Господня молитва близько повного сповнення
“Отче наш, що в небесах, нехай святиться імя Твоє. Нехай прийде царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як в небі, так і на землі. Дай нам сьогодні хліб наш щоденний; і прости нам довги наші, як ми прощаємо довжникам нашим. І не введи нас у спокусу, а визволи нас від лукавого.”— Мат. 6:9—13, НС.
1, 2. У формі титулу, як Господня молитва ріжниться від молитви в Еврейських Писаннях? Чому так, і чому ми студіюємо її?
“Отче наш, що в небесах, нехай святиться імя Твоє.” Треба було єдиного Сина Божого, що жив на землі в тому часі, девятьнацять століть тому, навчити людей посвячених Богу Єгові, розпочинати молитву до Нього в цей дитинячий спосіб. У Святих Еврейських Писаннях, що були написані перед Ісусом Христом, до Бога Єгови відносились як до Отця в ріжних місцях.a Як Творець чоловіка і жінки, Він з початку був Отцем роду людського, так що христіянський історик Лука відноситься до звершеного чоловіка в городі Еден, як “Адам, син Божий”. (Луки 3:38, НС) Ті Еврейські Писання навчають, як ті перші дві людині невірно відорвалися від їх небесного Отця і Його закону, і були відкинуті Ним як його діти і вигнані з городу Еден вмирати як добровільні грішники, так що з їх потомків не могли називати себе дітьми Бога Єгови. Це пояснює, що у всіх молитвах записаних в трицять девять книгах натхнених Еврейських Писаннях жадна із них не починається назвою Бога Єгови, як наш Отець, отець людства.
2 Тепер же Ісус Христос, Той, що Його Єгова признав з неба, як “Мій Син возлюблений”, занимався ділом жертви, яка мала наново відчинити дорогу для родини Божих дітей. Тимто Ісус наперед відповідно навчив своїх жидівських учеників тієї молитви, яка сталась знаною як “Господня молитва”. Він навчив її, як визначну часть своєї “проповіди на горі”. (Мат. 3:13—17, НС; 5:1 до 6:13) А що навчив своїх послідовників молитися цією молитвою, то Він вповні сподівався і відповіди на те все, чого вона просила. Тим що вона наближилась до її повної відповіли в нашому часі, то це важне для нас студіювати Господню молитву, щоб дістати більше повне значіння про неї.
3. Хто може титулувати Бога в молитві в цей спосіб, і чому вони тільки?
3 Яку теплоту серця, і яке дитиняче довіря витворує той почин молитви Господа Ісуса! “Отче наш, що в небесах, нехай святиться імя Твоє.” Тут головний Син Божий навчає тих, що мали статися синами і доньками Божими, як вони мали молитися. До них Він сказав в тій же проповіді: “Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватисямуть.” (Мат. 5:9, НС) Отже це признання Отцівства не є основане на тільки тім, що ми походимо від Адама, від якого і погани походять, лицеміри, антихристи і всі інші люди. Воно основане на наслідстві вічного життя від Бога через Ісуса Христа жертву. Отже сьогодні, не тільки люди, що їх покликав до небесного царства з Ісусом Христом, можуть заносити цю молитву, називаючи Бога своїм Отцем, але також і велика громада, Його “інші вівці”, що надіються дістати життя вічне на землі й статись звершеними під Божим царством.— Луки 12:32; Одкриття 7:9—17; Йоана 10:16.
4. Чому ми уживаємо заіменник “наш” в многому числі і чому ми кличемо Його “Отче”?
4 Кликати Його “нашим” Отцем значить, ми признаємо Його за Отця родини, що є ще інші члени в родині і що ми є синами Божими разом з іншим старшим Братом, Ісусом Христом, возлюбленим головним сином Божим. Це розширує нашу молитву і включає з любови наших братів, синів Божих. Певна річ, що царство Боже про яке нас навчено молитися не є ради нашої особистої користи, але включає всю родину. Цією формою інструкції ми признаємо Бога, як початкового Життя дателя, як Джерело життя, не тільки як Того, що ми прийняли існування через першого чоловіка Адама, але як Такого, що постарався про наш ратунок від смерти, якою ми вмираємо через Адамів гріх, і бути прийнятими в новий світ праведности з його вічним життям. Тому що ми маємо віру й прийняли ті життя-даючі условини через Христа, ми називаємо Бога Єгову нашим Отцем, признаючи, що “кара за гріх смерть, а дар Божий життя вічне через Ісуса Христа нашого Господа.”— Рим. 6:23, НС.
