Божествення наука приносить добрий овоч
“Премудрість ізвиш, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости, і добрих овочів”.— Якова 3:17, Мофат.
1. В якому степенні Єгова є навчителем, і чому?
ЄГОВА Бог стоїть на першому місці на полю найновішої науки. Та це не тому, що може Його натхнене навчання змінилося з бігом часу, бож Він викінчив головний учебник для курсу своєї студії більше чим вісімнацять століть тому. Не тільки, що Його наука не здоганяє часу, але прийшов час до тієї точки, що Його пророча мудрість згромадилась в осередну точку. Божественна мудрість, що давно тому скупчилась на сторінках Біблії, аж тепер стала зрозумілою слугами Єгови, бож ті пророцтва є звернені на бурхливі часи останніх днів, а що чоловік прийшов до того періоду, тому він лучить ті спостережені події з пророцтвами й так зрозуміння блискають в його просвіченім умі. “Бо тільки Єгова дає премудрість і з Його уст виходить знання й мудрість: він кладе розумну мудрість для праведного; він щитом для тих, що ходять в невинности.” “Їх написано на науку нашу на котрих конець віку прийшов.” (Прип. 2:6, 7; 1 Кор. 10:11; Рим. 15:4; Ам. Стан. Вер.) Отже нарешті чоловік прибув до точки часу, коли та найновіща наука Єгови відкривається в повному розцвіті для людського розуміння.
2. Чи всі вважають на науку Єгови? Що показує це?
2 Але це не всі люди шукають Єгови науки. Вони глядять на неї, як на пережиту річ, замість того вони звертаються до мудрости цього новочасного світа. З гордістю вони показують на поступ наукового знання на полю хімії й фізики й медицини. Вони глядять в їх телєскопи і мікроскопи, студіюють склад землі, читають записки в скелях, і виводять теорії як фалі. Студії людського споріднення обнимають серію від родинного круга до міжнародного фронту, вони розвинули їх культуру в музиці й літературі й артизмі. Що більше, їх реліґії розвивалися з часом, росли матеріяльно багатшими, займилися соціяльними проблємами, вступили на політичне поле, і так часом додавали а часом відоймали, щоб вони могли жити з майбутнім поступом у науці. Щоби навчати все цеї світської науки, вони установили много-складну шкільну систему, яка захоплює ум одиниць в шкільнім віку і запускає в них свої доктрини, аж вони сягнуть дорослого віку. Світ глядить на таку наукову програму як на важну річ, і пхає її наперед, а відсуває на бік перестарілу науку Біблії.
3. Який овоч світська наука принесла?
3 Чи та світова наукова програма принесла добрі овочі? Чи вона принесла мир, щастя, здоровля і життя, якого бажає людство? Чи вона стерла зажерливість і самолюбство, расові незгоди і реліґійні упередження із людського ума й серця? Чи ж це не війна замісць мира, що захопила людське наукове знання? Чи ж це неправда, що многі мірять щастя в розумінню грошей? Чи ж це неправда, що здоровля положено на жертівнику так званої цивілізації, з її неприродним способом життя? Чи не сталося життя штучним, сповнене соціяльною і іншою марнотою? Чи чоловіче знання медицини визволило його від злих наслідків недуг і шкідливих звичаїв і неморальних вчинків? Неміч людства побільшилась з його наукою. Знання прискорило знищення чоловіка. Світська мудрість іще не пробудилась до часу, і його наукова програма не є найновішою із цими останними днями. Навіть його реліґійні системи не кормлять людей божественною наукою, якої вони прагнуть і жаждують. “Це надходять дні, говорить Господь Бог, що пішлю голод на землю,— не голод хліба, та й не жадобу води, а жадобу почути Боже слово. Будуть ходити од моря до моря, і блукати від півночі на південь, шукаючи слова Господнього, та не знайдуть його.”— Амоса 8:11, 12.
4. Чому в програмі христіянства немає духової поживи?
4 Хоч би ти переїхав здовж і поперек по реліґійній країні Христіянства, то одначе не знайдеш духової поживи в його реліґійній або науковій програмі. Чому? Тому що ті світські системи понижили або занехали головний учебник Бога Єгови, Біблію. Новочасні з-імена Божі люди зблудили в той самий спосіб, що старинні Ізраїльтяни: “Двояке бо ледарство вчинив нарід мій: мене, криницю води живої, покинули, а повирубували собі діраві колодязі, що не держать води.” (Ерем. 2:13) Духовенство допустило, що їх збірники води розпукнули й подіравіли через людські теорії про еволюцію й наукові здогади, як і опоганили поганськими реліґійними фільософіями. Їх нові теорії не видержать води, і їх старі поганські навчання скоро бувають пробиті біблійними правдами, які вони занехали. Їх мудрість не числиться висше чим мудрість цього теперішнього лукавого світа, і яку Слово Єгови цінить як слідує: “Бо премудрість світа цього — дурощі в Бога.”— 1 Кор. 3:19; 1:17—29; Іса. 29:14.
