тому не можна вважати другий лист працею Петра. Але це ще не доказ, бо тема і мета написання кожного з цих листів були різними. До того ж Петро написав свій перший лист з ‘допомогою Силуана, вірного брата’; і якщо Силуан мав певну свободу у формулюванні речень, то це могло б пояснити різницю в стилі цих двох листів, адже Силуан, очевидно, не брав участі в написанні другого листа (1 Пет. 5:12). Канонічність цього листа також піддають сумніву на тій підставі, що він «недостатньо засвідчений Отцями». Проте, як можна побачити з таблиці «Визначні ранні списки Християнських Грецьких Писань», до Третього Карфагенського собору багато авторитетів включали Другий лист Петра у список біблійних книгa.

³ Коли був написаний другий лист Петра? Найімовірніше, він був написаний близько 64 року н. е. у Вавилоні або його околиці невдовзі після першого листа. Однак прямих доказів цього, зокрема свідчень щодо місця написання, немає. У час написання цього листа більшість листів Павла уже передавались зі збору в збір, і Петро знав про них — він визнавав їх натхненими Богом і зараховував до «решти Писань». Другий лист Петра скерований «до тих, хто... удостоївся такої ж віри, як і ми» — в тому числі до тих, кому писався перший лист, та до інших осіб, яким Петро проповідував. Цей другий лист став усюди знаним, так само як і перший, з яким уже ознайомились у багатьох місцях (2 Пет. 3:15, 16; 1:1; 3:1; 1 Пет. 1:1).

ЧОМУ КОРИСНА

⁴ Яким же цінним є точне знання! Петро сам ґрунтує свої пояснення на точному знанні, яке він почерпнув з Єврейських Писань. Петро засвідчує, що вони були натхнені святим духом: «Бо пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини, але люди говорили від Бога, керовані святим духом». Він зазначає також, що Павло писав «за даною йому мудрістю» (1:21; 3:15). Ми отримуємо велику користь, якщо зважаємо на всі ці натхнені Писання і міцно тримаємося точного знання. Адже тоді ми ніколи не уподібнимось до самовдоволених людей, описаних Петром, які говорять: «Усе залишається так само, як було від початку творіння» (3:4). І ми не потрапимо в пастки лжевчителів, подібних до тих, яких Петро описує в 2-му розділі свого листа. Натомість ми повинні постійно зважати на нагадування, які дав Петро та інші біблійні письменники. Завдяки цьому ми зможемо залишатись «утвердженими в правді» і терпеливо та стійко ‘продовжувати зростати в незаслуженій доброті нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа, і знанні про нього’ (1:12; 3:18).

⁵ Що допоможе зростати в «точному знанні про Бога та Ісуса, нашого Господа»? Петро радить докладати всіх зусиль, щоб розвивати християнські риси, перелічені в 1-му розділі, у віршах з 5-го по 7-й. А далі, у 8-му вірші, він додає: «Бо коли ви все це маєте і воно переповнює вас, то не будете бездіяльними чи безплідними у застосуванні точного знання про нашого Господа, Ісуса Христа». Це справді є чудовим заохоченням до того, щоб бути діяльними Божими служителями у ці скрутні часи! (1:2).

⁶ Наскільки ж необхідно намагатись робити все можливе, аби стати учасниками сповнення «цінних та величних обітниць» Бога Єгови! Тож Петро заохочує помазаних християн зосереджувати свій погляд на меті — на Царстві, кажучи: «Робіть усе можливе, щоб укріпляти своє покликання та вибрання, оскільки завдяки цьому ніколи не впадете. Так отримаєте безцінну можливість ввійти у вічне царство нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа». Потім Петро звертає увагу на велич Ісусової царської слави, очевидцем якої він став завдяки видінню преображення, і додає: «Отже, пророче слово стало для нас ще певніше». Немає сумніву, кожне пророцтво стосовно величного Царства Єгови неодмінно сповниться. Тому ми з упевненістю вторимо словам Петра, якими він цитує пророцтво Ісаї: «Ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Пет. 1:4, 10, 11, 19; 3:13; Ісаї 65:17, 18).

[Примітка]