Погляд Біблії

Чому позбавлення спілкування зі збором є проявом любові

ВІДЛУЧЕННЯ від церкви — вже сама думка про це бентежить багатьох релігійних людейa. Більшість з них погоджується, що релігії повинні мати якісь види покарання. Але багато хто розглядає відлучення від церкви як пережиток минулого — жорстокий метод покарання, що нагадує їм полювання на відьом та інквізицію.

Додатковою проблемою є відчутний вплив світського суспільства. Тому більшість релігій загальновизнаного християнства прийняли більш терпимий погляд на гріх. Тож не дивно, що один служитель єпископальної церкви сказав: «Відлучення від церкви є частиною нашої традиції, але я думаю, що його не застосовували в цьому столітті».

Проте багато людей, можливо, будуть здивовані, коли дізнаються про те, що серед Свідків Єгови ставляться серйозно до позбавлення спілкування зі збором (що рівнозначне відлученню від церкви). Безумовно, нелегко вдаватися до таких дій, але вони є виявом любові і доброго розпорядку. Як це можливо?

Позбавлення спілкування зі збором захищає Боже ім’я

Єгова є святим Богом. Він не ставиться толерантно до навмисних гріхів тих, хто стверджує, що поклоняється йому. Апостол Петро написав християнам: «Будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: «Будьте святі,— Я бо святий» (1 Петра 1:15, 16). Тому позбавлення нерозкаяних грішників спілкування зі збором захищає Боже святе ім’я, у ньому виявляється любов до того імені. (Порівняйте Євреїв 6:10).

Чи це означає, що коли християнин піддасться слабкості або спіткнеться, вчинивши важкий гріх, то він автоматично вилучається зі збору? Ні в якому разі! Єгова не є безсердечним диктатором. Він милосердний і все розуміє. Він пам’ятає, що ми недосконалі (Псалом 103:14). Єгова усвідомлює, що «всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23). Бог подбав про духовну допомогу в зборі в такий спосіб, що, коли християнин зробить «хибний крок» або навіть вчинить серйозний гріх, його можна ‘виправити’ в дусі любові та лагідності (Галатів 6:1). Приймаючи поради з Божого Слова й виявляючи щиросердий смуток і справжнє розкаяння, той, хто збився зі шляху праведності, може «зцілитися» духовно (Якова 5:13—16, Дерк.).

А як бути тоді, коли охрещений християнин серйозно помиляється і всі зусилля допомогти йому повернутися назад залишаються даремними? Іншими словами, що робити, коли він уперто відмовляється змінити свій гріховний спосіб життя?

Позбавлення спілкування сприяє безпеці збору

Біблія наказує християнам «не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак,— із такими навіть не їсти» (1 Коринтян 5:11).

Чи цей біблійний закон жорстокий і принижує гідність людини? Поміркуймо над наступним. Коли закоренілого злочинця кидають до в’язниці за порушення закону, чи це розглядається як жорстокість або безсердечність? Ні, тому що громадськість має право охороняти мир і безпеку свого суспільства. По суті, під час перебування злочинця у в’язниці його позбавляють спілкування зі слухняним законові суспільством.

Так само й християнський збір, маючи достатньо підстав, вилучає нерозкаяного правопорушника зі свого середовища. Чому? Тому що збір повинен бути сховком від неморальних хижаків та інших упертих грішників.

Розуміючи, що «один грішник погубить багато добра», апостол Павло наказав співвіруючим: «Вилучіть лукавого з-поміж себе самих» (Екклезіяста 9:18; 1 Коринтян 5:13). Цей захід перешкоджає грішнику псувати збір і захищає добре ім’я збору. (Порівняйте 1 Тимофія 3:15).

Захист для окремих осіб

Позбавлення спілкування також захищає окремих членів збору. Проілюструймо це. Уявімо собі, що нас раптово розбудив пронизливий звук сирени автомашини або її сигнального устрою. Надокучливий звук важко ігнорувати, він постійно привертає до себе нашу увагу! Подібно, коли когось вилучають зі збору, цей захід, на щастя, не проходить повз увагу жодного члена отари. Він непокоїть їхні почуття. Ним неможливо нехтувати. Але як це може бути захистом?

«Коли я вперше почула у Залі Царства, що когось позбавили спілкування зі збором, то була шокована,— сказала одна жінка, Свідок.— Потім я заспокоїлась. Це допомогло мені зрозуміти, що я також могла помилитися». Згідно з її словами, позбавлення спілкування зі збором може спонукувати інших проаналізувати свою поведінку (1 Коринтян 10:12).

Ставлячи собі питання на зразок: «У чому я духовно уразливий?» — ми допоможемо собі проаналізувати наше власне становище перед Богом. Таким чином ми можемо продовжувати ‘зо страхом і тремтінням виконувати своє спасіння’ (Филип’ян 2:12).

Повернення до Бога

«Це дійсно було тяжко,— сказала одна християнка, котру вилучили на якийсь час зі збору,— це покарання було для мене потрібним і дуже необхідним, воно виявилося рятівним». Це наголошує на ще одному важливому факторі, чому застосовується позбавлення спілкування зі збором. Воно може спонукати колись нерозкаяних грішників зробити перші кроки, щоб повернутися до Бога.

Апостол Павло сказав: «Господь [«Єгова, НС], кого любить, того Він карає» (Євреїв 12:6). Це правильно, що «усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности» (Євреїв 12:11).

Власне так і було з Річардом. Після того як його майже на два роки позбавили спілкування зі збором, він покаявся, виправив свою поведінку, що не приносила слави Богові, і його було прийнято знову до християнського збору. Дивлячись назад, він говорить про минуле: «Я розумію, що мене мусили були позбавити спілкування зі збором і що я повністю заслуговував того, що сталося. Це дійсно був необхідний захід, і він допоміг мені побачити, наскільки неправильною була моя поведінка, й відчути потребу шукати прощення в Єгови».

Таке покарання дуже важко зносити. Треба бути покірним, щоб прийняти його, але ті, хто вчиться з цього, пожинають багаті плоди.

Отже, позбавлення спілкування зі збором є виявом любові, оскільки воно захищає як Боже святе ім’я, так і збір від зіпсованого впливу гріха. Ним також виявляється любов до правопорушника, бо його заохочується покаятися і ‘навернутися, щоб Він змилувався над [його] гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього [«Єгови», НС]’ (Дії 3:19).

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

The New Testament: A Pictorial Archive from Nineteenth-Century Sources, by Don Rice/Dover Publications, Inc.