Закінчення “Часїв Поган”

1. В листі до Жидів 10:12, 13, що Павло показує про ожидання Христа?

ЩО Ісус не почав своєї обіцяної пароусії або присутности при кінці жидівської системи в 70 р., по Хр., то це Павло показує. Сорок день по вознесенню Ісуса, де Він засів по правиці Бога, Він почав там ожидати на закінчення “часів поган”. Про це апостол каже: “Він же, принісши одну жертву за гріхи, сів на завсіди по правиці Бога, дожидаючи далій, доки положаться вороги Його підніжком ніг його.”— Жид. 10:12, 13.

2. Чому Його ожидання не скінчилися в 70 по Хр.? Як це показано?

² Тепер завважте, чому Ісусів час ожидання по правиці Бога не закінчився з жидівською системою річей в 70 р. по Хр. Це сталося тому, що “часи поган” не скінчилися тоді, а продовжалися далі. Це підкреслено фактом, що в 70 р. Єрусалим був знищений другий раз поганами. А що його знищення значило продовження поганських часів на довгий час по 70 р., то це Ісус пояснив у своїм пророцтві, кажучи: “Буде бо біда велика на землі, і гнів на народі цьому. І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погани аж сповняться часи поган.” (Луки 21:23, 24) Коли погани взяли контролю над землею в той час, то Ісусові вороги не стались Його підніжком в тому часі. Ані Він не робив змагання зробити їх такими, але дозволив їм на знищення Єрусалиму на якому колись Бог Єгова поклав своє імя, у своїм храмі. А що Ісус не міг приняти царства і почати свою царську присутність, і володіти між ворогами, аж скінчуться “часи поган”, тому Його присутність і кінець світа про що Він пророкував не взяли місця в 70 р. по Хр. Його присутність в силі Царства почалась в 1914 р., і це був рік Єгови, коли те Царство народилося.

3. Чому ми твердимо так виразно, що 1914 р. зазначив народження Царства?

³ Царство Єгови через Його Христа — це небесне правительство, і окороновання Його Христа мусіло взяти місце в невидимих небесах. Отже чому ми так певно твердимо, що 1914 рік зазначив початок Царства і тим самим початок Христової другої присутности або пароусії? Тому що в 1914 році “часи поган” скінчилися. Одначе, чому це мало зазничити рік, щоб ’царство світа сталось царством Господа Бога і Його Христа’? Чому це мав бути рік для Бога Єгови Всемогучого взяти свою велику силу і почати царювання на нашій землі? (Одкр. 11:15—17 Ам. Стан. Вер.) Тому, що коли “часи поган” перший раз почалися, Бог Єгова позволив, що Його типічне царство на землі було збурене світськими поганськими силами. Ті поганські часи не почалися із знищенням Єрусалиму римськими легіонами під ґенералом Титум в 70 р., по Хр. Якщо “часи поган” вийшли далі поза 70 р., по Хр., тому що Єрусалим був другий раз знищений, тоді по розумному ті часи мусіли початися в 607 р. перед Хр. В тім році Єрусалим був знищений перший раз через поган, т. є, вавилонськими воїнами імператора Навуходонозора. Він був топтаний ногами поган і вже ніколи не видістався до цілковитої незалежности з під поганського правління під володарем з лінії Давида, навіть тоді, коли він і його храм були відбудовані сімдесять літ пізніше, в 537 р. перед Хр.

4. Чому поганські часи мусіли початися в 607 р. перед Хр.?

⁴ Це сталося коли Єрисалим був перший раз знищений в 607 р., перед Хр., що Божий приказ відносно символів активної царської сили, віньця й мітра, був силою впроваджений: “О ти, смертельно ранений лукавий [Задикею] князю Ізраїля, прийшов твій час і кінець беззаконня твойого, так говорить Господь Єгова: Усунь мітру і скинь твій вінець; цього більше вже не буде; піднесеться низьке, вдолину пійде високе. Я скину, скину, скину, і не буде більше його, аж прийде той, що має власть до нього, і я віддам його йому.” (Езек. 21:25—27, Ам. Стан. Вер.) Слова ці відносилися до Давидової царської лінії через царя Соломона, і про Соломонове царювання ми читаємо: “Тоді Соломон сидів на престолі Єгови, як цар замісць Давида свойого отця.” (1 Паралип. 29:23, Ам. Стан. Вер.) Ось так престол царів Ізраїля з лінії Давида представляв престол Єгови, і Єгова був правдивим і правильним Царем старинного Ізраїля. Це пояснює Ісусів приказ відносно старинного Єрусалиму: “Не кляніться зовсім: ні небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо вона підніжок ніг Його; ні Єрусалимом, бо це город великого царя.” (Мат. 5:34, 35) В 607 році перед Хр., мітра й вінець, що представляли символічно царську власть, були усунені від Ізраїлевого царя і “престол Єгови” був збурений і осунений, який ніколи не мав бути відбудований на землі, щоб Жид сидів на ньому; і поганам дозволено знищити те типічне “місто великого Царя” і запанувати над цілою землею. З огляду на все це “часи поган” мусіли початися в тім важнім році.

