Чи нам треба священства?

НЕМА сумніву, що людям треба помочі. Хвороби відбирають великі жертви. Злочин сильно збільшується. Неморальність спричиняє огидні хвороби, як і різні нещастя та буйність. Багато людей занепали духом, без надії, не знаючи, що робити.— Луки 21:25, 26.

Сьогодні є тисячі священиків представляючи різні релігійні організації. Є священики різних галузів Католицької Церкви, єпіскопальні священики, також буддистські, Шінто та інші нехристиянські священики. Чи вони зменшили страждання і відвернули хвилю злочину, неморальности, хвороби та смерть?

Багато з цих священиків, а особливо між релігіями так званого Християнства відповідають Ні, і вони покидають священство за щось, що вони відчувають є корисніше або задовольняюче. Кожен із нас може дивитися на світовий стан і відповісти сам собі чи люди справді користали з служби світових священиків.

А що священик повинен робити? Чи можна сподіватися, щоб він викорінив усі ці погані обставини між людством? Жоден земний священик не може зробити цього, але якщо він є священик правильного роду, то він може помогти людям під його опікою бути в доброму стані перед Богом. Він може помогти їм перемінювати їхнє життя і особистість ставати спокійними, шановними особами. Він може помогти їм викорінити зі свого життя багато причин на нещастя з яких людство переважно страждає. Він може дати їм надію і покерувати їх до цілеспрямованого життя.

Лише дивитися на священиків світових релігій не покаже нам, який Божий священик повинен бути. Але коли подивимося на священство, яке Сам Бог поставив над стародавнім Ізраїлем, то ми знаходимо, що вони дійсно помагали людям. Вони заступалися за людьми перед Богом на їхню користь. Вони навчали людей правильного способу життя. До великої міри вони зберігали здоров’я людей. Вони робили це доглядаючи моральну, а навіть фізичну чистоту між людьми.— 3 Мойс, розділи 11 до 15.

Хтось може сказати: ‘Але чи уряд не повинен займатися такими справами?’ Частково так, але є деякі справи, яких уряд не може зробити сам. Це є одна причина чому безбожницький комуністичний уряд ніколи не зможе завести мир та щастя для своїх підданців. У стародавньому Ізраїлі був добрий уряд, Богом-заснований уряд, і коли добрі царі володіли, то вони виконували Божі закони. Але Бог також дав їм священство. А чому?

Якщо б не було гріхів проти живого Бога, то священика не було б потрібно. Досконалий чоловік Адам в Едені не потребував священика, бо Бог Єгова створив його без гріха. (1 Мойс. 2:7, 8; Еккл. 7:29) Але ми всі сьогодні успадкували гріх, тому що Адам добровільно згрішив, а ми є його потомки. Ми всі є ‘позбавлені Божої слави’, яку людство повинно відбивати. (Рим. 3:23) Гріх також є переступ проти Божого закону. (1 Ів. 3:4) Отже тому священик є потрібний, щоб приносити жертву для покутування або покривання того гріха і помогти поставити грішника на правильний шлях, і в ласку з Богом.— Євр. 5:1.

СВЯЩЕНСТВО В ІЗРАЇЛІ

В Ізраїлі первосвященик був головний у священстві. Він робив покутування або приносив жертви за гріхи цілого народа раз на рік, на день покути. (3 Мойс, роз. 16) Він благав Бога за народ, і представляв перед Богом важні народні справи. Бог відповідав через святі жеребки, Урім і Тумім (що значить “світла” і “досконалості”). Він також був головним учителем Божого закону.— 2 Мойс. 28:30; 3 Мойс. 27:21; Неем. 7:65.

Хоч первосвященик у стародавньому Ізраїлі дуже помагав людям, то він сам не був досконалий або без гріха. Про нього Біблія каже, у книзі до Євреїв 5:1—3: “Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи, і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю. І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи”.

