Молоді люди питають...

Як мені «шанувати батька й мати»?

«ЗГАДАЙТЕ одну річ яка напружує ваше споріднення з батьками». Це запитання запитали 160 молодих людей. Близько 43 проценти хлопців відповіли, що коли «не шанують батьків». З дівчат, 42 проценти казали що «ігнорували батька», а 63 проценти «сперечалися» з матір’ю, або не слухались і лаяли її. Однак, багато цих молодих людей признали, що мали обов’язок «потішати» батьків і співдіяти з ними. Незважаючи на свої добрі наміри, вони таки часто не досягли успіхів.

Незважаючи на те, що ви палко бажаєте слухатись біблійного наказу, щоб шанувати батьків, то знаєте, що деколи не шануєте їх. Як же вам уникнути пасток? — Ефесян 6:2.

Правильне відношення

Є два способи якими ви можете дивитись на ваших батьків. Приповістей 30:17 говорить про «око, що з батька сміється й погорджує послухом матері». З другого боку, Приповістей 17:6 каже, що «Пишнота дітей — їхні батьки». Ви можете зневажати й насміхатись з ваших батьків або гордитись ними, зробити їх вашою пишнотою, так би мовити. Ваша точка зору вирішуватиме чи ви будете шанувати батьків чи ні.

«Але як же нам відчути пошану до батьків, якщо вони неповажні»,— написала одна дівчина, Луїза. Щоб шанувати таких батків, то треба бачити в них їхні добрі риси, оцінювати ці риси, а тоді вдумуватись у них. Дослідники Нік Стіннет і Джон ДеФрейн кажуть, що оцінювати членів своєї родини було головною рисою міцних родин. «Одна причина чому нам трудно висловлювати оцінювання є те, що ми не навчились бути добрими шахтарами,— вони пояснюють у своїй книжці Таємниця міцних родин (англ.).— Рудокопи в алмазних рудниках Південної Африки витрачають ціле своє життя пересівати тисячі тонн руди шукаючи кілька маленьких діамантів. Але ми часто поводимось щось протилежного цьому. Ми пересіваємо діаманти, палко шукаючи руди. Наші міцні родини є досвідчені рудокопи діамантів».

Усі люди мають добрі риси й досягнення. Якщо будете шукати в них добро, то знайдете його. Коли «знайдете діамант», тоді побачите причину чому ви повинні шанувати ваших батьків.

Але, щоб розвинути правильну точку зору про ваших батьків, то перше треба правильно на себе дивитись. Коли не почуваєтесь добре про себе самих, то вам буде трудно бачити добро в інших. Апостол Павло порадив християн у першому столітті: «Кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати».— Римлян 12:3.

Тоді як ви не повинні більш думати про себе ніж належно, то також не ігноруите своєї «дійсної цінності». Якщо ваша поведінка непохитно грунтується на Біблії, то можете з довір’ям покладатись на вашу розсудливість, «бо свідчення [нагадування, НС] Господа [Єгови, НС] певне,— воно недосвідченого умудряє». (Псалом 19:8 [19:7, НС]) Таке довір’я допоможе вам протистояти тискові від інших, щоб поводитись нешанобливо.

Шаноблива Мова

Ви шануєте батьків ваших тим що говорите, а також як ви говорите. Коли все гаразд, то звичайно проблеми немає. Але, іноді, бесідою або вчинком ваші батьки ображають вас. Також, у літах вашого дитинства, багато бентежучих почуттів будуть викликати в вас гнів на себе. Розстроєння, почуття втрати або зради, можуть стати великим емоційним тягарем. Через такі тяжкі неприємності ви мабуть будете поводитись так як Йов, який сказав: «Тим то й слова мої без тями».— Йова 6:1-3.

«Слова без тями», можуть бути нешанобливі. «Іноді, коли я обговорював проблему з мамою, а вона не бачила моєї точки зору, то я сердився і казав щось на зло, щоб тільки образити її. Таким то чином я мстився їй,— признався 22-тилітній Роджер.— Але пізніше, почував себе дуже погано, і знав, що вона теж так почувалась».

