‘Розважайте Один Одного, Вповаючи на Єгову’
1. Які риси відзначають дозрілого Свідка Єгови?
ПАВЛО, пишучи до Жидів, хотів, щоб і вони знали більше про Ісуса Христа. Він писав: “Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви стали тупі слухом: Бо коли вам годилось би бути учителями задля часу, знов треба, щоб вас учено перших початків Божих слів, і стались такими, котрим треба молока, а не твердої пищі. Усякий бо, що вживає саме молоко, ще несвідомий у слові правди, бо він малоліток. Звершеним же тверда пища, маючи чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.” (Жид. 5:11—14, НВ). Будучи енерґічним христіянином, Павло хотів, щоб ці євреї поступали вперед й ужили їх помітну силу. Зогляду на довгий час у правді, вони повинні були бути навчителями, але вони не хотіли висказати себе на збагачення інших. Вони воліли брати життя легко й тільки годуватись молоком Слова й памятати прості речі, які вони навчилися в початках, коли прийшли до орґанізації Єгови без познайомленняся з цілим Словом Божим і не хотіли взяти тверду поживу, котра належить до дозрілих людей. Котрий небудь посвячений христіянин Свідок Єгови повинен бажати рости й поступати в товаристві Нового Світу. Коли людина набуде знання про чудовий намір Єгови, вона повинна сповнити свою енерґію і дати йому свою життєздатність. Будучи оживлений, він повинен бажати помагати іншим набувати такі самі цінні інформації, які й він має. Тому він повинен показати здібність навчати, давати акуратне знання так, щоб й інші також могли споглядати на інструкцію. Коли він дійсно росте в любові до його братів, він бажає зробити прилюдне визнання в соборі, щоб спонукати їх до любови і добрих діл.
2. (а) Які визначні навички відзначають старий світ? (б) Які основні благородні чесноти перетворюють думки охочих послушних людей, і чому?
2 Велика зміна мусить взяти місце в думанні чоловіка, коли він стається христіянином. Тоді мусить настати перероблення ума. Він мусить занехати старий звичай думання. Нову форму навчення треба установити. Тим то й Павло писав: “І не приладжуйтесь до віку цього, а переображуйтесь обновленням ума вашого, щоб довідуватись, яка є воля Божа добра й угодна і звершена.” (Рим. 12:2, НВ) Кожний один з нас народився в лукавім, правопорушнім, боязкім світі, і ми були навчені думати самолюбно у спосіб цього старого світу, як от людські провідники бажають, щоб їх послідовники або піддані думали. Від дитинства ми були навчені ненавидіти інші народи, люди і раси, і боятися їх і підозрівати їх, і цим чином будувати перепони між певними особами і нами самими. Цю злу думку виразно висловлено в одній популярній виставі (“Полудневий Пацифік”). В тій драмі, молодий вояк, затурбований тим, що він закохався з молодою дівчиною іншої раси і національності, співає як ‘тебе навчено ненавидіти і боятися; від року до року, барабанити у ваші дорогі умі — вважно навчені боятись людей, котрих очі є бридкі і шкіра є відмінної тіні, вважно навчені занім запізно, занім ви маєте шість або сім або вісім років віку, щоб ненавидіти всіх людей, котрих ваші кревні ненавиділи.’ І ця правда відноситься до старого світу. Говориться багато про братерську любов й братерство чоловіка і про світове братерство; але ті, що були вважно навчені теорії цього старого світу, воліли розділення рас, клясове відріжнення, привілейовану систему. Отже воно конечним є, для розсудженої особи переробити свій ум, залишити думати так, як старий світ думає і замість того, брати інструкції від Всемогучого Бога! Божа Книга, Біблія, навчає нас любити так, як він любить. Любов виганяє геть страха. “Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог — любов.” “Страху нема в любові, а звершена любов геть виганяє страха, бо страх має муку. Ми любимо його, бо Він перше любив нас.” (1 Йоана 4:8, 18, 19, НВ) Коли хтось живе згідно з акуратним знанням, яке він отримує зі Слова Єгови, тоді відмінне його життя стає! Але з цими новими ідеями, з цими новими правдами зі Слова Божого, Свідки Єгови мусять йти вперед, щоб навчати інших, щоб всі ті, котрі остаточно вирішають статись частю товариства Нового Світу, думали так, як Єгова думає і росли до зрілості.
ЯК ЗА ЦІННА БІБЛІЯ Є?
