“Хто Єгова такий”, щоб усі поклонялися Йому?
“Хто Єгова, щоб я слухав Його голосу?”— 2 Мойс. 5:2, НС.
1. Яке питання про поклоніння є живе і доречне сьогодні, і чому?
ЩЕ ВІД стародавніх віків і до цього двадцятого століття, провідникам політичних штатів поклонялися як богам. Особи, які є добре обізнані з людською історією знають це. Царських фараонів у стародавньому Єгипті вважали за богів, і кожного володіючого фараона вважали за сина бога сонця. Кесаря Авґуста, першого імператора Римської Імперії, обожували після смерти; а також його наступників. Навіть під час їхнього життя імператорів кликали “Ваше божество”. Майже дві тисячі років пізніше, після закінчення Другої Світової Війни у 1945 р., імператор Гірогіто з Японії публічно зрікнувся божества, сина богині сонця Аматераси. Але кілька твердолобих осіб далі обожають імператора в тій країні Сходячого Сонця. Серед усіх цих народних богів і богинь, стародавні й сучасні, то те саме питання є і сьогодні доречне: Якому богові годиться поклонятися?
2. Від початку людських політичних держав, за яке поклоніння можна винити більшість людей?
2 З переходом часу, одного народного бога за другим виявляли фальшивим. Не дуже давно тому маємо приклад де Нікіта Хрущов з комуністичної партії виявив як фальш заяву мертвого Йосипа Сталіна бути богом Радянської Росії. Таке виявлення виглядає дещо смішне. Але поклоніння провідників політичних штатів мало дуже серйозні наслідки для світу людства. Багато людей сьогодні можуть думати, що вони є надто інтелігентні, надто сучасні, щоб поклонятися політичним богам. Однак, що сказати про поклоніння політичній державі? Або всесвітній політичній системі володіння? Від початку людських політичних держав тисячі років тому більшість людства поклонялися державі. І говорити так не є перебільшенням справи.
3, 4. (а) Як політичні держави почалися на землі, і чому неможливо успішно сперечатися про цей факт? (б) Як Іван, в Об’явленні 13:1—8, зображає початок таких держав?
3 Дев’ятнадцять століть тому, людина, про яку історія багато говорить і якої твори дотепер читають сотки мільйони людей, вжила дуже ясні символи показати, як всесвітнє поклоніння людської політичної системи почалося. Це поклоніння почав той, якого цей чоловік, Іван, Син Зеведея, порівняв до червоного змія. Іван не дає цьому змієві таке саме значення, як китайський народ дає своєму популярному одноголовому змієві драконові. Іван уживає змія символізувати надлюдську особу, називаючи її ‘змій, первісний змій, що Диявол він і Сатана’. (Об. 20:2; 12:3, 9) Чи це лише уява вірити, що людська політична система почалася з цим? Коли подумаємо як ці політичні системи ще від стародавніх віків урядували і поводилися, то неможливо заперечити, що вони почалися з змієм, Сатаною Дияволом. Зауважте як Іван зображає це:
4 Уподібнюючи зворушене, незадоволене, самолюбне людство до бурхливого моря, Іван каже: “І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена. А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її — як ведмежі, а паща її — немов лев’яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику. А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною! І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звирині, говорячи: ‘Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?’ . . . І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом. І їй вклоняться всі, хто живе на землі”.— Об. 13:1—8.
5, 6. Що той дивний дикий звір представляє у світлі Даниїлового сна про дикі звірини, що виходили з моря?
5 Люди питали: “Хто це подібний до дикої звірини? Отже ми питаємо: Що це все представляє? З того, що Іван описує про цю символічну дику звірину і що стається з нею, то не може бути жодного питання про те, що вона представляє.
