Чому його присутність мусить бути невидима (Докінчення)
8. Отже ради якої головної причини Месія прийшов у тілі?
ОБІЦЯНЕ Насіння Авраама і Давида є одно. Ми маємо ще іншого свідка, що Месія був таким по тілу, а іменно, апостола Павла, який писав: “Бгаловіствування Боже, про Сина свого, народженого з насіння Давидового по тілу.” “Авраамові ж виречені обітування і насінню його. Не сказано: І насінням, як про многі, а яко про одно: І насінню твоєму, що єсть Христос.” (Рим. 1:1, 3; Гал. 3:16) Маючи ті тілесні звязки з тими двома людьми Божими з якими Єгова зробив угоду відносно свого царства, Ісус міг стрінути вимоги, як Наслідник Царства. Як колись Давид мусів терпіти багато заради царства, до якого він був помазаний святим олієм, так і Ісус, як Син Давида, мусів терпіти за віковічне Царство заради якого Він був помазаний Божим духом. Серед усіх тих терпінь Він мусів доказати свою вірність Єгові, свому Зверхникові, який наділяє царством згідно з угодою. Через те, що Він вірно терпів без обурення, Ісус затримав свою невинність до Бога. Він опрокинув Сатану й оправдав Єгову, як всесвітного Суверена. Він доказав свою вірність аж до смерти. Цим чином він постарався о приклад для своїх послідовників, що є співнаслідниками з Ним у Царстві. Отже Петро сказав: “Тим же то, коли Христос страждав за нас тілом, то й ви тією самою думкою оружіться.” Оце була головна причина чому Ісус Христос прийшов у тілі, а іменно, щоб доказати свою невинність і оправдати всесвітну суверенність свого Отця й установити своє право до царства.— 1 Пет. 4:1; Одкр. 2:10.
9. Яка є друга причина ради якої Він прийшов перший раз у тілі?
9 Була іще інша другорядна причина ради якої Він стався тілом і кровю на якийсь час. Це сталося тому, щоб постаратися о жертву викупу, щоб увільнити людство від наслідків гріха, який вони наслідили від Адама. Це було упокоренням для Ісуса статися тілом і кровю, бо це зробило Його меншим чим ангели. Але цим упокоренням Він доказав своє послушенство. Це через Нього Його послідовники сталися синами Божими, бо Він увільнив їх від сили Диявола. У свідоцтві заслуг Його жертви яку Він дав за Його послідовників і інших, що увірували, ми читаємо: “Бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерти. Коли ж діти сталися спільниками тіла й крови, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, то єсть диявола, і визволити тих, що з страху смерти через усе життя підневолені були рабству. Звідсіля мусів у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиєреєм Божим, щоб очистити гріхи людські.” (Жидів 2:9, 14, 15, 17) Його послідовники є перші, що скористають з Його смерти у тілі, як жертви за гріхи; і про це написано до них: “І вас, що були колись відчуженими і ворогували думкою у лукавимих ділах, тепер же примирив (як?) у тілі проти його (живим? ні) смертю, щоб поставити вас святими й непорочними й неповинними перед собою.” (Кол. 1:21, 22) На підставі таких зізнань святих Писань ми бачимо другорядну причину чому Він прийшов у тілі у першім приході.
10, 11. Що це значилоб для Ісуса затримати його тіло назавжди?
10 Отже чи це не правда, що раз ставшись тілом і кровю, Ісус Христос є завжди тілом і кровю? Цілком ні! Не більше чим це правда, що Він завжди буде терпіти у тілі й завжди приносити в жертву своє тіло, як офіру на дереві. Це не є воля Божа, щоб цей вірний Син по віки терпів упокорення в тілі, тому що Бог обіцяв йому вічну славу за Його вірність. Це значить, що Він на віки був вивисшений до стану висшого чим життя у тілі. Коли б Ісус задержав був своє тіло на віки, то це значило, що Він ніколи не віддав його в жертву. Вебстерів Новий Міжнародний Словар пояснює жертву так: “потерпіти втрату, віддати, зречися, ушкодити, або знищити, для цілі [виразної або натякнутої], що її уважають за вищу.”
