Суд, що зрівноважує правосуддя з милосердям
КОЛИ ви подумаєте про приступ перед суддею, то що вам приходить на думку?
Ви можливо уявляєте собі жорстоку непохитну особу, яка лише слухає обвинувачування і доказ проти вас, але не дає вам нагоди пояснити ваш стан і причину вашої невдачі.
Такий є образ, яким релігійні церкви так званого Християнства часто представляють Христа, як суддю. Наприклад, стінний живопис у Римській Сістін Каплиці показує як Христос проголошує суд. З простертими руками Він виголошує засуд “проклятих” за їхні колишні гріхи, посилаючи їх у пекло на вічні муки. Його обличчя є таке жорстоке і таке страшне, що матір Марія, при Його боці, щулиться від страху ніби вона була більш праведна і милосердна від Нього,— що той суд Христа є надмірно жорстокий.
Нічого не може бути дальше від правди, як той живопис. Про того, що є призначений бути Головний Суддя, апостол Іван писав: ‘Він був повний незаслуженої благодаті та правди”. (Ів. 1:14, НС) У часі суду Він буде мати з Собою 144.000 небесних співсуддів про яких Біблія каже: “Не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні”.— Об. 14:1, 5.
Крім того, Біблія показує, що День Суду не є двадцять чотири години довгий, в якому більйони людей будуть переходити перед пристолом, щоб їхні колишні гріхи були переглянені і щоб там суддилося їх останнім, невідмінним судом. День суду в якому Христос і Його 144.000 спільники служать за суддів є повних тисячу років довгий.— Об. 20:6, 12, 13.
ЩО ЦЕ Є “СУДДЯ” В БІБЛІЙНОМУ РОЗУМІННІ?
Коли ми переглянемо історію в Біблії, ми бачимо, що судді не були особи, які лише сиділи і слухали та розсуджували докази, а тоді виголошували вирок. Судді були призначені на провідників, помічників, визволителів людей. (Суд. 2:18) Вони не лише судили тих, що нарушували закон, але вони також помагали людям навчатися і пристосовувати Божий закон у їхньому житті — вони були немов “отці” для людей.
Наприклад, подумайте про суддю Гедеона. Він був скромний чоловік, рільник, але добре знав закон. Він і триста його вояків твердої віри в Бога визволив Ізраїля від пригнічаючих мідіянітян. Тоді він провадив і судив народ у праведності продовж сорок років, в якому то часі не було заколоту в країні.— Суд. розділи 6 до 8.
І маємо Їфтаха, вигнанця, який визволив Ізраїля від гноблячих Аммонітів. Він так сильно любив Бога, що присягнув добровільно пожертвувати кого-небудь, що перший вийде привітати його в день переможного повороту з битви. (Ця присяга не була, щоб спалити когось, але віддати на службу при Божій скинії.) Він міг так присягнути, тому що він був голова свого дому. Коли його власна донька, його єдина дитина, вийшла йому назустріч, Їфтах дотримав своєї присяги. Потім “судив Їфтах Ізраїля шість років”, до самої смерти.— Суд. розділи, 11, 12.
Апостол Павло згадує про кілька з цих суддів і каже, що вони “правду чинили”. (Євр. 11:33) А як? Вони відновляли чисте поклоніння Бога; вони вичищували народ і приводили його назад до ласки з Богом, з якої приходили мир і добробут. (Суд. 6:28—32) Вони давали пораду і помагали людям приводити їхнє життя в гармонію з Богом і таким чином дістати добробут і щасливе життя.— Іс. 1:26.
Інші судді в стародавньому Ізраїлі також служили за старших по своїх громадах. Вони розбирали законні справи, але це була лише одна точка їхньої служби. Вони віддавали багато часу на громадські справи, доглядаючи добробут усіх, у гармонії з розпорядками, яких Бог був заснував. Вони помагали людям навчатися і дотримувати закон, зменшуючи законні випадки.— Прип. 8:15, 16.
Царі в Ізраїлі також були суддями. Ізраїль вимагав “царя, щоб судив нас, як у всіх народів. Хоч цар був відповідальний за добробут усіх людей під його опікою, то розбирання судових справ, також була важна частина його роботи.— 1 Сам. 8:4, 5; 2 Хрон. 1:9—12.