5. Згідно з цим, що кінець поганських часів значить?

⁵ Отже почин поганських часів значить, що царство Єгови і царювання навіть над тією частю землі, яку занимали Жиди, скінчилося або було відложене. Одначе Єгова присудив, що Його царство з жидівським володарем, що сидів на “престолі Єгови”, мало бути усунене аж Месія прийде, який має право до його, і коли то Бог віддасть Йому. Це значить, що царство Єгови через Христа мало бути установлене так скоро, як поганські часи скінчилися. Інакше сказати, кінець поганських часів мав зазначити час для установлення Божого царства. Це значило також, що Месія мав приняти силу Царства, який мав Богом-дане право володіти.

6. Скільки разів є тих часів? Де було Царство в тих часах?

⁶ Ісус сказав, що “часи поган” мали продовжатися поза 70 р., коли то Єрусалим був збурений до землі римськими імперіялістичними арміями. Отже, коли ті “часи” мали закінчитися? Знайти це значить знайти виразний рік установлення Божого царства і приняття сили Месією і початок Його присутности. Даниїлове пророцтво, голова четверта, показує, як довго мали тривати часи поган, а іменно, сім символічних часів. Навуходонозор, цар вавилонський, був поганським монархом, якого Бог ужив для виконання суду проти невірного Ізраїля й знищення Єрусалиму. Бог післав сон Навуходонозорові й ужив Даниїла вияснити його йому. Цим чином Бог Єгова відкрив, що Боже правительство буде відсутне й безактивне через “сім часів”. Впродовж тих символічних “часів”, поганські володіючі власти, представлені через Навуходонозора, мали поводитися як от нерозсудні брутальні звіря. При кінці тих “сім часів” Боже царство мало бути привернене на землі, і тоді Він дасть власть урядування Тому, що Він обіцяв йому дати. Цей, будучи на землі, уважавсь за “найнизших між людьми”, і був виставлений на ганебну смерть на горі Голгофті. Це був Ісус Христос, потомок царя Давида.

7. До якого привернення Петро відносився? Це доказує Що?

⁷ Розпорядок на “сім часів” не був вимушений поганами від Єгови. Це було щось, що Він самий установив згідно з своєю найвисшою волею і мудрим наміром. Та це виразно указує, що привернення Божого царства через Христа прийде при кінці поганських часів і поставить кінець їм. Про це привернення царства апостол Петро сказав до Жидів кілька тижнів по вознесенню Ісуса перед присутність Господа Бога: “Як прийде час покріплення від лиця Господнього, і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа, котрого мусіло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всіх святих своїх пророків від віку.” (Діян. 3:20, 21) Слова Петрові тут доказують, що те царство не було привернене коли Ісус вознісся до неба і сів по правиці Бога. Так воно не могло бути, тому що Єрусалим був знищений трицять років по вознесенню Ісуса, і через те Єрусалим мав бути топтаний поганами аж покіль часи поган сповняться.

8. Як довго Навуходонозор був божевільним? Що це представляло?

⁸ Сім буквальних часів проминуло над царем Навуходонозором впродовж яких він став божевільним, уявляючи себе за звіря, що їсть траву, і тому його вислано на отверте поле, щоб він жив так. Тих “сім часів”, які Навуходонозор пережив так, були сім років по дванацять місяців, або 360 днів на один рік. Всіх разом це зробить 2,520 днів (7 х 360 днів) із тих сім буквальних часів. Ті 2,520 днів з його “сім часів” божевілля були пророчими на “часи поган” впродовж яких Єрусалим мав бути топтаний умово-звихненими поганськими властями, подібні до звіря. Щодо поганських властей, то ті “сім часів” не є буквальні, але символічні. Самий Бог дав нам правило для пояснення символізму, коли Він сказав про післану кару на Ізраїля: “Один рік за один день” (4 Мойсея 14:34) “День за рік, кажу, визначив я тобі.” (Езек. 4:6) Отже тих 2,520 днів божевілля Навуходонозорового символічно представляли 2,520 років призначених як “часи поган”. Коли ж той довгий період років почався?