6 Роля, яку дика звірина грає в книзі Об’явлення показує, що вона представляє всесвітню систему політичного володіння над усім людством. Факт, що дика звірина є подібна до рися або леопарда, але мала ведмежі ноги і пащу лев’ячу сходиться з тим чим світова політична система виявила себе бути через різні форми урядів у різних часах і місцях. Правдоподібно це довело Івана пригадати те, що стародавній пророк Даниїл бачив через пророчий сон: що перший звір подібний до лева виходив із бурхливого моря, а потім звір подібний до ведмедя, а потім інший подібний до леопарда або пантери. Крім цього, Даниїлові було виразно сказано, що ці звірі представляли політичне володіння, які ще мали з’явитися і контролювати землею у формі великих сил. (Дан. 7:1—18) Отже ця дивна дика звірина, яку Іван бачив, символізує всесвітню політичну систему, яка виявляла себе через різні уряди.
ПОКЛОНІННЯ ДЕРЖАВІ, ЯК БОГОВІ
7, 8. (а) Поклоніння символічній дикій звірині в тому самому часі було поклоніння кого іншого? (б) Чому поклоніння держави є щось над чим, люди, які кажуть, що нічому не поклоняються повинні задуматися?
7 Тут нема потреби згадувати про всі подробиці, яких Іван бачив у свойому надхненому видінні. Велика річ на яку ми хочемо тут звернути нашу увагу є, що цілий світ людства поклоняється цій “дикій звірині”, яка виходила з моря; її поважали як непереможного бога. Через поклоніння політичній державі, як богові, так як це Іванове видіння представляло, робилося поклоніння комусь багато вищому. А хто це був? Це є подібний до змія, Сатана Диявол, бо показується, що він дає владу, силу і престол, або центр уряду політичній державі.
8 Отже нас не дивує, що Господь Івана назвав Сатану Диявола “князь (провідник) світу цього”. (Ів. 14:30; 16:11) І Павло, співучень Івана, сказав, що Сатана Диявол є “бог цього віку (ладу)”. (2 Кор. 4:4) Над цим усі люди, які сьогодні хвастуються, що нікому не поклоняються, повинні задуматися. Чи вони, так як безбожницькі комуністи, поклоняються або служать політичній державі? Вони будуть казати, що ні, але коли серйозні народні справи виринають, коли вибухає міжнародна війна або коли виринає загроза народному суверенітету, то що вони тоді роблять? Так, кому вони тоді поклоняються як богові? Тоді їхні вчинки виявляють правду і так голосно говорять, що заглушують усю їхню усну заяву.
9. Яке питання про поклоніння кожен із нас повинен запитати себе, і в часі рішення, яке задирливе питання можуть політикани запитувати?
9 Сьогодні націоналізм шаліє по цілому світі. Без різниці чи хтось визнає бути релігійний чи ні, то ніхто не може відступити від особистого питання: Кому або чому я поклоняюся? Невидима сила позаді світової політичної системи, а саме, подібний до змія Сатана Диявол, хоче хитро присилувати кожного мешканця землі поклонятися йому через свого протеже, політичну державу. Проте, він не є вартий поклоніння, бо незабаром його також виявиться бути фальшивим богом. Але правдивого Бога всесвіту є неможливо виявити фальшивим. Чи ми щиро хочемо поклонятися цьому Богові? Час рішати вже неможливо довше відкладати. А особливо політичні елементи цього світу будуть мусіли зробити остаточне рішення відносно того, що вони дійсно хочуть робити у цьому відношенні. Це буде зле для них, коли в тому часі, вони будуть задирливо підносити питання, ‘Хто є Той (Той, якого нам згадується по імені), щоб усі, включаючи і нас політиканів, повинні поклонятися Йому’?
10, 11. Яке подібне питання підніс стародавній Фараон Єгипту, і чому?
