Світ після 1914 р.

Частина 1: Від 1920 до 1928 рр. Буйні двадцяті роки — Тиша перед бурею

У 1984 р., в журналі Пробудись! українською мовою (1983 р. анг.) було надруковано три статті про Першу Світову Війну. У цьому номері починається серія вісьмох статей в яких будуть обговорюватись великі події, що відбулись після тієї війни. Ті події вплинули на всіх людей, і мають більше значення ніж ми уявляємо собі. Ми певні, що вам сподобається перша стаття цієї серії СВІТ ПІСЛЯ 1914 Р.

БІЛЬШІСТЬ людей „не усвідомлювали, що вони переживали поворотну точку сучасної історії”, каже історик Ганс Кон про наслідки першої цілковитої війни в історії людства, Першої Світової Війни. Він пояснює, що навіть коли війна закінчилась, то „мало людей усвідомлювали глибоку революцію, яка відбулась у думках людей цілого світу, або що ця революція незабаром буде виражатись перестановкою національного, а також інтернаціонального суспільства”. І чому ж людям сподіватись цього? Таж, здавалось, що 1910 роки кінчались дуже позитивно.

Чи ж війна не закінчилась підписанням у 1919 році Версальського Мирного Договору на Паризькій Мирній Конференції? Чи ж на цій конференції не зробили розпорядок на створення Ліги Націй, з наміром з’єднати світ у мирі? Чи ж урочисте відкриття тієї організації 16 січня, 1920 року не було причиною на те, що вже буде можливо уникнути світової війни?

Буйні двадцяті роки — придатна назва

Байдужий світ веселих дев’яностих років (так як називають 1890 десятиліття) був знищений глобальним страхіттям, яке почалось у 1914 році. Тепер, після війни, розчаровані люди хотіли забути про те страхіття так скоро як тільки можливо. Особливо в Європі відбувалось політичне замішання й економічний хаос. Історик Р. В. Грувер каже, що „багато молодих людей бачили себе бути позосталими безцільної війни до якої їх присудило старше покоління. Через це вони дуже недовіряли тому старшому поколінню... Вони почали захоплюватись матеріальними успіхами й фізичними вигодами”.

А в Сполучених Штатах Америки? „Більшість американців”, каже Грувер, „здається вірили, що цінність товару й майна назавжди буде збільшуватись і що людина, яка купила якусь річ сьогодні завтра продасть її за вищу ціну... Гра на біржі дуже поширилась [як] перукарі, стенографісти й ліфтери [робітник, що обслуговує вантажопідоймника] хапались цієї нагоди збагатіти з розвиваючоїся економії”.

По обох боках Атлантичного океану, безжурний, матеріалістичний дух тієї пори відбивався в її моральності та відношенні, як також у музиці, про яку Грувер каже: „Популярна музика 1920 років також виражала відкинення традиції й новий наголос на спонтанність [дія викликана внутрішніми причинами, без впливу], індівідуалізм, і чуттєвість”. Як додаток до 20-століття в Сполучених Штатах народилась музика джез. Це була „музика, яка відбивала зневажання стриманності й пристойності того століття. Це відкинення довго-прийнятних норм поведінки та цінностей спонукало автора Ф. Скота Фіцджеральда назвати 1920 роки бути віком джез. І як джез музика поширювалась по цілому світі, то так само поширювалось розкошів-прагнуче відношення, якого вона представляла.

Може бути незгода відносно того, хто назвав цю післявоєнну еру Буйні Двадцяті роки. Але щодо відповідності тієї назви є мало незгоди. „Буйність” значить: „Розкішність... а головно тимчасова”. Справді ця назва дуже придатна 1920 рокам. Це були роки добробуту характеризовані нестримною гонкою за розкошами, багатством, і насолодою. Давно перед закінченням того десятиліття, вже бачились ознаки небезпеки, що ті „добрі часи” були тільки тимчасові.

Збираються хмари політичного напруження

Протягом 1920 років Ліга Націй старалась зберегти мир. Це було дуже трудно. Гергард Шульц, професор сучасної історії німецького університету Тюбінген пояснює це так: „Початкові політичні, моральні та економічні тягарі миру погіршились, тому що націоналізм пережив світову війну, і дійсно знову запалювався”. В Італії націоналізм відновився в формі фашизму під владою Беніто Муссоліні, тоді як у Японії в формі збільшеного військового впливу. Комунізм уторгувався в Китай, після того як вкріпився в Росії після Жовтневої революції в 1917 році. Таке запалення націоналізму суперечило інтересам Ліги Націй.

