Більше й більше піонірів доброї новини
Цей артикул застановляється над повночасною службою проповідування, як знанням. Він дискусує над піонірськими проблємами, вимогами, і як затриматися при цій службі. Він звертає увагу, як діти можуть мати часть в такім піонірстві. Тому що це служебна тема, отже цей артикул будуть студіювати під час служебного зібрання замість на звичайної студії “Вартової Башти”. По звичайній методі студіювання “Вартової Башти”, кожний збір студіювати ме його трьох останних служебних мітінґів у квітню. Не уживайте більше як 30 мінут на студіювання його на кожнім зібранню, і на першому зібранню студіюйте параґрафи 1—10; на другому, 11—21; на третьому, 22—31.
1. Куди людство біжить стрімголов? Як чоловік може здержатися від цього стрімголовля?
ТРИЦЯТЬ ШІСТЬ років уже проминуло від коли Бог установив своє царство в небі для користи людства. “День Єгови”, що почався в 1914 р., уже старий і остаточний конець цього світа уже прийшов. Рід людський стрічає найбільшу різню якої не було іще від часів Ноя. Коли буря Армаґедону перейде, тоді не лишиться стільки живих, щоб могли поховати мертвих. (Ерем. 25:33) Птиці трупо-жери і дикі звіря польові й лісові будуть покликані празникувати над людськими трупами. (Ерем. 34:20) Невидимі демонські сили безсумніву можуть бачити Єгови Голосного Екзекутора, Ісуса Христа, що робить облогу проти них. Розпучливо й непокоюче вони впливають на царів землі, женучи їх в замішанню як скот до їх судьби. (Одкр. 16:14—16) Тому то володарі землі стали замішані й заведені, і кожний народ кидається один на другого неначе бурхливі филі морські проти своїх скалистих берегів; людські серця унивають ізза страху бачучи, що приходить на землю. Чим той кінець наближається близше й близше, тим демони роблять більший натиск на море людства. Тільки при помочи знання про Боже царство і з повним упованням на нього чоловік може здержатися від стрімголовного поквапу у Мертве Море Армаґедону.
2. Як Бог показує печаль про пригноблених і несвідомих?
2 Єгова не любується смертю лукавих; а скільки менше смертю пригноблених та несвідомих! В цій клясі є багато смирних і покірних людей, що стогнуть і плачуть через гидоти які діються на землі. Хоч для многих будучність здається бути темною й безнадійною, то однак є дорога утечи. Впродовж віків Єгова завжди мав взгляд над пригнобленими. В старинних часах Він післав своїх пророків давати осторогу й указувати дорогу ратунку і полишав написану історію того для будучих поколінь. Тепер в цім ‘‘часі кінця” чи ви думаєте, що Бог полишив цей світ на його судьбу без ніякої перестороги й вказівок для утечи? Цього Він напевно не зробив і не зробить!
3. Чому це Товариство існує? Який особливший поклик воно робить?
3 Сьогодні Бог Єгова має модерну, зручну, працюючу орґанізацію міністрів, які є цілком віддані Йому і руководяться Його духом. Божий дух покермував їх, що вони зорґанізували їх законну корпорацію, знану як Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур, як знаряд для проголошення по цілому світу пересторогу перед остаточним кінцем. Товариство Вартової Башти клясує активних міністрів Єгови на дві ґрупі: одна ґрупа, що проповідує тільки частину часу; а друга кляса, що віддає повний час, проповідуючи щонайменше сто годин на місяць. До цеї останної кляси Товариство відноситься як до “піоніри міністри”. Від часу до часу спеціяльні листи показують пильну потребу, щоб більше людей увійшло в піонірську службу, і висилається їх до всіх зборів Свідків Єгови. Причина чому Товариство дальше робить заклик до піонірства є краще оцінена, коли людина застановиться над змістом натхнених писань, що були полишені для цеї ґенерації.
4. Як Син показав свою печаль, як і Бог до терплячого людства?
4 Святі Писання предсказали Месію, що мав оправдати Єгови всесвітню суверенність і дати викуп за вмираючий рід людський. У сповнення Божого написаного Слова, Його первородний Син явився на землі, щоб виконати волю Його Отця. Ту саму люблячу печаль яку указав Бог до терплячого людства також показав і Його Син, і то у виразний спосіб. Хоч Він не явився як американський піонір в шкірянім жупані із рушницею на своїм рамени, то однак Він перший проломав ґрунт і світив дорогу крізь реліґійну пустиню; пустиню екклєзиястичних традицій, які замотали в сіти людей і відчужили їх від правдивого почитання. Із сердечним піонірським духом Ісус пробив стежку крізь жидівську реліґію й освітив її світлом правди. Проста і вузка ця стежка була, коли порівнати її з широкою дорогою, що провадить до знищення, але вона провадить до свободи й життя вічного.
