“Час кінця” світа
“Скажи нам, коли, це буде? й який знак твоєї присутности, і кінця світу?”— Мат. 24:3, Ам. Стан. Вер.
1. О яку потрібну річ Бог постарався для нового світа?
ЄГОВА много століть тому назначив 1914 р., як призначений рік для народження свойого царства. Його намір є усунути з цеї землі зопсутий і гноблючий світ і установити праведний новий світ в якому послушні люди будуть мати нагоду жити вічно. Першу річ, щоб впровадити новий світ, треба установити новий і праведний уряд для нього. Ріжниця, яку той уряд принесе для людей доброї волі, є гарно зазначена в Приповістях: “Коли праведники в силі, то люди щасливі; коли ж лукаві запанують тоді люди стогнуть.” (Прип. 29:2, Ам. Перек.) Коли б Бог Єгова полишив був людям зорґанізувати й установити уряд, який запевняв би довго ожиданий новий світ, тоді 1914 р. ніколи не був би зазначив народження праведного уряду.
2. Яка Ліґа повстала по першій Світовій Війні? І хто її поручив?
2 Погляньте назад на 1914 р. Перечисліть все те, що тоді сталося між людьми. Світова війна, за владу над світом, принесла злидні від яких людство вже ніколи не виздоровіло! При кінці тієї війни засновано Ліґу Народів, і в січню 1919 р., Федеральна Рада Церков Америки видала заяву якої вступ був такий: “Прийшов час на зорґанізовання світа для правди, праведности, справедливости й людства. Ради тієї цілі, ми, як Христіяни, напираємо на установлення Ліґі Вільних Народів на прийшлій Мировій Конференції. Така Ліґа була б не тільки для вигоди мира, але як політичний вираз Божого царства на землі. Ліґа народів є закорінена в євангелиї. Як євангелиї, її ціль є “мир на землі й добра воля між людьми.” Як євангелиї, її відозва є всесвітна. Померші герої на дармо погибли, хіба що з цеї перемоги вийде “нове небо й нова земля, де домувати ме праведність.— 2 Пет. 3:13.”
3. Що наслідки Ліги показують?
3 Сотворення нових небес і нової землі, що предсказав апостол Петро, значить сотворення нового світа праведности. Але Ліґа Народів, яка почала існувати від 10 січня, 1920 р., не змогла принести мира на землі й доброї волі між людьми. Вона не змогла установити праведний світ з нових небес і нової землі. Всяка балаканина недавних американських президентів і інших політиків про запровадження лучшого й кращото світа руками людей, показалась бути зневажливою хвальбою й звідничою пропаґандою. Щодо здійснення такого людського нового світа, то їх міліони смільців, що були вбиті в першій Світовій Війні, померли на дармо! Замісць умерти за новий світ, то вони померли за старий, якого конець тепер певний і близький. Вже сама їх співучасть у світовій війні від 1914 р., була ясною ознакою й безперечним доказом цього. Отже той рік 1914 не зазначив установлення праведного уряду через чоловіка. Всі люди й народи дальше стогнуть і сумують, що доказує, що та сама лукава товпа дальше посідає власть і володіє між людьми.
4. Що значить, що царство світа сталось царством Божим?
4 Але люди доброї волі не потребують впадати в розпуку через невдачу чоловіка. Єгова наперед призначив час і Він сповнив свою обітницю і установив Правительство для нового світа, сотворене руками Всемогучого Бога. Пророцтва предсказали, що коли та славна подія станеться, тоді велике проголошення станеться в небі, яке підхоплене буде тут на землі. Про те проголошення ми читаємо: “І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, кажучи: царства світа стали царством Господа нашого і Його Христа; і царювати ме по вічні віки.” (Одкриття 11:15, Ам. Стан. Вер.) Тому що це царство Господа Бога Єгови є проголошене як “царство світа”, і тому що Він має царювати по вічні віки, і установити те царство руками Його Христа, то це значить, що той обіцяний новий світ уже близько і він тривати ме по вічні віки. Це значить також, що остаточний конець цього старого світа також близький. Так, та й кінець його буде великим благословенством для всіх людей доброї волі. Отже студіювання про цей конець світа не сповнить нас переляком. Винахід атомної бомби не перелякає нас, що ніби ця куля земна буде знищена.
5. Яка книжка говорить про кінець? і як ми знаємо, що це близько?