Тимчасом, у Німеччині націонал-соціалістська партія, пізніше знана під оригінальним глузливим гаслом „нацисти”, приходила до влади. У 1928 році їхній пишний керівник, Адольф Гітлер, виступив за підпаленням націоналізму, коли сказав: „Насамперед наш народ потрібно визволити від безнадійного замішання інтернаціоналізму, і навмисно, як також систематично привчити в фанатичному націоналізмі... У світі є тільки одно право, і те право лежить у силі людини”.

У Сполучених Штатах націоналізм появився в формі ізоляціонізму (політичний напрям, що пропагує невтручення в європейські справи). Усе більше й більше американців схвалювали політику, щоб Європа варилась у своєму власному соку. Вони також протистояли членству в „тій лукавій організації під святою назвою”, так як дехто називав Лігу Націй. Незважаючи на прохання президента Вільсона, то конгрес таки піддався тискові переважаючого духу тих пір і в 1920 році голосував, щоб США не вступили в члени тієї організації.

Справжні небезпеки, приховані в цих збираючихся хмарах політичного напруження посилювались тим, що люди взагалі не зауважували, або просто ігнорували їх. Усе ж таки, ті хмари бушували закладаючи основу бурі більш жахливої та руїнницької якої людство ще ніколи не переживало.

Люті вітри суспільної зміни

Загрожуючі політичні хмари супроводились лютими вітрами суспільної зміни. Відношення та норми змінились, тоді як люди захоплювались до-тоді-незнаними предметами широкого вжитку. Перший раз, такі сучасні вигоди, як автомашини, радіо, і холодильники достатньо вироблялись, щоб усі люди могли купувати їх. Щоб поширювати продаж таких предметів, індустрія реклам скоро розвинулась на мільярдну доларів індустрію. Ця індустрія впровадила купування в борг і на легкий виплат переконуючи людей купувати те, що їм не було потрібне, грішми яких вони правдоподібно не мали.a До повної міри ця індустрія користувалась радіом, щоб з його допомогою завершити свої мети.

Новомодні вигадки, яких тепер можна було купувати, хоч заощаджали час і енергію, люди не все оцінювали; вони теж не оцінювали, що з цих вигод розвивались ледачі, безтурботні, псуючі напрями, так як декотрі люди вірили вони заохочували. Наприклад, одна старенька жінка, дуже розтурбувалась, коли перший раз в крамниці побачила хліб порізаний на тоненькі скибочки. Покивавши головою з невіри, вона промимрила: „Коли люди вже заледачі різати хліб, то дійсно цікаво знати до чого цей світ доходить”. Що вона сьогодні подумала б?

Але дійсно ситуація була більш серйозною. Досяжність виготовлених продуктів, яких світ реклам зробив такими привабливими, відвернула людям увагу від духовних потреб і цінностей, до матеріальних речей. Організована релігія вже давно не давала людям потрібного духовного керівництва й тепер не могла припинити цього відхилення від Бога. Все більше й більше людей почали поширювати людські теорії й філософії. Наприклад, так як Грувер каже, „нова техніка психоаналізму” Сігмунда Фрейда, „зачаровувала покоління, яке дуже заглибилось само в себе й в свої власні досвіди”.

Дарвінова теорія про еволюцію також допомогла руйнувати віру в Бога й в Біблію. Вплив еволюції на світову історію не слід недооцінювати, так як каже книжка Європа між війнами. Вона називає Гітлера бути „справжнім соціалістським дарвіністом”, який твердо вірив, що виживання найбільш пристосованих було законом природи. „Його поняття війни”, пояснює автор, Германн Грамл, було, що війна „була зовсім нормальною формою національних стосунків потрібних для підкріплення свого власного народу, і яку справжній політичний діяч буде повторно старатись заворушувати”.

Звичайно, не всі люди дозволили буйним вітрам суспільної зміни послабити їхню віру в Бога та в Його Слово. Декотрі користувались новою технологією, як наприклад радіом, щоб нею обороняти їхнього Творця. Це було зовсім протилежне тим людям, які користувались радіохвилями, головно для поширення самолюбних комерційних інтересів. В 1924 році група християн взаємодіюча з Товариством Вартової Башти відкрила першу некомерційну радіостанцію в місті Нью-Йорку, WBBR. Потім, після трьох десятиліть станцію продали в 1957 році, коли вона вже сповнила свою ціль служити інтересам Божого Царства.

