Людські права — Чи вони колись будуть забезпечені?
ПОДУМАЙТЕ на хвилину про слідуючі заповіді:
„Не вбивай!”
„Не кради!”
„Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!”
„Суд один буде для вас,— приходько буде як тубілець”.
Ці заповіді були частиною закону написаного близько 3.500 років тому, який керував життям народу на протязі більше, як 1.500 років. Автор того закону справді розумів людські права. Ці заповіді пригадують нам декотрі принципи Всесвітньої Декларації Людських Прав, де, наприклад, у 3-ій Статті, сказано, що кожна особа має право до „життя, свободи і безпечности своєї особи”, або в 7-ій Статті, яка заявляє, що всі є „рівні перед законом”. Коли люди дотримували той стародавній закон, то ним дуже забезпечувалось „життя, свободу і безпечність” людей, які жили тоді.— 2 Мойс. 20:13, 15, 16; 3 Мойс. 24:22.
Вищезгадані наведження були вибрані з закону даний ізраїльському народові за часу Мойсея. Звичайно, в інших народах також були кодекси законів. Але одна річ відрізняла цей кодекс від усіх тодішніх законів. Не враховуючи його вищий моральний характер і постачання, цей закон не походив з людського джерела. Мойсей виявив його надлюдське джерело, коли сказав ізраїльтянам: „Будеш слухатися голосу Господа [Єгови, НС, анг.] Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі закону”.— 5 Мойс. 30:10.
Це показує нам, що є сила вища від людини, яка цікавиться тим, що сьогодні називають „людські права”. Та сила не є ніким іншим від Творця людини, Бога Єгови. Він пообіцяв, що незабаром усі права людини будуть дотримані, для найкращої користі всіх людей.
Історія Творця в справі людських прав
Історія Божих стосунків з людством є поміщена в Біблії. Там не знаходимо сучасного вислову „людські права”. Одначе, про те, що сьогодні називають „людські права”, часто згадується в Писаннях.
З самого початку, Бог Єгова поблагословив людину достатком „життя, свободи і безпеки”. Він створив першу пару, Адама й Єву, досконалою. Це значило, що їм не було потрібно вмирати — справді такого життя жоден сучасний уряд не може дати.
У них була свобода у тому значенні, що вони мали свободу волі, а також, ціла земля була їхнім домом. Один привілей, якого Бог дав їм був „плодитись і розмножуватись і наповнювати землю, оволодіти нею”.
Вони також мали безпеку, включаючи економічну безпеку. Нічого не загрожувало їхньому добробутові. Навіть звірина жила мирно з ними, тому що людській парі було дано владу над „морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі”.— 1 Мойс. 1:28.
Бог Сам був тією владою, яка забезпечувала ці благословенства. Але Адам і Єва мусіли коритись тій владі. Коли б вони забажали підкоритися якійсь іншій владі, то ці благословенства вже не були б забезпечені їм. Єгова згадав тільки про одно обмеження їхньої свободи. Він сказав: „Із кожного дерева в раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!”— 1 Мойс. 2:16, 17.
Дехто можливо буде сперечатися, що Бог тут обмежував Адамові його свободу. Але людські права, або свобода, ніколи не можуть бути необмеженими. Так як Адам, щоб продовжувати своє життя, мусів їсти, пити і спати, то так само мусів слухатись тієї єдиної влади, яка могла запевнити йому щастя.
Людство позбавлене Божого благословенства
Адам і Єва не залишилися у цьому блаженному стані. Невидиме духовне створіння, якого пізніше названо Сатаною, спокусило Єву. Це тоді з’явилась перша самолюбна думка, яка стала відомою рисою протягом людської історії.
Єва послухала фальшивого розсудку Сатани „побачила, що дерево [знання добра і зла] і добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла”. (1 Мойс. 3:6) Отже, Єва, а потім Адам, відкинули ту єдину владу, яка могла запевнити їхнє щастя. Вони послухали спокусливу думку того, котрий не цікавився їхнім добробутом.
А наслідки цього, так як Ісус Христос пізніше показав, були катастрофічні. Говорячи про Сатану, Ісус сказав: „Він був душогуб споконвіку”. (Ів. 8:44) Так, Адам і Єва вмерли через їхній гріх. Але Сатана спричинив їхню смерть і це було таке саме, як би сам убив їх. Через нього вони загубили життя, яким могли втішатись. Ісус також сказав: „Кожен, хто чинить гріх, той раб гріха”. (Ів. 8:34) Отже, вони загубили їхню свободу також. Тепер вони стались рабами гріха, під владою Сатани, який буде гнобити їх. Зрештою, Адам і Єва загубили свою безпеку. Їхній перший син, Каїн, забив свого брата, Авеля, і майбутність їхніх дітей стала історією зростаючої небезпечности і ненадійности.