РАХУВАННЯ ЧАСУ

9. Де біблійна хронолоґія лучиться із світською?

⁹ Біблійна рахуба часу сполучується з рахубою часу світської історії у першім році Кира Великого, царя Персії. Кир, разом зо своїм стрийом Дарієм Медійським,a збурив був вавилонську імперію. Про це видання з 1944 р. Біблійний Словар Вестміністер каже під заголовком “Хронольоґія” (сторона 108): “В 539 р. перед Хр., Кир завоював Вавилон”. Знов Енцикльопедія Американа з 1929 р., також каже під заголовком “Кир Великий” (сторона 373): “В 546 році він переміг Кросуса, багатого й сильного царя Либії, а в 539 році він завоював Вавилон, який не дуже відперав наїзд, будучи розєднаний внутрішними незгодами”. Енцикльопедія Британіка (одинацяте видання, з 1910 р.,) каже під заголовком “Кир Великий” (сторона 707): “Чому війна з Вавилоном, яка сталась неминучою, була задержана аж до 539 р., то цього ми не знаємо. Тут також Кир в одній битві знищив могутню державу. Армія Небонідуса була поражена; самий Вавилон старавсь упертись, але піддався на 16 Тішрі (10-гоb жовтня) 539 р., перському ґенералові Ґобриєві.”

10. Як ми знайшли дату, коли Кир перший рік зацарював?

¹⁰ Цей Ґобрийc є часто знаний як Дарій Медійський. Даниїла 9:1; 11:1 говорить про “перший рік Дарія”, що він “був царем над царством Халдейським”. Вавилон був збурений в Жовтню 539 р. перед Хр., але Вавилонці звичайно числили владіння царя від 1-го дня в місяці Нісан, що було на весну в році.d Отже місяці від Жовтня 539 р. до Нісана 1-го, 538 р., перед Хр., були названі “початком царювання”. Отже перший повний рік царювання Дарія мав початися від 1 Нісана, 538 р., перед Хр. до кінця місяця Адар в 537 р., перед Хр. або десь около 24 березня 538 р. до 11 березня 537 р. перед Хр. Юліянський калєндар (або 18 березня 538 р. до 5 березня, 537 р., перед Хр., Грегоріянський калєндар).e Перший рік Кира тепер звичайно подають як 538 р. перед Хр. Отже, коли Кир царював з Дарієм, то перший повний рік Кира запустивсь більше ніж два місяці в 537 р. перед Хр., коли то Кир мав видати свій декрет для відбудовання храму в Єрусалимі.f Але, коли Кир наступив по Дарію зараз в першім році Дарія, тоді перший повний рік Кира мав початись від 1-го Нісана, 537 р. перед Хр. до кінця Адара, 536 р., перед Хр. або около 12 березня 537 р. до 29 березня, 536 р. перед Хр., Юліяна калєндар (або, 6 березня 537 до 23 березня, 536 р., перед Хр., Грегорія калєндар). Це мало дати подостатком місяців в 537 р. перед Хр. для Кірового декрету дістатись до всіх частей його царства, щоб зібрати данину для відбудови храму, для приготовання й подорожи до Єрусалиму Ізраїльтянів, і щоб вони осілися в їх містах перед першим днем семого місяця (Тішрі) в 537 р., перед Хр.— Ездри 1:1; 2:68—70; 3:1, 6. Гляди також понизше подану заувагу.g

11, 12. Як Даниїл предвидів роки опустошення Ерусалиму?

¹¹ В 538 р. перед Хр., або в часі царювання Дарія, Даниїл писав: “У першому році Дарія, сина Асвирового, з роду Медийського, що поставлений був бути царем над царством Халдейським,— першого року царювання його, я, Даниїл, послідив із книг число років, яке було дане словом Єгови до пророка Еремії, що сімдесять років перейде по опустошенню Єрусалиму.”— Дан. 9:1, 2, Ам. Стан. Вер.

¹² Про це “опустошення Єрусалиму” Еремія 25:11, 12 сказав: “Уся ж земля ся (не тільки Єрусалим, але ціла Юдея) зробиться пусткою й дивовижею, і служити муть ці народи цареві Вавилонському сімдесять років. А як упливе сімдесять років, покараю царя Вавилонського й той нарід, говорить Єгова, за безбожність їх, і землю Халдейську, та й зроблю її пустинею.” (Ам. Стан. Вер.) Відносячися до тих самих сімдесять літ опустошення, Еремія 29:10 каже до полонених Жидів у Вавилоні: “Так бо говорить Єгова: Аж як уплеве вам повних сімдесять років у Вавилоні, аж тоді я навідаюсь до вас і справджу моє про вас слово, завернути вас у це місце.”— Ам. Стан. Вер.

