Увільнений ум для благочесної боротьби
“Зруйнуй Баалового жертівника в твойого батька та й вирубай святе дерево, що біля нього. Тоді спорудиш ГОСПОДЕВІ, Богу твойому, жертівника на верху скелі тієї.”— Суд. 6:25, 26, Ам. Перек.
1. Якою свободою Бог наділив чоловіка? Поясни.
ЄГОВА не є Богом неволі. Він не увязнює своїх сотворінь за залізними ґратами. Він навіть не тіснить умового розвою людини, але позволяє на свободу думки в умах, які Він сотворив. Він не привів в існування ніяких фізичних або умових роботів, щоб механічно порушувати ними в призначений спосіб, але Він постарався своїм розумним сотворінням про розумові здібности, що можуть знати добре й зле і вибирати котрий небудь напрям. Чи Він не дав цеї вольности вибору, разом із осторожною порадою, першій людській парі в Едені? І чи Його речник не зробив подібно з Ізраїлем? “Кличу сьогодні проти вас за свідки небеса й землю, що поставив я перед тобою життя й смерть, благословення і прокляття; вибирайте життя, щоб жити тобі і насінню твому; любити Єгову, Бога твого, слухаючи Його голосу.” Але, “Коли це здається вам злом служити Єгові, так вибирайте сьогодні кому хочете служити.”— 1 Мойс. 2:17; 5 Мойс. 30:19, 20; Ісуса Навина 24:15, Ам. Стан. Вер.
2. Як Сатана ставсь невільником? і як він втягнув інших в неволю із ним?
2 Духове сотворіння, що тепер є знане як Сатана, Диявол, рішилось служити собі й сталось невільником своєї власної гордости і амбітної захланности. (Іса. 14:12—14) Будучи спонукане вязничниками його ума, Сатана постановив увязнити інших. В імя осягнення більшої умової свободи для Еви, він поневолив її ум, і через неї заговорив до Адамового самолюбного хотіння, щоб затягнути й чоловіка у неволю. Від того часу більшість з потомків тієї першої пари були “вловлені від нього по його волі.” (1 Мойс. 3:3—6; 2 Тим. 2:26) Хоч їх тіла не були увязнені, Сатана таки осліпив думки їх у стан темноти тюремної. (2 Кор. 4:4) А однак ті засліплені одиниці, самі поневолені, хотять освітити дорогу до свободи для людства. “Вони обітують їм волю, але самі є невільниками зопсуття; бо ким чоловік є подужаний, того він є невільником.” (2 Пет. 2:19, Поп. Стан. Вер.) Як Сатана не міг дати свободи Еві, так і люди сьогодні поневолені грішними хотіннями й зопсуттям, не можуть відограти ролі як визволителі. Сліпі провідники провадять сліпих послідовників і разом попадають у яму знищення.— Мат. 15:14.
3. Хто не може відчинити дверей до умової свободи? але що може?
3 Без буквальних ґратів Сатана, Диявол, увязнив уми людей, і, щоб ніхто не втік із цеї вязниці, він має много видимих вязничників, що стережуть його умові вязниці. Диявольський Люцифер є знаний, як той, що “полонянам не давав вернутись в домівку”; і тому його вязничники не мають ключів, щоб відомкнути келії. Та ж вони самі “взяли ключ розуміння”, і це єдиний ключ, що відчиняє широко двері для свободи ума! Чи Ісус не сказав: “Зрозумійте правду, і правда визволить вас”? (Іса. 14:17; Луки 11:52; Йоана 8:32) Найважніща правда є та, що міститься в Слові Божому, в Біблії. Чи ви сумніваєтеся цьому? Коли б правда св. Письма була знана й наслідувана, тоді не було б расового упередження, реліґійної ненависти, народної захланности, ні злочинної молодіжи, ані дорослих злочинців ані міжнародних войнів. Це був би світ відмінний, новий світ. Біблійна правда була б увільнила уми від сатанської неволі і дала б новий вигляд і показала б, що було дійсно добрим і приємним і звершеним для людства. Римлян 12:2 каже: “Ви не можете приймати звичаїв цього світа, але вашим новим умом перетворіться так, щоб ви могли пізнати яка є Божа воля — що є добре, приємне й досконале.”— Ам. Перек.
4. Чому умова свобода є більше важна для міністрів чим тілесна воля?
