Вірні благовісниці — благословенство для Товариства Нового Світу
“Жінка, що боїться Єгови набуває похвали для себе”.— Прип. 31:30, НС.
1. Які характерні риси відзначають жінку, що “добуває похвали для себе”, й як її присутність у християнському соборі є корисна?
ЩО ЗА благословенство богобоязлива жінка є! Чи така жінка є молода чи старша, неодружена або одружена, чи вона є сильна й в доброму здоров’ю, або чи вона слаба фізично, але коли вона є жінкою, яка боїться Єгови, жінкою, яка вірно служить Йому, тоді вона “набуває похвали для себе”. (Прип. 31:30, НС.) Коли жінка є одружена, то яким благословенством вона є своєму чоловікові й дітям! І чи одружена чи ні, то яким благословенством вона є для християнського собору! Свідки Єгови є дуже вдячні за те, що вони мають між собою таких вірних благовісниць. Їхня завзятість і вірність є джерелом заохочення, й собори багатіють із їхніх жіночих характерних рис, співчуття й розуміння, як всі працюють разом у єдності знаходячи й доглядаючи “овець”.
2. Чому принада й краса не є рішальними факторами, щоб жінка була справді приваблива?
2 Такі жінки дійсно є гарними в очах Єгови й богобоязливих чоловіків. Краса є приваблива й така привабливість є дуже бажана характерна риса. Дійсно, воно не було б природно для жінки не бажати бути привабливою для інших. Приповідка каже: “Жінка обичайна славу здобуває”. (Прип. 11:16) Але в тому самому разі Приповістей 31:30 каже: “Принада може бути фальшива й краса марна; але жінка що боїться Єгови набуває похвали для себе”. І дійсно краса й поверхова принада без страху Єгови буде марна й фальшива. Отже, це не є вирішальні фактори, щоб жінці дійсно статися привабливою. По суті, жінка може бути дуже привабливою з вигляду, але дозрілому чоловікові, вона може бути дуже непривабливою. Через свою натуру, можливо її сварливість, приваблива дружина може відштовхнути свого чоловіка так певно як капаюча вода з постійно текучого даху в часі великого дощу.— Прип. 27:15.
ЖІНОЧЕ ТЕОКРАТИЧНЕ МІСЦЕ
3. В якому теократичному місці Єгова положив жінку?
3 Коли яка-небудь річ знаходиться в своєму місці, то вона тоді набирає більшої краси а це тому, що їй пасує бути в такому оточенню. Поза таким оточенням така річ тратить багато з своєї краси й дійсно може виглядати звичайною або навіть негарною. Так само Єгова приготовив відповідне місце для жінки в Свойому теократичному розпорядку. Під натхненням апостол писав у 1 Коринтян 11:3: “Всякому чоловікові голова — Христос а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог”.
4. Чому Єгова розпорядив для головування в Його організації, й чи призначення чоловіка бути головою жінки зневажає її?
4 Цей принцип із Божого Слова, що керує спорідненність між чоловіком а жінкою можливо буде тяжко декотрим прийняти. Ті, що підтримують “емансипацію жінок” можливо будуть відчувати, що прийняти той принцип буде крок, який є спрямований назад. Але, те, що апостол пише не є, щоб зневажати жінку, так само як мати Христа за голову не зневажає чоловіка. І певно, що Ісус Христос не відчуває ніякого незадоволення маючи Єгову над ним. Певно, що чоловік не є Христом, але й Христос не є Бог. Однак, “Бог не є Богом безладу, а спокою”, і порядок вимагає голови, когось, щоб приймав відповідальність управляти різними діяльностями де працює більше ніж одна людина.— 1 Кор. 14:33.
5. (а) Отже, шануючи розпорядок Єгови, як жінка може бути задоволена й щаслива? (б) Який буде наслідок жінці коли вона буде змагатися проти чоловіка за головуванням?