5 Біблія це єдина книжка у світі, що каже нам про кінець цеї лукавої системи у певнім часі. Тому це є єдина книжка, що представляє нам велику вість надії вічного увільнення від лукавства, гнету, смерти і диявольської орґанізації. І подумайте: ми живемо в цім чудовім часі переміни! Ми знаємо це напевно, тому що Ісус Христос, найбільший з пророків Єгови, предсказав наш час. Він описав його. Це Він зробив у відповідь на питання Його чотирьох апостолів, які запитали Його про це на самоті. Він щойно заявив Жидам в храмі в Єрусалимі, що їх дім оставиться спустошений. Як Він виходив з храму, Його ученики використали ту хвилю і показали Йому чудові будівлі, що були побудовані на площі храму. Ісус здивував їх, коли сказав: “Чи бачите це все? Направду кажу вам: Не зостанеться тут камінь на камені, щоб не зруйноване.” Пізніше, як Він сидів самотою на горі Оливній з якої видко було Єрусалим і його храм, прийшли до Нього Петро, Андрей, Яків та Йоан і запитали: “Скажи нам, коли це буде? й який знак Твого приходу й кінця світу?”— Мат. 23:37 до 24:3, Ам. Стан. Вер.
6. Чи апостоли питали про кінець нашої землі? Чому?
6 Ті апостоли сполучили разом знищення храму (що також значило знищення Єрусалиму) з Ісусовою другою присутністю і кінцем світа. Зо всього того, що Він навчав їх і також що Він сказав в цій особлившій відповіді, вони розуміли його, що Його друга присутність буде в Його царстві, коли Він засяде на престолі й ужиє жезла сили своєї. (Мат. 16:27, 28; 25:31) Отже в дійсности вони просили Його, щоб Він сказав їм яка буде ознака про установлення Його царства, що значить конець цього світа. Вони не мали на умі ані не питали про кінець кулі земної на якій ми живемо. Їх навчено і так вони розуміли, що установлення Божого царства через Месію Ісуса не значило знищення цеї землі, але значило перетворення її в рай як вічний дім для послушних людей. Навчаючи їх молитися Ісус не сказав: ‘Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя Твоє! Нехай прийде царство Твоє! Ця земля буде знищена з сонцем, місяцем і всіма зорями в небі.’ Ні; але вони молилися про Боже царство через Христа, щоб воно установило звершену праведність на землі на віки, кажучи: “Отче наш, що на небі, нехай святиться імя Твоє! Нехай прийде царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як в небі так і на землі!” (Мат. 6:9, 10, Ам. Перек.) Якщо це не наша земля, то що вони сподівалися скінчиться?
7. Як реліґіоністи поясняють значіння кінця, що Біблія говорить?
7 Коли політикери обманюють людей своїми урочистими казаннями, що вони витворять лучший світ в майбутньому руками людськими, тоді ніхто, навіть римо католики й протестанти, не думають що такі політикери під цим розуміють знищення нашої кулі земної і сотворення нової на якій би жити. Але коли це відноситься до Христа і Його апостолів, які говорили про кінець світа, тоді ті самі реліґіоністи пояснюють їх слова, що вони значать огняне знищення нашої кулі земної й перетворення всього нашого матеріяльного творива в невидиме ніщо. Як наслідок цього, католицькі й протестанські народи лякаються з причини цього мильного реліґійного навчання, яке не має ґрунту в Писаннях. Наприклад, Асосійтед Прес з 26 січня, 1948 р., з Маніла, Філіпінські Острови, звідомила про кілька поважних землетрусів, що потрясли Ілоїлом, і розказує, як одна римо католицька жінка “нервово верещала йдучи з своєю дитиною: ‘Ще більше приходять. О, Матінко Божа, чи це вже кінець?’ ” (Ню Йорк Таймс, з 26 січня, 1948 р., стор. 1) В році, коли друга світова війна скінчилася, Юнайтед Прес, з 18 вересня (вівторок), з Пасаденії, Каліфорнії, звідомила, що трицять чоловіків, жінок і дітей приготовляли себе для кінця нашої землі, яка, вони сподівались, розсипиться в трьох днях від тоді, як “атомна бомба”, і реліґійні місіонари, що опікувалися ними, сказали: “Кінець прийде в пятницю — і в подібний спосіб до експльозії атомної бомби.” (Кемден, Н. Дж. “Івнінґ Курієр”, з 18 вересня, 1945) Та ця страшна реліґійна сподіванка показалась бути неправдивою, тому що Святі Писання по науковому говорять, в книзі Екклєзияста 1:4: “Земля стоїть по віки.”
