Як пильнувати її (Докінчення)
14. Яким чином ми можемо загубити всю нашу нагороду за наші минувші діла?
ПРИ кінці це наші діла, що наш Отець буде судити, і тоді буде рішено чи ми отримаємо або не отримаємо вічне життя. Чому ж нам по дурному ризикувати втратою тієї знаменитої заплати від Єгови через повернення назад і вганяти за звідничою нагородою цього вмираючого світа? Лучше застановитися й приняти слова апостола Петра: “І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то зстрахом проживайте час вашого домування, знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого, но дорогоцінною кровю Христа.” (1 Пет. 1:17—19) Від христіянів вимагається, щоб вони жили благочесно всякого часу їх домування в цім старім світі, йдучи по Божому Слові уважно, якщо вони мають дістати остаточне признання від Життя-дателя в небі. На викуп Ісуса Христа не можна дивитися як на звичайну річ, бо це дорогоцінний скарб далеко вартніший чим срібло і золото. Ми можемо втратити всі благословенства Господні, якщо ми вернемося на пусту дорогу життя в якому ми були виховані нім ми пізнали правду і зробили наше посвячення.
15, 16. Де і як ми дістаємо силу для нашої роботи?
15 Наша плата яку ми тепер отримуємо від Єгови, це Божа охорона. Ми знаходимося в лихому світі, який старається знищити всяку пошану до імя Єгови. Коли б не знаменита охоронна служба із виш, то ми не мали б ніякої нагоди пережити цей старий світ. Ми отримуємо всяку розумну поміч також. Господь дав свого духа по щедрій мірі своїм слугам і з цим Він достарчає духовий покарм і знання Його намірів, що ми не можемо помістити. Покарму є подостатком. Коли ми працюємо тяжко, тоді ми отримуємо більше поживи і тоді ми оціняємо її більше. Вона дає нам додаткової сили, щоб ми пильнували нашу роботу.
16 Тієї сили, яку Бог дає нам для витривалости в цім старім світі, цей світ не може зрозуміти. Цей світ бачить це як орґанізація Свідків Єгови тримається своєї роботи серед усяких обставин, навіть у вічу дикого переслідування й війни. Ті змагання, щоб здержати роботу, то звичайно були б принесли конець активностям якої небудь ґрупи. Ми знаємо, що це тільки поміч Єгови уможливила нам бути витривалими, і тому ми не хвалимось самі собою. “Хвалимось упованням слави Божої. Не тільки це, а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіння, терпіння ж досьвід, досьвід же надію, надія ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші духом святим, даним нам.”— Діян. 5:1—5, Діяґлот.
17. Щодо нашої роботи, яка єдина мудра річ тепер робити? Як?
17 За помічю Божого духа і чудової надії, ми можемо терпіти, бути витривалими, ми можемо продовжати й пильнувати нашої роботи. Це тільки мудра річ так робити тепер. Ми маємо надію на життя, і час уже так близький. Павло сказав: “Не кидайте сміливости вашої, котра має нагороду велику. Терпіння бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітування.”— Жид. 10:35, 36, Ам. Перек.
РОЗУМНЕ ВЛОЖЕННЯ ЗМАГАНЬ
18. На що ми не повинні видавати нашої енерґії? Чому ні?
18 Триваючі річи це ті, на які ми мусимо вложити зусилля. Вони є тільки Теократичні річи, Божа робота. Нам сказано, щоб ми не вкладали всієї нашої енерґії і світські підприємства, тому що ті річи є засуджені на знищення в недалекій битві Армаґедон. Якщо ми віддамо ввесь наш час на такі річи, тоді ми стратимо його, бож такі річи є засуджені на знищення із цим світом в недалекій битві Армаґедон. Якщо ми віддамо ввесь наш час на такі річи, то такий час буде страчений, тому що такі річи мають бути страчені. Та гірше чим це, ми можемо погибнути з ними в Армаґедоні за непильновання Божої роботи і не схоронення її як першої річи в нашому життю. “Трудіться не для їжи погибаючої, а для тієї, що триває у вічне життя, яке Син Чоловічий дасть вам; бо Бог Отець уповажнив Його це робити.” (Йоана 6:27, Ам. Перек.) Треба памятати, щоб набути спасення, то треба працювати, і пильнувати праці серед усяких обставин. “Тим же, любі мої, яко ж завсіди слухали ви мене, не тільки як це мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом із страхом і трепетом про своє спасення дбайте.”— Филип. 2:12.
19. В який корисний спосіб може наша особиста робота виконуватися?
19 І всяка робота яку ми виконуємо є корисна. Кілька слів у відповідну пору поможе многим людям оцінити більше Божі наміри і Його велике милосердя. Ми маємо нагоду говорити до інших людей через телефон. Ми можемо писати листи про євангелию. Ми можемо вислати поштою літературу про Царство до приятелів і людей доброї волі. Коли гості прийдуть до наших домів, ми можемо говорити до них про Бога Єгову. Оце все є частю доброї роботи, часто опріч важної роботи відвідування людей в їх домах і місцях бизнесу. Чи то ми зробимо багато в такій роботі чи мало через ограничену силу й здібність, то завжди добре пильнувати роботи. Тому що це значить спасення, отже ваша робота не марнується ані не є відкинута. “Тим же, браття моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збагачуючись у ділі Господньому завсіди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом.”— 1 Кор. 15:58, Ам. Перек.
20. Чому слова з 1 Тимотея 4:16 мають більшу силу тепер?
20 Правдою є, що христіяни мусять завжди працювати, бо це годиться з засадами Всевишнього Бога. Порада Павла, що написана в 1 Тимотея 4:16, мала повно значіння для христіян в первісних часах. Але сьогодні часи є більше люті, дні більше лихі. Час для остаточного полагодження великого питання про всесвітну владу є в найвисшім тоні. Це значить, що напади проти тих, що стараються виконувати Божу роботу є більше люті й дикі чим в якому іншому часі в історії. У вічу цього всього ми самі мусимо стояти незломно в нашій невинності і ніколи не дати найменшої шпарочки для Диявола, щоб він завдав рану й зробив нас нездібними для христіянської служби; ніколи не треба датися зловити його ворогами, щоб вони затягнули нас у темряву цього світа і його пропасть.
21. Чому наша робота тепер є помічю для перемоги?
21 Ця робота дана є великим благословенством. Вона стримує нас від небезпечних річей цього старого світа, отже вона ділає як хоронитель. Ця робота для виконання тепер є навчання й проповідування. Всякий час і сила, що ми можемо відложити, повинні йти в Цю роботу. Ми приступили до цеї роботи з рішенням видержати в ній аж до кінця. В цім є замішане імя Єгови і також наше вічне спасення. Ми бажаємо побідити і зможемо побідити через виконання добрих діл. Справді ми мусимо пильнувати нашої роботи, вірно виглядаючи часу, коли Господні слова в Одкриттю 22:12 сповняться: “І ось, я прийду хутко, і заплата моя зо мною, щоб віддати кожному, яко ж буде діло його.” Тепер прийшов той час. Тому що остаточне полагодження великого питання прийшло в цім роді, то наше спасення є значно близше чим перших христіянів, що служили Богу. Воно навіть багато близше чим коли ми самі почали виконувати Божу роботу. Ми не можемо брати ризики і озиратися назад до старого світа за чим небудь. Ми не можемо навіть ризикувати і звільнити тепер. Ось чому порада в 1 Тимотея 4:16 (Мофат) має таке велике значіння для нас в цім посліднім часі: “Чувай над собою й наукою; пильнуй твоєї роботи.”