Лист до филип’ян

1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, усім святим, які перебувають в єдності з Христом Ісусом і мешкають у Филипах, а також наглядачам і служителям збору.

2 Незаслужена доброта й мир вам від Бога, нашого Батька, та Господа Ісуса Христа.

3 Щоразу, коли згадую вас, я завжди складаю моєму Богові подяки. 4 Дякую йому в палких молитвах за кожного з вас і молюся з радістю, 5 адже ви з першого дня сприяли поширенню доброї новини і робите це досі. 6 Я впевнений, що Той, хто в вас почав добру справу, ще до дня Ісуса Христа неодмінно завершить її. 7 І я маю повне право так думати про кожного з вас, бо всі ви залишаєтесь у моєму серці. Крім того, вам, як і мені, Бог виявив незаслужену доброту, і ви не покидаєте мене ані тоді, коли я в тюремних кайданах, ані тоді, коли обороняю та законно утверджую добру новину.

8 Бог свідок, я сильно тужу за всіма вами і плекаю до вас такі ж ніжні почуття, які має Христос Ісус. 9 Тому невпинно молюся, аби ваша любов збагачувалась точним знанням і повною проникливістю, 10 аби ви могли визначати, які речі є важливішими. Тоді ви аж до Христового дня залишатиметесь бездоганними, не будете доводити інших до спотикання 11 та зможете завдяки Ісусу Христу рясно приносити плоди праведності. А це у свою чергу буде на славу й похвалу Богові.

12 Хочу ж, брати, аби ви знали: те, що зі мною трапилось, швидше пішло на користь добрій новині, аніж на шкоду. 13 Тож ціла преторіанська гвардія та всі інші дізнались, що мене закували в кайдани за віру в Христа. 14 І більшість братів, що служать Господу, яким мої тюремні кайдани додали впевненості, з іще більшою відвагою та без страху розповідають про Боже слово.

15 Щоправда, дехто проповідує Христа, керуючись заздрістю та маючи дух суперництва, проте інші роблять це з доброї волі. 16 Такі звіщають про Христа з любові, бо знають, що я потрапив сюди, аби захищати добру новину. 17 Перші ж роблять це, керуючись духом суперництва, а не з чистих спонук. Так вони думають завдати мені, закутому в кайдани, ще більших страждань. 18 І що ж тепер? Нічого. Я лише радію, що — з правильних спонук чи ні — про Христа й далі проповідують, і це приносить мені радість. Тож я, як радів, так і радітиму, 19 — знаючи, що завдяки цьому й завдяки вашим благанням отримаю спасіння і потрібний мені дух Ісуса Христа,— 20 оскільки з нетерпінням сподіваюсь і плекаю надію, що мені не буде чого соромитись, а, навпаки, чи житиму, чи помру, я з повною свободою мови й далі звеличуватиму Христа своїм тілом, як це було і раніше.

21 Бо моє життя — то Христос. Що ж до смерті, то вона для мене надбання. 22 Якщо я надалі житиму в тілі, то зможу ще попрацювати і принести ще більше плодів. Однак що́ саме виберу, цього не скажу. 23 На мене тисне і те, і друге, але чого я насправді бажаю, так це звільнення, аби перебувати з Христом, бо це, звичайно, набагато краще. 24 Та з огляду на ваші потреби буде значно ліпше, якщо я залишуся в тілі. 25 Я дуже добре це розумію, тому знаю, що залишусь і перебуватиму з усіма вами заради вашого поступу й радості, пов’язаної з вашою вірою. 26 Тоді, коли я знову буду присутній серед вас, ви як послідовники Христа Ісуса сповнитесь великою радістю.

27 Тільки поводьтесь гідно доброї новини про Христа, щоб незалежно від того, чи прийду і побачу вас, чи ні, я чув, що ви твердо стоїте в одному дусі й однодушно, пліч-о-пліч, боретесь за віру в добру новину, 28 а також ні в чому не даєте супротивникам себе залякати. Для них це доказ їхнього знищення, для вас же — спасіння; і показує все це сам Бог. 29 Адже ви удостоїлися честі не лише вірити в Христа, а й страждати за нього. 30 Тому ви берете участь у боротьбі, котру, як ви бачили, вів і я. Цю боротьбу, як чуєте, я веду дотепер.

2 Отже, якщо серед вас уже існують такі речі, як християнське підбадьорення, утішання, спонукане любов’ю, взаємна турбота, сердечність і співчуття, 2 то доповніть мою радість: думайте однаково, майте всі таку саму любов, будьте однодушні та однодумні. 3 Не робіть нічого з пихатості або керуючись духом суперництва. Натомість будьте смиренними і вважайте одні одних вищими від себе. 4 Крім того, дбайте не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших.

