Держімось Твердо Прилюдного Визнання Нашої Надії
“Держімось твердо прилюдного визнання нашої надії [вірен, бо Той, хто обіцяв] і назираймо один одного, заохочуючи, до любови і добрих діл, не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько бачите, що наближається день.”— Жид. 10:23—25, НВ.
1. (а) Чому Свідки Єгови бажають жити? (б) На яких твердих основах їх надія на життя призначена?
ЄГОВА є Дателем життя. Він також дає знання чоловікові як він може осягнути життя. Свідки Єгови мають надію на вічне життя і є вдячні за те знання, як вони можуть осягнути життя без кінця через незаслужену ласку Єгови. Вони бажають жити, бо життям вони могли б почитати Суверена Володаря універсу. (Пс. 118:17) Більшість з людей не бажають умирати і повертати у порох, бо в могилі, куди чоловік йде, нема ні знання ані мудрості, ані мертві не можуть робити нічого. “Бо живі знають, що помруть, а мертві нічогісенько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток.” (Еккл. 9:5, 10, АС) Життя в Божому Новому світі — це надія предложена чоловікові. Свідки Єгови мають надію на той новий лад, а ця віра й надія є основані на їх знанню Слова Єгови.
2. Чому ми повинні студіювати Слово Єгови?
2 Слова Єгови мають силу. “Живе бо слово Боже і дійственне, і гостріще всякого обоюдного меча.” (Жид. 4:12, НВ) Із цією правдою в умі ми повинні бажати знати, що Єгова говорить коли-небудь, якщо ми можемо довідатися. Ми напевно повинні бажати студіювати його прикази. Коли Бог каже щось, ми повинні слухати, бо що він каже, це має великий вплив на оживлені й неоживлені речі. “Вірою розуміємо, що віки сталися словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.” (Жид. 11:3, НВ) Давид, чоловік котрий був по Божому серцю, оціняв силу слова Єгови, бо він сказав: “Словом Єгови сотворені небеса, і все войнство їх — подихом уст його.” (Пс. 33:6, АС) Чоловік не може збагнути сили слова Творця. Написано є, що “сила належить до Бога” і “Всемогучий. . . він великий силою.” (Пс. 62:11; Йова 37:23, АС) З усією силою в небесах й на землі, як Суверен Володар, він може напевно сповнити своє Слово, щоб воно не повернулось до нього несповнене. Тим то він самий каже: “Так і слово моє, що виходить із уст у мене,— до мене не вертається впорожні, але чинить те, що мені вгодно, й довершує те, чого я посилав його.” (Іса. 55:11) Слова, що є так сильні, ми повинні студіювати.
3. Як ми повинні приймати слова головного промовця Єгови, Ісуса Христа?
3 Коли Ісус ходив по цій землі, він висказував слова свого Отця, що на небесах. Він мав віру в слово Єгови. Його напрям життя був оснований на обітницях його Отця. Це був самий Ісус, що сказав: “Слова, що я говорив вам, це дух і життя. Тільки ж є такі між вами, що не вірують.” (Йоана 6:23, 64; 8:26—28, НВ) Це є фактом, що більшість з людства, що називають себе христіянами, призначують себе на судді слова Божого і тоді кожний зокрема вирішує чи певні тексти Біблії є правдиві й можуть бути прийняті, або чи їх відкинути. Їх мудрість вони ставлять вище самого Бога Єгови. Вони клясують себе з тими, що не вірують. Побічне читання Йоана 6:63 (НВ) робить слова Ісуса навіть сильніщими. “Слова, що я говорив вам, вони значать для вас дух і життя.”
4. Як Ісус Христос зобразив загрозу фальшивого міркування?
4 Це не час відпихати на бік Слово Боже і казати: “Я загляну до його колись іншим часом. Я ще маю багато літ до життя; отже зроблю це пізніще принагоді.” Чоловік думає, що в цім світі є багато важливих річей, щоб подбати при них і він не має часу для ‘старої’ Біблії. Він бажає бути новочасним. Він думає, що нагромаджені багаства зроблять його життя щасливим в його пізніщім віку. Але він можливо ніколи не буде втішатись своїм заощадженням, проте він легко може втратити життя вічне. Одного разу Ісус дав зображення цього: “В одного багатого чоловіка вродила добре нива; і думає він сам собі кажучи: ‘Що мені робити, що не маю куди звести овощі мої? І каже він: От що зроблю: Розберу клуні мої та більші пороблю, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.’ І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на літа многі; спочивай, їж, веселися. Каже йому Бог: Безумний, цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде? Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.”— Луки 12:16—21, НВ.