3. (а) Щоденне читання і студія якої-небудь версії Біблії приносить що? (б) Що можна по правді сказати про добрі й лукаві переклади її?
3 Кожний з нас може бути оживлений до чудової втіхи і благословення, яке Свідки Єгови мають, якщо ми відложемо час на отримання інструкції, будемо товаришити з Свідками Єгови, висказуємо себе і поступаємо до зрілості в соборі Божому. Часом люди кажуть, що Свідки Єгови мають свою власну Біблію, але читаючи сторінки Вартової Башти, вони помічають, що там постійно наводиться з многих перекладів. Свідки Єгови наполягають, щоб кожна людина читала свою власну Святу Біблію щодня. Це не робить ріжниці котру версію Біблії ви читаєте, чи то вона Католицька Дуя, або Протестанська Короля Якова або Американська Стандард, або яка інша версія Біблії в німецькій, французькій, жидівській або тоґолоґ мовах. Безріжниці котре тлумачення святого Писання ви читаєте, ви можете пізнати правду. Жадна із них, загально сказати, не є так далеко від ориґінального значення висказаного в єврейських і грецьких текстах, щоб звести на бік читача і запровадити його в блуд. Одначе є добрі і лучші перотлумачення. Оцих можна дістати на вибір; і коли ви можете дістати лучші для читання й студії, то це для вашої користі. Це поможе вам набути краще зрозуміння, можливо скорше зрозуміння, про чудові наміри Єгови. Його Книжку, Біблію, ви повинні читати кожного дня через цілий рік, і рік за роком. Це є невичерпане джерело відсвіжаючої води, правди. Вона ніколи не висохне. Вона завжди чудово свіжа, смачна. Тай не будьте вибірливі у вашім читанні, але починайте від 1 книги Мойсея й поступайте через всю аж до останної книги, Одкриття. Ви знайдете незвичайні дорогоцінні правди, чудову інструкцію, мудру пораду; бо ж все це є написане слово Найвищого Суверена, живучого Бога ЄГОВИ. Для нас, що живемо на цій маленькій землі цього широкого універсу, він постачив цю Книжку так, щоб ми могли бути властиво поінформовані і вишколені, як правдиві послідовники його Христа.— Ефес. 4:31, 32; 1 Йоана 1:7.
4, 5. Як за цінна Біблія є?
4 Століття тому, коли паломники отці ступили на американські береги, Біблія була їх головною книжкою. Часто тепер ми чуємо або читаємо про ті минулі часи, коли люди вживали їх Біблії щоденно в майже кожному домі. Вона впливала на виховання їх дітей, вона розширювала їх знання і розуміння, вона помагала їм бути близько живучого Бога. Вони не розмірювали її змісту метром, якого постачають само-звані ворожі критики або упереджені ругателі. Направду, Книга Дателя, Біблія, є однією книгою, що має тверду поживу для думання, знамениту інструкцію про життя і про властиву поведінку себе. Сьогодні Біблія є далеко більше цінна для нас, як вона була в тих минулих часах, бо всі речі написані попередньо були написані для нашої інструкції тепер в цих днях великої спроби. (Рим. 15:4; 1 Корин. 10:11) Біблія є для нашої потіхи, і в читанні Писання ми можемо мати надію.— 1 Петр. 1:3; 2 Петр. 1:19—21.
5 Чи ви оціняєте це, коли ви слухаєте або читаєте Біблію, що ви в дійсності слухаєте Бога Єгови, неначе він передає свої думки вам? Він не говорить до вас у сні. Він не буде посилати до вас спеціяльного посланця, ангела, щоб дати вам особливші інструкції. Це при помочі його написаного Слова він тепер порозумівається з вами. “Всяке писання богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правді, щоб звершений був Божий чоловік, узброєний до всякого доброго діла.” (2 Тим. 3:16, 17, НВ) Це зайва річ шукати довкола за порадою і інструкцією з якогось іншого джерела.
ЧОМУ РЕҐУЛЯРНО СТУДІЮВАТИ І ПРОПОВІДУВАТИ БОЖУ ПРАВДУ?
6. Чому реґулярно студіювати й проповідувати правду Божу?
