ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА
Ув’язнення і заборона
Ув’язнені за нейтралітет
Енріке Гласс та підземна в’язниця, в якій його утримували протягом двох тижнів
19 червня 1949 року група вигна́нців з Домініканської Республіки повернулась на батьківщину, щоб повалити диктатуру Трухільйо, але їхній заколот відразу придушили. У той час уряд Трухільйо ув’язнював кожного, хто відмовлявся служити у війську, а також «ворогів народу». Леон, Енріке та Рафаель Гласс і деякі співробітники Леона стали одними з перших Свідків, яких ув’язнили за відмову йти до армії.
«[Мене зі співробітниками] заарештували та почали допитувати представники військової спецслужби,— розповідав Леон.— Після численних погроз нас відпустили та за кілька днів, порушуючи загальноприйняту процедуру, знову призвали і, коли ми відмовилися від служби, запроторили до в’язниці. Там вже сиділо четверо Свідків, двоє з яких мої рідні брати. Щойно нас випускали, як за день-два знову садили, і так три рази поспіль. Останній раз ми відсиділи п’ять років, а загалом провели у в’язниці майже сім».
«Коли нас били палицями, батогами чи гвинтівками, Єгова давав нам сил гідно зносити це»
Життя Свідків за ґратами було сповнене випробувань. Як в’язні, так і охоронці постійно з них глузували. Начальник фортеці Осама, де спершу сиділи брати, уїдливо кепкував: «Свідки Єгови, не забудьте повідомити мене, коли ви станете свідками Диявола, бо тільки тоді я відпущу вас». А втім, противникам не вдалося зламати цих відданих братів. Леон пояснював: «Щоб вистояти, ми завжди звертались за допомогою до Єгови і навіть у дрібницях відчували його підтримку. Коли нас били палицями, батогами чи гвинтівками, Єгова давав нам сил гідно зносити це».
Діяльність Свідків заборонено
По всій країні противники чинили щораз більший опір чистому поклонінню. Попри це в травні 1950 року в Домініканській Республіці, окрім місіонерів, служило 238 вісників, у тому числі 21 сталий піонер.
У газеті повідомляли, які терміни ув’язнення отримували брати за позицію нейтралітету
Приблизно тоді представник спецслужби написав до секретаріату президента: «Члени релігійної секти Свідків Єгови активно продовжують свою діяльність у кожному куточку міста [Сьюдад-Трухільйо]». Далі у листі зазначалося: «Ще раз прошу звернути особливу увагу на Свідків Єгови, оскільки їхнє проповідування та діяльність негативно впливають на мислення певних верств населення, особливо народних мас».
Міністр внутрішніх справ і поліції Антоніо Унгрія попросив брата Бранта підготувати листа, в якому б висвітлювалась позиція Свідків Єгови щодо військової служби, салютування прапору та сплати податків. Рой Брант склав свого листа на основі книжки «Нехай Бог Буде Правдивий». Все ж 21 червня 1950 року міністр Унгрія видав наказ про заборону діяльності Свідків Єгови в Домініканській Республіці. Брата Роя викликали до офіса міністра Унгрії особисто ознайомитися з цим наказом. Коли Брант запитав, чи місіонерам слід покинути країну, міністр сказав, що вони можуть залишатися, якщо будуть законослухняними і не розказуватимуть іншим про свою релігіюa.
a За кілька тижнів до виходу наказу католицькі священики написали ряд великих статей, в яких очорнювали Свідків Єгови та фальшиво звинувачували у зв’язках з комуністами.