5, 6. Отже, що ті, що міркують правильно, роблять?
5 Щоб багатіти в Бога, держатись сильно надії, ви мусите студіювати дорогоцінні Слова Божі й постійно давати прилюдне визнання про нього. Кожний, хто має надію на життя в новому світі, мусить відважно й пильно розказувати про цю добру новину, щоб звідомити про неї кожного, хто бажає слухати. “І проповідувати меться євангелия царства по всій залюдненій вселенній на свідкування всім народам,” сказав Ісус, тому що слова так проповідувані є слова життя. (Мат. 24:14, НВ) Віра в праведного Бога з боку всякої особи приходить через слухання слів Божих. “Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідуючого?” (Рим. 10:14, НВ) Хто знає слова про вічне життя той мусить навчати так, щоб і інші могли почути, щоб і вони могли мати віру. Тоді вони будуть студіювати Слово Боже як навчитель. “Проповідуй слово”— це є напоминання вірного послідовника Ісуса Христа, котрий знав, що віра будується на точнім знанню. (2 Тим. 4:2) Щоб жити в новому світі, людина мусить бути сповнена знанням про Бога. Якщо ви не можете бути сповненими знанням про Бога, так ви мусите сказати, що Бог не є добрим навчителем. Одначе правдиві христіяни розуміють, що вони будуть “всі навчені Єговою.” (Йоана 6:45, НВ; Іса. 54:13, АС) Навчившись від такого чудового Навчителя, ви не будете тримати те знання тільки для себе, бо “Серцем вірується на праведність, устами ж визнається на спасення.”— Рим. 10:10, НВ.
6 Отже ми повинні печалитись, витворивши з себе ґрупу добрих проповідників. Павло наполягає: “Пильнуй безнастанно себе і науки.” (1 Тим. 4:16, НВ). Отже це розумна річ, коли кожний з нас постановив студіювати Слово Боже, Біблію, і так пильнуючи себе і запевняючи собі вічне життя. В той самий час, через студіювання пильно Біблії ми можемо звертати постійно ввагу на наше навчення; ми можемо бути певними, що те, що ми говоримо іншим, є правдою. Як христіянин, ми мусимо наслідувати інструкції Єгови. “Держись цупко моєї науки, не занедбовуй, допильновуй її, бо вона життя твоє. Не ходи стежкою безбожних і не любуйся дорогою лихих. Покинь її, не ходи нею, відхиляйся він неї й постуй собі мимо.” (Прип. 4:13—15, АС) Як же ясніще можна б це сказати? Тут сказано, що інструкція є наше життя! Лучше, отже, щоб ми звертали ввагу на навчення, й вчилися як жити.
‘ЧАС, ЯКОГО НІКОЛИ НЕ БУЛО’
7. З яких точок погляду наш час є віддмінний від усякого іншого “від коли постали люди?”
7 Наш час є дуже лукавий, найгірший в історії. Із кожного боку ми бачимо ненависть, суперечку, й війну. Майже кожного чоловіка рука здається встала проти ближнього його. Світ є наповнений самолюбством, страхом. Оце є продукт охибленого, ненависного світу, котрого богом є Сатана Диявол. Так, Слово Боже каже, що Сатана є богом цього ладу. Про цей важливий предмет Свідки Єгови стараються просвітити людські уми. В той самий час ми вказуємо людям усіх народів на надію, яку Єгова виставляє: Царство Його — єдина надія для людства. Осадники цього старого світу потребують інструкції, щоб вони могли відвернутись від лукавого напряму, який провадить їх до смерті. “Коли ж і закрите благовістя ваше, то у погибаючих є закрите, в котрих бог ладу цього осліпив думки їх невірних, щоб не засияло їм світло благовістя слави Христа, котрий є образ Бога.” (2 Корин. 4:3, 4, НВ) Сьогодні, як ніколи перед тим, світло світить постійно через вість Свідків Єгови занесене добровільним слухачам у всіх народах світу. Сотки тисячі слухають її. Більше й більше вони набирають знання й інструкції і так розпочинають дорогу до життя вічного. Це час для великого свідоцтва, як про це Ісус предсказав: “І проповідувати меться євангелия царства по всій залюдненій вселенній на свідкування всім народам; і тоді прийде довершений кінець.” (Мат. 24:14, НВ) Чи ви будете брати участь в цій великій роботі “проголошення царства Єгови”? Ви можете, і ви будете бажати, якщо ви зробите це вашим обовязком слухати інструкції зі Слова Божого і держатись цупко тієї інструкції.