5. Що це, що Він є Отець “в небесах” заставляє нас віддати, і як Ісус відносився до титулу Його “Отець”?
5 Єгова є безконечно вищий чим наші земні родичі. Він є наш Отець “в небесах”. Отже ми віддаємо Йому найвищу пошану і ми предложуємо Йому наше немов дитиняче довіря і послушенство, навіть під карністю. Якщо ми не віддаємо Богу нашу пошану й послушенство, то цим ми заперечуємо, що ми є Його діти. Бо ми читаємо: “Ще ж мали ми батьків, тіла нашого карателів, та й поважали їх, то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і житимемо? Ті бо, на мало днів, як самі знаєте, карали нас; а цей на користь нашу, щоб ми були спільниками святости Його.” (Жид. 12:9, 10, НС) Коли Ісус навчив нас молитися до Бога Єгови “Отче наш”, то під цим Він розумів, що Єгова є нашим Отцем. Ісус покірно говорив до Нього як Отця і цим визнав, що Він в почині прийняв життя від цього великого життя-дателя. Він сказав: “Живий Отець післав мене, і я живу Отцем.” (Йоана 6:57, НС) Ради цеї причини Він ніколи не позволив нікому називати Його “Отець”, але схоронив цей дорогоцінний титул свому небесному Отцеві. Коли Ісус сказав своїм ученикам, “І отця не звіть собі на землі, один бо Отець у вас, що на небі,” то під цим Він також розумів, щоб Його ученики не кликали Ісуса титулом “Отець”. Що за просте нехристіянство це для духовників псевдо-Христіянства вимагати від людей називати їх “отцями” в духовому змислі! Це є велике зневаження небесного Отця й противиться Господній молитві.
ЙОГО ІМЯ
6. Про що молитва Господня просить найперше, і чому?
6 Ісус пригадує нам, що небесний Отець має імя і що ми як Його люблячі діти повинні шанувати те імя. Перша петиція, яку Ісус заключив у молитві є: “Нехай святиться імя Твоє.” В цей спосіб Він показує, що небесного Отця імя є першого степеня ваги. Так, як Син має імя, так і Отець має імя. Те імя не походить від нас, але самий Він каже нам про нього: “Я Єгова; це імя моє; і не віддам слави моєї кому іншому, величчи моєї — бовванам.” (Іса. 42:8, АС) Коли Ісус проповідував на землі, імя Єгови було зневажене Сатаною Дияволом і через усі потомки Його впродовж більш ніж чотири тисяч літ. Зневаги, які впали на Єгову, опісля впали на Ісуса і потім вони впали на всіх Ісусових правдивих послідовників аж до сьогодні. Отже петиція, “нехай святиться імя Твоє” означує більше чим тільки вважати Боже імя за святе. Це значить, що Його імя мусить бути увільнене від усяких зневаг кинутих на нього і мусить бути на віки оправдане.
7. Як нечистиві люди і ложні пророки беруть імя Бога на дармо?
7 Навіть в Десятьох Заповідях, які Бог дав через Мойсея Жидам, Він указує на важність свого імя. В третій із цих заповідей Він приказує: “Не братимеш імя Єгови, Бога твого, на дармо; бо Єгова не вважатиме безвинним того, що бере імя Його на дармо.” (2 Мойс. 20:7, АС) Певна річ, що уживати те імя в нечистій мові, в брудній сварці сердитими людьми, не служить добрій цілі, але зневажує його до підлого рівня. Але люди зневажають його, коли вони мильно пристусовують його до людей або річей, які не повинні носити його або коли вони лучать його до брехнів і підроблених вістей, до яких його імя не належить як починателя або защитника. “Ще так говорить Єгова сил: Не слухайте слів тих пророків, що пророкують вам; вони зраджують вас, оповідають мрії серця їх, а не з уст Єгови. Вони раз-у-раз говорять моїм зневажникам: Єгова сказав: мир буде вам; і всякому, хто ходить у прямості свого серця, кажуть: Ніяке лихо не прийде на вас. Чи довго ж воно ще так буде в серці пророків, тих що пророкують лож, що пророкують оману свого серця? Невжеж у них на умі, своїми снами довести мій нарід до того, щоб забув моє імя, так як отці їх позабували моє імя задля Баала? Ось я проти тих пророків, говорить Єгова, що крутять своїм язиком, і говорять: Він сказав.”— Ерем. 23:16, 17, 26, 27, 31, АС.