5. Як Він ставсь звершеним прикладом для повночасного піоніра-міністра?
5 Ісус Христос був звершеним прикладом для повночасного піоніра міністра. Він вповні розумів безнадійний стан Жидів, що були звязані їх реліґійними традиціями, отже Він зробив що міг, щоб спасти їх. Глибоке зворушення й співчуття й тривожну печаль за добро Єрусалиму можна бачити в Йому, коли Він сказав: “Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотіли!” З Ісусом завжди була думка ‘не моя воля, а Твоя нехай буде виконана на землі, як і на небі’. Якщо це правда, тоді неможливо не завважати тієї напираючої сили Божого духа, що заставляла Його до все більшого проповідування євангелиї, коли конець Його земної служби наближався до кінця.
6. Щоб утікти від знищення і увійти в Царство, то чого потрібно?
6 Це так побільшилось, що реліґіоністи того часу змовилися вбити Його нім їх пасовиська були цілком знівечині. Напір тієї вістки могли бачити і відчути ті, що чули Ісусову щиру й зворушаючу відозву у великий день празнику кучок: “В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, кажучи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє. Хто вірує в мене, як рече писання, ріки води живої з черева його потечуть.” (Йоана 7:37, 38) Все, що Жиди мали зробити, то приняти Ісуса як їх Месію; та не сліпою вірою, але через слідкування Писань, які предсказували про Нього і бачучи фізичне сповнення перед їх власними очима. Чинячи це, вони були б оминули знищення Єрусалиму в 70 р. по Хр. і також дістали життя вічне в Царстві.
7. Як це “води течуть з черева віруючих”? З яким наслідком?
7 В часі Ісуса і Його апостолів, те служення розширувалось більше й більше. Хто почув і приняв Його, “із черева його потекли живі води” потім, як дух був виллятий на них в день Пятидесятниці в 33 р., і ця “вода” досягла інших, що також приняв її. (Йоана 7:38, 39) І так було аж до часу, коли то сорок літ пізніше Єрусалим був знищений. Тоді Єгова не уважав тих ранніх міністрів винуватими за кров. Вони проголошували пересторогу, що принесло спасення для тих, що слухали її, а знищення для тих, що насміхалися. Сьогодні Товариство Вартової Башти показує те саме заінтересовання в цій ґенерації, що тепер стрічає знищення світа в Армаґедоні. Дві великі противні орґанізації стають до рішальної боротьби, щоб полагодити раз на завжди питання про зверхність. Сатана постановив тримати людей в незнанню, щоб вони насліпо спотикнулися в яму погибелі Армаґедону. Божа ціль є, щоб проголосити пересторогу через вислання своїх свідків по цілій землі, щоб вони відчиняли очі сліпим і виводили на світло тих, що сидять у темряві.
8. Як Боже милосердя обявилось через Його свідків орґанізацію?
8 Ісус Христос є тепер невидимо присутний у своїм царстві, царюючи серед ворогів своїх. (Пс. 110:1, 2) Його ревність є по стороні Єгови і Він не укаже милосердя до тих, що не полишуть табору великого противника. З другої знов сторони, Його дух милосердя до пригноблених, не зменшав від часу Його видимої присутности тут на землі. Його послідовники тепер на землі також оціняють той визов і мають особлившу ревність в цім спорі по стороні Єгови. Вони розуміють, що люди цеї ґенерації мусять стрінути велике вирішення, і це вони мусять зробити розумно із вирозумінням. Тут Боже милосердя є висловлене до народів через Його орґанізацію на землі, через вислання Його міністрів до них. І справді робота Єгови не пійде на марно, бо многі з усіх народів, родів і язиків приходять простою і певною стежкою, що провадить до життя. Та служба розширується більше й більше, але жнива є ще великі, а робітників розмірно є мало. Тому то є потреба покликати більше робітників на це поле. Товариство Вартової Башти, розуміючи це, є тепер безнастанно порушене Божим духом, щоб покликати більше піонірів.
ПІДСТАВА ДЛЯ ВСТУПУ
9. Чому людина повинна застановитися над піонірською службою? В який спосіб?