4 Отже це є біблійна правда, яка може помогти людству успішно увільнитись з сатанської вязниці, що піднесе людство з увязнення до волі пізнання і служення правдивому Богу. Коли ум вільний, нарід Єгови може служити Йому хоч би їх тіла конали в тюрмі або терпіли в плінних таборах. В часі свого увязнення Павло писав: “Я хочу запевнити вас, браття, що те що сталося мені вийшло на користь проповідуванню доброї новини. Ось це загально відоме по цілій Імперії й інших місцях, що ради Христа я є увязнений і більшість з христіянських братів стали вельми заохочені моїм прикладом в проповідуванню Божої вістки без всякої боязни про наслідки.” (Филип. 1:12—14, Ам. Перек.) Увільнившись від блуду й страху про наслідки, ум стає наповнений біблійною правдою і воює благочесну війну, щоб визволити і інших для служення Єгови.
5. Яка є Божа ціль у визволенню людей від сатанської неволі?
5 Чи це не було в інтересі свободи почитання, що Всемогучий Бог поразив Єгипет спустошенням, щоб визволити Ізраїльтянів поневолених Фараоном? (2 Мойс. 5:1—9) Знов століття пізніше, коли то Ізраїльтяни були визволені з вавилонської неволі і повернули до їх землі, та не в цілі установлення їх політичної незалежности як нації, але щоб святиня в Єрусалимі була відбудована і правдиве почитання Єгови було відновлене. (Ездри 1:1—4; Іса. 61:1—6) Подібно й сьогодні, свобода, що приходить через знання св. Письма, має бути ужита на служення Богу. Особи увільнень через слухання правди повинні проповідувати ту правду, щоб увільнити інших, щоб скільки хотять могли бути вільними почитати Бога згідно з Його заповідями. І раз визволені, стійте твердо в цій вольності, згідно з порадою: “У волі же оце стійте твердо, котрою Христос визволив вас, стійте і під ярмо неволі знов не піддавайтеся.” (Галат 5:1) Що деякі будуть успішні а інші не будуть, то це показано пророчими подіями, що впали на Ізраїля в часах правління суддів.
НЕВОЛЯ З ПРИЧИНИ НЕВІРНОСТИ
6. Які обставини відносно почитання існували в часі суддів?
6 Період суддів був часом неспокою в історії Ізраїля. Він назначений ріжними пригодами розмірно до їх послушенства і непослушенства. Коли Ізраїльтяни посіли обіцяну землю, то вони не вигнали слуг дияволських, але поневолили їх. Згідно з Божою осторогою, цей напрям Ізраїльтянів запровадив у сіть поганської реліґії. (5 Мойс. 7:16) Вони зробили уступки і союз з осадниками тієї землі, занехавши викорінити й знищити ложне почитання, і самі упали в неволю. Отже Єгова сказав до Ізраїля відносно демонських поклонників: “Вони будуть колючками в боках ваших, а їх боги будуть сіттю вам.” Позволивши себе замотати демонською реліґією, “запалав тоді гнів Господень проти Ізраїля, і віддав їх в руки жаківникам, щоб жакували їх, і подав їх на поталу в руки ворогів їх навкруги.” Одначе, “і возносив їм Господь суддів, і судді ратували їх із потали жаківників,” але коли суддя визволитель помер, “так вони повертали і гіршили себе”. По кожному визволенню і піднесенню до високого рівня правдивого почитання, Ізраїльтяни вскорі почали приятелювати з світськими поклонниками демонів, і тоді знов хиткі Ізраїльтяни попадали в неволю поганської реліґії. (Суд. 2:1—23) Слідуюче показує обставини, що настали були зараз перед приходом Гедеона як судді:
7, 8. Який стан річей існував в Ізраїлі зараз перед Гедеоновим урядованням, і чому так?
7 “Як почали Ізраїльтяни робити зло в очах Господа, так подав Господь їх на поталу Мидіянам через сім років, і сила Мидіянів переважувала над Ізраїлем. І задля Мидіянів Ізраїльтяни поробили собі печері, що є в горах, і нори і твердині. І що напосівають було Ізраїльтяни, тоді наступали на них Мидіяни, Амелекиї та Кедеміти, і нападали на них. Та й отаборились вони напроти них і нищили урожай аж по Газу. Бувало вони не лишали нічого в Ізарїлі для овець, волів і ослів на прожиток; бо приходили вони із скотом їх і наметами, і було їх як сарани так багато.”— Суд. 6:1—5, Ам. Перек.