5 У відношенню між чоловіком а жінкою, Бог, сотворивши чоловіка перше, призначив йому позицію бути головою своєї родини, головою своєї дружини, разом із відповідальністю, що приходить із такою позицією. Намір цього розпорядку був, щоб приносити благословенство родині й спокій та щастя всім членам. Одружена жінка, яка признає цей факт і яка має чоловіка, що виконує свою ролю як християнська голова дому, дійсно є дуже благословена. Вона тоді знаходиться в оточенню, якого Бог призначив для неї, й вона має всяку причину бути задоволеною й щасливою. Розумна жінка оціняє це й буде вдячна. Жінка, яка відкидає це оточення, що Єгова призначив для неї й яка старається змагатися з чоловіком тратить свою жіночу красу. Вона вже не є “делікатною жінкою”. (1 Пет. 3:7) Хоч він писав досить гостро, то однак мудрий Соломон говорив правду коли він сказав: “Так як золотий перстень у рилі свині, так і жінка, яка є гарна але яка відвертається від розсудливости”.— Прип. 11:22, НС.
6. Як Петро пояснює теократичну привабливість одруженої жінки?
6 Коли жінка признає розпорядок Єгови й радо погоджується з ним то це буде діяти на її власну втіху та задоволення і зробить її дуже дорогоцінною в товаристві Нового Світу. Апостол Петро говорить про цінність й привабливість одружених жінок в цім теократичнім оточенню й каже: “Так само дружини,— коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, що не коряться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, як побачать ваше поводження чисте в страху. А окрасою їм нехай буде не зовнішнє — заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але потайна людина серця в нетлінні лагідного й тихого духа, що дорогоцінне перед Богом”.— 1 Пет. 3:1—4, НС.
ВІДПОВІДНИЙ ОДЯГ ДЛЯ БЛАГОВІСНИЦЬ
7. Чи воно не є правильно жінці доглядати свого фізичного вигляду, і однак до якої прикраси вона повинна звертати більшої уваги?
7 Чи нам розуміти з цих слів Петра, що воно не є правильно для жінки доглядати своєї фізичної краси? Зовсім ні. Петро не каже, що заплітати волосся або носити золоті прикраси не є правильними самі в собі, так само як носити зовнішній одяг. За часу Петра й ранніх християнів було звичаєм жінкам носити довге волосся й вони заплітали його не лише ради краси, але воно було й дуже практично. Проте, так як за нашого дня, так і тоді були декотрі жінки, що тратили дуже багато часу на заплітання свого волосся, часто прикрашуючи його золотими прикрасами до такої міри, що воно ставалося одержимістю для них й вони почали більше цікавитися своїм зовнішнім виглядом ніж тим чим вони дійсно були в серцю. Отже Петро показує де треба класти наголос, чим треба головно цікавитися а це є “тайною людиною серця в нетлінні лагідного й тихого духа”.
8. Чому благовісниці треба вживати здорового розуму відносно її вбрання?
8 Коли вона іде від дому до дому, розказуючи людям добру новину про Боже царство, то жінка представляє Христа, так само як чоловік. Отже така благовісниця буде вживати здоровий розсудок щодо її одягу, все пам’ятаючи поважність її завдання й вона ніколи не буде вбиратися в такий спосіб, щоб статися спотиканням для когось. Тому, що вона виконує своє проповідування в такий публічний спосіб, то люди все мають на очах її. Такі глядачі деколи є нахилені судити вістку за зовнішнім виглядом благовісниці.
9. Який світовий нахил благовісниця буде обминати й чому?
9 Хоч вона буде відповідно вбиратися по-жіночому, то благовісниця буде обминати світовий нахил й не буде підкреслювати пол вживаючи забагато помади на лиці або стиль вбирання, яке може викликати або збуджувати почуття. Через це люди не лише не будуть слухати її серйозно, але вона може піддати їм цілком противну думку. (Іса. 3:16—23) Отже вона обминає такий світовий нахил і не буде заохочувати полового принаджування, неначе б воно було головною метою в житті, й цим чином не буде ставатися надто занепокоєна в таких справах ані не буде дуже вповати на свою фізичну красу, щоб не відвертати інших.