6 Ніхто не може бути задоволений тільки загальним знанням про Божу правду. (Пс. 117) В своїй христіянській активності він мусить полишити початкові речі, а поступати до зрілості. Тому то й Павло сказав: “Тим же, зоставивши початкову науку про Христа, ідімо до звершення, не кладучи знов основи покаяння від мертвих діл і віри в Бога, науки про хрещення мертвих, і суду вічнього. І це зробимо, коли Бог дозволить.” (Жид. 6:1—3, НВ) Коли раз ми взяли крок наперед бути Божими рабами, то це не є справа бути тільки ‘недільним христіянином.’ Це мусить бути щоденна справа. Посвячений христіянин Свідок Єгови мусить удовіднити, що він дійсно є працьовитим міністром і не може інтересуватися тільки тим, щоб набути знання для себе, але він мусить бачити відвічальність, щоб затримати свою власну невинність допомагаючи іншим, через розумне проповідування доброї новини їм. (1 Петр. 3:15) Кожна додаткова відвічальність повинна бути привітною всіма в товаристві Нового Світу. Людина не повинна бути задоволена ідеєю, що їй буде ‘добре самій,’ а радше, бути поступовою і щиро бажати поступати. “Не є бо Бог неправедний, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи святим. Бажаю ж, щоб кожен з вас являв таке саме старання про тверду надію аж до кінця, щоб не були ви ліниві, а послідувателі тих, що наслідують обітниці вірою і довготерпінням.” (Жид. 6:10—12, НВ) Без ріжниці як довго ми знаходимося в правді, ми мусимо дальше проповідувати Слово Боже, Біблію, і студіювати речі, які він постачив для нас для студії через його орґанізацію для його цілей. Інакше, якщо ми не будемо триматися з орґанізацією, млявість побідить нас, подужає нас. (1 Йоана 2:6) Слово Боже оживляє нас, дає нам енерґію, і ми маємо особлившу ревність до дому Єгови. Добрий христіянський свідок все буде промисловою людиною. Він все ходить реґулярно на зібрання, на служебні осередки, і беручи провід з вдячністю висказуючи правду іншим.
7. Як можна оминути духовий занепад?
7 Чи ви коли почуваєтесь духово кволі? Розгляньте себе! Дуже можливо, що ви не вчащаєте на зібрання реґулярно. Вам бракує спільності з вашими братами. Коли хтось почне втрачати зібрання, тоді він відходить від орґанізації Єгови, і тоді він стає кволим. Він припиняється висказати себе або зробити прилюдне визнання про його надію. В цих останніх днях дияволської орґанізації не можна ризикувати. Всі мусять бути сильні в силі вирозуміння, і тільки в цей спосіб ми можемо остатися сильними, коли будемо студіювати Слово Єгови і сходитися з людьми Єгови. “Брати, не бувайте діти розумінням, ні, в лихому бувайте малолітками, у роздумуванні ж звершенними.” (1 Корин. 14:20, НВ) Божественна правда є, що оскільки це відноситься до справ цього старого ладу, будьте дітьми, невинні до таких річей і знаючи тільки дуже мало або й зовсім нічого про злі речі, отже оминайте їх. Не співтоваришіть з такою громадою. Але з другої знов сторони, коли приходить до сили розуміння, тоді не будьте як діти; будьте як повно-дорослі, доспілі.
8, 9. Слухаючи якої поради поможе затримати духовий ум?
8 Чоловік, що держиться інструкції від Єгови, буде духово-думаючою людиною. Він буде думати праведно, божественно, як Бог. Духове думання противиться тілесному думанню. Думати по тілесному значить думати про речі цього світу, виконувати лукаві навички дияволської орґанізації. Бути духового-ума значить противитись тілесному думанню. Життя і наше надбання його — це важливі речи які б мати на умі. Ісус мав речі на умі, коли був на землі і він сказав своїм апостолам: “Не журіться життям вашим, що вам їсти або пити; ані тілом вашим, чим зодягатися. Чи душа ж не більше їжі, а тіло одежі?” (Мат. 6:25, НВ) Далека більшість людей в світі інтересуються тільки речами, що стосуються до них, а не як вони можуть допомогти іншим. Такий погляд є поганський або самолюбний. В цій дискусії з його апостолами Ісус сказав нам, що далеко більша річ про яку б думати, є духова річ, Царство. Він сказав: “Шукайте перше царства [Єгови] та правди Його; це ж усе додасться вам.” (Мат. 6:33, НВ) Не сумнівайтеся чи Бог Єгова знає про наші потреби. Він знає, і він може подбати про них. Він не бажає, щоб ми журилися про них всякого часу. Він хоче, щоб ми застановлялися над більшими речами, царством Єгови, котре принесе життя для людей доброї волі. Коли ми наслідуємо Ісуса, тоді ми бажаємо “держись цупко моєї науки, не занедбовуй.”— Прип. 4:13, АС.
