Життя вдома може бути радісне

“ОБСЛІДУВАННЯ ПОКАЗУЄ, ЩО ДІМ Є НАЙСКАЖЕНІШЕ МІСЦЕ В КРАЇНІ”. “РАПОРТ ЄДНАЄ ДУШОГУБСТВО З ДОМАШНІМИ СВАРКАМИ”. Такі заголовки показують, що у багатьох родинах розвилися великі кризи.

Стаття під першим заголовком зауважує, “приблизно один з кожних 100 чоловіків і жінок кажуть, що вже самі були набиті або набили своїх дружин минулого року”. Д-р Річард Й. Ґелес з Роуд Айленд Університету говорить, що “мільйони дітей виростають з родичами, які вживають рушниці або ножі — не лише погрожуючи, але дійсно вживали їх”.

Це не є нічого нового для членів родини мати клопіт між собою. Славне прислів’я каже: “Близькі стосунки породжують зневагу”.

А який є стан у вашій родині? Чи члени вашої родини люблять розмовляти один з одним і працювати разом? Або, чи вони шукають найближчих друзів поза родиною? На жаль, так буває у збільшаючому числі родин сьогодні. Але чому?

Деякі причини на напругу в родині

Чи ви зауважили, як часами деякі члени в родині мають особисті звичаї, які є надокучливі для інших? Між цими можуть бути неохайні звичаї при обідах, відмовлення доглядати домашніх обов’язків, або наполегливість робити шум до пізна вночі, коли інші хочуть спати.

Деякі мають, звичай перебільшувати провини інших, але недобачують свої власні. Це може витворити напругу вдома. Особи, які є постійно критиковані часто відплачуються тим, що самі критикують інших. Це витворює безкінцеві сварки, які відбирають радість в родині. Правдоподібно ви знаєте таких родин.

По інших домах, члени відокремлюють себе, коли цікавляться тільки своїми особистими справами, виключаючи решта членів родини. Наприклад, родичі, як і діти, часами цілком забувають одні про одних, коли заглиблюються в телевізію, музику або в якесь інше улюблене заняття.

А який вплив таке само-накинене відокремлення може мати на родинне споріднення? Як ви почуваєтеся, коли ніхто не звертає уваги на вас? Можна дуже легко розвити погляд, що ‘коли він про мене не дбає, то чому я маю дбати про нього?’

Такі проблеми існують у багатьох родинах. Вони можуть так роз’їдати родинні споріднення, що дім стається лише станцією для їди й місце для спання.

А чому багато родин розпадаються через такі проблеми? Біблія обвинувачує шкідливий розумовий напрям, якого ми всі до певної міри маємо. А яке є це відношення?

Небезпечний напрям думок

Апостол Павло добивався до кореня більшости проблем з людським спорідненням, коли написав: “Кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати”. (Рим. 12:3) Напрям, якого Павло хотів придушити був забагато думати про себе. Часто цей напрям являється, коли люди живуть близько разом. Багатьом є легко бути ввічливими та покірними з сторонніми особами та з випадковими знайомими. Проте, поводження тієї особи вдома може виявити, що “всередині” вона є горда.

Горда особа, яка думає про себе забагато не поправить свої особисті звичаї або ідіосинкразії. Коли ці дратують інших, то це не турбує її. А що сказати про тих, що відокремлюють себе, вибираючи такі речі, як комерцію, читання, розваги або якесь інше улюблене заняття, замість розвивати близьке споріднення з дружиною, чоловіком і родиною? Тут також проблема є, що особа рахує свої особисті зацікавлення важніші ніж інтереси інших.

Важна зміна погляду

Щоб зробити домашнє життя веселим, то вимагається основної зміни відношення від усіх членів родини. Біблія помагає людям досягнути цього, кажучи: “Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила”. (Еккл. 7:20) І це правда. Отже, особа, яка є свідома про свою вспадковану недосконалість, не повинна вперто вимагати робити все по-своєму. Навпаки, вона повинна старатися поправити звичаї, які турбують інших. Особа, яка признає свою власну недосконалість, не повинна сподіватися досконалости від інших. Замість постійно знаходити ваду, така особа повинна послухати Ісусового нагадування:

“Не судіть, щоб і вас не судили; . . . І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: ‘Давай вийму заскалку з ока твого’, коли он колода у власному оці? Лицеміре,— вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого”.— Мат. 7:1—5.

Апостол Павло постачив ще один важний принцип, який може зробити домашнє життя веселим, коли писав: “Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього”. “Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших”.— 1 Кор. 10:24; Фил. 2:3, 4.

Чи ви маєте подібне почуття до осіб з якими живете? Ви виявляєте своє відношення відповідями, коли хтось у родині заговорить до вас. Несамолюбна особа добре вислухає. Замість не слухати коли хтось говорить, або лише деколи відповідати “ага”, то треба дисциплінувати себе, щоб виробити правдиве зацікавлення тим, що члени в родині говорять. Особа, яка дійсно вірить, що інші є ‘вищі від неї’ не буде заглиблюватися в телевізію, якесь улюблене заняття або в інші приватні інтереси. Замість цього, вона буде думати, що може зробити або сказати, щоб родина могла скористати.

Потреба показувати пошану

Споріднений біблійний принцип каже: “Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною”. (Рим. 12:10) Той, хто хоче послухати ту пораду, не буде принижувати членів родини, кажучи, що вони є “дурні” або якимось іншим способом принижувати їх.

Коли стараєтеся шанувати один одного, то важно включати дітей. Хоч діти часами можуть бути докучливі, то дорослі ніколи не повинні поводитися з ними, як з другорядними особами. Уважайте, щоб не ображати дітей такою гострою лайкою, як: “Ти мале чортеня! Ти є злий, злий, ЗЛИЙ!” Сумний наслідок цього може бути, що дитина переконається, що вона ніколи не може нічого правильно зробити. Це може знеохотити дитину, так, що вона навіть не буде пробувати. Кращий підступ до збиточної дитини є сказати: “Ти є добра дитина. Але сьогодні дуже збиткуєш. Я не знаю, що з тобою сталося. Мусиш зараз перестати це”.

Особи, які застосовують ці біблійні принципи можуть знеохочуватися, коли інші члени не відносяться подібно. Якщо інші не застосовують ці принципи, то особа може мати задоволення зі знання, що вона догоджає Богові й принаймні старається жити правильно. Біблійна порада є: “Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи”.— 1 Пет. 2:19.

Життя вдома може бути радісне. Щоб зробити його веселим, проте, всі члени в родині мусять розвивати правильний спосіб мислення про себе й інших. Вони мусять бути несамолюбні. Чому не відложити трохи часу здорово подумати про біблійні принципи, які були дискутовані у цій статті. Тоді застосовуйте їх до вашого власного життя.