8. Як духовенство в псевдо-Христіянетві бере імя Його на марно?
8 Під це опрокинення приходять і духовники псевдо-Христіянства. Хоч вони оминають уживання імя Єгови, то вони вдають, що вони говорять за Бога до якого те імя належить. Як реліґійні пророки, вони роблять всякі ложні предсказання людям відносно мира світа, відносно Ліґі Народів і інших публичних річей; і вони називають ті предсказання Божою вісткою з якою є звязане імя Єгови. Вони також прославляють чоловіків і жінок цього світа і відсувають імя Боже на бік і цим спричиняють, що люди забувають Його святе імя. Отже, коли вони виповідають Господню молитву, “Нехай святиться імя Твоє,” то це тільки побільшує їх реліґійне лицемірство.
9. Як Жиди як народ взяли імя Його на марно? І чия відповідальність опісля були, щоб не брати того імя на марно?
9 Жидівський старинний народ взяв Його імя на дармо, назвавши себе тим іменим, як люди Єгови, але вони не жили достойно того святого імя. Ми не робимо цього обвинувачення, але його Бог зробив через своїх пророків. Ось що Він сказав до людей, що названі Його імям і котрих Він передав у руки їх ворогів: “Властителі збиткують їх, говорить Єгова, і безнастанно, по всяк день імя моє зневажають.” “І поприходили вони до народів, куди вони поприходили, і знеславили моє святе імя, тим що ті люди говорили про них: Оце люди Єгови, тай мусіли вийти геть із землі його. Тим то скажи домові Ізраїлевому: Так говорить Господь Єгова: Не задля вас я це вчиню, доме Ізраїля, і задля святого імени мого, що ви знеславили перед тими народами, куди поприходили [як поневолені].” (Іса. 52:5 і Езек. 36:20, 22, АС) У першому століттю по Христі Бог остаточно відкинув жидівський народ, по тому, як вони повісили Його Сина умерти ганебною смертю. Єдине спокутування між Ізраїльтянами було, коли вірний останок з Жидів відлучився від них і підприйняв пошанувати імя Єгови і ходити гідно з Його імям на собі. Вкороткому часі многі з поган прилучилися до них, і всі разом сталися людьми для Єгови. Як це і ученик Яків сказав христіянській конференції в Єрусалимі: “Симон [Петро] оповів, як Бог перше зглянувся на погани, щоб із них прийняти людей в своє імя.” Тоді завдання було, щоб ті христіяни доказали, що вони не були подібні до природних Жидів, і не взяли імя Єгови на марно.— Діян. 15:14, НС.
10. Як перекладачі Біблії старалися усунути імя Єгови, але що правдиві христіяни зробили про те імя?
10 Через многі роки змагання перекладачів Біблії було, щоб те імя Єгови викинути з анґлійського і інших перекладів. Вони старались зробити Його безіменним Богом, який не мав виключної спільности із жидівським народом через більше як пятнацять століть під імям Єгова. Цим чином ті перекладачі кажуть, що вони піднесли Його зі стану плінного або народного Бога і улегчили Йому статися всесвітним Богом. Мало вони оціняють важність Його імя, а головно у світлі Його власної важности: “Хто призивати буде імя Єгови, спасеться.” “Тоді я знов дам народам чисту мову, щоб вони призивали імя Єгови, і служили Йому однодушно.” (Йоїла 2:32, АС; Діян. 2:21 і Римлян 10:13, НС; Софон. 3:9, АС) Супроти цього звичаю, христіянська спілка знана як Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур проголошувала й звеличувала імя Єгови через многі роки перед 1931 р. В тім то році, і у світлі біблійних пророцтв, вони прилюдно прийняли імя “Свідки Єгови”. Від того часу вони жили згідно з тим імям.