13. Що привело ті роки опустошення до кінця, як це предсказано?

¹³ По тих сімдесяти роках опустошення, поневолені Ізраїльтяни були привернені назад, як це Еремія 33:10, 11 предсказав: “Так говорить Єгова: “На тому займищі, що про його мовляєте. Спустошене воно, ні людини, ні скотини,— городах Юдиних та по улицях Єрусалимських, що запустіли, стали без людей, без осадників і без скоту,— буде знов чути радісний і веселий гомін.” (Ам. Стан. Вер.) Ось так земля мусіла відлежати опустошеною без людини й без скота, щоб відсвяткувати незламаний ряд субот через сімдесять років. (Еремії 32:43; 33:12; 36:29) Ті сімдесять років опустошення Юдеї скінчилися в 537 р., перед Хр., потім, як Кир, в першім році свойого царювання над Вавилоном, видав свій декрет. Це сталося тому, каже 2 Паралипоминон 36:21—23, “Доки не справдилось слово Єгови через уста Еремії, й земля не відсвяткувала суботи свої. Бо через увесь час запустіння вона суботувала, доки не скінчилось сімдесять років. А першого року Кира, царя Перського, щоб справдилось слово Єгови через Еремії уста — збудив Єгова дух Кира, царя Перського, і він велів оповістити всьому свойому царству словом і письмом, і сказати: Так говорить Кир, цар Перський: Єгова, Бог небесний, дав мені всі царства на землі, й звелів мені збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї. Хто є поміж вами — з усього, народу його, нехай буде Єгова, Бог його, з ним і нехай йде туди.” (Ам. Стан. Вер.) Вірний останок з Жидів або Ізраїльтянів пійшли туди в тім році.

14, 15. В котрому року поганські часи почалися? Чому не ранше?

¹⁴ Ось так в 537 р. перед Хр., спустошення землі Юдейської і Єрусалиму скінчилося. Тому що це закінчило сімдесять років спустошення, отже ті роки мусіли початися сім десяток ранше, т. є, в 607 р. перед Хр. і Єрусалим мусів бути знищений в тім році через Навуходонозора.

¹⁵ Отже “часи поган” або символічні “сім часів” не почалися, коли Фараон-нехог Египецький полонив царя Єгоаза Юдейського і зробив Єгоахіма, брата Єгоазового, царем єрусалимським. Це сталося в 628 р., перед Хр. Ані ті “часи поган” не почалися потім, як цар Єгоаким помер, коли то Навуходонозор прийшов до Єрусалиму і усунув Єгоакімового сина, Єгоахіма, з престолу. Він забрав Єгоахіма в полон у Вавилон і зробив Єгоакимового брата, Задикою (Седекію), царем єрусалимським. Це сталося в 617 р. перед Хр. (2 Цар. 23:31 до 24:18) Ні; часи поган почалися в одинацятім році царювання Задикея, в 607 р. перед Хр., коли його скинуто з престолу і земля Юдина стала опустошена без людини й звіря. Тоді то Єрусалим і його край почали топтати погани.

КОНЕЦЬ “СІМ ЧАСІВ”

16. В котрий день жидівського місяця Єрусалим був знищений?

¹⁶ Еремія пережив знищення Єрусалиму в 607 р. перед Хр. Він розказує нам, що Вавилонці вломились через єрусалимський мур на 9-го Таммуза, т. є, на 9-го дня 4 місяця жидівського року. Потім цар Задикея і його люди утекли з Єрусалиму, але були зловлені. Опісля на 10-го дня 5-го жидівського місяця, себто, на 10 Аба, Вавилонці прийшли й почали палити храм, палату царя, і інші доми в городі. Вони розвалили його мури й забрали в неволю останок з Жидів геть сотки миль у Вавилон. (Еремія 52:6—16) Коли ж саме було 10-го Аба в 607 р. перед Хр.?

17. Згідно з нашим калєндарем, то коли той день припадав в 607 р. перед Христом?