8, 9. Чому це так важливе для правдивих Божих поклонників бути дійсно зєдининеми в студіюванні й праці?
8 Тепер час коли ті, що бажають жити в новому світі Єгови, мусять триматись разом. Приватно студіювати вашу Біблію є конечним, але спільно студіювати з тими, що такої самої цінної віри є ще більше конечним. Коли ж слова Божі, які містяться в Біблії, є так сильні, що коли триматися їх інструкції, можна отримати життя, то що віруючий в Боже Слово повинен робити? Він повинен перше студіювати, а так говорити про те, що він студіює. Щоб набути знання він мусить працювати. Щоб затримати те знання, він мусить уживати його. Він хоче щоб інші знали те, що він знає, отже він буде говорити. Як це й головний Свідок Єгови, Христос Ісус проповідував добру новину і приніс спасення для роду людського. Але тепер він не є з нами в тілі, як він був девятьнацять сот літ тому, коли він провадив апостолів і вказав їм властивий приклад. “Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає вас через нас; ми просимо вас замість Христа: ‘Примиріться з Богом.’ ” (2 Корин. 5:20, НВ) Ці слова Павло промовив до собору в Коринтії. Сьогодні Свідки Єгови повсюди є зєдинені, в собор Бога Єгови. Разом вони мають роботу до виконання, т. є, проповідувати цілому світові показуючи всім любимцям праведності дорогу до життя. Кожний один Свідок Єгови мусить триматись живим до правди, як й висказано в Його Слові, тому що це конечним для кожної особи в його теократичній орґанізації думати так як Єгова думає. Він, будучи їх Навчителем і його Слово їх підручником, вони будуть думати однаково, робити однаково й почитати однаково. Отже їх триманняся разом в теократичній орґанізації Єгови значить для них вічне життя. Коли хто з людей в цім товаристві Нового Світу старається йти самий, він вскорі побачить, що він ніколи не мати ме успіху в досягненні його надії на життя. Така особа ніколи не дістанеться в новий світ. Отже кожний один з нас мусить стояти в товаристві Нового Світу Єгови і в той самий час бути активним як часть його.
9 Ясним є, що тепер Бог Єгова через Ісуса Христа збирає до купи всіх, котрі є доброї волі і котрі люблять праведність. (Софонії 2:1—3) Це він робить перед його битвою Армаґедон. Ті, що тепер приймуть інструкції, будуть утікати від цього старого світу у новий лад. Через те, що багато із “інших овець” є зібрані в товариство Нового Світу, тому це конечним, щоб Свідки Єгови познайомились одні з другими, а особливо в їх соборі. Вони мусять довідатись про благи того собору і що вони зроблять для них. Свідки Єгови скоро довідаються, що це конечне для них йти на кожне зібрання яке є приготуване для їх вивчення й інструкції. Щоб отримати життя, вони мусять безнастанно шукати знання і вчитися більше про Єгову і його наміри. Вони мусять вповні оціняти, що вони не можуть бути без його написаного Слова. Також, вони довідаються, що вони не можуть обійтися без орґанізації Єгови. Їх держанняся разом, їх спільне досліджування Божого Слова, робить Свідків Єгови дуже енерґічними. Це відрізняє їх ясно від усіх інших в цім світі. Вони направду є студентами Біблії; вони постійно сповняють навчення Слова Божого.— Йоана 13:17.
10. Який доказ про сучасне широке оцінення здорової поради в листі до Жидів 10:23—25 ми можемо признати?
10 “Держіться твердо визнання нашої надії, вірний бо Той, хто обіцяв. Назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих діл, не покидаючи громади своєї, як це у деяких звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько бачимо, що наближається день.” (Жид. 10:23—25, НВ) Про цю мудру пораду говорилось багато разів. Можливо, що у вашім соборі вживали це писання, або на службовім зібранні або під час теократичної школи, вказуючи як конечним є для кожного слуги Єгови збиратись з його братами, тепер більше як коли вперед, тому що ми живемо при кінці цього старого ладу. Отже розгляньмо цей текст, щоб побачити яка життєва сила там є в нім і як вона мусить вплинути на нас в нашім щоденнім житті.
