2 Там чоловіки принесли до нього на ношах паралізованого. Коли Ісус побачив їхню віру, то сказав паралізованому: «Не бійся, дитино, твої гріхи прощено».+

3 Тоді четверо чоловіків принесли до нього паралізованого.+ 4 Але оскільки через натовп вони не могли піднести його до Ісуса, то розібрали над ним дах, зробили* отвір і через нього опустили ноші з хворим. 5 Побачивши їхню віру,+ Ісус сказав паралізованому: «Дитино, твої гріхи прощено».+ 6 Були там деякі книжники; вони сиділи й міркували в серці:+ 7 «Чому цей чоловік так говорить? Він зневажає Бога. Хто може прощати гріхи, крім самого Бога?»+ 8 Ісус же, відразу розпізнавши своїм духом, про що вони міркували, сказав: «Чому ви розмірковуєте так у своїх серцях?+ 9 Що́ простіше сказати паралізованому: “Твої гріхи прощено” чи “Встань, візьми свої ноші і йди”? 10 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський+ має владу прощати на землі гріхи».+ Після того Ісус сказав паралізованому: 11 «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому». 12 Тож він встав, відразу взяв ноші і на очах у всіх вийшов. А люди були надзвичайно вражені й прославляли Бога, говорячи: «Ми ще ніколи такого не бачили!»+