11 Тепер же, коли Ісус ніколи не потерпів втрати, ніколи не віддав або зрікся тіла, але посідає його від коли приняв його, то як Він пожертвував його? Ісус сказав: “Я хліб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хліб, житиме по вік; а хліб, що я дам, це тіло моє, що я дам за життя світу. . . . Як не їсте тіла Сина чоловічого й не п’єте Його крові, не маєте життя в собі. Хто їсть тіло моє і п’є мою кров, має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня. Тіло моє справді єсть їжа, а кров моя справді напиток. Хто їсть тіло моє й п’є кров мою, в мені пробуває, а я в йому.” (Йоана 6:53—56) Отже ми питаємо, як Ісусові послідовники можуть їсти Його тіло, коли Він не положив його в смерті? Як можуть Його ученики їсти Його тіло тоді, коли Ісус посідає його? Людина не може їсти свого медівника й рівночасно затримати його. Тож будьмо розумні й берім Ісусові слова так, як вони говорять і значать. Не мішаймо нерозумних традицей реліґійного духовенства. Ісус сказав, що Він дав своє тіло за життя світу, і Він віддав його навіки, щоб вони могли жити вічно.
ТЕПЕР ДУХОМ
12. Чи хто бачив Ісуса вставшого в тілі? Як Він являвсь у тілі?
12 Але ж, скажете ви, Ісус устав з мертвих з тілом в якім Він помер на дереві, чи не так? Та й ми питаємо: чи так? Чи якось людське око бачило Його воскрешого в тілі з гробу в городі Гетсеманськім? Чи воїни, що були там, бачили Його в тілі? Вони бачили ангела, який відкотив камінь, але не Ісуса. Та — скажете ви — Чи Ісус пізніше не явився своїм учням в м’яснім тілі того ж дня? Так, але чи ті ангели, що сповістили Його воскресіння, також не явилися в тілі? Як же вони дістали їх (ті тіла)? Це вони зробили при помочи матеріялізації, як це колись ангели робили в минувшині. Тож чому не міг Ісус, посідаючи всю силу в небі й на землі, також створити собі людські тіла в яких Він являвся ученикам і так показав себе живим?
13. Чи Він являвсь в тім самім тілі чи в ріжних тілах? Чому?
13 Уважне розглянення всіх Його появлень по воскресенню доказує, що Він творив собі різні тіла відповідно для оказії. Чому? Тому що Він на віки пожертвував те тіло в якому Він помер, і воскрес як дух більше славний чим Він був перед Його приходом на землю як чоловік. Петро бачив воскресшого Ісуса, і чи повірите в це, коли він скаже вам? Він каже: “Тому що й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші, Праведник за праведних, що був умертвений по тілу, но ожив духом, в котрому і тим духам, що в темниці, прийшовши проповідував.” Просимо завважати, що він не каже, що Він ожив в тілі. (1 Пет. 3:18, 19) Апостол Павло стверджує слова Петрові, кажучи: “І справді велика це тайна благочестя: Яка явилась у тілі, була оправдана в дусі, явилась ангелам, проповідувалась поганам, вірувана у світі, взята у славу.” (1 Тим. 3:16, Кат. Конфрат.) Він появивсь був у тілі, як чоловік, і тому Його співкраяни могли бачити Його. Але Диявол і реліґійні провідники осудили Його й спричинили Йому смерть, як злочинцеві й хулителеві Бога. Одначе Бог постарався о Його оправдання. Завважте це, що коли Бог справдав Його, то Він був “оправданий в дусі”. Це зроблено через воскресення, та не в тілі, але в дусі, як гідного життя висшого чим людське. Ось так Він був оправданий в дусі. Коли Павло з Тарсів побачив Ісуса кілька літ по Його воскресенню, він не бачив Ісуса в тілі, але в поражаючій небесній славі.— Діян. 9:1—9.
14. Чому Ісус не міг явитися в тілі або як чоловік перед Богом?