“ПРИЛЮДНЕ ВИЗНАННЯ НАШОЇ НАДІЇ”
11. Чи свідоцтво від дому до дому є те “прилюдне визнання” згадане в листі до Жидів 10:23, і чому ви відповідаєте так або ні?
11 Це писання, що каже “Держімось твердо прилюдного визнання нашої надії,” не значить тільки робити це йдучи від дому до дому і свідкувати день за днем через ціле наше життя. Многі інші писання напевно доказують, що ми мусимо йти від дому до дому проповідуючи добру новину Царства. Це є точка поза заперечення. Але на який важливий факт звернено ввагу нашому умові в цім тексті для розваження? Чи його зміст— “Держімось твердо прилюдного визнання нашої надії”— стосується до нашого свідоцтва від дому до дому? Памятайте зміст контексту. Що Павло говорить тут, коли промовляє до Жидів? Він каже їм, щоб вони робили прилюдне визнання, але де? Контексти показують, що це мусить бути в соборі людей Єгови. Там є виразна причина, чому робити це визнання і сходитися разом в собір. Це визнання мусить бути, щоб розбудити любов, помагати іншим в благочесній роботі і заохочувати один одного в христіянській службі. Роблячи ці речі всім допомагається остатись в єдності, бути в орґанізації. Наші зібрання постачають позитивну допомогу для інших. Так, це наше прилюдне визнання нашої надії в соборі, що робить багато добра для інших в соборі.
12. Як “прилюдне визнання” правдивого поклонника і його осягнення життя в новому світі нерозлучно звязане?
12 Товариство Нового Світу складається з багатьох соборів, що є розкинуті на землі. Багато є в анґлійсько-мовних суспільностях. Інші між Німцями, Французами, Японцями; в дійсності, асамблеї відбуваються в більше як сто мовах по всіх частях світу. Але безріжниці на мову, Свідки Єгови мусять сходитися разом на соборні зібрання. Кожний посвячений член товариства Нового Світу мусить реґулярно сходитись з іншими і отримувати благословення із знання його братів і також дати іншим братам благословення свого знання. Занім хтось може зробити прилюдне визнання в соборі Божих людей, то він мусить перше досліджувати приватно. Але ж то не все. Після приватної студії, він мусить сходитися з собором й робити прилюдне визнання того, що ви навчилися. Якщо хтось старається йти самий без орґанізації, то з часом він знайдеться в потребі; і якщо він не буде ходити до собору надто довго, то він умре з голоду задля браку духової поживи. Христіянські Свідки Єгови не можуть вийти з лінії Нового Світу і пережити в новий світ. Після того, як хтось зробить свою день-за-днем і тиждень-за-тижнем приватну студію, він повинен показати свій поступ перед усіма людьми, через висказання перед собором що він вірує так, щоб і інші члени собору могли бути заохочені любити і право діяти і були заохочені до більшої активності.— 1 Тим. 4:15, НВ.
13. Які користі слідують для правдивого поклонника, котрий тепер признає й виконує подвійне завдання які спочивають на ньому?
13 Щоденне читання й студія Біблії є потрібна. Біблійні підручники для студії також повиннося читати, як от Вартову Башту журнал і книжки розповсюднені Товариством Вартової Башти Біблії і Брошур; бо всякий розумний розглядач знає, що такої літератури немає як ця. Всі ці надруковані видання допомагають шукаючому правди отримати ширше вирозуміння Слова і намірів Єгови, так що він буде міг лучше висказати свою надію на зібранні в соборі. Через наповнення ума божественними інструкціями й правдою, то це допоможе Свідкам Єгови приготувати свої промови для теократичної школи до котрої він вчащає; це поможе йому мати участь в службовім зібрані і студії Вартової Башти, і буде помагати йому в приготуванні коротких промов, щоб уживати їх від дому до дому. Слово Боже каже, що ми маємо зробити “прилюдне визнання нашої надії.” Запитайте себе: ‘Кілько разів я відповів на студії Вартової Башти протягом минулих шість місяців, або минулого року?’ Це дуже важливе, щоб на таких студіях кожний говорив, коли він має нагоду, тому що на кожнім однім спочиває подвійна відвічальність. Перше, ви маєте привилей зробити прилюдне визнання вашої надії; і, друге, ваше висловлення благословляє тих, котрі слухають, і це повинно спонукати їх до любови і праведної роботи. Цього ви доконаєте коли ви не занехаєте сходитись з нашими братами в соборі.