9 Набирати правдивого знання це важливе для нашого духового розуміння і нашого надбання життя. Ісус, коли молився з своїми апостолами, визначив правило для щасливого безконечного життя, кажучи до Єгови: “Це ж життя вічне в тому, щоб прийняли знання про Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого ти післав, Ісуса Христа.” (Йоана 17:3, НВ) В цій молитві Ісус був дуже радий видіти своїх послідовників, щоб вони набирали це знання про Суверена Володаря універсу і розуміли чому він післав свого Сина на землю, бо із цією інформацією чоловік може знайти дорогу до вічного життя. Звідси ми можемо бачити, як конечним є для кожного одного посвятитися Богу Єгові, й бути зайнятим в соборі людей Єгови. Ходити на зібрання — це “обов’язок” і само собою. Ті що ходять на зібрання мусять говорити, сповіщати, висказувати свої думки, і вони мусять триматися духового ума. Це не є трудним Павло каже, й додає: “Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам дарування духове для утвердження вашого; це ж є утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.” (Рим. 1:11, 12, НВ) Цей духовий дар про який Павло говорить здається приходить на людей Єгови тільки через взаємини, через висказання себе, як інші слухають, через особливе визнання своєї віри — як це й Павло визнавав свою віру й вимінював думки з іншими. Іншими словами, говорити про правди Єгови — це вироблення духового ума. (Пс. 145:9—12) Це сходиться з думкою, що ми повинні робити “прилюдне визнання про вашу надію без ухилення, бо вірний Той, що обітував.” Наші досвідчення в полі служби наше спілкування з братами, наші розговори про артикули Вартової Башти, наше ходження до теократичної школи, коли ми маємо участь в служебнім мітінґу, наше вчащання й брання участі в активній службі і наше вчащання на публичні зібрання; все це є духове піддержання, всі ці дискусії, порозумівання й вимінювання ідей є заохоченням, духовим зміцненням, піддержкою віри, як й Павло каже, “моєї й вашої.”
РОЗВАЖАЙТЕ ОДИН ОДНОГО
10. Які інші провізії для помочі один одному, щоб затримати духовий ум, є тепер наші?
10 Товариство Вартової Башти Біблії і Брошур видає Річну Книжку Свідків Єгови з початку кожного року, подаючи в ній звіт з минулого року активності слуг Божих по цілому світі. Річна Книжка подає також текст для застанови на кожний день з поясненням кожного щоденного тексту. Як чудово це для родини читати текст кожного дня, розбирати його, вимінювати свої думки про нього і так показувати один одному свою віру, визнаючи свою надію; і тоді зсумовувати читанням пояснення того тексту! Все це є духове збудування і помагає нам держатись твердо інструкції, бо це є життя.
11, 12. Проти якої небезпеки ми повинні бути обережні, щоб дати один другому поміч триматися твердо у вірі?
11 Духове-думання є дуже важливе в житті христіянина, але коли чоловік не студіює ані не учащає на зібрання з його братами, він вскорі почувається загубленим між його братами, коли він приходить деколи, а навіть почувається не намісці, коли брати відвідують його. Чому це так? Це тому, що він губить свій духовий ум, тому що він вже не робить прилюдного визнання річей про які він вірує. Він позволяє його вірі слабнути і завмерати, й він прослизується назад до старого світу. Більша часть з соборів, які Павло відвідував послизалися назад, і тому він написав: “І я, брати, не міг говорити до вас, як до духовних, як до тілесних, як до малолітків у Христі. Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли знести того, та ще й тепер не можете, бо ви тілесні. Коли бо між вами зависть та свари, та незгода, то хіба ж не тілесні ви й хіба не чоловічим робом ходите? Коли бо каже хто: ‘Я Павлів;’ другий же: ‘Я Аполосів,’ то хіба ж не тілесні ви?”— 1 Корин. 3:1—4, НВ.