14 Прихильники другого приходу Христа в тілі не можуть дати й одного тексту як доказ, що Ісус має своє тіло з м’яса в небі. Його бачили, що Він вознісся на небо в тілі, але потім, коли хмара обняла Його, Ісус розпустив те тіло, як це Він зробив з іншими тілами в яких Він являвсь своїм ученикам. Як Він міг дістатися до неба з ним? Царство Боже є небесним, і в 1 Коринтян 15:50 заперечено, що Ісус узяв тіло з м’яса й крови до неба, кажучи: “Це ж скажу вам, браття, що тіло й кров царства Божого не наслідить; і зотління незотління не наслідить.” (Кат. Конфрат.) Як Він міг явитися перед Богом будучи чоловіком? Бог сказав до Мойсея: “Не можна тобі бачити лице моє: бо не житиме вже людина, що бачила лице моє.”— 2 Мойс. 33:20, Дуя.
15. Що показувала офіра жидівського архиєрея в Святая?
15 Явившися в присутності Бога як Його Первосвященик, Ісус був представлений через жидівського архиєрея, який входив у святая святих в рукотворенім наметі рік по року. Але чи вони туди заходили з мясним тілом з пожертвованих звірят, які вони жертвували за гріхи Жидів? Ні, тільки з кров’ю тих жертв, якою вони кропили золоте віко благальні у Святая Святих. Ісус, з перфектністю своєї жертви, мусів явитися тільки раз. Про це апостол Павло каже: “Не в рукотворену бо святиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нині являтись лицю Божому за нас, ані щоб много раз приносити себе, якож архиерей (жидівський) входить у святиню по всі роки з чужою кров’ю.” Отже й Ісус не ввійшов в святе небо з своїм м’ясним тілом. Але тому, що тіло й кров не мають приступу туди, отже Він прийшов перед Божу присутність з ціною або заслугами Його людського життя, яке було представлене через кров. “Життя бо тіла в крові його.”— Жид. 9:24, 25, Кат. Конфрат. 3 Мойс. 16:14, 15; 17:11.
16. Як Павлова мова показує, що Ісус не є більше в тілі?
16 Говорячи про Ісуса неначе Він має своє мясне тіло в небі, реліґіоністи Христіянства напевно не є апостольськими, тому що вони не наслідують натхнених апостолів Ісуса. Всі апостоли говорять про Ісуса, що Він не є вже більше тілом й кровю, але що Він є тепер славним духом, висшим чим Він був вперед. Дні Його тіла вже назавжди минули. Апостол Павло говорить про часи тіла як минулі для Ісуса, коли він каже: “Котрий за днів тіла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, і почуто Його за страх. Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів.” (Жид. 5:7, 8, Дуя) Коли б Ісус знаходився в тілі у небі, то чому Павло мав би говорити про дні Ісусові в тілі, як у минувшім часі, коли то Він благав, плакав і молився до Бога за спасення від смерти? Говорячи так про Ісусове тіло, як про річ минувших днів, Павло погоджується з собою, коли він каже до христіянів: “Христос умер за всіх, щоб живі ніколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес. Тим же від нині нікого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тілу Христа, то тепер більш не знаємо.” (2 Кор. 5:15, 16, Кат. Конфрат.) Навіть новочасний римо католицький переклад не може заховати факту, що Ісус не є більш тілом і кров’ю, але є духом, та “богом-чоловіком”.
17. Чи Його церква зєдинена до Христа з тіла й костей? Чому?