Буйні двадцяті роки й „ричучий лев”

„Самолюбні, грошолюбні, зарозумілі,.. що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,— вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися”. Чи це описує ті буйні двадцяті роки? Так, описує, незважаючи на те, що християнський апостол Павло написав ці слова близько дві тисячі років тому. Що вищезгадані людські слабкості стали більш явними в суспільстві орієнтованому на грошах, розвагою-пройнятих і духовно-слабких буйних двадцятих років не сталось випадково. Легко пізнати, що це є ознакою на те, що світ уже ввійшов у час, якого Павло назвав „останні дні”. Це теж показує, що „Диявол — ходить, ричучий, як лев” і пожвавлює свої діяльності відвертати людей від їхнього Творця.— 2 Тимофія 3:1-5; 1 Петра 5:8.

Щоб протидіяти цьому впливу, то християни товаришуючі з Товариством Вартової Башти почали прискорювати свою власну діяльність на оборону правдивої релігії. У 1922 році вони посилили кампанію оголошувати Боже прийдешнє Царство. У 1927 році, для друкування біблійної літератури, вони збудували свою власну фабрику в Брукліні. Число „оголошуючих” ще було мале, однак протягом 1928 року, як буйні двадцяті роки кінчались, то вже 44 080 цих вісників проповідували Боже Царство в 32 країнах кругом світу. Той „ричучий лев” не міг припинити цієї праці.

По цілому світі їхня звістка була однакова: безглуздя довіряти матеріалізмові, людським теоріям, або таким політичним схемам, як Ліга Націй, замість Божому Царству. Журнал Вартова Башта (анг.) 15 липня 1926 року, відважно оголосив, що Ліга Націй була проти Бога, кажучи: „Через схвалення Ліги священиками, як заміна на Царство Месії, велика темрява обгорнула людей світу... Господь передсказав її [Ліги] народження, її коротке існування й вічне знищення.— Об’явлення 17:10, 11; Ісаї 8:9, 10”.

Ці християни переконались, що буря Божого дня суду вже скоро наближалась. Але перше, буйні двадцяті роки мали закінчитись інакшою бурею, грошовою, яка настане зовсім несподівано. Вона, по черзі, приготовить дорогу на політичну бурю надаючу нового значення слову „війна”. Читайте другу частину цієї серії в наступному номері Пробудись!: „Усесвітня депресія, а тоді знову до війни”.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 14]

Інші предмети, які обговорювались у новинах

1919 р.— Австрія, Франція, Нідерланди, Швеція, Іспанія, і Югославія вибирають восьмигодинний день праці

1920 р.— В Індії Махандас Ганді здобув підтримку за його рух ненасильницького опору

Сполучені Штати дають жінкам право голосувати (раніше жінки вже мали це право в 13 інших країнах, включаючи Нову Зеландію в 1893 р.)

1921 р.— Відкрили інсулін для виліковування цукрового діабету

Ірландію поділено на Ірландський вільний штат і Північну Ірландію

1922 р.— Формальне утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

1923 р.— Більше як сто тисяч згинуло під час землетрусу в Токіо

1924 р.— Десятимільйонний „форд” (назва автомашини) виходить із складального цеху в Детройті; його модель T продавався за менше як 300 доларів США грішми.

1925 р.— Перші придумання телевізії в Великобританії, Німеччині й в Сполучених Штатах

1926 р.— Перший успішний політ ракети при спаленні рідкого палива; ракета летить 184 фути (56 метрів) до 2,5 секундів

1927 р.— Перший самостійний безпосадочний переліт від Нью-Йорка до Парижа зробив Чарлз Ліндберг

Бельгійський астроном Жорж Леметре формулює теорію гігантського вибуху розширюючогося всесвіту

У Голлівуді поставили перше звукове кіно

1928 р.— Відкрили Пеніцилін

Перший Мишеня Міккі фільм Уолта Дісней

Кінгсфорд Сміт з друзями перший раз перелітають Тихий океан

[Ілюстрація на сторінці 13]

Розваги й дике блазенство характеризували Буйні Двадцяті Роки.

[Відомості про джерело]

The Bettmann Archive

[Ілюстрація на сторінці 15]

Й. Ф. Руттерфорд, президент Товариства Вартової Башти, оголошував Боже Царство по радіо з 1922 року.