Вільні люди,— але покірні
“Як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі. Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся”.— 1 Пет. 2:16, 17.
1. Яку свободу апостол Павло та його співучні мали?
“ХРИСТОС для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства”. Так писав апостол Павло, коли закінчив говорити про свободу синів Божих, які також були сини Його вільної небесної організації, “Вишнього Єрусалиму”, їхньої “матері”. Цю “матір” організацію, маючи свободу досконалого споріднення з Богом, представляється як ‘дружина’ Бога Єгови. Бувши дружиною, її свобода була порівняльна або відносна. Вона мусіла коритися головуванню свого великого небесного Мужа. І як сини, Павло з його співпослідовниками Христа також мали відносну свободу, бо мусіли коритися небесному “Отцеві” і “матері”. Як діти, вони мусіли коритися ‘дисципліні батька і законові матері своєї’.— Гал. 5:1; 4:26; Прип. 1:8.
2. Чому Божі люди є вільні, однак, чому їхня свобода не є необмежена?
2 Сьогодні Божі люди є вільні, бо ‘знають правду і правда визволила їх’. (Ів. 8:32) Але їхня свобода є їм не на добро, а на зло. Вони можуть практикувати плоди духа до повної міри, проти яких то плодів “нема закону”. (Гал. 5:23) Не треба нічого іншого крім цих плодів для повного щастя; чинення злого лише приносить поневолення до гріха і смерти. Щоб продовжати робити добро і користь, то вони повинні коритися Тому, Хто визволив їх, Ісусові Христу.
ПОКОРА, ЩО ПРИНОСИТЬ ДОБРО
3. Яку покору, вимагаючи покірности, Бог заснував у християнському зборові?
3 Також, Бог на землі постачив розпорядок до якого Він підкорив Своїх людей. Це є зборова організація. У цій організації Він поставив деяких за пастухів провадити Його зборове “стадо”. Чоловіків призначається до посад, щоб вони помагали зборові виконувати роботу доручена їм, а саме, проповідувати добру новину Царства. Ці чоловіки також доглядають особистий добробут членів збору, помагаючи їм пристосовувати принципи Біблії до свого життя. Християнин мусить коритися цим слугам, так як апостол наказує: “Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне”.— Євр. 13:17.
4. Під які інші закони Бог поставив християнина, і чи вони перешкоджають християнській службі?
4 Крім цього, християни є під наказом ‘коритися вищій владі’, урядовим володарям цього світу. Вони мусять дотримувати закони, які не противляться Божим законам. (Рим. 13:1; порівняйте Дії 4:19; 5:29.) Християнські слуги мусять коритися своїм панам, який то принцип також застосовується до робітників сьогодні, які повинні виявляти “всяку добру вірність”. (Тита 2:9, 10) Діти мусять коритися своїм родичам. (Ефес. 6:1—3) Усі ці закони не стримують християнів від чинення добрих вчинків і виконування їхньої християнської служби, але покорою до цих законів вони прославляють Бога і поширюють справи Царства.
5. Яким способом християни коряться всім своїм братам?
5 Крім цих різних влад, яким християнин мусить коритися, яка то покора виходить йому на добро і дає більшої свободи та щастя, апостол навіть далі каже, заохочуючи: “Випереджайте один одного пошаною”. (Рим. 12:10) Таким чином, усі християни мусять коритися своїм братам, бо вони мусять класти їхні справи наперед своїх.— Марка 10:44; 1 Пет. 5:5.
ПОКОРА — ВІДЗНАЧАЮЧА ОЗНАКА
6. Що дуже відзначає різницю між правдивим християнином, а світською особою сьогодні?
6 В яку позицію це кладе християнина у порівнянні з загальним відношенням у світі? Його є шлях покори, а їхній непослуху. Тут маємо різницю. Отже, як серйозно ми повинні застановлятися над покорою?
7. Як ми можемо бути спокушені побиватися за якоюсь світською “справою”, але, що ми повинні пам’ятати?
7 Проте, ми можливо будемо спокушені робити інакше часами. Навколо себе бачимо непослух всякій владі. Ми чуємо такі розмови. Ми бачимо несправедливість і можемо відчувати, що такі особи є оправдані. Ми можемо підтримувати їхню “справу”, а навіть починати бачити потребу брати ту боротьбу до християнського збору. Може бути, що молодь та інші у світі почуваються, що вони мають причини бунтуватися проти обставин у світі. Правда, у світі є несправедливості. Нехай світські люди роблять, що хочуть. Але ні молодь, ні хтось інший з Божих людей не повинен брати участи у світових боротьбах. І певно, що вони не мають жодної причини бунтуватися проти або не коритися Божому розпорядкові.