8 Ось таке було жниво Ізраїльтянів за непослух, як це і Єгова перестеріг їх: “Сіяти мете марно насіння ваше, вороги бо ваші пожеруть його.” (3 Мойс. 26:13—17) Що ж вони робили, що “було злом в очах Господа”? Єгова сказав їм, коли Він післав пророка у відповідь на їх крик о поміч для Ізраїля: “Це я вивів вас із Египту, і визволив вас з відтам де ви були рабами; я вирятував вас із рук Египтіїв, і з рук усіх ваших гнобителів; і повиганяв їх поперед вами і наділив їх землею вам. І говорив до вас, я, Господь, Бог ваш; не вшановуйте богів аморійських, що в їх землі ви живете; та ви не слухали мого наказу.” (Суд. 6:8—10, Ам. Перек.) Єгова Бог визволив їх з египецької неволі і посилив їх в обіцяній землі з наміром, щоб уможливити їм свобідно почитати Його; але вони надужили і перевернули свободу почитання для обожання Баала. Ця дияволська реліґія захопила їх уми, і поганські гнобителі впасалися на овочах їх фізичної праці.
9. В який спосіб такі обставини є пророчі на христіянський реліґійний стан?
9 Все це є пророча драма, щоб представити обставини в цім світі двацятого століття. Народи Христіянства узяли імя Бога і Христа, і повинні були служити Єгові, увільнені від знання і зопсутих обрядів поганства. Та досить тільки поглянути як нехристіянським є Христіянство, як многі діла його є злі в очах Божих, і як на прикази Його не звертають уваги. Навіть реліґія Христіянства попалась в сіть новочасного Баалізму. Уважні студенти старинних реліґій знають, що всі основні доктрини вийшли з Вавилону, який засновали Куш і Нимрод, і що Баала можна дослідити до них, і що Нимрод є відповідальний за теперішнє популярне поняття про Диявола, і з рогами і хвостом і з копитами. Коли Нимродова робота будування вежі не вдалася, і люди були розсіяні через помішання язиків, то люди таки затримали собі їх реліґійні вірування. Ось чому ріжні фальшиві реліґії мають так багато спільного: бо вони вийшли з одного джерела старинного Баалізму.— Гіслопа Два Вавилони, стор. 21—40.
10, 11. Коли і як почитання Баала замотала систему, що тепер розвинулась в Христіянство?
10 Та й новочасне Христіянство не старалось оминути цю сіть почитання Баала, бо многі з його наук, разом з науками поганських реліґій, можна дослідити до старинного Вавилону. Писання предсказали, що лихі люди впровадять погубні єресі по смерти апостолів; і це опоганення дійшло вершка в 325 р., по Хр., коли то Імператор Константин помішав відступне христіянство з поганством. Вскорі потім, римо католицька церква почала існувати, і коли століття опісля протестантизм повстав, то й він присвоїв многі поганські реліґійні навчання. Сьогодні ті, що наслідують так звану “христіянську реліґію” не вільні умово почитати властиво Бога; їх уми були поплутані новочасними формами баалізму і через те засліплені до біблійного правдивого почитання. Щоб установити звичайний ґрунт для поганства і правовірних “христіянських реліґій”, то застановіться над слідуючими цитатами:
11 “Щедре запущення поганських церемоній в христіянське почитання, яке взяло місце перед кінцем четвертого століття, до певної міри зпоганило [якщо так можна сказати] поверховну форму і вигляд реліґії.”— Історія Церкви, написав Дін Валінґтон.
12. Як твір Папство Ван Дайка показує, що католицькі обряди походять від поганства?
12 “Поклонники Буди в Бурмі, Сіямі, і Китайській Імперії. . . мають свої святі мощі, і образи, і предмети найвищого почитання; їх святині коштують байочні суми грошей; їх святі висвячені екклєзиястичним авторітетом; їх священики мають обголені голови; обітують чистоту, убожиство, і послух; їх воскові свічки світяться день і ніч; їх покути і само-завдані муки; їх безконечні традиції, їх точні моральні відзначення; і навіть їх сповідальниці. Вони також мають Піст, коли то через чотири або пять тижнів люди мали б жити на огородині й овочах; їх діла заслуг, повторення молитов, пости, приноси образам, безженство, добровільне убожество, примусова побожність, і щедрі дари для святинь, монастирів і ідолів. Навіть пацьорки на шнурку уживають при молитві, які то папісти уважають як средство обявлене св. Домінікові, як часть святої машинерії побожного Будиста.”— Папство, написав Ван Дайк.
13. Як кардинал Нювман потверджує факт, що римо католицьке почитання виросло з поганства і демонізму?