КРАЩЕ СВЯЩЕНСТВО

Отже, первосвященикам, які роками служили в Ізраїлі самим треба було помочі. Але Бог зробив розпорядки для священства, яке буде служити у духовному і фізичному значенні виконуючи службу, якої жодне священство не могло постачити. Біблія каже, що ці священики будуть мати цілих тисячу років, щоб відновити людство до досконалого стану. Про цю священицьку групу, ми читаємо: “Вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років”. (Об. 20:6) А з кого Бог вибере цю священицьку групу й які користі таке священство принесе?

Так як було в стародавньому Ізраїлі, ми головно цікавимося великим Первосвящеником, з яким інші служать, як підсвященики, виконуючи Його накази і прикладаючи користі Його жертви. Як Він був вибраний й які кваліфікації Він мусів зустріти, щоб заслужити цієї високої посади, і доказатися вірним людству?

Цей Первосвященик є ніхто інший як Ісус Христос. Він називається “останній Адам”, тому що може виводити “дітей” грішного людства обчищуючи і відроджуючи їх, даючи їм життя на підставі Своєї жертви. Він народився між грішниками, але Сам був без гріха, цілком інший від інших священиків, отже не потребував помочі жодного священика. Це тому що Він народився через діву Марію, але Сам Бог дав йому життя. Він лишився без гріха до самої жертовної смерти.— 1 Кор. 15:45—47; Євр. 7:26; 1 Пет. 2:21—24.

Ісус Христос існував ще перед людством, як однороджений Син Єгови, маючи участь у творенні всіх інших речей. (Ів. 1:3; Кол. 1:15, 16) Його Отець, Бог Єгова, переніс Його життя в утробу Марії, і таким чином Він народився як людина. Таким способом Бог “приготовив тіло” для Нього. Це дало Йому щось пожертвувати — досконале людське життя таке, яке Адам мав, але, яке він загубив через гріх. (Євр. 10:5; 8:3) Тому, коли Він пожертвував Своє життя, то ця жертва могла відкупити потомків Адама. Коли Він, як Первосвященик, приніс жертву за гріх, то вона не була тваринним замісником, але Його власне людське життя. Тому то Він приніс лише одну жертву раз назавжди.— Євр. 7:26, 27.

“ЗА ЧИНОМ МЕЛХИСЕДЕКА”

Але Ісус не родився з священицького Левійового покоління, і з родини Аарона, через яку то родину священство мало переходити. Як же Він тоді міг бути священиком? Чи Він сам себе призначив? Ні, Він не міг цього зробити. Це пояснюється нам в Євреїв 5:4—6: “А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон. Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: ‘Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив’. Як і на іншому місці говорить: ‘Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим’ ”.

Воскресивши Ісуса Христа з мертвих, Всемогутній Бог сповнив ці слова наведжені з Псалми 2:7, яку Давид записав. Цим чином Бог стався вічним Отцем воскреслого Ісуса Христа, й тому що Він воскрес нетлінний, Він стався вічним Сином Свого небесного Життя-Давця, Бога Єгови. Бувши тепер нетлінним Сином, Він може статися “священиком навіки”, якому не треба наступників, а таким способом може бути священиком “за чином Мелхиседековим!”— Дії 13:33—37; Пс. 110:4.

Тому що Христос воскрес і дістав нагороду нетлінного небесного життя, то Він тепер може зробити щось чого жоден інший священик не міг зробити, а саме, появитися перед Самим Богом. Він мусів зробити це, щоб представити перед Богом викуп за все людство — а саме, цінність свого людського життя, якого Він добровільно віддав у Своїй досконалості.— Євр. 9:24; 4:14; 1 Кор. 7:23.

Біблія містить лише дуже коротку історію про Мелхиседека. Він не був єврей, ані ізраїльтянин, ані Левій. Божий слуга, “Авраам єврей”, зустрів його коли вертався з війни в якій визволив свого племінника Лота. Ця подія відбулася десь між 1943, а 1933 р. перед З.Д., давно перед заснуванням ізраїльського народа з його священством. Запис каже:

“Тоді цар Содому вийшов назустріч йому [Авраамові], як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. А Мелхиседек, цар Салиму виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. І поблагословив він його та й промовив: ‘Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх’. І Аврам дав йому десятину зо всього”.— 1 Мойс. 14:17—20.

