Пильнуючи Стада Божого
“Тим достерегайте себе й все стадо, в котрому вас дух святий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.” Ніколи ця порада не була більше на місці як тепер в цім “Господнім дні.”— Діян. 20:28; Одкр. 1:10.
Надзирателі мають велику відповідальність, тому що вони були призначені святим духом. В який же спосіб він призначив їх? Тим чином, що він надхнув вимоги для надзирателів. Також тим, що від дозрілих христіянів вимагається, щоб вони служили як надзирателі, і дальше, хто робить такі призначення кермується ним.— 1 Тим. 3:1—7; Тита 1:5—9.
Підкреслення для всіх надзирателів про важливість берегти стадо Боже, і давати йому провід знаходиться в словах Павла в книзі Діяння 20:17—35, і також в 1 Петра 5:1—3. Особливше пасує до всіх надзирателів що живуть в наших апокаліптичних часах, є вість записана Йоаном в Одкриттю, розділи другий і третій, у котрих надзирателі уподоблені до сімох ангелів або післанців й до звізд в Христовій правій руці, а собори до сімох свічників. Щоб ті свічники могли давати світло, то надзирателі мусять властиво сповняти свої припоручення. Тут би згадати, що хоч Йоанова вість відноситься прямо до сплоджених з духа і помазаних христіянів, однак ті самі принципи стосуються і до всіх інших овець.
Обставини у сімох соборах зображають обставини, які можуть знаходитися в христіянських соборах сьогодні, і в кожнім случаї надзирателі мають вість відносно тих обставин. Чи то хто із них, як от в Ефесах, прохолодне, тоді нехай надзирателі навертають заблудших і світять знову їх першою любовю. Може хто з них терпить опозицію або гірке переслідування, як от у Смирні, тоді нехай надзирателі заохочують їх до витривалости з надією затримати невинність. Чи може деякі, як от у Пергамі, заводять новомодне почитання полів або спричиняють розділи, як це робила секта Николаїтів, тоді надзирателі мусять бути насторожені і поборювати такий нахил з чиєї-будь сторони. А може, як в Тиятері, жінки духа Езабелі, пробують панувати над собором, спонуючи інших до полової неморальности або самолюбної амбіції, тоді на добро теократичного правління й чистого почитання, надзирателі мусять остро перестерігати таких сестер проти виявлення такого нахилу.
І знову, коли б надзиратель знайшов вмираючий стан, як бувало в Сардії, тоді він мусить пробувати привести таких духово мертвих до життя заохочуючи їх до особистої студії й ходження на зібрання та служби у полю. Таких, що вірно видержують трудности, як от брати у Філядельфії, нехай надзирателі заохочують триматися цупко, щоб вони не стратили своєї нагороди. Нерешті, острий докір справелений проти тих, що в Лаодикиї, що є духово сліпі, нагі вбогі й літеплі, оцих нехай надзирателі заставляють ставати свіжо-зимними або скріпляюче гарячими, через відновлення їх ревности, щоб вони збагатились в добрих ділах, і одягнулись в одіж чисту і брали участь в службі і помазали свої очі мастю Божої правди і набули стан ума, який посідав Ісус.
О багато є справ які надзирателі повинні достерегати, і велика їх відвічальність в цих апокаліптичних часах! Нехай же кожнй один із нас співдіє з нашими надзирателями, подаючи добрий приклад і помагаючи їм в їх змаганнях поліпшити ці обставини.