14. Між правдивими поклонниками Єгови, які відвічальності виконуються в цей “день суду,” і як?
14 Ще одна річ: “Самих себе розбирайте чи ви в вірі; самих себе вивідуйте. Чи то ж не знаєте себе самих, що Ісус Христос у вас є? Хіба тільки, що ви недостойні. Сподіючися ж, що зрозумієте, що ми не недостойні.” (2 Корин. 13:5, 6, НВ) За такою здоровою порадою Павла, воно конечним є для кожного з нас, щоб доглядати себе. Воно не досить сказати, ‘Я є один із Свідків Єгови,’ або прийти на зібрання й там сидіти тихо. Тут треба себе вивідувати, випробувати або доказати через відповіді на питання прилюдно, охотно або коли покликані. Як може хтось казати, що він є один із Свідків Єгови, якщо він не вчащає і не бере участі в зібраннях правдивих поклонників Єгови? (Йоана 4:23) Як він може казати, навіть самий до себе, що він вірує в правдиве Слово Боже, якщо він ніколи не висказує тієї правди своїм братам? Хтось може народитися католиком і бути охрещеним в тім реліґійнім культі, маючи тільки кілька день і бути названий католиком на решта його життя. Або він може народитися від протистанських родичів або мусульманських родичів або жидівських, й імя реліґії його родичів буде йти з ним на решта його життя хіба він особисто рішиться зробити поступ. Але щодо Свідків Єгови, кожний мусить вирішувати самий для себе. Це не діло родителів вирішувати для їх дитини, щоб вона посвятилися Богу Єгові через Ісуса Христа. Кожний мусить особисто доказати, що він є Свідком Єгови через прилюдне визнання його віри й надії на новий світ Єгови перед собором людей Єгови. Це ваша активна віра, що буде побуджати інших до більшої активності; отже знання, яке ви набули, повинно бути висказане голосно перед собором для благословення всіх.— 1 Йоана 4:17, НВ.
15. Які благословення для інших, що вчащають на соборні зібрання, приходять з ваших зусиль?
15 Отже воно потрібно досліджувати себе, постійно доказувати, чим ми є відносно нашої віри. Ми можемо зробити помилку, ми можемо виступити із лінії з принципів правди й праведності Єгови, ми можемо відчвалитись, думати про злі речі; і, не читаючи і не студіюючи Слово Боже досить, ми можемо формувати нашу власну філософію про життя. Одиниці можуть пійти так далеко і висказатися, що вони думають яким самий Бог повинен бути і що він повинен робити. Але людина знає, що вона не може познайомитись з іншим хіба що вона говорить до нього або читає про нього або як інакше порозуміється з ним. Ніхто не пізнає Бога, хіба він слухає його через його написане Слово. У приватних студіях ви можете прийняти багато інформації про Бога, але через вчащання на соборні зібрання ваша студія поступить, ви узброїтесь, зможете висказувати вашу віру і надію, на користь іншим. Це дуже некорисним для христіянського Свідка Єгови забувати реґулярно збиратись з іншими посвяченими христіянами. Подумайте яку шкоду він спричиняє собі і також для інших. Він не є побуджений до любови й право діяти, бо він не чує своїх співтоваришів завваги і не є там, щоб дати заввагу помогти іншим.
“МИ МОЖЕМО МАТИ СВОБОДУ МОВИ”
16. Як може чоловік заохотити інших і себе, любити й право діяти?