10. Яку іншу крайність також треба обминати, й яку пораду Павло подає в 1 Тимотея 2:9, 10?
10 Але ми також не хочемо відвертати людей від нашої вістки через нашу ясну недбайливість про наш особистий вигляд. Біблія не забороняє вживання прикрас, або інших приладів, яких уважають за помічниками краси, коли їх вживають в помірний спосіб й з добрим розсудком. (1 Мойс. 24:22; 2 Мойс. 35:22) Християнський надзиратель Павло висловив правильне відношення, коли він писав: “Так само й жінки — у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю — нехай прикрашають себе не плетінням волосся не золотом чи перлами, чи коштовними шатами, але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність”. (1 Тим. 2:9, 10) Не робить різниці в якій країні вона живе або який звичай вбрання там може бути, то скромність благовісниці й її пошана до Бога поможе жінці вирішити як відповідно вдягатися під всякими оказіями й обставинами.
11. (а) По чім дійсно можна пізнати, що жінка є слугою Бога й справді приваблива? (б) Що це значить мати “тихого духа”?
11 Але те по чім дійсно можна пізнати жінку, що вона служить Богові є її добрі діла в проповідуванню. Мати “в нетлінні лагідного й тихого духа” відзначає її бути жінкою правдивої краси й привабливости. Цей одяг відрізняє християнську жінку від всіх інших жінок. Мати “тихого духа” значить бути спокійною й бути стриманою, затримуючи такий стан навіть у часі клопоту. Воно значить бути задоволеною, маючи серце вільне від заздрости, гордости або злочинного наміру. Воно значить мати натуру, яка є готова підкорятися волі Єгови й яка добровільно і радо співпрацює з іншими слугами в товаристві Нового Світу. Жінка, яка має добре серце й тихого духа все буде благословенством для тих, з якими вона товаришує. А більше важним, вона має ласку від Єгови, яка доводить до вічного життя в Його новім порядку справедливости.
ВІРНІ ЖІНКИ ЗА ПОПЕРЕДНІХ ЧАСІВ
12. Про що Сара є гарним прикладом і як вона сталася благословенною?
12 Дивлячись далеко взад, апостол Петро далі каже: “Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам. Так Сара корилась була Авраамові й паном його називала. А ви — її діти, коли добро робите то не лякаєтесь жодного страху”. (1 Пет. 3:5, 6) Подумайте собі, яке благословенство вірна Сара дістала від Єгови. Бувши жінкою вірного патріарха Авраама, вона сталася матір’ю Ісаака, сина “народженого за духом”, і так сталася предком Ісуса Христа. (Гал. 4:29) Християнські жінки сьогодні, які показують ті самі характерні риси, які Сара мала, а головно підкорення своїм чоловікам, про яке Петро говорить, називаються “дітьми Сари”, так як ті, що вірно держаться Авраамової віри називаються “синами” його.— Гал. 3:7.
13. По яких характерних рисах можна було пізнати, що Ребека була відповідною статися Ісааковою дружиною?
13 А що сказати про ще іншу прабабцю Ісуса, Ребеку, про яку описується в той час коли слуга Авраама зустрінув її як молоду жінку, яка була “дуже гарна на вигляд”? Але це не лише її зовнішній вигляд, що був дуже гарний, ані сама фізична прикраса, що набула Ребеці благословенства. Це тому що вона доказалася бути дуже працьовитою й скромною, то слуга Авраамів міг вибрати її статися майбутньою нареченою Ісаакові.
14. Яку пробу Ребека зустрінула в якій вона об’явила ці характерні риси?