Роджер знав, що його слова «кололи» і «гнів піднімали» й не розв’язали проблеми. Він знав що в Біблії є сказано, «язик же премудрих — то ліки». (Приповістей 12:18; 15:1) «Я перепрошував мати, хоч робити це не було легко,— пояснив Роджер.— Я знав що перепросити її було найкраще в очах Єгови. Я тоді міг обговорювати проблему спокійно й розв’язати її.» Так, перепросити батька є доказом на те, що ви дійсно хочете шанувати їх.

Тому що лайку завжди підвівають полум’я гніву, то дуже важливим є вгамовувати ці руїнницькі почуття. «Глупак уесь свій гнів виявляє, але мудрий назад його стримує». (Приповістей 29:11) Коли ви розгнівані, то почекайте аж поки це хвилювання не втихомиреться, а тоді спокійно висловлюйте ваші почуття. Але, щоб розвинути шановну мову не значить тільки «лічити до десятого».

Потрібно здатності проникати в суть справи

«Розум [уміння проникати в суть справи, НС] людини припинює гнів її,— а величність — перейти над провиною»,— каже Приповістей 19:11. Слово на проникливість оригінальною єврейською мовою звертає увагу на «знання причини» на щось. Отже, здатність проникати в суть справи, або знати причину на щось допоможе вам застановлятись над обставинами поза прямою конфронтацією.

Наприклад, якщо батько не дає вам дозволу піти десь, то запитайте себе: «Чи батько цікавиться найкращим для мене? Чи це таке дуже важливим для мене піти? Чи це тільки ображає мою гордість?» Тоді як ситуація розстроює, то чи ж це вже кінець світу? Передумавши справу, ви побачите добрі причини замовчати й не погіршувати вже погане становище говорінням грубощів.— Приповістей 10:19; 16:23.

Здатність проникати в суть обставин вирощує порозуміння, тому що уможливлює вам зрозуміти обставини іншої людини. (Приповістей 21:11) Наприклад, одна дівчина пояснила: «Витрачати час з моєю родиною нервувало мене. Але коли бабуся захворіла, то ми мусили витрачати багато часу з нею. Вона говорила до батька немов до юнака, а я навіть не подумала, що колись він був у моїх літах. Я усвідомила, що йому було трудно, коли він був у моїх роках, і почувала себе менш себелюбною. Тепер я менше гніваюсь, коли він попросить мене зробити щось».

Здатність проникати в суть справ також допоможе вам розуміти красу «забувати переступи». Так, навіть коли здається є добра причина нарікати, то терпіть іншим і будьте готові прощати їм. (Колосян 3:13) Коли ви образились, то це звичайно думати про помсту. Але прощенням, запобігається порочне коло нешановної мови або вчинків.

Проникливість головно потрібна коли батьки дисциплінують вас. Ця риса допоможе вам приймати дисципліну й усвідомлювати, що вона вийде вам на користь. (Порівняйте з Псалмом 2:10) Відверто кажучи, тільки безумний «зневажає напучення батькове». (Приповістей 15:5) Отже, замість бунтуватись або сердитись під час дисциплінування, покажіть пошану вашим батькам застосуванням її.

Здатність проникати в суть також допоможе вам відчувати настрій ваших батьків і старатись допомагати їм. Один юнак, Джош, пояснив як він з його братом застановились над настроєм своєї мати. «Одного разу мати вернулась до дому з роботи дуже розтурбована й втомлена,— пояснив Джош.— Ми вже привикли до цього, отже з братом прибрали дім перш ніж вона прийшла до дому. Це дуже потішило її». Чи ви так само шануєте ваших батьків?

Шанувати батьків також значить шанувати їхню самотність. Іноді, батьки мусять бути на самоті. Може бути що вони мають важливі справи обговорювати про яких вам не слід знати. Дайте їм це право. Якщо бачите ваших батьків у серйозній дискусії, то чому ж не піти до вашої кімнати або відвідати друга? Це буде доказом на те, що ви є особа, яка проникає в суть.

Шукайте способів якими шанувати батьків. Така пошана переважно поліпшить споріднення між вами а батьками. Коли б й ні, то ви матимете причину тішитись з того що задовольнили Бога. Шануйте батьків ваших, «щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» — Ефесян 6:3.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Коли котрийсь з батьків образить вас, то старайтесь уникати нешановної мови.