17 Чи ще більше треба доказів? Тоді послухайте цього самого апостола, що він говорить до членів “невісти” Христової: “Хіба не знаєте, що, хто пригорнеться до перелюбниці, той одно з нею тіло? Будуть бо, сказано, вдвох одно тіло. Хто ж пригорнеться до Господа, той один з Ним дух.” Не одно тіло з ним, завважте це. (1 Кор. 6:16, 17, Кат. Конфрат.) Це навіть не заперечено в Ефесян 5:29, 30 бо ж дійсний переклад цього вірша зроблений Ізуїтами, “Вестміністер Версія Святих Писань” звучить: “Ніхто бо ніколи тіла свого не зненавидів, а годує і гріє його, яко ж і Господь церкву: тому що ми є членами його тіла.” А опісля ця римо католицька версія присвячена кардиналові Артурові Гінслей архиепископу з Вестміністер, додає оцю заввагу: “30. ми є членами його тіла: порівняй 1 Коринтян 12; Римлян 12:5: і тут 1:23. При кінці цього вірша многі авторітети додають слова “з його тіла і його костей”: але доказ для вилучення цього являється взагалі потрібний, включаючи в Ватиканських і Синайських рукописях, і ін.” Отже Ісус не має більше ні мяса ні костей.
18. Як Павлова порада і бажання показують, що Ісус не є тілом?
18 Савло був навернутий потім, як він побачив воскресшого Ісуса, та не в м’ясному тілі, але в духовній славі. Що ж він тоді робив? Він каже нам: “Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю, відкрити в мені Сина свого, щоб я благовістував Його між поганами, то зараз не радився я з тілом і кровю, ані не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Арабию, та й знов вернувсь у Дамаск.” Отже, коли апостол не радився з апостолами, але пійшов в Арабію, то він мусів радитися з Господом, бо він каже, що він отримав Його євангелию “через одкриття Ісуса Христа”. Коли б Господь Ісус був дальше тілом і кров’ю в небі, тоді апостол не міг був сказати тут, що він не радився “з тілом і кров’ю”. (Галат 1:15—17, 12, Кат. Конфрат.) Він надіявся, що при воскресенню з мертвих він буде подібний до Ісуса в небі. Одначе, висловлюче своє бажання він сказав: “Тісно бо мені від обох, маючи бажання розвязатись [із тілом], та з Христом бути; багато бо воно лучче. А щоб пробувати в тілі, це нужніще ради вас.” Тепер же, коли б Ісус в небі ще мав тіло, то чому Павло мав би говорити що “пробувати в тілі” є щось відмінного чим бути з Христом? (Филип. 1:23, 24, Кат. Конфрат.) Коли гаразд розібрати, то мова всіх натхнених писателів христіянських Грецьких Писань противиться реліґійній традиції, що Ісус Христос в небі ще має м’ясне тіло, в якому Він появиться в Його другім приході.
ПРИЙДЕ ЗНОВ В ПОДІБНИЙ СПОСІБ
19. При Його вознесенню що ангели казали про Його другий прихід?
19 Ні, ні! хтось може сказати, ти забуваєш щось? Що? Що в часі Ісусового вознесення ангели сказали до Його учеників: “Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як виділи Його, сходячого на небо.” (Діян. 1:11, Кат. Конфрат.) Ті, що наводять ті слова як попертя Христового видимого повороту в тілі не добачують, що ангели не сказали тим ученикам, що вони побачать його приходящого знов. Ані ангели не сказали, що Він прийде в такій же формі! Їх мова різниться від тієї, що в Марка 16:12. Розказавши, що воскресший Ісус явився Мариї Магдалині, при кінці Марко каже в цім вірші: “Після того двоїм із них в дорозі явився в іншій формі, як вони йшли дорогою на околицю.” (Кат. Конфрат.) Ті ангели не говорили про його форму в Його повороті, але сказали, що Він прийде знов “в той самий спосіб” (анґ. перек.), як Його бачили сходячого на небо. Тих учеників вже нема тут, щоб побачили Його поворот. Отже сповнення слів ангелів не вимагає, щоб Ісус явився в тілі знов. Те сповнення мусить гармонізувати з усіма іншими словами Писань, що Він не є вже більше тіло й кров і Він не впокорить себе знов через приняття тіла в Його повороті. Спосіб в який Він відійшов був тихий, без великих зовнішних явищ з неба, і без спостережень з боку невіруючого світа. Це погоджується із способом інших Писань відносно як Він прийде знов і буде присутний. Він сказав своїм вірним апостолам перед смертю: “Ще трохи й світ мене більше не видітиме.” (Йоана 14:19) Це тому, що Він мав бути воскресшим духом.