8. Від її першого числа, що Вартова Башта навчала відносно землі?
8 Від першого числа в липню, 1879 р., Вартова Башта навчала біблійної правди про судьбу нашої буквальної землі. У своїм першім числі, під заголовком “Три Світи”, Вартова Башта сказала: “Ті три (світи) існують в наступаючім порядку, як повисше сказано, жадні два не існували в той самий час, і та сама планета, Земля, є базою усіх трьох. . . . Небесний стан святих, як невісти Агнця”, і земний стан народів, як благословенні Господом,— ці факти приналежні до будучого світа й є в гармонії одні з другими. Якщо святі мають володіти народами по обітниці, тоді ті народи мусять бути там, щоб ними володіти. Як в минувшині так і в будучині є вишні й нижні, небо й земля.” Впродовж усіх тих років, католицьке і протестанське духовенство ругалося з Свідків Єгови, тому що вони не навчали огняного знищення нашої планети землі, але навчали, що вона буде існувати вічно в райськім звершенню під Божим небесним царством.
ЗАКІНЧЕННЯ ЦЕЇ СИСТЕМИ РІЧЕЙ
9. Що новочасні перекладачі показують відносно питання апостолів?
9 Згідно з грецькою мовою, якою апостолове питання дане Ісусові було записане, то вони не говорили про ніякий кінець нашої земної планети. Новочасний переклад грецького тексту св. Писань робить цей факт дуже ясним. Католицька Версія Вестміністер з 1938 р., звучить: “Скажи нам, коли ті річи стануться, і який буде знак твойого приходу [пароусія, побічна заввага], і закінчення світа?” Американський Переклад з 1939 р., звучить: “Скажи нам, коли це має статися, і який буде знак твойого приходу й закінчення віку?” Юнґів переклад з 1863 р., звучить: “Скажи нам, коли це буде? і який знак твоєї присутности, і повного кінця віку?”— Гляди Поправлену Стандард Версію, з 1946 р.
10. Яке слово ужито в грецькій мові? Що воно значить?
10 У грецькім тексті те слово ужите апостолами в Маттея 24:3, і переложене на “Повний кінець, закінчення, або замкнення”, є синтелія. Складається воно з приіменика син, що значить із, в суспіль із, разом із, і іменика телос, що значить кінець. Отже те зложене слово може указувати на більше чим тільки на кінець одної річи. Приіменик син указує на число річей, операцій або обставин, які мають спільність одні з другими. Тож їх закінчення разом становить спільний кінець, і прихід до спільного кінця. Словар Лідела й Скота вияснює те слово, як “сполучення частей до одного кінця; сполучення змагань; закінчення (пляну)”. Якщо ми ужиємо вислову “спільний кінець” або “закінчення разом”, то це дасть властиву думку. Апостоли запитали Ісуса: “Коли стануться ті річи? і це піддає думку, що ті річи закінчаться разом або спільно. Апостоли узяли вислів “кінець світа” від Ісуса, в Маттея 13:39, 40, 49, і тому вони знали як Він пояснив його, що кілька річей закінчаться разом при спільнім кінці або синтелія. В дійсности, це слово ужито тільки шість разів в писаннях апостолів, пять разів через апостола Маттея і один раз через апостола Павла.
11. Яке слово вони ужили на “світ”? Як його значіння показано?
11 Але що ж сказати про світ про спільний кінець якого питали апостоли? На це вони ужили слово аіон, і новочасні римо католицькі перекладачі наслідували Версію Дуя, переложивши його на “світ”. Та більшість з не-католицьких перекладачів новочасних переложили його на “вік”, що значить протяг часу в історії чоловіка, чи то він має визначну границю роком або не має. “Вік” може бути відповідним перекладом із слова аіон у повних звязках, однак воно не може мати того значіння у всіх випадках або в повних інших звязках. Ефесян 2:2 містить значіння його тієї другої якости. Там Павло сказав до христіянів: “В котрих колись ходили по віку [аіон] світа цього, робом князя власти воздушньої, духа, що тепер орудує в синах перекору.” Тут слово “світ” є переложене з грецького слова “козмос”, а слово “вік” із — аіон. Ось так положено натиск на певний напрям впродовж певного протягу часу, радше чим на самий період. Павло знов був ужив слово аіон в листі до Галат 1:3, 4, де він сказав: “Від Господа нашого Ісуса Христа, що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від цього віку [аіон] лукавого.” Тому що христіяни від Павлового часу до тепер живуть в тім самім загальнім періоді часу в якому зло або лукавство контролює людством, тому слово аіон не може значити період часу. Воно мусить відноситися до системи річей, які є злі і від яких Ісус Христос визволив своїх посвячених послідовників.