9 Ніхто не повинен зачинити свого ума до цього поклику і припускати, що піонірська служба є поза можливостю дотично його. Якщо ви є один з спосвячених Свідків Єгови, тоді ви мусите розуміти, що все є можливим у Бога. Він навіть може зробити вас піоніром. Це, що Товариство напирає приняти піонірську службу, то цим воно не сподіється, що ви зробите це не зваживши. Таке рішення по повній розвазі муситься зробити тверезо перед Єговою з повним довірєм і впованням на Нього. Якщо чоловік має родину і дістане знання правди і бажає статися повночасним міністром, тоді це не є властиве для нього так робити хіба він може одержати свою родину в той самий час. Хто ж бо не дбає про своїх, каже Тимотей 5:8, той гірший від поганина.
10. Як жонатий повинен рішати піонірську роботу?
10 Ані це не є властивим для чоловіка розлучатися з жінкою через її невірування, або противно, і вступити в піонірську роботу. Якщо невіруюча одиниця бажає жити з посвяченим христіянином, то посвячений повинен дати належите взгляднення для невіруючої. От такий є напрям згідний з Писаннями, та й це може статися, що мудрий напрям посвяченого може прихилити невіруючого на сторону Єгови. Бог злучив чоловіка й жінку в подружа, і правда не повинна розлучити їх хіба що невіруюча одиниця відмовляється жити із тим, що бажає служити Богу Єгові. Тоді, розуміється, посвячений є вільний сполучити свої сили для праці Царства. Нам сказано, щоб ми працювали над нашим спасенням зо страхом і трепетом. Щоб це зробити, треба ужити здорового розсудку. Зворушенням не треба позволити допровадити до наглого вирішення у хвилі захвату. Ісус радив своїм слугам, щоб вони шукали перше Царства, обіцявши, що матеріяльні річи будуть дані їм.
11. Відносно служби, що значить шукати царства найперше?
11 Шукати Царства перше значить, що людина повинна мати на умі всякого часу інтереса Царства. Така одиниця буде шукати за нагодою, щоб служити в його користь, і не завжди шукати ме за своїми матеріяльними потребами й нагромаджувати світські добра для будучої забезпеки. Певна річ, що не всі можуть взяти повночасну службу. Все ж таки, ця порада відноситься й до тих, що мусять заниматися світською роботою задля фінансової піддержки. Шукаючи безнастанно служити Царству при кожній нагоді, така одиниця може побачити ясний шлях, щоб вступити в піонірську роботу. Тисячі використали такі нагоди, і нема сумніву, що і тепер співтоваришать зі зборами Свідків Єгови тисячі більше, що можуть статися піонірами, коли б вони шукали за цим привилейом більше щиро.
12. Чому не треба гордити з частішої праці для піонірів?
12 Многі господині знаходять можливість працювати три або і більше годині кожного дня, розказуючи іншим про благи Царства. Можливо й ви можете подібно робити. Якщо так, тоді ви повинні поважно застановитися над покликом до піонірства. Можливо, що навіть обоє, чоловік і жінка, можуть піонірувати, або одно виконувати почасти тілесну працю. Не треба гордити частиною працею, щоб піддержати себе у службі. Це якраз те, що апостол Павло робив, щоб не статися тягарем для тих, кому він проповідував. Поступаючи так, проти нього не було закиду, хіба догана проти самої вістки. Одначе, правовірні реліґії цього світа не глядять на цю методу із одобренням. З другої знов сторони, Свідки Єгови не згромаджують своїх зборів у прекрасні катедри й впродовж відправів не збирають від них колєкції.
13. Скільки треба виконати світської роботи і як ужити мамону?
13 Свідки Єгови походять від усякого ходу життя, займаючися всілякими фахами у світській активности. Їх перша ціль є, щоб утодити Богу Єгові через вірне сповнення посвяченого обіту проповідувати. Як забагато вони займаються світською роботою, то це залежить від обставинів. Відносно нагромадження багатства для будучини або для життя в розкошах, то христіяни повинні завважати Ісусову пораду: ‘Не збирайте собі ні срібла ні золота, які злодії, вломившися, крадуть.’ Якщо хто піде цим напрямом і складати ме земні скарби, то там знаходиться його серце й ум. Але ця “мамона неправедности”, коли її ужити в мудрий спосіб тепер, може здобути собі ласку від наших правдивих приятелів, якими є Єгова і Христос, і вони приймуть нас у вічні оселі. Чому? Тому що скарби такої одиниці є нагромаджені в небі, звідки злодії не можуть вкрасти, і тому що їх гроші були средством для піддержання їх, прямо або непрямо, в їх найпершій службі Царства.— Луки 16:9.