¹⁷ Жидівський рік, будучи лунарним, починається з першим новим місяцем, що найблизше весняного еквіноксу. Британське Товариство Календару Моряків, з 11 грудня, 1945 р., подало оцю інформацію: Весняний Еквінокс в році 607 перед Хр., припадав на 28-го березня, а найблизший новий місяць настав на 2-го квітня, в 23-тій годині; всяке точніше обчислення було б без значіння.” Але ж Директор Морського Калєндару в Зєдинених Державах, із 1-го вересня 1946 р., подає нам дату на весняний еквінокс в 607 р., як на 27-го березня, в 7 год. пп. (Юліянський калєндар),h так що він ріжниться від британського обчислення одним днем. Він подає дату нового місяця, що був найблизше весняного еквіноксу, як на 2-го квітня, в 10 год. пп. (Юліянський Калєндар),i і так погоджується з британським обчисленням. Він подає, що 5-тий новий місяць починався з 5-тим жидівським місяцем, Аб-ом, який настав в 10 год. рано, на 30 липня (Юліянський калєндар), або на 23 липня (Грегоріянський).j Цей новий місяць не був видимим аж 30 годин пізніше в Єрусалимі. Отже 1-го Аба, або 1-го дня 5-го жидівського місяця, який почавсь перед заходом сонця на 1 серпня (Юліянський калєндар), або на 25 липня (Грегоріянський). 1 так 10-тий Аб або 10-тий день 5-го місяця мав початися із заходом сонця на 10-го серпня і продовжатися до заходу сонця 11-го серпня, юліянський калєндар, або від 3 до 4 серпня, грегоріянський калєндар.k В цей день в 607 р. перед Хр. почалось знищення Єрусалиму, як повисше описано.l

18. Від котрого місяця ми рахуємо почин поганських часів? Чому?

¹⁸ Але ж цілковите спустошення Юдеї не почалось 11 серпня (Юліянський калєнд.), або на 4 серпня (Грегоріянський), 607 р. перед Хр. Навуходонозорів гетьман полишив бідних людей земляків управляти ріллю й плекати виногради, і вони не налякалися й не утікали до Египту аж десь у другій половині семого жидівського місяця в 607 р., перед Хр. (Еремії 41:1—4, 11—15; 42:7; 43:4—7) Новий місяць в тім 7-мім місяці почався на 27 вересня в 3 пп., Юліянський калєндар;a і так Юдея й Єрусалим не зістали опустошені і без осадників аж у жовтню, 607 р. перед Хр. Від того часу ми числимо початок поганських часів.

19. Отже в якому місяцю й року вони закінчилися? З якою подією?

¹⁹ Тому що сім символічних часів почались в жовтню, 607 р., перед хр., і продовжались через період 2,520 років, тоді ті “сім часів” мусіли закінчитися в жовтню 1914 р. (по Хр.) В тому році вийшов час в якому Єгова не перешкоджав поганським властям панувати над землею без Його перешкоди. Тоді скінчився час для Ісуса Христа сидіти по правиці Його і ожидати покіль Його вороги стануться підніжком ніг Його. Це значить, що прийшов тоді час для Бога Єгови взяти всесвітну силу і почати своє царювання на цій землі. Прийшов тоді час на народження Його царства через окороновання Його Сина як Царя, давши Йому повну власть. Тоді видіння Даниїла мусіло скінчитися, що Син чоловічий прийшов до Бога Єгови, “старосвітського” і приняв “царство, і славу, і державу”, щоб “всі люди, народи й язики служили Йому”. Від тоді Теократичне Правительство не мало остатися безактивним, але те царство мусіло бути привернене і Бог Єгова віддав власть Тому, що має право посідати її. Тоді Єгова вислав жезло сили свойого Сина із Сиона, із приказом: “Царюй серед ворогів твоїх.” (Дан. 7:13, 14; Езек. 21:27; Пс. 110:1, 2) Все це взяло місце в призначений час Всевишнім Богом, а іменно, в 1914 р. по Хр.

ЩО СКІНЧИЛОСЯ, А ЩО ПОЧАЛОСЯ

20, 21. Котрий Єрусалим не був топтаний по тім? Як?

²⁰ Тут виринає цікаве питання. Хтось може запитати: “Коли Ісус сказав, що Єрусалим буде топтаний поганами покіль часи поган скінчаться, і коли ті сім часів скінчилося в жовтню, 1914 р., то чому Єрусалим не перестав бути топтаний поганами в тому місяці трицять пять літ тому?” Наша відповідь є така: Ісус не сказав, що Єрусалим буде відбудований на землі людьми Єгови при кінці поганських часів і що він буде увільнений з під пановання поган. Теперішне місто Єрусалим у Палестині не є містом великого Царя Бога Єгови, помимо того, що Христіянство називає там певні місця “святими”. Це місто засуджене на знищення при кінці цього світа. Але правдивий Єрусалим жити ме вічно як столиця всесвітної орґанізації Єгови. Під цим ми розуміємо Новий Єрусалим, про який Ісус Христос дав символічне видіння апостолові Йоанові на острові Патмос. Він є небесний, а не земний. Він є духовий, а не матеріяльний, або збудований чоловіком. Він сходить з неба, щоб володіти землею. Та не через буквальний прихід, але через забрання землі під свою контролю й післання своєї чудотворної сили з неба, щоб виконати Божу волю всюди на землі.— Одкр. 21:1—23.