8. Що ви думаєте про непослух Мойсейових слів з того, що сталося на горі Сінай?
8 Застановіться над позицією Божих людей, так як про неї говорить Писання. Павло порівнює стан Ізраїля під Мойсейом до християнського збору, кажучи: “Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі, і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них. Не могли бо вони того витримати, що наказано: ‘Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита’. І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: ‘Я боюся й тремчу’ ”. (Євр. 12:18—21) Навіть під такими обставинами, деякі вірили, що були оправдані не коритися Мойсейові. Чи ви також були б прилучилися до таких осіб коли б були присутні на тій страшній виставі біля гори Сінай?
9, 10. Чому це є багато серйозніше для християнина лишатися покірним?
9 Павло продовжає описувати ще іншу сцену: “Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч ангелів, і до збору первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх — до Бога, і до духів удосконалених праведників, і до Посередника Нового Заповіту, до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева”.— Євр. 12:22—24, НС.
10 Тоді Павло нагадує: “Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємося, Того, хто з неба звіщає”. “Нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом”.— Євр. 12:25, 28.
ЯК ВИ ПРИЙМАЄТЕ ПОРАДУ?
11, 12. Якими способами можна зневажати пораду, яку нам дають відповідальні брати, а чому цим ми шкодили б собі?
11 Чи ви вірите, що це справді так, що християни стоять у такій страшній позиції? То з яким відношенням ми повинні слухати духовного зауваження, яке ми постійно дістаємо? І як ми повинні реагувати коли б відповідальний брат давав нам пораду? Чи ж нам ображатися, відчуваючи, ‘Яке право він має говорити до мене так?’ або, ‘я маю право робити (або не робити) це; він не має влади силувати мене’?
12 Чому таке відношення не було б правильне? І чому також не було б правильно лише слухати, бо знаємо, що треба шанувати того, що говорить до нас, а навіть усно погоджуватися, але в дійсності не дотримувати такої поради? Лише тому, що збір не може приказувати деяких речей, то ці речі таки є на добробут цілого збору, включаючи і вас, бо ваш добробут є зв’язаний з збором, якщо ви хочете додати собі років життя і миру.
13. Що той, що відкидає пораду, дійсно каже, і над якими біблійними інструкціями він повинен серйозно застановитися?
13 В дійсності, що це значить, коли особа виявляє вищезгадане відношення? Таким чином вона казала б, що Бог не провадить Свій збір і не навчає нас правильного шляху через Його організацію. Таким чином виявляється брак віри. Чи ми справді хочемо так говорити? Треба серйозно застановитися над словами апостола до Євреїв 3:16—19; 4:11—13; 12:1.
НЕ ВСІ СВОБОДИ Є ПРАВА
14. (а) Який принцип поможе нам знати, що ми можемо мати фізичну свободу виконувати, однак, не маємо права робити? (б) Коли б ми не послухали зборної поради про товаришування, то в який клопіт ми можемо попастися?
14 Ану застановімся над станом де збір не може наказувати нам, що ми можемо або не можемо робити. Є речі, які ми є вільні виконувати у розумінні, що ніхто не може припинити нас. Наприклад, ми маємо фізичну свободу товаришувати з ким хочемо, але не маємо права, як християни товаришувати зо світом. Погане товаришування не є добре, ні для нас, ні для братів у зборі, і воно не підкріпляє. Певна річ, що збір не може силувати на когось наслідків нарушення принципа, що “товариство лихе псує добрі звичаї”, але з часом він відчує шкідливі наслідки, бо Бог може і дійсно буде сповняти всі Свої закони. “Бог осміяний бути не може”.— 1 Кор. 15:33; Гал. 6:7.
15. Коли б ми наслідували “світські” моди, то з ким ми товаришували б?
15 Якщо ми хочемо наслідувати світські звичаї з його “стилями” і модами, то нам ніхто не буде забороняти, але чи це підкріпить вас? З ким ми товаришуємо? Головно з забавним світом. Нам може здаватися, що вони становлять більшість і що їхні голоси представляють більшість людей, тому що ми бачимо їх на телевізії та кінофільмах. Але, хто бере провід розмножувати зіпсуття? Таж забавний світ. На сцені, чи по кінофільмах вони виставляють наготу, статеві зносини, розбещення, стараючись робити фільми все більш жахливі та огидні. Один театр розголошував, що буде постачити своїм патронам торбинку для блювоти під час фільму.