12 Заздрість й суперечка тепер сповняють старий світ. Любов до Бога і любов до братів є головним навченням Біблії. (Марка 12:29—31; Йоана 15:11—15) Навчення Слова Божого не вказує нам, щоб насліджувати якого чоловіка, як це робили Коринтяни, котрі наслідували Павла або Аполоса, вибирали одного або другого за видимого провідника. Оце що люди старого світу роблять кожного дня, вибираючи цього або того на провідника. Але христіяни мусять вибирати, щоб наслідувати дійсно і виключно почитати Суверена Володаря універсу, Бога Єгову. Кожного дня вони благословлять його.
13, 14. Сповняючи які відвічальності духових уздібнень приносить дальші благословення?
13 Щоби статися духовим чоловіком, то це вимагає часу. Якщо хтось є світовою особою, ніколи не ненавернувшися до Слова Божого, то вона мусить перше студіювати; і тому то Свідки Єгови мають велике благословення і нагоду перед ними. Вони відвідують людей в їх домах і кажуть їм про речі, які вони навчилися. Вони роблять поновні одвідини і перепроваджують домашні студії Біблії з людьми доброї волі. Це може взяти шість місяців або рік занім ці особи зможуть зрозуміти і оціняти наміри Єгови, але з часом всяка особа, що є щира і котра має успосібнення схожі до вівці, відвернеться від цього світу й побачить, що інструкція намічена в Слові Божому є великої ціни, і не задовго вона станеться духово умовою. Всі “інші вівці” котрі були зібрані в товариство Нового Світу, посвятилися Богу Єгові й сталися духово-умовими так як й помазанники Божі, котрі будуть наслідниками з Ісусом Христом небесного царства. Вони сталися духово-умовими через перемінення віри, через порозуміння з другим про речі, які вони вірують. Ті, що є правдиво духово-умовими можуть помогти слабшим в орґанізації. Це є відвічальність сильніщих говорити до тих, котрі намагаються взяти свої відвічальності. Тому то Павло сказав: “Брати, хоч і впаде чоловік в яке прогрішення нехотячи, ви що є духові направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.”— Галат 6:1, НВ.
14 Брат в орґанізації не повинен ображатися, коли інший ревний брат, що радіє в службі Божій, відвідає його, щоб помогти йому. Він повинен бути вдячний Богу, що хтось видить його потребу і що хтось з духовими здібностями готовий помогти йому привернути йому духовий ум. Можливо, що той кволий брат стратив ґрунт і вже не тримаєся твердо Богом даної інструкції для нього через Його Слово. Стративши раз наш ґрунт в інструкції Божого Слова, ми починаємо тратити наше життя. Ми мусимо шукати акуратного знання, і цього ми не можемо отримати поодинче при помочі приватного філософування про ідеї життя. Ми мусимо шукати Бога Єгову. (Прип. 3:5—7) Ми мусимо звернутися до його Слова; ми мусимо товаришити з Його орґанізацією. Ми мусимо тримати наші уми на праведності і в цей спосіб ми повинні отримувати акуратне знання і правдиве вирозуміння. Бажанням кожного одного повинно бути сповнитись акуратним знанням, мудрістю і духовим розумінням щоб кожний один міг ходити достойно перед Єговою й так вподобатись Йому. Як христіяни ми кожний мусимо роджати овочі у всякому доброму ділі, і приносячи такий овоч, ми мусимо збільшати акуратне знання про Бога. Що за чудовий привилей це для посвяченої особи поступати в орґанізації Єгови, щоб уздібнити себе бути добрим міністром. Він почуває себе як й апостол Павло: “Дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними бути спільниками насліддя з святими у світлі.” (Колос. 1:9—12, НВ) Він радий бачити інших, що поступають і співдіють з Богом, щоб уздібнити себе на відповідних слуг, щоб і вони могли мати участь у цій великій роботі “проголошення царства Єгови” по цілому світі на свідоцтво.— Мат. 24:14, НВ.
ЗАТРИМАННЯ НЕВИННОСТІ
15. Як заповідь “любіть ближнього свого” практично стосується сьогодні?