²¹ Ісус Христос є “Цар над царями і Пан над панами” над тим правдивим Єрусалимом. При закінченню часів поган в 1914 р., Він був окоронований як активний володар в “городі великого Царя,” Єгови. Ось по перерві із 2,520 літ поганськими властями, Теократичне Правительство виринуло знов у силі в Новім Єрусалимі, щоб вже ніколи погани не топтали по нім. Противно, прийшов час в 1914 р., для тих поганських ворогів статися підніжком Царя Нового Єрусалиму, щоб Він володів між ними.— Псальма 110:2.

22. Чи переслідування Свідків Єгови від 1914 опрокидає це?

²² Та хтось інший запитає: “Якщо час для поган топтати Єрусалим скінчився в 1914 р., то чому тоді повстало велике переслідування проти Свідків Єгови в тім році й прийшло до вершка в 1918 р., коли то вороги майже вбили роботу свідоцтва про Царство?” Ми відповідаємо: Переслідування поповнило Христіянство проти правдивого Ізраїля Бога, послідовників Ісуса Христа, але це не змінило царської позиції Ісуса Христа в небі. В часі коли відбувалась перша Світова Війна від 1914 р. до 1918 р., “війна в небі” відбувалась між ново-окоронованим Царем Єгови і демонською орґанізацією Сатани. Новий Цар дальше остався на Його престолі, але Диявол і його ангели були скинуті на цю землю і схоронені там на знищення у своїм часі. Диявол і його демони не змогли потоптати небесного Нового Єрусалиму, але знайшлися самі під ногами Царя.— Одкр. 12:1—13.

23. Отже чому переслідування було дозволене? Що поступає вперед помимо того?

²³ Свідки Єгови на землі проголошували кінець часів поган в 1914 р., і установлення Його царства через Христа. Переслідування дозволено проти тих свідків навіть до точки забиття їх публичного проголошення Царства в 1918 р. і це дозволено ради певної причини. Не щоб показати далі топтання Єрусалиму, але щоб показати цілому світу, що всі земні народи, включаючи й Христіянство, відкинули Ісуса Христа, як правильного земного Царя. Як вони могли доказати той факт потім, як Він стався активним небесним Володарем, хіба через відкинення вістки про Царство і Його амбасадорів, Його вірних послідовників? Якщо кінець переслідування свідків Єгови мав рішити справу, тоді “топтання поганами Єрусалим” не мало скінчитися аж в битві Армаґедон, коли то всі поганські вороги Нового Єрусалиму мають їсти порох у знищенню. Але щоб це показати, Цар Нового Єрусалиму оставсь незалежним над усіма поганськими властями й царствами і над їх богом, Сатаною Дияволом, тому Ісус оживив публичні діяння свойого останка з вірних послідовників в 1919 р. Нічого впродовж тих трицять років від тоді не змогло здержати або умалити їх проповідування Царства по цілому світу.

24. Чому вибух війни перед жовтнем 1914 р., не опрокидає цього?

²⁴ Але коли поганські часи скінчилися в жовтню, 1914 р.; то чому народи почали ворушитись у світовій війні на 28 липня? В той день Австрія-Угорщина виповіла війну проти Сербії, і на 1 серпня Німеччина виповіла війну проти Росії, і інші краї Христіянства виповіли війну проти других зараз потім. Ми відповідаємо: Більшість країв виповіли війну в 1914 р., в місяцю серпню, хоч війни виповідалися впродовж всіх років аж до 19 липня, 1918, і в той день край Гондура виповів війну проти Німеччини. Місяць серпень в 1914 р., сходиться з місяцем серпнем 2,520 літ перед тим, коли то старинний Єрусалим забрали Вавилонці, а його храм і царська палата були знищені на 3-4 серпня, 607 р. перед Хр., Грегоріянський Калєндар.b Але це не значить, що поганські часи почались в тім часі. В дійсности, Вавилонці зробили облогу Єрусалиму рік і сім місяців перед його упадком. Так і в Христіянстві були чутки воєнні довгий час нім дійсна боротьба настала в липню, 1914 р. Отже це не значить, що поганські часи почались з початком облоги Єрусалиму, або з упадком Єрусалиму. Поганські часи почалися з цілковитим опустошенням Єрусалиму і Юдеї в жовтню, 607 р- перед Хр. Тож згідно із цим вони мусіли закінчитися 2,520 літ пізніше, т. є, в жовтню, 1914 р. При кінці того місяця десять европейських і далеко-східних держав знайшлися у війні.