16. Коли б хтось наслідував світську товпу, то яке питання можна запитати про нього?
16 Тепер, коли б хтось почав наслідувати забавну товпу, або тих, що люблять такі речі, то як далеко він буде поступати? Коли вони будуть розбиратися, то чи він буде робити те саме? Чи він буде робити, так, як слухачів в одному театрі в Нью-Йорку запрошували, приходити на сцену і робити те, що актори робили? Дуже мало будуть таких. Але коли хтось буде частково наслідувати таких осіб, то де він зупиниться? І християнин, що вводить найменший кусочок їхнього відношення в своє життя забруднює своє життя. Отже він не має права заводити такі речі в збір, а має ОБОВ’ЯЗОК викорінювати їх.
17. Як можна сказати чи якась практика є добра чи зла?
17 Апостол каже, що повинно рішати чи ми будемо наслідувати якусь практику чи ні. Він каже: “Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!” Усі повинні переглянути свої вчинки. Коли вони справді помагають комусь духовно, то вони добре роблять.— 1 Кор. 10:24.
ПОМАГАЮЧИ ЗБОРОВІ В ЙОГО БОРОТЬБІ
18. Яке є дуже серйозне питання в цьому часі, і як ми є зв’язані з тим питанням?
18 Тепер, коли всі риси цього світу псуються, і розгниваються, то спірне питання виринає: Чи вони ввійдуть у Божий збір і зіпсують його? Чи він буде триматися чистий, як єдина організація у світі прославляти Боже ім’я та Його праведні принципи? Це є дуже серйозне питання. Воно є прямо зв’язане з великою спірною справою про Божий суверенітет. Не думайте, що Диявол не буде воювати найгіршою війною проти збору. І не думайте, що ви не є в цій боротьбі, бо він старається зіпсувати ВАС, особистого християнина.— Об. 12:17.
19. Що Єгова постачив, щоб затримувати збір чистим, і що це вимагає від нас?
19 Божий збір буде стояти так як Біблія передсказала. (2 Тим. 2:19) Бог поставив осіб у відповідальні посади, щоб вони тримали його чистим, і ці духовні надзирателі хоронять особистих членів збору. Отже тому, коли ці чоловіки дають пораду, докоряють грішному членові, або і виключають бунтівничу особу з збору, то ми всі повинні співпрацювати з ними. Ми повинні тішитися, що Бог постачив такий охоронний розпорядок.
20. Як порада в Колосян 3:2 може помогти нам більше співпрацювати з збором?
20 Ми можемо співпрацювати з збором, коли ‘будемо думати про те, що вгорі, а не про те, що на землі’. “Те, що на землі” часто притягає нас до себе. На початку нам може бути трудно побачити різницю між свободою, яку нам дозволяється виконувати такі вчинки, а правом виконувати їх. Але коли будемо студіювати, розмірковувати і все задумуватися над тим, що є “вгорі”, Божими справами, то зараз побачимо, яке наше відношення повинно бути.— Кол. 3:2.
21. Як ми можемо лишатися вірні зборові коли відповідальні брати поправляють або докоряють якомусь братові?
21 Тоді, ми також можемо показати вірність зборові Божому коли підтримуємо його боротьбу затримувати себе чистим і коли порадою або дисципліною він старається помагати тим, що чинять помилку. Замість дати братові почуття, що дисципліна, яку йому давали не була добра, ми можемо ласкаво поговорити з ним, показуючи де він зробив помилку, докорити йому, помогти йому випростувати свій шлях, і бути багато щаслівішим. Ми можемо помагати старшим збору в їхньому зусиллю “направити” такого. (Гал. 6:1) Ми не будемо натякати, що він стоїть оправданий. Коли ми виступаємо проти дисципліни, то шкодимо йому. Так як Писання каже, ‘ненавидимо брата свого в серці своєму’.— 3 Мойс. 19:17.
НЕБЕЗПЕКА ЗЛОЇ ВЛАДИ
22, 23. Поясніть слова апостола в 1 Коринтян 6:12, 13.