14 Спосіб, яким він хотів випробувати її не мав нічого до діла з фізичною красою. “І нехай буде дівчина, що їй скажу: ‘Нахили водоносного глека твого напитись мені’ й промовить мені ‘Пий, я й верблюди твої понаповаю”, нехай вона буде та, що наготовив рабові твоєму Ісаакові”. І так сталося. Коли слуга попросив води в Ребеки, вона зараз виконала його прохання кажучи, “Пий добродію”, і дала води верблюдам “доки понапивалися”. Це не була собі мала робота, бо слуга мав десять верблюдів. Пізніше, коли слуга Авраамів пояснив їй свою місію, то Ребека охочо прийняла цей привілей статися дружиною Ісаака. Не дивно, що коли Ісаак зустрінув Ребеку, то зараз “влюбився в неї”.— 1 Мойс. 24:14—21, 58, 67.
15. Чому історія про Ісаака й Ребеку містить вчасну пораду молодим чоловікам, які думают дружитися?
15 Ця біблійна історія також є дуже вчасна у пораді християнським чоловікам, які думають дружитися, показуючи їм за чим вони повинні дивитися шукаючи дружину. Ребека була дуже прекрасна дівчина, але слуга Авраамів знав, що це не було досить. Він переконав себе, що її серце було добре, щоб статися дружиною сина його пана. Молодий чоловік докажеться бути розумним, коли й він упевниться, що дівчина з якою він думає одружитися буде мати подібні характерні риси й він сам мусить бути досить дозрілим, щоб міг вирішувати для себе коли його родичі не будуть вирішувати для нього. Хоч в багатьох країнах молодий чоловік є вільний вибирати собі свою дружину, вільність якої Ісаак не мав, то однак він покаже свою дозрілість коли послухає поради старших людей, а головно своїх родичів, якщо вони самі є дозрілими християнами, хоч він сам буде робити остаточне рішення.
16. (а) Яким привілеєм Дебора втішалася? (б) Які привілеї прийшли до Мириями, але як історія про неї дає нам перестороги?
16 Інші вірні жінки також утішалися спеціальними служебними привілеями від Єгови. Наприклад, Дебора сталася пророчицею й мала гарну нагоду працювати разом із суддєю Бараком, що був надзирателем ізраїльського війська, який вигнав військо царя Явина з землі Канаан при помочі Єгови й визволив ізраїльський народ з-під двадцяти років пригнічення. (Суд. 4:1—5:31) Мирияма також утішалася багатьма гарними привілеями у службі разом із своїм братом Мойсейом коли він виводив ізраїльський народ з Єгипту й через пустиню. Між іншими речами, вона також була пророчицею й провідницею жіночих співаків. (2 Мойс. 15:20) Але її приклад також дає нам пересторогу. Коли вона виступила з її теократично призначеного місця й почала нарікати проти Божого слуги Мойсея, то вона зараз сталася покритою проказою. Огида цієї хвороби дійсно відбивала непривабливість її поводження в очах Єгови й Мойсея. Наслідком такого поступу її виключили з ізраїльського табору на якийсь час.— 4 Мойс. 12:1—16.
17. Які добрі характерні риси були виявлені Тавітою? Лідією? Яке благословенство вони дістали?
17 Також подумайте про вірних жінок, які отримали благословенство за часу Ісуса й раннього християнського собору. Подумайте, що сталося з благородною Тавітою або Сарною. Ця учениця у місті Йоппа була працьовитою швачкою, яка “була повна добрих вчинків і милостині”. Одного дня вона захворіла й померла. І яке несподіване благословенство вона отримала — ставшись воскресена з мертвих апостолом Петром! (Діян. 9:36—42) Тоді маємо Лідію з міста Тіятір, яка також була працьовитою продавщицею “порфірами”. Її серце дуже радо прийняло Павлове проповідування доброї новини й вона показала щиру гостинність постачаючи Павлові приміщення в свойому домі. Дійсно Лука був спонуканий написати “і вона присилувала нас прийти”. Пізніше її дім був ужитий за місце зібрання віруючих і її ім’я живе в біблійній історії на свідоцтво її добрих діл.— Діян. 16:14, 15, 40.