20, 21. Як це не заперечує, що всяке око побачить Його поворот?
20 Та хтось може сказати: Писання заперечують себе! В Одкриттю 1:7 сказано: “Ось йде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи, і заголосять перед Ним усі роди землі.” Але ж нам треба памятати, що Одкриття або Апокалипсія це символічна книжка, і що мова в цім вірші є почасти символічна, так що вона не заперечує слів в Йоана 14:19. По цілім Одкриттю слово “хмари” є ужите символічно і тому представляє щось іншого чим буквальні хмари на нашім небосклоні, як це ми побачимо.
21 Тимбільше, реліґіоністи, що прокололи його або спричинились до проколення Його вже померли і не можуть побачити Ісуса “йдучого з хмарами”. Це проколення відноситься до проколення зробленого іншими чим тими, що повісили його на дереві. Воно відноситься до проколення Його вірних послідовників, його “тіла” членів, в часі Його другого приходу. Отже це символічне проколення неначе зроблено Йому особисто. Ісус сказав до Савла, коли він переслідував Ісусових послідовників: “Савле, Савле, чого мене гониш?” У приповісті про вівці й козли Ісус сказав: “Скільки раз ви чинили це одному з сих братів моїх найменших, мені чинили.” (Діян. 9:4; Мат. 25:40) Оці згадані тут ніколи не бачили Ісуса особисто в тілі, щоб могли зробити Йому такі речи. Отже, як проколення Його в Його другім приході не виконано прямо Йому, так і справа мається із побачинням Його. Коли там сказано “всяке око побачить Його”, то це значить в символічний спосіб. Це не значить, що вони побачуть Його нагим оком у м’яснім тілі. Вони бачуть Його очима їх розуміння (Ефес. 1:18), читаючи правильно признаки Його приходу. Тоді Ісус не буде мусів питати: “Очі мавши, не бачите? (Марка 8:18) Вони ясно побачуть Його присутність.
НАЙВИСША ЦІЛЬ
22. Яка ціль рішає спосіб Його приходу й смерти?
22 Ціль Його приходу рішає в який спосіб Він прийде. Він ясно зазначив ціль Його першого приходу в цих словах: “Як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.” (Мат. 20:28) Ті многі, що були викуплені, це людські сотворіння. Виходить, що життя яке Він мусів дати як викуп, було людське життя. Це примусило його прийти в тілі, в смертельнім тілі. Він не мав жити вічно як людина, бо ж наша земля це місце тільки для життя людей. Небо це місце для духовного життя. Щоб повернути до неба, то Він мусів положити своє людське життя, та не як кару за особистий гріх, але у звершеній невиності для оправдання Його Отця і як викуп Жертви за людство. Раз умерти, то всьо, що треба було для нього, бо цим чином Він відложив на бік своє звершене чоловічиство. Коли б Він дальше посідав своє тіло, то Він завжди був би смертельним, тому що тіло підлягає смерти. Він міг би умерти знов. Але Він не має більше смертельного тіла, що доказує, що Він є безсмертним і живе по віки. Павло каже про це такими словами: “Знаємо бо, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує. Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе.” (Рим. 6:9, 10, Кат. Конфрат.) Умерши в своїм першім приході як Оправдатель Єгови і як жертва викупу, Він положив основу для нового світа, для нового неба і нової землі. Оце становить причину чому про Нього говориться, як про “Агнця, заколеного від основання світа.” Тепер нема потреби класти основу на ново, або іншої, щоб взяти місце тамтої. Отже Він підчинився смерти тільки раз.— Одкр. 13:8.
23. Чи Він явиться знов з офірою за гріх? Що це показує?
23 Жертвенний начерк Його архиєрейства був доконаний в Його першім приході, тому Його другий прихід мусить бути для відмінної цілі. Та відмінна ціль не вимагає Його другого приходу в тій самій формі як в першім разі, в людській формі. Ця відмінна ціль в Його другім приході є ясно зазначена апостолом в Жидів 9:27, 28, де ми читаємо: “І як призначено людям раз умерти, а потім суд, так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явиться ждучим Його на спасення.” (Кат. Конфрат.) Цей раз Він приходить не ради приносу офіри за гріх. О неї Він постарався девятьнацять століть тому і вона ще добра й сильна.
