ПІСЛЯМОВА
«Єгова мій помічник. Я не буду боятися»
1. Про що ми поговоримо у післямові?
ЧИ МОЖНА сказати, що цією книжкою ми вичерпали тему мужності? Ні. По-перше, в Біблії про мужність говориться набагато більше, ніж може охопити одна книжка. По-друге, мало просто читати про мужність — треба виявляти її на практиці. Тож у післямові ми згадаємо про ще кількох мужніх Божих служителів, а також обговоримо, що ще допоможе нам стати мужніми.
2. Хто ще, крім згаданих у цій книжці Божих служителів, залишив приклад мужності?
2 Хто ще, крім згаданих у цій книжці людей, залишив приклад мужності? Можливо, на думку спадають Ісая, Єремія, Єзекіїль, Йона, Малахія або інші пророки. Мабуть, саме їх мав на увазі апостол Павло, коли писав про Божих служителів, які зносили «нужду, лихо і знущання», з яких глузували, яких «бичували... заковували в кайдани та кидали у в’язниці». Декого навіть стратили (Євр. 11:36, 37). Але всі вони залишились мужніми до кінця.
3, 4. Розкажіть про двох жінок, які допомогли врятуватися царю Давиду.
3 Імен багатьох мужніх людей у Біблії немає. Як приклад візьмімо двох жінок, які допомогли Давиду, коли проти нього збунтувався його син Авесалом. Давид був змушений тікати з Єрусалима. Він попросив священника Садока повернутися в місто і вивідати плани Авесалома. Садок про все дізнався, і йому якось треба було передати інформацію Давиду. У цьому важливу роль відіграли дві жінки, імен яких ми не знаємо. Одна — це служниця, яка передала слова Садока двом слугам Давида. Інша жінка допомогла цим двом слугам врятуватися, коли вони тікали від людей Авесалома. Вона сховала їх у колодязі свого чоловіка, накрила колодязь покривалом і насипала зверху зерно, а переслідувачів скерувала в неправильному напрямку. Ці дві жінки, ризикуючи життям, врятували помазанця Єгови (2 Сам. 15:23—37; 17:8—22).
Дві сміливі жінки, які допомогли врятуватися царю Давиду
4 Справді, Біблія рясніє прикладами мужності. Когось ми знаємо на ім’я, когось — ні, хтось був багатим, хтось — бідним, хтось — видатним, а хтось — простим, хтось — видним, а хтось — непримітним. Але всі ці люди мужньо виконували волю Єгови. Ми можемо багато чого в них повчитися.
Без молитви не обійтись
5—7. Що допомогло Павлу бути мужнім у важкі часи?
5 Що допоможе наслідувати мужніх чоловіків і жінок давнини? Варто пам’ятати, що не всі вони були сміливими від природи. І труднощі вони долали не своїми силами. Що ж тоді їм допомагало?
6 Візьмімо для прикладу апостола Павла. У Філіппах на Павла і Силу напав розлючений натовп. З них здерли одяг, їх висікли різками, вкинули у в’язницю і закували в колодки (Дії 16:12, 19—24). Після звільнення Павлу треба було продовжувати проповідувати. Його наступним місцем призначення були Фессалоніки. Чи Павлу було страшно? Мабуть, так. Він був такою ж людиною, як і ми. Звідки ж він черпав мужність?
7 Пізніше він написав: «Спочатку ми зазнали страждань і знущання у Філіппах, але з допомогою нашого Бога набралися сміливості звіщати вам Божу добру новину, стикаючись з великою протидією» (1 Фес. 2:2). Як бачимо, Павло не шукав мужності в собі, не черпав її з якихось внутрішніх ресурсів. Він став сміливим завдяки Богу. Він просив мужності в Єгови, і Єгова відповів на його молитву.
8. Що потрібно робити, коли бракує мужності?
8 Висновок: мужність дає Єгова. Не варто переживати, вистачить нам мужності чи ні. Подібно до Павла, просімо мужності в Єгови. Він ніколи нас не підведе (Дії 4:29).
9. Чому варто просити в Єгови віри?
9 Також варто просити в Бога віри. Віра — це складова плоду святого духу Єгови (Гал. 5:22, 23). Віра, наче щит, захищає нас від стріл Сатани (Еф. 6:16). У Біблії навіть сказано, що завдяки вірі християнин може перемогти світ (1 Ів. 5:4). Без віри неможливо бути по-справжньому мужнім. Коли віриш, що Єгова допоможе в будь-якій ситуації, тоді страх відступає. Ось чому всім нам треба брати приклад з Ісусових апостолів і просити Єгову: «Додай нам віри» (Луки 17:5).
«Будьте відважні!»
10, 11. Яку обіцянку Єгови апостол Павло нагадав християнам з євреїв і як це їм допомогло?
10 Павло знав, що християнам у Єрусалимі та його околицях знадобиться велика мужність. Наближалося знищення Єрусалима, яке передрікав Ісус (Луки 19:41—44; 21:20—24). Тому у своєму листі, який Павло написав за кілька років до цієї трагедії, він вирішив їм дещо нагадати. Він нагадав їм обіцянку Єгови, про яку говорилося в передмові до цієї книжки: «Я ніколи тебе не полишу і ніколи тебе не покину». Павло зробив висновок: «У такому разі ми зможемо сміливо говорити: “Єгова мій помічник. Я не буду боятися. Що зробить мені людина?”» (Євр. 13:5, 6).
11 У Біблії не описано, що відбувалося перед знищенням Єрусалима у 70 році н. е. Але ми можемо бути впевнені, що слова Павла додали мужності вірним християнам з цього міста, і вони вчасно втекли в гори — як і наказував Ісус (Луки 21:20, 21).
12. а) Які обіцянки Єгови та Ісуса допоможуть бути мужніми у важкі часи? б) Розкажіть про братів і сестер, які в наші часи виявляли неабияку мужність. Чого ви від них навчилися? (Дивіться супровідну інформацію «Сучасні приклади мужності».)
12 Обіцянки Єгови допоможуть бути мужніми і нам — як тепер, так і в майбутньому (Єзек. 38:1, 2, 10—12; Матв. 24:21). Пам’ятаймо: Єгова дав слово нас захищати (Єзек. 38:19—23; 2 Фес. 3:3). Він ніколи не покине тих, хто його любить і покладається на нього. Тому ми зможемо бути «мужніми і дуже сильними» (Іс. Нав. 1:7, 9, 18). Пам’ятаймо також слова Ісуса: «Будьте відважні». Ісус пообіцяв, що даватиме нам святий дух від свого Батька (Ів. 14:26; 15:26, 27; 16:33). Завдяки цьому ми гідно пройдемо будь-яке випробування і теж станемо прикладами мужності!
Єгова пообіцяв давати нам свій святий дух. З ним ми гідно пройдемо будь-яке випробування
13. Як роздуми про новий світ допомагають вам залишатися мужніми?
13 Уявімо себе в новому світі. Навколо мир і спокій. Земля стала раєм. Поряд ті, кого ми так чекали; Єгова повернув їх до життя. Ми особисто знайомимося з мужніми Божими служителями — з тими, про кого читали в цій книжці, і з багатьма іншими. Колись у світі Сатани вони дуже натерпілися, а хтось навіть заплатив за вірність Єгові своїм життям. Чи тепер, у новому світі, вони шкодують, що пішли на такі жертви? Звісно, що ні. А чи ми шкодуватимемо? Ніколи! Ми ні на мить не пошкодуємо, що в ці останні дні були мужніми і на ділі показували, що любимо Єгову. Тож, дорогий брате, дорога сестро, будьте мужні до кінця!