5. Як можна порівнати ревність систем Христіянства із свідками Божими?
5 Через духову голоднечу, правовірні збори зникають геть і є надто слабі, щоб могли відбити влізливість матеріялізму й атеїзму. Оттакий стан навіть завважують світські обсерватори, та й бачуть вони не тільки це. Завважте слідуючу статтю, що появилась в анґлійськім Ілюстрейтед Лейкестер Кронікл, з 10 вересня, 1949: “Всюди по краю церкви й каплиці стали порожними до алярмуючого степення. Тисячі дітей виховуються без майже ніякого реліґійного знання. Звичайний чоловік мало цікавиться стародавними вірами. А однак реліґійна конвенція в Лейкестер минувшого тижня притягнула 8,500 приклонників тієї віри, яка заохочує своїх членів до великої ревности. Палаюча ревність Свідків Єгови є щось, що повинна заставити духовенство й їх зникаючі збори призадуматись важко. Чому той рух є так сильним маґнетом? Чому його члени є сповнені такою ревністю? Одна відповідь є, що Свідки Єгови вірують в занесення їх реліґії до людей. Вони вірують в проповідування від дому до дому. Вони вповні оціняють вартість проголошення, і роблять зусилля зробити його. Вони проголошують їх реліґію із крівлі домів. Без ріжниці що церковник може думати про їх вірування або методи, їх напружна ревність сталась визовом для епископів і духовенства в кожній дієцезії, і кожній каплиці в краю. Чи вони відповідять на той визов через усуненну стародавних ідей?”
6. Що пояснює цю ріжницю в ревності?
6 Що ці безсторонні обсерватори не можуть зрозуміти то це, чому Свідки Єгови є так ревні, а ортодоксальні церковники є так байдужні. Навіть духовенство завважує цю ріжницю, і один католицький епископ Втома Й. МкДонел з Ню Йорку, скаржиться: “Пересічному католикові часто бракує змислу місії світського чоловіка. Надто часто він вдоволений своїм безчинним членством. Він уважає свою реліґію за щось між собою і Богом, і не інтересується, щоб поділитися своєю вірою з іншими. Віра без добрих діл — мертва.” Далі той епископ згадав про Свідків Єгови, що вони “вельми ревні в поширенню їх вірувань”. (Ню Йорк Таймс, 15 листопада, 1948 р.) Але ж чому ця ріжниця? Вона не є в тім, що Свідки Єгови є якимись відмінними людьми. Більшість з них були колись безчиними і глухими членами правовірних реліґійних зборів. Та головна річ в тім, що вони змінили свою духову їду, або, ще точніше, вони перервали їх духовий піст наложений на них у зборах Христіянства. Не змігши дістати духового покарму, тому вони не мали духової сили для христіянської роботи. Але коли вони відорвалися від пустих і голодом поражених реліґійних пасовиськ Христіянства і почали кормитися багатою духовою поживою із Божого Слова, Біблії, вони стали скріплені й сильніші й духово сповнені. Безнастанне кормлення їх відновило їх силу для дальшого сповнення їх гарячої ревности в христіянськім проповідуванню.
ДУХОВИЙ ПОКАРМ СТАВ ДОСТУПНИМ
7. Як многі з людей доброї волі перестали голодувати серед достатків?
7 Через проповідування євангелиї Свідками Єгови тисячі людей доброї волі знайшли щедрі запаси духової поживи. Отже вони перестали їх безумну голоднечу серед достатків. Вони вчаться про програму божественної науки яку дає Бог Єгова. Не походить вона від “докторів богословія”, які дають дипломи в теольоґічних семинаріях, ані біблійного знання не знайдеш через вчащання до церковних будинків з баннями. Їх навчання часто починається вдома, і то без умовленої вплати або колєкцийної тарілки. “Хто хоче пити, йдіть усі до вод, у кого нема срібла йдіть, купуйте й споживайте.” “Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.”— Іса. 55:1; Одкр. 22:17.
8. До яких наукових метод ми тримаємося сьогодні? В який спосіб?