25. Чи світ скінчився в 1914 р.? Що тоді почалось для старого світа?

²⁵ Тепер ми можемо запитати виразно: Чи старий світ скінчився в 1914 р.? Ми відповідаємо, Ні! Стара система й поганьскі народи іще є дуже живі, а навіть сильніші чим вперед, будучи узброєні в атомну бомбу й інші воєнні зброї, щоб затримати ці обставини. Отже ясним є, що відповідь на це питання мусить бути Ні! Та й Ісус у своїм пророцтві не сказав, що світ скінчиться в тім року. Тоді скінчилися часи поган, але це не закінчило світа. Але тоді щось почалось для того засудженого старого світа? Що? Його “час кінця” закінчення (синтелія), коли то певні чинники ділали разом для спільного закінчення. Отже в 1914 р., прийшов початок кінця цього світа. Його “час кінця” має початок і закінчення. Він розпочався в 1914 р., “війною в небі”. Він також мати ме кінець, іменно, в битві Армаґедон, коли то цей світ, видимий і невидимий, буде знищний. Апостоли запитали Ісуса про ознаку Його присутності, а Його присутність обнимає певний період часу. Його присутність сходиться з закінченням синтелія) цього світа, або його’ “часу кінця”. (Мат. 24:3, Ам. Стан. Вер.) Що світ вступив у свій “кінець часу” в 1914 р., то це ми знаємо, тому що ознака, яку Ісус предсказав, явилась точно на час, при кінці поганських часів. Це не сталося случайно, без значіння.

26. Як Ісус показав, що світ не скінчиться в 1914 р.?

²⁶ Що перша Світова Війна в 1914 р., була початком “часу кінця”, то на це указує пророцтво Ісуса. Як? Ісус говорив про закінчення “часу кінця” і ужив іншого слова, телос, що значить доконаний конець; або сповнення; доконання якоїсь річи”. (Грецько-Анґлійський Словар, написали Ліддел і Скат, 1856) Отже розказуючи про річи які мали статися перед “часом кінця”, Ісус сказав оце до своїх апостолів: “Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледіть же, не трівожтеся; мусить бо все статись, та це ще не конець. [телос].” Або, як це Лука подав Його слова: “Тільки ж не зараз конець”. Але чому той доконаний конець не зараз прийшов в 1914 р.? Чому це не сталося як скоро ми прийшли до кінця поганських часів в 1914 р.? Ісус сказав чому: “Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях. Все ж це почин горя.” (Мат. 24:6—8; Луки 21:9—11) Ті річи, що мали бути ознакою Його невидимої присутности, мусіли прийти нім телос або кінець прийде.

27. Як і Даниїл показує нам, що конець світа не прийде в 1914 р.?

²⁷ Точно при закінченню поганських часів в 1914 р., ми бачимо, що нарід повстав проти народу, і царство проти царства, у світовій війні, якої ніколи не було перед тим. Разом із цим і опісля співтоваришили землетруси, голоднечі, пошести, із страшними видами і великими ознаками з неба. (Луки 21:10, 11) Але ті річи, сказав Ісус, були тільки “початком горя”. Вони зазначили тільки початок “часу кінця” світа, але не доконаного кінця світа (телос). Що ця перша Світова Війна була початком “часу кінця”, то на це указує пророцтво Даниїла. Він уподобив ті демократичні сили в тій боротьбі до “царя полудневого”, а самовлади або автократичні сили до “царя північного”, з екклєзиястичним Римом або Ватиканом у спільці із цим послідним царем. Тоді Даниїла 11:40 каже: “Та під кінець часу стане воювати з ним царь південний, та й царь північний кинеться на нього, неначе буря, з боєвими возами, кінним військом та безліччю кораблів, і нападе на країни, та, наче потоп, перейде через них.” Завважте, що Даниїл каже, що це під “час кінця”, що ті воєнні рухи тих царів або світових сил візьмуть місце. Бачучи, що це взяло місце в 1914 р., то це доказує що “час кінця” світа почався в тім важнім року.

28. Між ким Христос мусить царювати в “часі кінця”? Чому?