18. Про що Прискилла була гарним прикладом, як вона показала це й які благословенства в службі вона отримала за це?
18 Прискиллу також згадується на кількох оказіях у Християнських Грецьких Писаннях. Цікаво зауважити, що в шістьох місцях де історія згадує її ім’я, то вона все знаходиться з своїм чоловіком. Разом із ним вона мала участь показати гостинність Павлові коли він відвідував Коринт і нема сумніву, що вона багато помагала підбудувати новий собор там. Принаймні на одній оказії ця вірна пара рискували своїм власним життям, щоб спасти Павла й так заслужили подяку від всіх соборів. З своїм чоловіком, Прискилла подорожувала з Павлом до Ефесу й там мала привілей помогти впливовому Аполосові пізнати правду й також її дім стався місцем зібрання для собору. Отже вона є гарним прикладом одруженим жінкам сьогодні, які мають привілей бути одружені з посвяченими чоловіками, які служать за надзирателів по соборах, подорожуючих вісників або місіонерів у чужій країні, їх вірна поміч приносить їм потішаючі привілеї служби.— Діян. 18:2, 18, 26; Рим. 16:3—5; 1 Кор. 16:19; 2 Тим. 4:19.
19. На яких двох оказіях, протягом Ісусової служби, Марія, сестра Марти, поводилася в такий спосіб, щоб набути благословенства для себе?
19 Коли ми пригадуємо собі вірних жінок за часу Ісуса, то ми мусимо згадати про Марію з Віфанії, сестру Марти й Лазаря. Хто не чув про оказію коли Ісус відвідав дім Марти, а Марія замість надто цікавитися матеріальними речами, “сіла в ноги Ісуса та й слухала слово його”? Ісус похвалив її за це. На другий оказії Марія вилила на Ісуса дуже цінне миро у домі Симона, який був слабий на проказу. Коли інші, включаючи й Юду Іскаріота, почали критикувати її, то Ісус сказав: “Вона добрий учинок зробила мені.... Що могла, те зробила вона... Поправді кажу вам: Де б тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона.— Луки 10:38—42; Марк 14:3—9; Йоан 12:1—8.
20. (а) Чи ми знаходимо подібних жінок у товаристві Нового Світу сьогодні? (б) Які привілеї в службі є відчинені для них?
20 А що сказати про сьогодні? Чи ми маємо таких жінок, які служать у новочаснім християнськім соборі? Жінки як Сара, що показали такий гарний приклад жіночого підкорення; жінки як уродлива й працьовита Ребека, як гостинна Лідія й благородна Сарна, так як вірна Прискилла й як Марія, яка “зробила, що могла” для правдивого почитання? Дякувати Єгові ми маємо таких жінок! І які гарні привілеї є відчинені таким вірним жінкам сьогодні! Разом із віруючими чоловіками вони мають той самий привілей посвятити своє життя чинити волю Єгови, прийняти хрещення й статися вісниками доброї новини. Вони можуть провадити домашні біблійні студії з зацікавленими людьми й брати участь у вихованню своїх дітей ставатися посвяченими вісниками. Вони можуть статися піонерами, спеціальними піонерами або навіть місіонерами в чужій країні або можуть служити в Бетелі.
21. Отже як посвячені жінки уважатимуть свої нагоди служити Єгові?
21 З перегляду цих привілей, то ніяка посвячена жінка не повинна відчувати, що вона не має нагоди служити Єгові. Замість цього, то благовісниці мають всякі нагоди розширювати свої привілеї в службі й кожна посвячена жінка буде хотіти робити те, “що може”, щоб прогресувати до зрілости, виконуючи вірно свою ролю між Божими людьми, й таким чином вона станеться дуже корисною в очах Бога й заслужить шановної похвали від її співхристиянів.
[Вставка на сторінці 22]
“Благословен Єгова, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд свій! Він ріг спасіння підняв нам. . . щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого”.— Луки 1:68—75.