Чуда й привиди — колишні й теперішні

Від нашого кореспондента в Франції

ГУАДАЛУПЕ, Фатіма, і Лурд — що ці назви значать для вас? Для  багатьох людей це тільки міста в Мексіці, Португалії, і Франції. Але для мільйонів щирих католиків, вони стали святилищами, три з найславніших маріїнських святинь у світі. Відданість католиків таким місцевостям не зменшується у цьому 20 столітті. Наприклад, у 1982 р., близько 4 500 000 людей відвідало Лурд, тоді як ще більше людей товпились до Гуадалупе.

Для католицької церкви, ці святині, це місця в яких відбуваються нібито чудодійні виліковування. А головно в Лурді, яке то місто папа Пій X сказав є «центром маріїнського поклоніння й престол євхаристської таємниці, який на вигляд перевищує подібні центри католицького світу». Тисячі людей заявляють, що були зцілені під час або після паломництва в Лурд. Проте, до цих пір церква визнає тільки 65 «чуд».

Байдуже чи ви вірите в Бога чи ні, то маєте право ставити запитання. Що ж сказати про ці привиди, а головно видіння Марії, кругом світу? Чи чудесні зцілення й інші події пов’язані з ними є доказом божественного схвалення? На зібранні, яке відбулось у Лурді 1986 р., єпископ Тура заохочував своїх слухачів «вдумуватись у значення привидів», щоб «установити важливу різницю між фальшивими а правдивими привидами». Якщо ви є католицької віри, то мабуть будете цікаві краще розглянути цю тему.

Привиди — правдиві чи фальшиві?

Римсько-католицька церква не компрометує себе офіційно відносно таких привидів, і не зобов’язує своїх членів вірити в них. Але до якого ж висновку щирим католикам доходити, коли вони дивляться як папа Іоанн-Павло II п’є воду з печероподібного джерела (грота) в Лурді або розмовляє з Люсі, єдина людина ще живою, яка бачила Фатімське чудо? Чи ж це не є ясним доказом на те, що він (і його церква) офіційно схвалюють такі чуда? Крім того, під час своїх подорожей, папа завжди відвідує святилища присвячені Марії — святилище Чорної діви Ченстохови в Польщі.

Церква схвалила багато інших скромних святилищ, як наприклад, Бораїнг і Банну в Бельгії. Деколи дозволяють тільки місцевим людям поклонятись у святилищах, так як у Тре Фонтане, Італії, і Маріїнфрійд, Німеччині.

Від закінчення 19 століття багато людей заявляють, що бачили привиди. У книжці Правдиві й фальшиві привиди в церкві (франц.) каже, що від 1930—76 рр. вже відбулось більше як 200 привидів. Чому ж офіційно визнають так мало привидів, коли, так як каже автор, «звістки, крім кількох винятків, не є нісенітниці, і під кращою перевіркою, доказались бути майже подібні?»

Французьке видання Істуар пояснює це в статті, в якій обговорювався привид Марії в 19 столітті недалеко Луара центральносхідної Франції. Згідно з автором, церква не дослідила цих привидів для того, щоб уникнути «конкуренції» з уже-визнаними святинями.

Сьогодні декотрі люди думають, що церква таїть ці привиди, боячись «наукового» викриття. Рене Лаврантен, франкокатолицький авторитет у таких справах, навіть каже, що сьогодні була б мала можливість на офіційне визнання таких привидів як ті, що відбувались у Лурді. Але чи ж ознаки — якщо дійсно від Бога — не слід визнавати в якій-небудь ері історії?

Більш сучасні привиди

Привиди ще до цих пір відбуваються. У Сан-Даміано, Італії, богомольці товпляться до місця в якому Мамма Роза (яка померла 1981 р.) заявляє бачила «діву Марію». Церква нічого не говорить про це, але декотрі віруючі надіються, що колись вона змінить своє ставлення до цих привидів через те, що на тому місці навернулось багато людей.

У маленькому містечку Меджугоре, в Югославії, діти й неповнолітні недавно заявляли бачити тисячі привидів «Діви». Тут знову, всупереч обережності церкви, декотрі групи вимагають офіційного визнання тих явищ. Проте, католики правдоподібно цікавляться знати, що їм вірити тоді як чекають рішення церковної влади. Тимчасом, чи ж їм вірити таким свідченням?

Також бувають привиди, яких церква відкидає, як-от привид у Палмар де Троя, Іспанії. Про ці привиди, єпископ Севільї перестеріг вірних не «сприяти легковірності публіки відносно явищ, яких церква не визнає, а навіть осуджує». Незважаючи на пересторогу, у церкві таки виник розбрат, доводячи до відлучення архієпископа й кількох священиків, які, з одвертою зневагою до церкви, твердили, що привиди були справжні.

Як же можна вирішити, чи привиди справжні чи ні? У наступній статті буде обговорюватись це питання.