12. Як в листі до Жидів 1:1, 2 показує значіння про “аіон”?
12 Це значіння “система річей” також міститься в слові аіон, коли Павло ужив його в листі до Жидів 1:1, 2, де він каже: “Бог . . . в останні ці часи говорив до нас через Сина, котрого настановив наслідником усього, котрим і віки [аіонес] створив.” Це не може значити, що Він сотворив періоди часу, але тут він говорить про систему річей, ради яких Всевишний Бог ужив свойого Сина Ісуса Христа для сотворення. Певна річ, такі системи могли існувати через ограничений період часу або і вічно, залежно від Божої волі. Це значіння слова аіон також пасує в листі до Жидів 9:25, 26, де Павло говорить про Ісусову жертву за гріхи і каже: “Ані щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей [жидівський] входить у святиню по всі роки з чужою кровю; ато треба б було Йому много раз страдати від настання світу [козмос], а нині раз у кінці [синтелія] віків [аіонес; систем річей] явився на знівечення гріха жертвою своєю.”
13. Як дальше в листі до Жидів 9:25, 26 показує його значіння?
13 Коли Ісус офірував себе як людську жертву Богу, то це принесло многоскладний кінець системам річей, які оперували між Жидами до того часу. Це положило кінець принятности дальших жертв із звірят в Божих очах. Це закінчило стару Мойсейову закон угоду, яку Бог зробив з Ізраїлем. Це закінчило систему пророчих типів і тіней, що були установлені між Ізраїльтянами і їх прабатьками. Тепер нова угода прийшла в силу між Богом і новим Ізраїлем, духовим Ізраїлем, на котрому то новому народі старинні типи і тіни почали сповнятися. Та система жидівського почитання і споріднення з Богом цілком закінчилась, коли Єрусалим був знищений около сорок років пізніше. Не стало тоді матеріяльного храму в колишнім святім місті в якому Жиди збиралися і творили ті річи, як колись бувало. Справді Ісус Христос явився в часі, коли ті системи річей, що належали до Жидів, скінчилися разом.
14. Отже що значить “аіон” в Маттея 24:3, і чому?
14 Тому що апостоли звязали знищення Єрусалиму і його храму із присутністю Христа і сполученим кінцем, тому слово аіон в Ісусовім пророцтві має лучше значіння, як “система річей” радше чим вік і це цілком не відноситься до нашої земної кулі.
15. Чому те слово “аіон” не відносилося до 70 р., по Хр.? А до якого часу воно відносилося?
15 Коли ж Римляни знищили Єрусалим в 70 р. по Хр., то чому той кінець про який апостоли питали не відноситься до цілковитого кінця жидівської системи річей в тім році і до чого Павло відноситься в листі до Жидів 9:25, 26? Причина чому ні є та, що “присутність Христа не почалась в 70 р., по Хр., ані Він тоді не приняв свойого царства в силі й славі. Ця правда сталась аж в 1914 р., по Хр. Отже, коли Ісус сполучив знищення Єрусалиму і його храму з кінцем і з своєю присутністю як царюючим Царем, то Він мусів ужити Єрусалим і його святе місце, як прообраз подібної реліґійної орґанізації в нашім часі, а іменно, Христіянство. Він також мусів ужити той кінець жидівської системи як пророчий образ, щоб представити кінець системи річей яка осталась аж до тепер. Цей кінець прийшов в часі Його царської присутности тепер. Ось так, з пророчим розумінням і з ясним видінням будучности, Ісус дав двократне значіння свойому пророцтву. Цим Він підніс своє пророцтво далеко поза страшний кінець, який прийшов на відкинутий жидівський нарід до кінця Христіянства і цілого світа для якого воно належить, в нашому часі. Із таким розумінням пророцтва Його ми зможемо оціняти більше, що ми тепер живемо при кінці світа або в “часі кінця”.