13 “Вповаючи на силу Христіянства якою можна б відперти заразу зла, і перемінити ті знаряди і прилади почитання демонів для євангелського вживання, і відчуваючи також, що ті прилади з першу прийшли від первісного відкриття і з предчуття природи, хоч вони були зопсуті; і що вони мусіли винайти те, що їм потрібно, коли не ужиють того, що знайшли; і тимбільше, перенявшись тими старими типами, які поганство старалось бути прообразом, володарі [римо католицької] церкви від ранішних часів були приготовані, на случай потреби, приняти, або наслідувати, або одобрити існуючі обряди й звичаї людей, як і фільософію вченої кляси. Вживання храмів, присвячених певним святим, і замаячені для оказії гилями з дерев; кадило, лямпи, і свічки; обітувані жертви за виздоровлення з недуги; посвячена вода; приюти; свята й пори, вживання калєндарів, процесії, благословення піль; священичі шати, обголення голови, перстень при шлюбі, зверненняся до Сходу, образ з недавних часів, екклєзиястичні літанії, і [пісня] Куріє елєйсон — все це походить від поганства, і освячені й приняті в церкву.”— Розвідка про Розвій Христіянської Науки, написав кардинал Нювман.
14, 15. Чи демонізм може бути освящений через приняття його в так звану “христіянську” церкву? і які обставини в Христіянстві рівнобіжать із тими що були в часі Гедеона, для піддержання вашої відповіди?
14 Справді Христіянство поринуло глибоко в поганство за своїм знанням, помимо того, що воно носить імя “христіянське”. Супроти деяких реліґійних вірувань, то це є більш можливим освятити демонізм через приняття його в загальні христіянські церкви, як це було для Ізраїля побілити почитання Баала. (2 Кор. 6:14—17) З причини його відхилення від правдивого почитання Єгови, як це подано в Біблії, Христіянство не має Божої охорони і його люди терплять умову неволю й тілесне пригноблення. Сьогодні ті люди знаходяться в подібній позиції в якій Ізраїль знаходився під Мидіянами. Мидіянії і їх союзники зображають видимих аґентів Сатани, що правлять народами жорстоко і які мусять підтримувати їх.
15 Політичні, комерційні та реліґійні і мілітарні системи правлять і гноблять маси людства. Як рабівники і грабіжники й вбивці, вони чатують на безоборонних людей і забирають овочі праці їх. Звичайні люди працюють, щоб придбати поживу і одяг і доми, а інші, що не продукують нічого, жнуть користь з їх праці. Ізраїльтяни мусіли копати печери де б схоронити їх запаси для їди. В теперішньому часі люди скупують і щадять для непевної будучности, але правлючі чинники вишукують ті заощаджені річи і глибоко сягають в плату і зарібки й тягнуть надмірні податки, які не дуже уживають на видатки для добра людей, але більше на товсті платні, що ще більше товстіють через хабарництво, на безвартісні пляни і урядові помилки й пряме марнотравство. Великі торговці вимушують всілякі зиські через піднесення цін, і рівночасно погіршують якість їх краму. Галапасні, ложні реліґії жебрають і виманюють від людей, що думають що вони цим служать Богу, але котрі в дійсности піддержують новочасний Баалізм, що знаходиться при коріні їх лиха. Розчаровані й пригноблені, многі гірко кличуть до Господа в їх горю; але коли прийде маленька полекша й тимчасовий добробут, вони забувають Бога. Так і Ізраїльтяни робили в часах суддів.
“ЗРУЙНУЙ БААЛОВОГО ЖЕРТІВНИКА”
16. Яку вість принесено Гедеонові, і як він віднісся до неї?
16 Між Ізраїльтянами, що молилися щиро, був Гедеон. Ми перший раз зустрічаємо його в Орфі, де він молотить пшеницю біля винарні, та й не на отвертому току де грабуючі Мидіяни могли легко побачити його. Він має гостя. Ангел Господень віднісся до нього словами, як “хоробрий чоловіче”, і каже: “Так і врятуєш Ізраїля від руки Мидіяніїв: знай! я посилаю тебе.” “Добродію, чим же я вирятую Ізраїля? Рід мій найслабший у Манассії, а я найменший у моєї родини,” відповів Гедеон. Він не думав про себе вище чим він повинен думати, але він був покірний і скромного серця. Одначе він був охочий взятись за небезпечну службу, якщо він міг запевнити себе, що Бог поможе йому. Отже він просив о знак, і дістав його, коли то ангел спричинив огонь із скали і спалив поживну офіру, що о неї постарався Гедеон.— Суд. 6:11—24.
(Дальше буде)
[Вставка на сторінці 176]
“Я Господь, се імя моє, і не поступлюся славою моєю кому иншому.”— Іса. 42:8.