ДЕНЬ ЛЮДСЬКОГО СУДУ
Апостол Павло сказав присутнім в Афенах: “Бо Він [Бог] визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши”. (Дії 17:31) Той “Муж” є Господь Ісус Христос. Його власне воскресення запевняє воскресення мертвих, так як Павло написав своєму співслугові Тимофійові: “Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства”.— 2 Тим. 4:1; 1 Кор. 15:12—19.
Ісус Христос може судити все людство, включаючи і воскреслих, тому що Він відкупив людство Своєю жертвою. Він сказав: “Бо як Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його. І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — людський Син. Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене”.— Ів. 5:21—23, 27—30.
Бувши досконалим чоловіком на землі так, як Адам, що загубив життя для людської раси, Ісус Христос є “Син Людський”. Так як Закон представляє Він стався кровним родичом і відкупителем. Він міг відкупити людство і тому визволити його від поневолення гріха і смерті, а навіть від гробу.— 3 Мойс. 25:47—49; Рим. 5:14.
Тисячолітній День Суду буде день воскресення для всіх тих, що лежать у пам’ятних гробах. Це представляє все відкуплене людство крім Христових духовних “братів”, Його 144.000 співцарів і священиків, які будуть також суддями у тому “дні”. Це тому, що ці спільники дістануть ранішнє воскресення, тому що вони мають участь у “першому воскресенні”, воскресення до неба.— Об. 20:4—6; Фил. 3:11.
Це воскресення не буде лише для тих, які є визнані праведними, але також і для “неправедних”. “Настане воскресення праведних і неправедних”, каже апостол Павло. Ми не журимося про “праведних”, але, що сказати про “неправедних”? — Дії 24:15.
“НЕПРАВЕДНІ”
Нам і про “неправедних” не треба журитися. Це від них залежить, чи під час Дня Суду вони приймуть чи відкинуть викуп Христа, коли вони матимуть зрозуміння про нього. Сам факт, що тисячу років є відложені на цей День Суду показує, що там не будуть лише проголошувати вирок і суд. Це є милосердний розпорядок. Усім воскреслим треба буде помочі і один із намірів тисячу років є дати їм тієї помочі.
“Неправедним” треба буде більшої помочі ніж “праведним”. Вони ще не чули про Божі розпорядки або коли чули, то не слухали коли їм зверталося увагу на добру новину. Обставини і оточення мали багато до діла з їхнім відношенням. Деякі з них навіть не чули про Христа. Іншим світські натиски і журби так перешкоджали, що “насіння” доброї новини не могло вкорінитися в їхніх серцях. (Мат. 13:18—22) Теперішній лад під невидим впливом Сатани Диявола “засліпив розум (невіруючих), щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він — образ Божий”. (2 Кор. 4:4) Це не значить, що воскреслі дістають ‘другу нагоду’. Для них це є дійсно перша нагода дістати вічне життя на землі через віру в Ісуса Христа.
“Неправедні” будуть мусіли добре змагатися, щоб досягнути досконалість. Але, під багато кращими, милосердними обставинами Дня Суду, коли не буде Сатани та його демонів і теперішньої лукавої системи, то вже не буде перепон перешкоджати їм. Під цими кращими обставинами вони будуть чути добру новину і тоді можуть приймати або відкинути її. Ті, що відкинуть її вмруть; їхнє буде ‘воскресення судної кари через погане поводження’. Ті, що приймуть його будуть мусіли обновлювати свій розум. (Рим. 12:1, 2) Щоб зробити це візьме багато часу.
“ПРАВЕДНІ”
По другій стороні, “праведні”, які воскреснуть до життя на землі будуть ‘напереді’. Але судді будуть мусіли й їм віддати трохи часу. Вони всі померли через успадкований гріх за який приходить кара смерти від неслухняного Адама й Єви. Отже вони всі померли без своєї власної праведности. (Рим. 5:12; 3:23) Вони були праведні в Божих очах не через моральну і фізичну досконалість, але тому, що вони були вірні чоловіки і жінки так, як патріарх Йов був.— Йова 2:3, 9, 10; 27:5; Як. 5:11.
Згідно з цим, коли “праведні” воскреснуть до життя на землі, з своїми старими особистостями, то вони ще будуть недосконалі і грішники. Це було правда про тих, що пророки Ілля й Єлисей та Господь Ісус Христос та Його апостоли воскресали до життя на землі.