8 Ісус Христос близько співтоваришить з Богом Єговою в цій роботі навчання, а Він навчав по домах людей, коли Він жив на землі. Ступаючи слідами Його ученики з початку “не переставали навчати й проповідувати Ісуса Христа в кожному домі.” Та й апостол Павло навчав людей “по домах”. (Діян. 5:42; 20:20) Правдиві христіяни сьогодня тримаються метод їх Взірцедателя, Ісуса Христа. Вони йдуть до домів людських і проповідують вість євангелиї. Коли вони стоять на вулицях і показують біблійні журнали й мимо переходячі показують заінтересовання, тоді вони предложують відвідати дім тієї особи і перепроваджувати біблійну студію.— Прип. 1:20, 21; 8:1—3.
9. Що многі роблять, щоб знайти найновіщу науку?
9 Многі люди доброї волі знаходять, що практичний спосіб дістати божественну науку, то відложити одну годину на тиждень для біблійної студії з христіянами, Свідками Єгови. При помочи Біблії й біблійних підручників людина може уважно розглянути і дискусувати головні навчання Божого Слова. Це не значить, що він навчається про науки правовірних реліґій, бо ученик вскорі довідається, що такі навчання, як от про “трійцю”, пекольний огонь, безсмертність душі та інші не мають підстави в Писаннях. Що він довідується, то це про правди відносно Христового царства, благословенства, яке воно принесе на новій землі, про ознаки, що ми живемо в послідних днях, про докази, що Христове царство вже установлене в небесах і що воно вскорі має виступити проти цього лукавого світа у битві Армаґедон, і про многі інші важні інструкції, які поможуть ученикові пережити ці непокоючі дні й остаточно жити в безконечнім новім світі Бога Єгови. (Мат. 24:3—39; 2 Тим. 3:1—5) Оця наука є найновіша в цих бурхливих часах, та й вона не тягнеться позаді часу, як от світська наука, що ругається і каже, що сповнення пророцтв Біблії є ще далеко від нас, а може й ніколи не прийде.— 2 Пет. 3:3, 4.
10. Хто благословить такі біблійні студії в домах? Як і чому?
10 Бог Єгова благословить студію Біблії вдома, і Ісус Христос дає успіх навіть такому маленькому зібранню. Чи Він не обіцяв: “Де бо двоє або троє зберуться в імя моє, там я посеред них.” (Мат. 18:20) Отже ревний свідок перепроваджує в домі студію правильно, і справдішні Навчителі, Бог Єгова і Ісус Христос, просвічують очі розуміння смирного студента й відчиняє йому божественний намір. (Іса. 30:20; 54:13; Ефес. 1:18) Вірно щотижня той свідок іде до того дому через кілька місяців, а часом то більше чим рік, і безплатно дає свій час і енерґію, щоб сповнити Христів приказ “кормити вівці”, подаючи не одну, а багато раз духову їду.— Йоана 21:15—17.
11. Як ученики розмовляють з навчителем?
11 Із бігом часу успішний студент може лучше звернути увагу на правило св. Писань: “Нехай той, що устно навчається в слові, має спільність із тим, що так навчає його, у всіх добрих річах.” (Галат 6:6, Рот.) Той ученик помагає в цім науковім навчанню своїми відповідями про “ті добрі ріки” які він навчився. Це утверджує ново-набуту правду в умі студента й будує в ньому довіря через висловлення їх його власними словами. Він зможе лучше розказати своїм ближнім про те, що навчився.
12. Як він побільшає свої привилеї студії? З якою користю?
12 Тепер запрошення дається йому ходити на студії Біблії з більшою ґрупою людей у поблизькім домі. Оцю студію книжки у ґрупі перепроваджується подібно так, як в його власнім домі, але тепер більше учасників і більше заввагів, які скріпляють його власний ум до активности і він пригадує собі річи, які він поперед навчився. Цей досвід попирає біблійну приповість: “Як залізо острить залізо, так гострить чоловік зір друга свого.” (Прип. 27:17, Лісар) Будучи заострений цею стичностю з іншими Свідками Єгови, та нова особа починає ходити на більше зборове зібрання Свідків Єгови, які відбуваються в Залі Царства. Чи ж не жати йому додаткових благ, завважавши оці напоминання: “Назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих діл, не покидаючи громади своєї, як у деяких звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближується день”? — Жид. 10:24, 25, Мофат.
13, 14. Як студія по предмету дотикає його? Чи це згідне з Писаннями?