Біблія не дає генеології Мелхиседека і вона нічого не згадує про його смерть. Правдоподібно це тому, щоб передсказати факт, що Ісус Христос, Божий великий Цар і Первосвященик, дістав Своє священство, не через тілесне походження, так як Ааронські священики, але саме від Єгови. Крім цього, Христос живе навіки і не має наступників. Тому, Христос є Первосвященик, не через успадкування від Мелхиседека, але його священство є лише “подібне” до священика-Царя Салиму.— Євр. 7:1—3, 15—17.

ЩО ХРИСТОВЕ СВЯЩЕНСТВО ЗНАЧИТЬ ДЛЯ НАС

Отже, тому у нашому Первосвященикові, Ісусові Христі ми маємо досконалість. Ми всі, що є недосконалі, грішні, потребуємо досконалого Первосвященика. І це пояснюється нам у книзі до Євреїв 7:11—14: “Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим? Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону. Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника. Бож відомо, що Господь наш походить від Юди”.

Цей досконалий Первосвященик може удосконалити Своїх підсвящеників. Писатель книги до Євреїв далі каже: “Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога”. Отже Ісус став “запорукою кращого Заповіту”. Це є нова угода, через яку група священства разом із Ним може набути досконалости.— Євр. 7:19—22.

А що це значить для більшости людей на землі, і для тих, що вже повмирали? Це значить нагода набути людської досконалости. Ісус, відкупивши людську расу, вважає кожне життя дорогоцінним, так, що Він пожертвував Своє Власне людське життя, щоб відкупити його. Відповідно, Він буде дуже любо і уважно відноситися до них, нищачи тільки тих, що не схочуть прийняти Його священицької служби і не будуть коритися Божим принципам любити Бога і ближнього, і любити праведність. Нам не треба журитися, що Він не приведе нас до досконалости протягом Свого тисячолітнього володіння, бо “Він може завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись”.— Євр. 7:25.

Чи ви хочете жити на землі у досконалому здоров’ю з нагодою на вічне життя? Коли так, то ви мусите навчитися більше про це священство і як ми можемо наближитися до Бога через Його Первосвященика. Про це будемо розбирати в слідуючих числах журнала Вартова Башта.

[Запитання для вивчення]

1-3. (а) Чи людям треба помочі сьогодні? (б) Чи священики світових релігій дали їм потрібної помочі?

4. Що священик може зробити для людей, яким він служить?

5. Де нам знайти приклад, що священство може зробити для народу?

6, 7. Чому те про що ми розбирали не є діло уряда, отже чому священство є потрібне?

8. Які були деякі функції первосвященика в Ізраїлі?

9. Як можна бачити, що первосвященик в Ізраїлі сам потребував помочі?

10. Для якого кращого священства Бог зробив розпорядки?

11, 12. Хто є Божий Великий Первосвященик, і яким чином Він є вищий?

13. Як постачилося Божому однородженому Синові правильну жертву?

14. Як Ісус дістав Своє священство?

15. Як Ісус став “священик навіки за чином Мелхиседека?”

16. Що, крім давання досконалої жертви, Ісус міг зробити, що жоден інший священик ніколи не міг зробити?

17, 18. Коли Мелхиседек появився на сцену в історії, і що Біблія каже про нього?

19. Чому Біблія нічого не згадує про генеологію і смерть Мелхиседека?

20. Як Біблія в Євреїв 7:11—14 показує, що нам треба такого первосвященика, як Ісус Христос?

21. Відповідно, що Ісус може зробити для Своїх підсвящеників?

22, 23. Що це значить для людей тепер і тих, які жили раніше на землі?