З огляду цього можна бачити, що воскресші “праведні”, як і “неправедні” потребуватимуть щось більше ніж звільнення з гробів. “Праведних” також буде треба визволити від гріха та тілесної недосконалости. Отже, небесний Суддя, Ісус Христос, не може проголошувати їх невинними, досконалими без засуджуючого гріха, і того самого дня коли вони воскреснуть рішати чи вони є гідні вічного життя на землі. Милосердно до них пристосуються користі Христової жертви, щоб вони могли приходити до тілесної і духовної досконалости. Якщо вони будуть покірні, то не будуть знов умирати. Тому то воскресіння протягом Дня Суду називається “краще воскресіння” ніж те, яке відбувалося за Біблійних часів.— Євр. 11:35.
Ті з “великого натовпу”, які переживуть знищення цього ладу, будуть у подібній позиції. (Об. 7:9, 10, 13—15) Вони ще будуть мати успадкований гріх, хоч уже зробили добрий поступ одягаючись в нову особистість. (Ефес. 4:22—24) Вони вже є в дорозі до життя, і будуть мусіли ходити тією дорогою, під милосердним проводом і піклуванням небесних суддів, аж поки ці судді цілком не визволять їх від гріха, слабостей і вмираючого стану.
ЧИ ВИ БУДЕТЕ ТАМ?
Отже нема чого боятися тисячолітнього Дня Суду. Ми цілим серцем повинні чекати його. Уявіть собі нагоду привітувати мертвих, які дістануть нагоду жити під обставинами під якими вони дійсно схочуть жити!
Отже питання поставлене перед кожним з нас сьогодні є: Чи я буду там привітувати родичів та друзів у воскресенні? Тепер є наша нагода на життя. Ми знаємо Божі розпорядки через Його царство під Христом, Суддя на тисячу років. Коли приймемо правду, то будемо більше вчитися про Бога та Його добрі наміри для нас, і коли зробимо правду нашим способом життя, то це поможе нам пережити.— Соф. 2:2, 3.
Навіть якби ми і вмерли в Божій службі в короткому часі, який ще лишається для цього ладу, то ми можемо бути певні, що дістанемо скоро воскресення. Отже питання підноситься: Чи я буду там? Головно лише ви можете відповісти на те питання, бо Бог тепер ставить нагоду перед нами усіма.— Ів. 11:25, 26.
[Запитання для вивчення]
1-3. Який образ Христа, часто малюють як Суддю, і як це відбиває живопис у Сістін Каплиці в Римі?
4. Чи так зване Християнство має правильний погляд про Христа, як Суддю?
5. Як правда порівнюється з поглядом, якого так зване Християнство має про День Суду?
6. Яка була робота суддів під Божим розпорядком у стародавньому Ізраїлі?
7, 8. (а) Дайте два приклади показати, які чоловіки, що служили за Біблійних суддів, були. (б) Які були наслідки їхнього суду?
9. Як ті судді “чинили правду”?
10, 11. (а) Які були обов’язки суддів взагалі в Біблійних часах? (б) Що сказати про царів?
12. Як ми можемо бути певні, що буде суд землі у “праведності”?
13. (а) За яким правом Ісус Христос буде судити землю? (б) Як ми можемо бути певні, що Його суд буде цілком праведний?
14. Що це значить, що Христос є “Син Людський”?
15. Чому Христові духовні “брати” не будуть між тими, яких будеться судити протягом тисячолітнього Дня Суду?
16. Про чий суд і воскресення дехто буде побоюватися?
17. Чи ці страхи мають якусь основу?
18. Чому воскреслим “неправедним” буде треба більше помочі ніж “праведним”?
19. (а) Чи “неправедні” зможуть приступати до досконалости? (б) Що вони мають робити, щоб статися досконалими?
20. Яким способом “праведні” воскреслі є “праведні”?
21, 22. (а) Чому “праведним”, коли вони воскреснуть треба буде помочі? (б) Чому воскресення під час тисячолітнього дня Суду також називається “краще воскресіння”?
23. Чи “великому натовпу”, які переживуть Гар-Магедон також треба буде помочі від небесних суддів?
24. З яким відношенням ми повинні чекати на День Суду?
25, 26. В якому стані є ті, що тепер чують добру новину про царство?