5 Майте такий самий склад розуму, як і в Христа Ісуса: 6 він, хоча й був у Божій подобі, навіть не допускав думки про зазіхання, тобто про те, щоб бути рівним Богові. 7 Навпаки, він відмовився від усього, прийняв вигляд раба і став таким, як інші люди. 8 Більше того, коли він був у подобі людини, він упокорився і залишався слухняним аж до смерті — смерті на стовпі мук. 9 Саме тому Бог підніс його на вище становище і великодушно дав йому ім’я, вище від будь-якого іншого імені. 10 Він зробив це для того, щоб перед Ісусовим ім’ям схилилось кожне коліно тих, хто на небі, хто на землі і хто під землею, 11 та щоб кожен язик відкрито визнав: Ісус Христос — то Господь на славу Бога, Батька.

12 Любі мої, ви завжди були і залишаєтесь слухняними — і то не лише під час моєї присутності, а й тепер, коли мене немає, причому робите це ще з більшою готовністю. Отже, продовжуйте так само зі страхом і трепетом працювати над тим, аби отримати спасіння, 13 і пам’ятайте: сам Бог, прагнучи виконати свою добру волю, діє в вас, аби ви і бажання мали, і діяли. 14 Продовжуйте робити усе без нарікань та суперечок. 15 Тоді будете бездоганними, ні в чому не винними й непорочними дітьми Бога серед зіпсованого і збоченого покоління, в якому ви сяєте, немов світила у світі, 16 міцно тримаючись слова життя. Завдяки цьому я матиму підставу для великої радості в день Христа, бо знатиму, що біг і трудився недаремно. 17 А втім, навіть якщо я виливаюсь, немов лита жертва, і віддаю себе на служіння для народу,— до чого й вас спонукала віра,— я тішуся і радію з усіма вами. 18 Так само і ви тіштесь та радійте зі мною.

19 Я ж сподіваюсь, якщо буде на те воля Господа Ісуса, незабаром послати до вас Тимофія, аби звістка про ваші справи звеселила мою душу. 20 Адже я не маю більше нікого з таким складом розуму, хто б так щиро подбав про ваш добробут. 21 Бо всі інші шукають власної вигоди, а не інтересів Христа Ісуса. 22 Вам же відомо, як він себе зарекомендував: немов дитина з батьком, працював зі мною в поті чола, поширюючи добру новину. 23 Тому саме його я хочу послати, тільки-но побачу, як складуться в мене обставини. 24 Більше того, я впевнений, що коли на це буде воля Господа, то і сам невдовзі прийду до вас.

25 Та вважаю за необхідне послати до вас Епафроди́та, мого брата, співпрацівника й такого ж воїна, як я, а вашого посланця, котрого ви відправили служити моїм потребам. 26 Він прагне побачитись з усіма вами та дуже засмутився через те, що ви почули про його хворобу. 27 Він і справді захворів, навіть мало не помер. Проте Бог змилосердився над ним, і не лише над ним, але й наді мною, щоб я не журився ще більше. 28 Тому я вже посилаю його до вас, щоб, зустрівшись із ним, ви знову раділи, а я так сильно не журився. 29 Отже привітайте його сердечно, зі щирою радістю, як і прийнято серед тих, хто служить Господу, та дорожіть такими людьми. 30 Бо, трудячись для Господа, він наражав душу свою на небезпеку й мало не помер — так сильно хотів зробити все те, що зробили б ви, якби були тут і служили мені.

3 Наостанку, брати мої, нехай єдність з Господом і далі приносить вам радість. Мені неважко писати вам про те саме, а для вас це служитиме захистом.

2 Стережіться псів! Стережіться тих, хто заподіює шкоду! Стережіться тих, хто калічить тіло! 3 Бо справжнє обрı́зання маємо ми — ті, що за допомогою Божого духу віддано виконують служіння*, хваляться Христом Ісусом та не покладаються на тіло, 4 хоч я, як ніхто інший, маю всі підстави покладатися також на тіло.

Якщо ж хтось вважає, що має підстави покладатися на тіло, то тим більше я. 5 Адже я обрізаний восьмого дня, походжу з родини Ізраїля, племені Веніямина, мої батьки — обоє євреї. Коли говорити про закон, я — фарисей, 6 коли говорити про ревність — гонитель збору; що ж до праведності, яку дає слухняність закону, то в цьому я показав себе бездоганним. 7 Однак заради Христа я з готовністю відмовився від усього, що було для мене надбанням. 8 Я і справді не шкодую за тим, що втратив, адже я отримав набагато цінніше знання про Христа Ісуса, мого Господа. Заради Христа я погодився з втратою всього та вважаю це купою сміття, аби тільки мати з ним близькі стосунки 9 і залишатися з ним в єдності, будучи праведним не завдяки слухняності закону, а завдяки вірі в Нього. Така праведність походить від Бога і ґрунтується на вірі. 10 Усе це я роблю для того, щоб пізнати його і силу його воскресіння, а також стати співучасником його страждань і померти такою ж смертю, як він. 11 Можливо, завдяки цьому я отримаю раннє воскресіння з мертвих.