11. Чому ті Свідки не поступили зухвально, коли вони прийняли Його імя?
11 Чи ті Свідки поступили зухвально, коли вони буквально прийняли Його імя? Ні; правдивий син не соромиться достойного імя свого Отця. Те імя пасує до роботи яку вони виконували перед 1931 р., і виконують іще від тоді. Ми не можемо подумати, щоб природні Жиди, які відкинули Навчителя Господньої молитви, дальше мають на собі те імя Єгови. Відкинення їх Єговою довершилось із знищенням Єрусалиму в першому століттю й по розкиненню Жидів між усі народи. По їх відкиненню вірні христіяни сталися вибраними людьми для “Його імя”. Отже христіяни не ділали зухвально, коли вони взяли на себе те імя і прославили Його. Якщо Свідки Єгови принесли зневагу на Його імя, то нехай їх вороги скажуть як.
12. Коли Єгова відкинув Жидів, тоді що сталося з Його імям?
12 Реліґіоністи псевдо-Христіянства кажуть, що вони є людьми для Його імя, а однак вони не визнають того імя ані не прославляють його, а переслідують тих, що носять те імя і проголошують його. Імя Єгови не мало завмерти з відкиненням Жидів. Його перенесено на христіянів, які сталися духовими Ізраїльтянами і котрі прийняли духа всиновлення, і про це вони викликують “Авва, Отче.” (Галат 4:4—7) Його імя на них значить, що Він є власником їх; вони належать до Нього. Ті що щиро приносять Господню молитву за Боже імя, щоб воно прославилося, будуть дуже уважні, щоб не зневажити його ані вони не будуть висмівати його тому що вони не люблять людей, які носять його. Вони любуються в ньому.
13. Як Єгова прославив своє імя у звязку з останком?
13 Як діти Божі, ми можемо, розуміється, освятити Його імя в нашому життю, але освячення того імя по всесвіті прийде Божим актом через Ісуса Христа. Одного разу Ісус молився: “Отче, прослави імя Твоє.” (Йоана 12:28, НС) Бог запевнив Його, що це Він зробить. Від 1919 року небесний Отець це робить. Як? Через привернення свого вірного останка з духових Ізраїльтянів до Його орґанізації і її роботи по всій землі, як це предсказано в Езекиїла 36:21—32: “І взнають народи, що я Єгова, говорить Господь Єгова, коли я прославлюсь у вас перед їх очима.”— АС.
14. Як те рішальне освячення Його імя станеться вскорі?
14 Але рішальне прославлення Його імя прийде перед цілою вселенною в битві Армаґедон, яка тепер приходить чим раз ближче. Тоді вороги Божого імя в псевдо-Христіянстві і в поганстві зроблять суспільний напад на Його останка і їх товаришів доброї волі. Опісля, щоб показати, що Його імя святе і не буде повіки зневажене без кари, небесний Отець буде воювати “битву великого дня Бога Вседержителя” і знищить усіх, що зневажають Його тепер, будь вони люди або дияволи. “І явлю себе великим і святим, і дам себе пізнати в очах многих народів і взнають, що я Єгова. І явлю святе імя моє серед мого люду Ізраїля, і не дам уже неславити святе імя моє, й взнають народи, що я — Єгова, Святий в Ізраїлі.” (Езек. 38:23; 39:7, АС) Ми радіємо, що відповідь на нашу молитву, щоб Його імя просвятилося, вже близько.
[Примітки]
[Вставка на сторінці 27]
“Тоді кожний чоловік сидітиме у себе під виноградиною й під фиговиною й не буде нікого лякатись; бо Єгова сил небесних виповів це устами своїми. Нехай інші народи ходять кожний в імя свого бога; ми ж будемо ходити в імя Єгови нашого Бога, по віки віків.”— Мих. 4:4, 5, АС.