БОЖА ПОМІЧ В РОБОТІ
14, 15. Як міністер може цілком вповати на Бога, як от Ізраїль зробив?
14 Посвячений міністр поручившися Богу, тепер бере Єгову за Його слово. На підставі здорового розсудку він уважає свій напрям бути таким самим, який взяв Ізраїль, коли Єгова покликав їх з Египту. Ізраїль знаходився в неволі світової сили в тім часі і під великим тягарем і пригнобленням. Рукою Мойсея Бог визволив їх і випровадив їх при помочи десяти погубних пораз. Остання складалась з густої темряви і вбивання египецьких первенців. При найвисшім обявленню Його всемогучої сили Бог розділив Червоне море й Ізраїль перейшов по сухій землі. Фараон і його армія, женучи в лютім і засліпленім гніві, увігналися в той розлам і там цілком пропали. Таке могутнє обявленя масового визволення й масового знищення поставило імя Єгови виразно перед очима світа. Його імя було положене на людях, яких Він вибрав.
15 По всім цім, чи ви думаєте, що Бог позволив би на знищення Ізраїля в пустині? Чи ви думаєте, що Бог був би позволив сказати: “Бог міг визволити Ізраїля з неволі, але не міг піддержати їх в подорожі в пустині?” Цілком ні! Ради свойого імя Єгова схоронив поверх 2,000,000 Ізраїльтянів через сорок літ. Їх одежа не старілася ані не гнила; їх обувя не зуживались, і манна з неба ніколи не переставала падати для вгашення їх голоду. Ізраїльтяни не жили в розкошах, але подостатком всього в їх подорожі до Обіцяної Землі. А понад все вони мали подостатком духової поживи, яку достарчали їм Мойсей і священики Левіти. Маючи обітницю перед собою про урожайну землю, вони повинні були бути спокійні, терпеливі й вдоволені.
16. Що є обіцяне й дане, чим треба вдоволятися?
16 Сьогодні подібне визволення бере місце для тисячей, а можливо й для міліонів перед остаточним обрахунком в Армаґедоні. Ця велика товпа є визволена з неволі теперішнього лукавого світа. Для них висші власти цього світа є вже знищені; вони признають тільки Бога Єгову і Його Сина Ісуса Христа як “Висші Власти”. (Рим. 13:1) Їх очі розуміння бачуть перед собою обіцяний новий світ “текучий молоком і медом”. Так певно, як Єгова покликав своїх людей з Египту рукою свого слуги Мойсея, так і тепер Він викликує своїх людей з поза типічного Египту під своїм більшим Мойсейом, Ісусом Христом. Для цих тепер нема обіцяного життя в розкошах і вигодах, а тільки подостатком того, що є конечне для піддержки. Чого? запитаєте ви. Це стіл духової поживи, “покарм на часі”, що перевисшає все інше подане перед тим. З такими духовими благословенствами і великою надією на новий світ, що вже так близько, Божі слуги можуть показати ту саму терпеливість, що її показав Павло, коли він сказав: “Маючи їжу й одежу, цим довольні будьмо,” “велике ж надбання благочестя з самовольством.”— 1 Тим. 6:8, 6.
17. Із більшим оціненням Бога, як ми дивимось на цю справу?’
17 Коли христіянин так росте в духовім розумінню й зрілості, його оцінення Бога збільшається. Річи цього життя, що колись уважались за найважніші, тепер стали малої ваги. Він роздумує над положенням тих, що бродять в густій темряві позатипічного Египту і робить, що може, щоб відчинити їх очі до єдиного світла. Якщо Господь Бог відчинить їх очі до світла правди, то воно провадити ме їх безпечно через пустиню замотаної політики, комерції та реліґії цього старого світа.
ДІТИ ПІОНІРИ
18. До чого Товариство заохочує дітей, і чому?