²⁸ Коли поганські часи для пановання над світом скінчилися в тім самім року й Боже царство народилося, то можна сподіватися, що народи розгніваються проти окоронованого Царя Єгови, як знак доказу, що вони відкинули Його. Ось тому в часі закінчення того періоду Він “мусить царювати серед ворогів своїх”. Він мусить бути присутний в царській силі в часі цього періоду. Отже Його присутність в часі цього кінця Його ворогів погоджується з фактом, що закінчення (синтелія) цього старого світа візьме період з кількох років.

29. Що приповість про пшеницю і кукіль доказує про синтелія?

²⁹ Що закінчення є період часу, то це далі доказують приповісти Ісуса. Потім як Він дав приповість про пшеницю й кукіль й описав зібрання пшениці у клуню, Він сказав: “Жнива — це кінець (синтелія; закінчення) світа; а женці, це ангели. Оце ж, як той кукіль збирається та палиться огнем, так буде при кінці світа цього. Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконня, та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготання зубів. Тоді праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого.” (Мат. 13:39—43) Щоб виконати діяння таких жнив і сягнути вершка, то закінчення (синтелія) світа мусить складати ся з періоду років від 1914 р.

30. Як приповість про невід дальше доказує це?

³⁰ Цей факт Ісус далі підкреслив у приповісті про невід. “Знов царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що заняв усячини, як же став повен, то витягли його на беріг, і посідавши, вибрали, що добре, у посуд, а що погане, та геть повикидали. Так буде й при кінці (синтелія) світу: вийдуть ангели, тай повідлучають лихих з між праведних, та й повкидають їх в огняну піч: там буде плач і скреготання зубів.” (Мат. 13:47—50) Для виконання такого діла через ангелів Ісуса Христа в часі Його царської присутности, то закінчення (синтелія) цеї старої системи річей мало б забрати період часу від 1914 р., по закінченню часів поган.

“Господь благий і правий, тому навчає грішника, де дорога спасення. Він веде покірних до правди, і вказує смирному дорогу свою.”— Псальма 25:8, 9.

[Примітки]

Случайно, ми завважали, що колишній учебник для висшої школи, “В дорозі до цивілізації — Світова Історія,” яку написали Гекел і Сіґман, і яку видано в 1937 р., каже на стороні 61 під заголовком “Вавилонське Полонення”, як слідує: “Кир Перський завоював Вавилон (в 538 р. перед Хр.). Він позволив Жидам повернути до їх рідного краю Юдеї, яку він затримав як провінцію Перської Імперії.” Згідно із цим, то перший рік Кира мав припасти в 536 р. перед Хр., почавши від 1-го Нісана.

Юліянський Калєндар 607 р. перед Хр.

Час Грінвічу

Весняний Еквінокс: березня 27 7 пп.

Новий місяць [1-ший] ‐‐ квітня 2 10 пп.

” [2-гий] ‐‐ мая 2 в полудень

” [3-тий] ‐‐ червня 1 3 рано

” [4-тий] ‐‐ червня 30 7 пп.

” [5-тий] ‐‐ липня 30 10 рано

” [6-тий] ‐‐ серпня 29 1 рано

” [7-мий] ‐‐ вересня 27 3 пп.

“Для датів віддалених так далеко в минувшині, то рухів сонця й місяця не можливо обчислити більше акуратно, щоб дати точніший час їх появи як тільки в протягу кількох годин.”

Енцикльопедія Британіка, том 26, одинацяте видання з 1910 р., під титулом “Тітус”, (стор. 1032), каже: “Веспасіян, будучи проголошений імператором, повернув до Італії, і полишив Тітуса виконувати облогу Єрусалиму, який завоювало на 8 вересня 70 р.”

Дата, 8-го вересня, є тільки приближня. Місяць Елюль в якому Йозефус каже, що Єрусалим був знищений, це 6-тий місяць жидівський. По даній нам таблиці Деректором Калєндару Моряків в З.Д. з Морської Обсерваторії на 5 серпня, 1947 р., новий місяць в першім жидівськім місяці почався на 24 серпня в 1 пп. Отже 8-ий день Елюля в якому Єрусалим був знищений мусів початися на 2 вересня (Юліянський калєндар), або на 31 серпня (Грегоріянський) в 70 р. по Хр.

Хоч Єрусалим був знищений в той день, то Йозефус каже, що його храм був знищений Римлянами на 10-го Аба, або 5—6 серпня (Юліянський кал.) або 3—4 (Грегоріянський) в 10 р. по Хр. котрий то день, він каже, був той самий день в році в якому храм був знищений через Вавилонців в 607 р. перед Хр. (Гл. Войни Жидів, кн. 6, голова 4, параґ. 8) Побач наш артикул, стор. 329, п 16 і 17.