Дійсно, сьогоднішні обставини в світі є тільки довготриваючі наслідки того вчинку Адама й Єви. Людина ще не повернулась до володіння Того, Який може запевнити її щастя і поблагословити її тим, що називають „людські права”. Поки людина не зробить цього, то ніколи не буде втішатись своїми правами.
Людські права будуть забезпечені
Чи є якісь надії кращих обставин у близькій майбутності? Так, є, тому що Творець глибоко і постійно цікавиться людством. Бог Єгова обмежив час людського володіння землею. Він призначив царя, який правитиме над людством. Той цар відновить усі права або благословенства, якими людина колись користувалась.
У Біблії про зміну правління говориться в Ісаї 32:1: „Тож за праведністю царюватиме Цар, а князі володітимуть за правосуддям”. Той Цар — це Ісус Христос, а князі, яких Він призначить, будуть у Божому призначеному часі запевняти, щоб правосуддя і праведність існували по цілому світі.
Ця влада, згідно з Біблією, незабаром заступить численні сьогоднішні уряди, і введе нову добу, в якій усе буде виконуватись у Божий спосіб. Християни вже століттями молилися за цим, коли кажуть. „Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя”. Коли Бог відповість на ту молитву, то людські права будуть додержені на цій землі так, як ще ніколи не було.— Мат. 6:9, 10.
Тепер навіть тяжко уявити собі як тоді будуть утішатись „правом до життя”. Ісус сказав: „Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує (практикує віру, НС, анг.) в Нього не згинув, але мав життя вічне”. (Ів. 3:16) Навіть найбільш ревний громадський діяч людських справ ніколи не може забезпечити вічного життя. Але Бог може забезпечити його, і якість того життя знаходимо в Об’явленні 21:4: „І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”.
Народам уже більше не буде дозволено катувати, вирізувати або пригноблювати своїх підданих. Ця Божественна влада буде мати досить сили, щоб відвернути всякі зловживання, і дати людству мир і спокій. „І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіговицею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа [Єгови, НС, анг.] Саваота оце прорекли”.— Мих. 4:3, 4.
Що сказати про релігію?
Ви можливо будете питати: ,Що сказати про свободу релігії? І як здійсниться те моральне суспільство, в якому всі будуть шанувати права своїх ближніх?’ Дійсно, ці дві точки є зв’язані.
Там буде існувати свобода релігії у тому розумінні, що всі будуть мати свободу вклонятись одному правдивому Богові без перешкоди. Але Ісус Христос не дозволить усяким релігіям існувати. Подумайте на хвилину: Колись в Індії, деякі поклонники богині Калі, називаючись thugs, душили людей на жертву своїй пані. Вони щиро вірили, що богиня вимагала цього від них. Чи ж це було неправильно втручатися в їхню свободу поклоніння і скасувати таку практику? Певно, що ні.
Але на протязі історії це не була єдина небажана релігійна практика! Чи ж це слід дозволяти прихильникам релігії порушувати права інших людей, катувати їх в інквізиціях, або вбивати їх у війнах чи походах? Або навіть навчати їх брехні? Ні. Факт є, що правдива релігія є так потрібна, як їдження і дихання; Але фальшива релігія так шкодить людині, як отрута або вдихання смертельних газів. Отже, людині потрібно знання про те, що Бог Сам показує є правдивою релігією і свободи практикування її.
І це точно так станеться. Божий Син, Ісус Христос забезпечить, що всі отримають допомогу навчатись і практикувати правдиву релігію. Це створить правдиве моральне суспільство в якому людські права зможуть існувати. Так як Біблія обітує: „Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього [Єгови, НС, анг.] так, як море вода покриває.— Іс. 11:9.
Чи така надія здається дійсною для вас? Або, чи ви відчуваєте, що це більше реалістично покладатись на правителів цієї системи, щоб вони забезпечували вам ваші „людські права”? Запрошуємо вас нав’язати зв’язок з видавцями цього журналу і більше навчитись про спосіб, яким Ісус Христос нарешті забезпечить вам „людські права” і як ви навіть тепер можете показати, що бажаєте статись частиною того суспільства, яке буде втішатись такими благословенствами.
[Вставка на сторінці 11]
Бог Єгова обмежив час для людини володіти землею.
[Ілюстрація на сторінці 10]
Спочатку людської раси, людство втішалось цілковитою безпекою. Навіть тварини жили в мирі з людиною.