Запитання читачів

У Псалмі 61:8 Давид написав, що вихвалятиме Боже ім’я вічно. Невже він думав, що ніколи не помре?

Ні. Давид не був наївним мрійником.

Подивімось, що він записав у Псалмі 61:8: «Я вічно вихвалятиму піснею твоє ім’я і щодня сповнятиму обітниці свої». Подібні висловлювання ми знаходимо і в інших псалмах: «Єгово, Боже мій, я вихваляю тебе від усього серця і буду прославляти ім’я твоє повіки», «Я... вихвалятиму твоє ім’я повік-віків» (Пс. 86:12; 145:1, 2).

Ці слова не означають, що Давид вважав себе безсмертним. Він розумів, що є грішним, і знав, що покарання за гріх — смерть (Бут. 3:3, 17—19; Пс. 51:4, 5). Також Давид знав, що навіть чоловіки з великою вірою, такі як Авраам, Ісак і Яків, не змогли уникнути смерті. Він усвідомлював, що і його життя колись закінчиться (Пс. 37:25; 39:4). Тож, коли Давид писав, що вихвалятиме Бога вічно, він мав на увазі, що прагне робити це все своє життя (2 Сам. 7:12).

У деяких псалмах Давид просто співав про своє життя. Наприклад, з надписів до 18-го, 51-го і 52-го Псалмів видно, що вони були присвячені конкретним подіям, які з ним ставалися. Також з Давидовим життям пов’язаний образ, який використовується в 23-му Псалмі. У ньому Давид, котрий і сам був пастухом, називає Бога Пастирем, який веде, відсвіжує та захищає своїх овець. Відчуваючи таку турботу Єгови, Давид хотів служити йому все своє життя (Пс. 23:6).

Але не забуваймо, що Давид писав під Божим натхненням і в його псалмах було чимало пророцтв, які стосувалися далекого майбутнього. Наприклад, у 110-му Псалмі Давид передрік, що його Господь сяде «праворуч від [Бога]» й отримає велику владу. Як він нею скористається? Він підкорить Божих ворогів і «виконає... присуд над народами» землі. Це пророцтво стосується Давидового нащадка, Месії, який правитиме з неба і буде «повіки священиком» (Пс. 110:1—6). Ісус підтвердив, що в 110-му Псалмі йдеться саме про нього і що це пророцтво сповниться в майбутньому (Матв. 22:41—45).

Тож натхнені псалми Давида могли одночасно стосуватися як його днів, так і далекого майбутнього, коли він воскресне та зможе вічно вихваляти Єгову. Це добре видно на прикладі Псалма 37:10, 11, 29. Слова з цих віршів сповнилися в минулому на стародавніх ізраїльтянах і сповняться в майбутньому, коли Бог виконає свої обіцянки. (Дивіться абзац 8 у статті «Ти будеш зі мною в Раю» в цьому номері.)

Отже, у Псалмі 61:8 і подібних віршах Давид висловлював бажання вихваляти Єгову все своє життя. Також ці уривки описують цілком реалістичну перспективу, яка чекатиме Давида після того, як Єгова його воскресить.