3 Тоді четверо чоловіків принесли до нього паралізованого.+ 4 Але оскільки через натовп вони не могли піднести його до Ісуса, то розібрали над ним дах, зробили* отвір і через нього опустили ноші з хворим. 5 Побачивши їхню віру,+ Ісус сказав паралізованому: «Дитино, твої гріхи прощено».+ 6 Були там деякі книжники; вони сиділи й міркували в серці:+ 7 «Чому цей чоловік так говорить? Він зневажає Бога. Хто може прощати гріхи, крім самого Бога?»+ 8 Ісус же, відразу розпізнавши своїм духом, про що вони міркували, сказав: «Чому ви розмірковуєте так у своїх серцях?+ 9 Що́ простіше сказати паралізованому: “Твої гріхи прощено” чи “Встань, візьми свої ноші і йди”? 10 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський+ має владу прощати на землі гріхи».+ Після того Ісус сказав паралізованому: 11 «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому». 12 Тож він встав, відразу взяв ноші і на очах у всіх вийшов. А люди були надзвичайно вражені й прославляли Бога, говорячи: «Ми ще ніколи такого не бачили!»+

18 У той час чоловіки принесли на ношах паралізованого і намагалися якось внести його всередину й покласти перед Ісусом.+ 19 Проте через натовп їм це ніяк не вдавалося. Тож вони вилізли на дах і крізь черепичну покрівлю спустили чоловіка на ношах та поклали посеред тих, хто сидів перед Ісусом. 20 Коли Ісус побачив їхню віру, то сказав: «Чоловіче, твої гріхи прощено».+ 21 Тоді книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: «Хто він такий, що говорить богозневажні слова? Хто, крім самого Бога, може прощати гріхи?»+ 22 Ісус же розпізнав їхні думки й відповів: «Про що ви розмірковуєте у своїх серцях? 23 Що простіше сказати: “Твої гріхи прощено” чи “Встань і йди”? 24 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». Після того він сказав паралізованому: «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому».+ 25 І чоловік підвівся, взяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26 Всіх людей охопив подив, і вони почали прославляти Бога. Сповнені благоговіння, вони говорили: «Сьогодні ми бачили щось дивовижне!»