16 Видима орґанізація Єгови зарядила тижневі студії Вартової Башти в кожному соборі по цілому світі. Воно є порадним щоб вчащати на них. Інші зібрання, також, як от теократично служебна школа і служебні зібрання, видають багаті благословення і помагають триматися інструкції. Коли ви вчащаєте на ті зібрання, то не сидіть на заді й почувайтесь, що це багато лучше для когось іншого висловитися. У простий, приємний спосіб і, можливо, з вагаючою мовою, навіть ви можете спонукати інших любити й праводіяти. Ви можете заохотити інших своїм прямим висказанням. Чи були ви коли на студії Вартової Башти де брати або сестри, з котрими ви працювали місяцями, заговорили перший раз? Це порушило вас дещо почути, як цей говорить, чи не так? Після зібрання ви дуже можливо похвалите його. Для вас воно було радістю й приємно почути, як та особа заговорила. Це заохочує вас робити більшу роботу, як і Павло сказав: і так, через прилюдне визнання вашої віри, ви будете спонукувати себе любити й праводіяти. Чому ж не дати іншій особі той самий сенс радості, ту саму приємність, яку ви мали, дозволяючи їм реґулярно чути, як ви говорите на студії Вартової Башти. Без сумніву вони будуть оцінити ваші завваги. Ви можливо є старші в правді отже й вони будуть радіти почувши, що ви маєте сказати. Або, якщо ви й нові в правді, тоді вони будуть радіти побачити ваш поступ і розуміння.
17. Коли хтось уживає “свободи мови” і висловить помилковий погляд, то як інші студенти Біблії користають з цього?
17 Висказувати себе так — це практичне й потрібне, бо до великої міри ми в дійсності не знаємо в що ми віруємо аж зачнемо говорити або писати, тобто, порозуміватися. Коли ж ми ніколи не висказуємо себе, тоді наші думки ніколи не сформуються для користі інших ато й навіть для нас самих. Дехто звільняє себе кажучи, що він може дати невластиву або помилкову відповідь. Чи ви мовчите тому, що ви можете зробити помилку? Навіть коли б й зробили помилку, то це на ваше добро. Як так? Бо тоді хтось інший дасть властиву відповідь, і опріч того, предсідник вискаже самий і потвердить відповідь і кінцево параґраф буде читаний, щоб закінчити відповідь на питання. На хвилю ви можливо будете встидатись, але ви таки висказали соборові в що ви віруєте. Ви довідались, що ви були помилкові, і так через студіювання разом з іншими в соборі і через висказання себе ви довідались про вашу помилку. Через мовчання ви ніколи не були б знали про вашу помилку. Тепер ви маєте нагоду змінити вашу думку. Ви бажаєте правдивої думки у вашій голові, і тепер ви змінили деякі ложні думки і змінили на правдиві. Ніякий поклонник Єгови не бажає йти від дому до дому й говорити про заміри Єгови і казати господареві ложні речі. Отже тепер ваші брати помогли вам справити помилку, яку ви зробили у вашім прилюднім визнанні в їх слух. Не дозвольте щоб помилка, яку ви думаєте висказати, затримала вас від говорення. Ваша помилка може справити правильну відповідь в умах інших. Якщо один чоловік думає по свойому думанні й ніколи не радиться нікого іншого, або не висказує себе до інших, він ніколи не зможе випробувати себе. Це підкреслює значення “свободи мови”; і це чому ми маємо застереження, “Самих себе розбирайте, чи ви в вірі; самих себе вивідуйте.”
18. Зріст в акуратнім знанні і здібності, щоб ужити уміло для цілі Єгови приходить при помочі якого досвідчення?
18 Ми мусимо робити успіхи, зростати в орґанізації Єгови; ми не можемо стояти тихо. При помочи Вартової Башти й інших супутних видань, як рівнож при помочі собору, окружних і дістриктових слуг, Товариство Вартової Башти постійно наполягає, що ми мусимо студіювати. Серйозна студія це тяжка праця. Проте вона видає радісні насліди. Воно треба зусиль, щоб досліджувати писання, але ви знаєте що набуте знання приносить життя. Приймайти знання про Бога Єгову і Його Сина, сказав Ісус, значить життя вічне, (Йоана 17:3) Чоловік, що бажає життя, мусить слухати життя Дателя, Єгови, бо написано є: “Направду кажу вам: Що хто слухає слово моє і вірує Пославшого мене, має життя вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерті в життя.” (Йоана 5:24, НВ) Вічне життя належиться тому, хто слухає Слова і вірує Богу Єгові, бо це був Бог, що післав Ісуса Христа; і маючи цю віру ми можемо перейти від смерті до життя. Збираючись разом для визнання прилюдно нашої надії, ми дальше вчимося й ростемо й поступаємо до зрілості.