15 Тут немає сумніву про це, що ми як-поодинокі члени товариства Нового Світу мусимо інтересуватися собою. Це був Ісус, що сказав: “Любіть ближнього свого як самого себе.” (Мат. 22:39, Луки 21:34—36, НВ) Ми мусимо постійно вважати на себе, щоб ми могли набувати життя в новому світі. Кожний з нас мусить доглядати своєї власної невинності. Ніхто інший не може запровадити нас у новий світ, схопивши нас за руку й перетягне нас крізь битву Армаґедон. Кожний посвячений христіянський Свідок Єгови мусить стояти на своїх власних ногах, (Йоїла 2:7, 8; Филип. 2:12, 13) Він мусить триматися твердо інструкцій. Як ще Ісус сказав, прийняття знання про Єгову, єдиного правдивого Бога, і Того, що він післав Ісуса Христа, значить життя. Мудрість й вирозуміння замірів Єгови це життєва конечність, що запевнить нам життя. Але памятайте це, що ви не можете йти самі. Хоч ви може багато студіюєте самітно, то це дуже потрібно, щоб ви сходилися з собором і так прилюдно визнавали вашу надію. Навіть Ісус робив так. (Жид. 2:12; Йоана 13:15—17) Роблячи так, як Ісус, ви побудите інших до любови і добрих діл і заохотите тих, що не забули збиратися з їх братами в цих останніх днях. Знання, яке ви так набули й розподіляли, показує, що ви тримаєтесь твердо інструкції і що ви можете бути певні вічного життя.
16. ‘Пильнуйте постійно себе’ значить що для умово духового?
16 Павло любив молодого Тимотея і дав йому чимало напоминань в кількох листах. Одного разу він написав до нього довгий лист і зсумувавши сказав: “Про це дбай, в цьому пробувай, щоб успіх твій був явний всім людям! Пильнуй без настанно себе і науки;” (1 Тим. 4:15, 16, НВ) Звідси ясно бачиться, що кожний христіянин мусить поступати разом з орґанізацією Єгови і ніколи не соромитися визнати цей поступ перед усіма в соборі. Якщо ви поважно заговорите й вискажете себе, то й інші завважають, що ви приходите до зрілості й духового-ума, а це звеселить їх серця радістю і поможе поступати в такий же спосіб, бо ж вони видять користі, які ви набуваєте із студії й визнання в слуханні ваших зібраних братів. Вони завважають, також, що ви звертаєте постійну ввагу на себе і вчащаєте на всі зібрання, і що ви стараєтеся йти на поле праці, у вашій приватній території як і з вашими братами з централі служби. Вони можливо завважають, що ви поступаєте до точки, щоб увійти в піонірську службу і кінцево перейти Школу Гелеад і прийняти місійне призначення в чужинецькім краї або роботу окружного слуги. Це не тому, що ви стараєтеся бути лучшим як хто інший, але просто тому, що ви є лучші як ви були, тому що ви бачите велику відповідальність, яку Єгова положив на кожного із нас, що посвятив себе служити Богу Єгові, відвічальність, щоб рости і збільшати. Ви звертали постійну ввагу на себе, а тепер ви бажаєте упевнитись, що ви звертаєте постійну ввагу на ваше навчення.
17, 18. Взагалі, які є конечності для затримання невинності і вільної від страху посвяти Єгові?
17 Щоб затримати невинність, ми бачимо як важливим є, щоб сходитися з собором, мішатись з ним й висказуватися між нашими братами, бути все певними, що наше навчення, речі про які ми говоримо від дому до дому і при студії Біблії, є добрі. Ходячи на зібрання, ми постійно випрубовуємо чи ми є у вірі і цим ми доказуємо ким ми є. Наслідки такого поводження є чудові, постійно приносять радість і втіху нашим серцям. Павло додає: “Пробувай у сьому; це бо роблячи, і сам спасешся, і ті, що слухають тебе.” (1 Тим. 4:16, НВ) Ось так набувши знання, тримаючися сильно інструкції, віруючи в ціле Слово Боже, ви зможете спасти себе. Тримаючись твердо прилюдного визнання про вашу надію, то ті, що слухають вас в соборі, дістануть поміч, і ті, що слухають вас, як ви подорожуєте по цілому старому світі проповідуючи добру новину Царства, зможуть також дістати поміч.
18 Свідки Єгови направду знаходять себе в чудовій позиції в цім часі. Вони не бояться того, що приходить на цей старий світ. Вони не є занепокоєні чим раз густійшою темрявою, окружаючим смутком, який засмучує й збентежує народи. Вони не бояться воєн ані воєнних чуток. Причина: Вони мають надію. Вони знають вихід. Вони читали, і студіювали Слово Боже і чуються задоволеними і певними. Отже нехай кожний з нас держиться твердо прилюдного визнання про вашу надію, будучи як той чоловік про котрого псальміст писав: “Від злої вістки не злякається; серце його безпечне, вповаючи на Єгову.”— Пс. 112:7, АС.