22 Є ще один спосіб, яким можна дивитися на питання як далеко наша свобода, як християнин, сягає і де покора до Бога обмежує її. Подумайте про слова апостола: “Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно”. За прикладом апостол згадує про спожиток харчу. Нічого не може бути більш правильне. Але Павло показує, що коли спожиток деякої їжі викликає спірну справу у зборі, то християнин не повинен намагатися їсти її. У порівнянні з справами Царства і справами його братів, то це нічого не значить. Павло каже: “Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить”.— 1 Кор. 6:12, 13; 10:23.
23 Їжа є знищена коли її з’їсться. Вона не триває. Так само, Бог знищить того, що буде лише задовольняти свій тілесний апетит або якесь бажання. То дійсно, що такий християнин робить, коли він намагається виконувати якусь річ незважаючи на почуття збору або біблійної поради? Через його натуру намагатися чинити те, що йому самолюбно захочеться він піддається злій владі. Він не є покірний Богові. Кому ж він, тоді, кориться і служить? Божому противникові. Він дійсно став поневолений недобрим шляхом, і його відношення заведе його в дійсний клопіт, якщо він не направиться.
24. До кого відносяться Павлові слова про тяжкі часи в “останніх днях”, і чому ми повинні серйозно задумуватися над цим?
24 Тому то Павло писав Тимофійові, надзирателю в Ефесії, перестерігаючи, що в “останніх днях” люди будуть “зарозумілі”, “самолюбні”, “горді”, “запеклі”. Павло перестерігав Тимофія, що такі риси будуть виявлятися у великому масштабі між так званими християнами так званого Християнства. Але такі риси не повинні допускатися в християнський збір. Отже, якщо хтось у зборі є “впертий”, то він є в гіршому стані від когось у світі, бо апостол Петро каже, що ‘суд починається від Божого дому’. Така особа буде більше відповідати перед Богом, ніж хтось поза збором. Вона є в дуже небезпечній позиції.— 2 Тим. 3:1—5; 1 Пет. 4:17.
СТЕРЕЖІТЬСЯ, ЩОБ НЕ ОБСТОЮВАТИ ЗА “ЗМІНОЮ”
25. Чому християни не повинні прилучатися до тих, що стараються змінити світ?
25 Перед усіма є небезпека, а особливо перед молодими, тому що всі є збуджені до “зміни”. Правдоподібно, що багато з цих, які вимагають зміни є чесні люди, бачучи велике зіпсуття і несправедливість, вони хочуть чогось кращого і не знають, що те краще повинно бути. Але ті, що є ознайомлені Божим царством й які товаришують із Божим збором знають про його теократичну будову; вони знають, що він є в гармонії з принципами Божого Слова. Ці особи повинні знати, що світ є проникнутий самолюбством, яке противиться праведним принципам і що його неможливо направити. Нема жодної причини старатися поправити його. Такі повинні також знати, що вони не повинні пробувати змінити Божий збір згідно з їхніми власними приватними ідеями, або ідеями тих, що вимагають змін у світі. Робити так значитиме вводити дух світу у збір, який не може бути частиною цього світу.
26. Як Писання перестерігають про небезпеку тим, що хочуть вводити зміни в зборі за своїм власним або світським поняттям?
26 А які небезпеки можуть прийти коли б вимагалося зміни, думаючи, що Божий збір є “застарілий”, або що він не погоджується з сучасними способами та ідеями? Можливо таке відношення може виявлятися в зусиллю заснувати деякі особисті “права” в зборі. Зауважте, що мудрий чоловік каже своєму синові, в книзі Приповісток: “Бійся, сину мій, Господа [Єгови] та царя, не водися з непевними (тими, що є за зміною), бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?”— Прип. 24:21, 22.
27. Які наслідки прийдуть для тих, що будуть використовувати свободу, яку Бог дає їм, а однак, признає вимогу щирої покори?
27 Єгова любить тих, що коряться Йому. Він любить особу, що читає Його Слово, задумується над ним, і застосовує Його добру пораду до свого життя, без різниці, як така порада може разити його. Яку свободу Єгова дає тим, що коряться Йому! Він змінить вигляд цієї землі коли викорінить нищителів її. З часом усе людство визволиться “на волю слави синів Божих”. Споріднення любого батька з покірними синами буде відновлене. Через Його непорівняльну любов до покірних синів Єгова виллє невичерпні духовні та матеріяльні багатства на їхній вічний добробут! — Рим. 8:21; Об. 11:18.