13 В Залі Царства виринає сильна звязь христіянського споріднення між тим учеником а іншими у зборі. Їх спільність порушує його до любови й добрих діл і узброює його проти зростаючого зла із наближинням ся дня обрахунку для цього сатанського світа. Публичні лєкції в залі обнимають многі точки які поперед були вияснені йому, бо ріжні промовці розбирають їх з ріжних точок поглядів і так виясняють і розширують його розуміння. Це правда, що промовці збирають тексти з ріжних частей Біблії й поясняють ними один предмет; той студент памятає, коли його світські приятелі а навіть бувший церковний проповідник ругалися з цеї методи і казали, що свідки “перескакують тут і там по цілій Біблії, як скакуни, і що таким скаканням по Біблії ніхто не докаже нічого,” Але ж така предметова студія помогла йому навчитися більше з уст свідків чим від його бувшої церковної орґанізації за двацять літ.
14 Тимбільше, чи натхнені писателі Грецьких Писань не стягали текстів, що були розкинуті по всіх Еврейських Писаннях? І чи взірцевий Навчитель, Ісус Христос, в своїй славній проповіді на горі не навів двацять і один цитатів з Еврейських Писань, із книг: Ісход, Левіти, Царствіє і Второзаконня, 2 Царів, Псальми, Ісаїї і Еремії? Цим чином Він не старався “доказати яку небудь річ”, коли Він пересказував тут і там в уживанню тих текстів. Цим способом на приємне здивовання людей “Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники”, тому що Він базував своє навчання на власті Божого написаного Слова.— Мат. 7:29.
15. Які привилеї студії й вишколу приходять в Залі Царства?
15 При студії Вартової Башти в Залі Царства він стає скріплений “покармом у пору” із Слова Божого, що освічує шлях до життя. Він читав Вартову Башту вдома, але тепер він бачить скільки точок він не зміг поняти. А скільки він навчиться в служебних зібраннях в Залі Царства і в школі Теократичного служення! В тих часах, коли він вчащав до церкви, він ніколи не виніс нічого, як от із цих зібрань. Тому то Свідки Єгови є так зручні в проповідуванню євангелиї. На служебнім зібранню вони студіювали про чинний спосіб представлення вістки, вони вивчилися цих метод і дискусували про них. І спосіб в який вони зорґанізовані, щоб не подвоїти ту саму роботу. А в школі, вони вчаться добре промовляти, композицію, факти про почин і схоронення Біблії, коли ріжні біблійні книжки були написані, через кого, для кого, що вони містять, і многі додаткові важні поучення для міністрів. Дальше, ті міністри записуються до вишколу давати промови, і тоді їх конструктивно справляють відносно способу й композиції. Свідки напевно роблять старання, щоб сповнити оце напоминання: “Старайся дістати Боже одобрення, як робітник без докору, право правлючи вісткою.”— 2 Тим. 2:15, Ам. Перек.
16. Як служебні зібрання й Теократичну школу можна порівнати з тим, що Ісус дав своїм ученикам?
16 Вказівки і навчання, які Ісус дав апостолам і раннім христіянам рівнаються із цею міністральною школою і служебним зібранням, які мають Свідки Єгови сьогодні. Многі з Ісусових промов були про службу, напоминаючи своїх учеників, щоб вони світили їх світлом, проповідували євангелию Царства, несли овочі, хрестили нових людей і дали їм початок в роботі проповідування. Для користи Його послідовників Він указав прикладом, взявши провід у службі і показав як треба роботу виконувати. “Проходив Він городи й села, проповідуючи й благовіствуючи царство Боже; а дванацять із Ним.” (Луки 8:1) Вони гляділи на Господа Проповідника, і вчилися від Нього, і пізніше вони пригадували іншим про цей вишкол. (Діян. 4:13) Коли Ісус післав дванацять апостолів проповідувати, Він дав їм виразні вказівки як справлятися із заінтересованими і противниками, яких вони мали знайти зо свідоцтвом від дому до дому. (Мат. 10:1—16) Пізніше Він дав подібний Теократичний вишкол на полю служби сімдесяти ученикам, виславши їх проповідувати, і повернувши, вони дали звіт з успіху їх активностей на полю служби.— Луки 10:1—11, 17.
БЛАЖЕННА ЗМІНА ДЛЯ НАВЧЕНИХ БОГОМ
17. Як ця божественна наука приносить зміну на добро?
17 Тепер новий ученик пристає, щоб пригадати собі, що він осягнув через Боже навчення при помочи Його свідків. Перед тим, його життя було навичкою в роботі й розпучливим змаганням осягнути, що він колись називав “розривкою” і через що він часто не спочивав до пізної години і чувся розсіяним, а це було додатковим тягарем його тілесної праці. Жура над непокоючими проблємами світа і страхи про війну завжди бродили близько нього, та й тревога про будучність його родини, через фінансовий тягар, і небезпека зопсуття молодіжи — все це непокоїло його ум. Але тепер все це змінилося! Він довідався, що дійсним ратунком є Боже царство, що воно вже близько, що теперішні горя є тільки предтечою вічної радости в новому світі, що поза тими темними хмарами знаходиться обітниця кращих часів, коли глядіти крізь пророчі видіння Божого Слова.— Луки 21:28—32.