18 Ізраїльські діти також машерували у виході з Египту через пустиню, щоб наслідити Обіцяну Землю. Діти сьогодні числяться в рядах Божих людей і машерують до нового світа. Вони також мусять бути сильні духово і готові показати себе хто вони є через свідкування перед іншими. Для цеї причини родичам дано напоминання, щоб вони виховували своїх дітей в науці й напоминанню Господнім. Ради власного добра дитини і слави Божої, Товариство Вартової Башти також заохочує дітей, щоб вони ставали піонірами в часі вакації. “З уст немовлят і ссущих вирядив єси хвалу,” сказав Ісус. (Мат. 21:16; Пс. 8:2) Чи це не зробило б вас, родичі, щасливими й гордими, коли б у ваших дітей запустити бажання служити свойому Творцю? Знати це, що через знання й зрозуміння, вона рішилась служити Богу замість бігати звичайним шляхом дітей цього світа? Такий шлях може допровадити навіть до переступства, і принести сором і зневагу для вас.
19. Як може дехто вирішити проти найлучшого добра дитини? Чому?
19 Противно, ви можливо скажете: “Я люблю мою дитину надто, щоб сповнити її молодечий вік ідеями, які б зробили її непопулярною між сусідними дітьми, і для цеї причини я не буду заохочувати її служити Богу тепер, але я почикаю аж вона виросте; тоді вона рішить сама для себе.” Чи це є правдива любов до дитини? Правдива любов возьме напрям, який би приніс дитині найбільше добро, на найдовший час. В різні Армаґедону ні старих ні малих не будуть щадити. По скінченню роботи печатання, згідно з інструкціями Єгови, екзекутарам Його буде даний приказ: “І старого й молодика, дівицю, дитину й жіноцтво вбивайте на смерть; із тих же, на кому положено знак, не займайте нікого.” (Езек. 9:6) Отже тут нема запевнення, що дитина переживе Армаґедон через те, що родичі працювали на полю служби, але котрі занедбали своїх власних дітей. В дійсности, родичі можуть бути дуже ревні в кожній точці опріч тієї, щоб своїх дітей не офірувати на Божу службу. Самолюбна любов до дитини може заставити родича старатися схоронити її від докорів противника, які падуть на всіх, що стали за Царством.
20. Що Авраамів напрям показує відносно вирішення судьби дитини?
20 Застановіться над Авраамом, який не пощадив свого власного улюбленого сина, і коли прийшов час для нього принести вжертву в послушенстві до приказу Єгови, то він був готовий і охочий. Та припустім, що Ісаак, ізза браку знання, став переполошений і утік від свого отця десь у гори. Або, припустім, що Авраамова віра в Бога стала захитана через самолюбну любов яку він мав до його сина, і через це він відмовився бути послушним. Тоді ціль Єгови не була б виконана в пророчім образі, предсказуючи жертву Його єдинородного Сина. Це була більше спроба для Авраама чим для Ісаака, але Авраам знав, що послушенство — це мудрий шлях. Воно мало принести найбільше добро для нього самого й його любого сина. Уявіть собі радість і вдоволення для Авраама і того молодця, коли Єгова сказав: “Не возложи руки твоєї на хлопця, і нічогісінько не чини йому; тепер бо знаю я, що боїшся Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого ради мене. . . . Велико благословлю тебе . . . в потомстві твойму благословляться всі народи землі, тим що послухав єси голосу мого.”— 1 Мойс. 22:12—18.
21. Як Ісус був, подібний Ісааку, мудрим сином?
21 Єгова не казав Авраамові зробити щось, чого Він самий не бажав зробити. Будучи хлопцем, Син Єгови, Ісус, дістав раннє виховання, а це витворило в ньому бажання знати більше про Його небесного Отця. Отже в молодечім віку Він знайшовсь у дворах свого Отця, де Він слідкував і студіював писання. Хоч такий напрям допровадив Його до противенства з тодішним світом і приніс Йому смерть на дереві, то однак Він ніколи не бажав податися назад. Тож справді Ісаак і Ісус були мудрими синами й спричинили радість в серцях їх отців.
22. Як родичі можуть помогти дітям служити Богу більше?
22 Осяйні приклади такі освічують стежку для нинішних родичів, щоб вони наслідували їх у вихованню дітей. Якщо ви маєте діти, поможіть їм осягнути бажання служити їх Творцеві. Уможливіть їм відповісти на поклик до піонірства в часі вакації. Многі відповідять на цей поклик, якщо вони будуть властиво навчані. Многі відповідять, якщо вони дістануть властиве навчання вдома й будуть узяті до Залу Царства на сталі студії, і, з вами, на поле служби. Чинячи це, вони не стануться частю цього світа зростаючої филі переступництв молоді, але побільшать все-зростаючі інтереса Царства.
(Дальше буде)