12 Не говорю, що мені вже дали цю нагороду або зробили мене досконалим. Я лише докладаю зусиль, щоб здобути те, заради чого мене обрав Христос Ісус. 13 Брати, я не вважаю, що вже здобув нагороду. Але скажу одне: забуваючи те, що позаду, і тягнучись до того, що попереду, 14 я намагаюсь досягти мети — отримати нагороду, яку несе із собою небесне покликання, дане Богом через Христа Ісуса. 15 Тож нехай кожен з нас, хто досягнув зрілості, має такий склад розуму. Коли ж ви маєте про щось іншу думку, Бог виявить, який склад розуму у вас повинен бути. 16 Отже, у міру того, як ми робимо поступ, продовжуймо далі цілеспрямовано йти цим визначеним шляхом.

17 Брати, я прошу, щоб ви всі разом наслідували мене. Придивляйтесь до тих, хто живе за прикладом, який ми вам подали. 18 Адже багато хто — про них я вже не раз згадував, а тепер роблю це зі слізьми на очах — поводяться як вороги Христового стовпа мук. 19 Їхній кінець — знищення, їхній бог — шлунок, а слава їхня — в ганьбі. Вони думають тільки про земне. 20 А наше громадянство на небесах, звідки ми з нетерпінням чекаємо спасителя, Господа Ісуса Христа. 21 Він змінить наше понижене тіло, щоб стало воно подібне до його славного тіла. І зробить він це за допомогою тієї сили, яку має і якою може все собі підкорити.

4 Любі брати, я сильно тужу за вами. Ви радість моя і вінок. Любі мої, залишайтеся й далі непохитними як послідовники Господа.

2 Настійно заохочую Ево́дію та Синти́хію, щоб вони, як служительки Господа, були однодумними. 3 Що ж до тебе, щирий приятелю, котрий, як і я, несе Христове ярмо, прошу тебе допомагати їм. Адже ці жінки пліч-о-пліч боролись заради доброї новини разом зі мною, з Климе́нтом та іншими моїми співпрацівниками, чиї імена записані в книзі життя.

4 Завжди радійте, служачи Господу. І ще раз кажу: радійте! 5 Нехай про вашу поміркованість знають усі. Господь близько. 6 Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, виявляючи йому також вдячність. 7 Тоді Божий мир, який неможливо збагнути розумом, берегтиме завдяки Христу Ісусу ваші серця та здатність мислити.

8 Наостанку, брати, не переставайте роздумувати про все, що правдиве, що заслуговує належної уваги, що праведне, чисте, що викликає почуття любові, про що схвально говорять, що чеснотне і гідне хвали. 9 Тримайтеся всього, чого навчились, що прийняли, почули та побачили завдяки мені. Тоді Бог миру буде з вами.

10 Як служитель Господа, я безмежно радію за вас, оскільки ви знову стали думати про мене. Ви й раніше про мене думали, та не мали можливості це показати. 11 Говорю так не тому, що я в нужді, бо я навчився за будь-яких обставин задовольнятися тим, що маю. 12 Я знаю, як жити в нестатках і як жити в достатку. Я осягнув таємницю того, як у всьому і за будь-яких обставин бути ситим і зносити голод, як мати достаток і жити в нужді. 13 Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює.

14 Все-таки ви добре зробили, що підтримали мене в час лиха. 15 Адже ви, филип’яни, знаєте і те, що, коли я почав проголошувати добру новину, вирушивши з Македонії, жоден збір, окрім вас, не приєднався до мене у справах, пов’язаних з даванням та прийманням. 16 Бо, навіть коли я перебував у Фессало́ніках, ви послали мені дещо і раз, і другий. 17 Не те, щоб я прагнув якогось дару. Просто прагну побачити плоди, які ще більше поповнять ваш рахунок. 18 А втім, я маю всього вдосталь — причому більше, ніж потребую. Особливо тепер, коли Епафроди́т передав ваш дар,— приємні пахощі, прийнятну жертву, яка подобається Богу,— я маю всього аж надмір. 19 Мій же Бог повністю задовольнить усі ваші потреби і зробить це відповідно до своєї безмежної слави через Христа Ісуса. 20 Йому, нашому Богу, Батькові, нехай буде слава на віки вічні. Амінь.

21 Передайте вітання усім святим, що перебувають у єдності з Христом Ісусом. Брати, котрі тепер зі мною, також шлють вам вітання. 22 Передають вам вітання всі святі, а зокрема ті, що з дому кесаря.

23 Незаслужена доброта Господа Ісуса Христа нехай буде з духом, який ви виявляєте.