18. Яка зміна в товаристві настає? Чи ученик дбає про це?
18 Розуміється, многі з бувших його приятелів уже не співтоваришать із ним, як бувало колись. Як здається, то вони вже не говорять уже такою самою. Він вже не бажає більше робити тих річей, які він колись чинив з старою шайкою, бож він відчуває, що він марнував багато часу в минувшині, і він навіть не зважає на насмішки його бувших приятелів проти нього. Він знаходить потіху в читанню: “Ви змарнували досить часу в минувшині в ділах, які погани чинять, ходячи в розпусті, пристрастях, пиянстві, бенкетах, напитках і мерзьких ідолослуженнях. Чим і дивуються вони, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи; котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.” (1 Пет. 4:3—5, Ам. Перек.) Він не дбає про втрачення їх, бо він набув багато більше й лучших приятелів.— Мат. 19:29.
19. Яким миром він тішиться, і чому?
19 Тимбільше він тепер посідає “мир Божий, який переходить всяке розуміння”. (Филип. 4:7) Не мир тільки тому, що він знає про будучність і більше не журиться про обставини і свою родину. Не мир тільки тому, що він знайшов духовий покарм і більше не жахається від дурної мудрости цього світа, яка часто обертається у нищительні пляни, або тому що він знайшов кращих і лучших приятелів. Він має мир Божий, тому що він був навчений через Бога і Божою мудрістю, і тепер він є поблагословенний тією мудрістю. Яко ж написано: “А та премудрість, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна. Овощ же праведности сіється в упокої тим, хто творить упокій.”— Якова 3:17, 18, Мофат.
20. Чому він мусить приносити овоч? При помочи якої умової зміни?
20 Він є спільником тих благ у повні, так що він приносить “здоровий овоч”. Колишний ученик тепер стався навчителем при помочи пильної студії, бо ж тепер він може “і інших навчати”. (2 Тим. 2:2) “Дармо приняли, дармо й давайте,” це він памятає. (Мат. 10:8) По правилу Писання, то він знайшов “більше щастя давати, ніж приймати.” (Діян. 20:35) Через його студіювання Божого Слова, і через вишкол який він дістав в школі міністрів і на служебних зібраннях, і через спостереження добрих прикладів ревних свідків, його умовий світогляд змінився від думання старого світа до нового світа. “І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленням ума вашого, щоб довідуватись що воля Божа добра й угодна й звершена.” (Рим. 12:2) Очистившися від минувших поганих звичаїв думання й поведінки при помочи Божого Слова, він тепер вірний у службі Царства, по приказу: “Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, щоб більш овощу родила. Вже ви чисті через слово, що я казав вам. У цьому прославився Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.”— Йоана 15:2, 3, 8.
21. Як він користає з практичного ужиття своєї науки?
21 Мир який перевисшує всяке людське розуміння тепер належить до нього, тому що він є в мирі з Богом, в гармонії з Богом, виконує Божу волю, бере участь в оправданню Бога. Він доказує, що він має мудрість і розуміння сповняючи приказ проповідувати. (Пс. 111:10) Через уживання Божої науки на полю служби, через повторення біблійних правд при дверях людей, він утверджує їх в своїм умі й не допускає, щоб вони висмикнулися з його памяти, коли йому потрібно їх. Безнастанне студіювання поновно сповняє його ум, який неначе дірава посудина позволяє водам правди витікати. (Жид. 2:1) Пильне уживання його умових уздібностей в студіюванню, скріпляє їх покіль вони можуть травити не тільки молоко, але й твердий покарм Слова Божого, і сила набута цим чином узброює його так, що він може відперти переслідування і іншу сатанську сіть, що їх повно в цім світі. І так він ступає до звершення й зрілости, як і писання кажуть: “Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла. Тим же, зоставивши початки Христового слова, ідімо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих діл і віри в Бога.”— Жид. 5:14; 6:1, Ам. Перек.
22. До якого великого привилею служби він може поступити?
22 Можливо, коли цей христіянин так ступає вперед в курсі божественної науки і несе більше доброго овочу, то він може дозріти до повночасного служення, що для Свідків Єгови є знане сьогодні як піонірство.,