24. Чого Він не зробив перший раз, але мусить виконати в другім приході?
24 Коли Він явився в небі й присутності Бога з заслугами свого людського життя, тоді Він і предложив їх. Зараз потім ті заслуги почали уживатись для Його посвячених послідовників. Він купив їх своєю дорогоцінною кров’ю і обмив їх з їх гріхів в чистій воді життя. Їм дано оправданий або праведний стан з Богом і принято їх як духових дітей. Тим чином їх узято в мир з Богом і помазано їх Його святим духом. Вони стались наслідниками Божими і співнаслідниками з Христом. Та одну річ ми завважали, що тоді не сповнилась. Що? Ісус Христос не розпочав був свого царства, хоч Він і сів по правиці Бога. Памятайте, що Його перший прихід не був головно, щоб викупити людство через свою жертву і постаратися о згадані благи для Його послідовників; головна ціль була утвердити своє наслідство до Царства, Теократичного Уряду, який оправдає всесвітну суверенність Єгови і впровадить новий світ. Тому що Його перший прихід не зазначив установлення Царства, але зазначив тільки Його право до нього, отже Його другий прихід мусить послужити для цілі установлення того царства. Коли Він прийшов і умер як чоловік, тоді Він положив основи нового світу. Але коли Він поверне як Цар, тоді Він упровадить той новий світ, праведний світ, який триватиме без кінця. Ось чому Він приходить у славі як царюючий Цар, у своїм царстві.
25. Отже чи мусить Він прийти знов, і в який спосіб?
25 Тож Він приходить як могутніший від чоловіка, що є низшим від ангелів. Він приходить як могутній дух вивисшений понад усі небесні ангели, авторітети і сили. Завважмо це, що коли ангели сказали Він поверне у подібний спосіб, як Він відійшов, то це значить, що Він поверне як дух. Як це? Тому що Він як дух відійшов на небо. Те людське тіло, яке уможливило Його ученикам бачити початок Його вознесення на небо, було розпущене або здематеріялізоване потім, як хмара обняла Його від їх виду. Потім Він далі возносився до неба, як Син Божий, який воскрес із мертвих до життя Божого, як безсмертний дух. (1 Пет. 3:18; Одкр. 1:18) Отже у своїм повороті як дух, Він приходить в подібний спосіб як Він відійшов.
26. Яка є сила й вплив повисшої студії Писань?
26 Яка ж є сила й вплив цілої повисшої розвідки на підставі Писань? Оця; що другий прихід Ісуса Христа мусить бути невидимим для людства; що в такий спосіб Він може бути присутним впродовж періоду а однак люди й народи не будуть знати про це; і через те та друга присутність або пароусія Христа гідна розглянення всіма чоловіками й жінками, що інтересуються звершеним Світовим Урядом, щоб рішити чи Його друга присутність уже почалась. Зрозумівши цю ціль Його другої присутности, цей предмет для студії є найбільшої ваги для всякого розумного сотворіння на землі. Коли б можна доказати, що Його друга пароусія тепер відбувається до славного закінчення, тоді той факт повинен вплинути на наш напрям більше чим що інше, що бере місце в цім засудженім світі.
27. Отже які питання виринають, що їх треба відповісти де і коли?
27 Коли ж Його пароусія має бути невидима, в дусі, то як ми знаємо чи це станеться в нашім часі, в нашім роді? Як ми можемо це знати без видимого знака, і що це є знак? Оці самі питання питали Його ученики. Той знак і інші події, що відріжнюють Його другу присутність, ми замірили взяти в наступаючім артикулі з цеї серії, що явиться в числі з 15 липня Вартової Башти. Будьте з нами тоді, маючі на увазі основні точки, які були прояснені в цім “вістнику Христової присутности”.