10 Ми маємо історію, яка поможе нам зробити правильне рішення. Політичні провідники з їхніми політичними захисниками повинні подумати над провідником стародавньої політичної держави, який був підніс таке ж саме питання. Це був царський Фараон у шістнадцятому столітті перед нашою Загальною Добою. Ця оказія була, коли до нього приступили два брати, Мойсей та Аарон, та інші старші поневолених ізраїльтянів. Тоді питання відносно того, хто був правдивий Бог було випробуване. Вживаючи Аарона за промовця Мойсей сказав Фараонові: “Так сказав Господь [Єгова], Бог Ізраїля: ‘Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині’ ”. Якщо цей Фараон, так, як усі інші фараони, вважали себе за бога, то він не був охочий зрікнутися свого божества і коритися Богові тих людей, яких Фараон тоді несправедливо використовував, як невільників в Єгипті. Отже, Фараон тоді відповів викликаючим питанням і дав свою власну відповідь до нього:
11 “Хто Господь [Єгова], що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа [Єгови], і також Ізраїля не відпущу”.— 2 Мойс. 5:1, 2; 3:18, 19.
12, 13. (а) Між ким тут була зустріч, і хто виграв? (б) Який наказ про поклоніння Визволитель Ізраїля мав право накладати на початку Десятьох Заповідей?
12 Цей стан тепер вимагав зустрічі між Богом тих поневолених ізраїльтянів, а єгипетським Фараоном, якого статуя, як бог, могла стояти між статуями багатьох інших богів Єгипту, тодішньої світової сили залюдненої землі. Хто виграв у цій драматичній зустрічі, вірогідна історія показує. Всі боги стародавнього Єгипту були доказані фальшивими, і переможний Бог ізраїльтянів вивів їх із єгипетського дому невільництва через Червоне море до гори Сінай в Арабії, де Він дав їм Десять Заповідей і сотки інших законів для урядування над ними, як народ. На початку тих Десятьох Заповідей Божественний Визволитель ізраїльтянів мав повне право наказувати Своїм визволеним людям, кажучи:
13 “Я — Господь [Єгова], Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь [Єгова], Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей”.— 2 Мойс. 20:1—6.
14. Як Бог Єгова є інший від “бога цього ладу”, щодо образів, і чому?
14 Перших дві з Десятьох Заповідей містять ім’я цього Бога, Який є без рівня, Бог до Якого жоден інший так званий “бог” не міг зрівнятися, навіть Сатана Диявол, ‘бог цього ладу’. Сатана Диявол дозволяє, щоб люди виробляли ідольські образи з нього і “богів”, які спілкують із ним. Але, Бог, Якого ім’я є Єгова дуже строго забороняє виробляти образи, щоб представляти Його або яких-небудь інших образів для поклоніння. Його неможливо зрівняти до чогось створеного, до жодного людиною-виробленого образа. Через іншого пророка, який прийшов після Мойсея, Він сказав: “Я Єгова, це ім’я Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам”.— Іс. 42:8, НС.
15. Чому можна сказати, що Єгова є “заздрісний Бог”, отже, які питання ті, що займають політичну силу повинні запитати відносно цього?
15 Ця божественна декларація вимагає виключної посвяти Богові Єгові і забороняє вживання людиною-вироблених образів, яким дається порівняльне поклоніння. Тому що Його неможливо бачити люди думають, що Він потребує зробити образ з Себе, щоб допомогти поклонникам справляти їхню увагу до Нього. Але такі образи були б лише обманою, бо вони не можуть представити Його таким, Яким Він дійсно є. Ці образи в дійсності будуть відвертати людей, принижуючи Бога в очах поклонників. Одного живого і правдивого Бога ніколи неможливо представити якимось безжиттєвим виробленим образом. Він не сполучує Себе з жодними само-твореними богами, і Його правдиві поклонники не можуть мати ‘інших богів перед Ним’, як спільників із Ним у правдивому божестві. Він вимагає виключної посвяти від Його поклонників, і тому можна говорити, що Він є “заздрісний Бог”. Без різниці чи вони люблять це чи ні, то всі Його інтелігентні створіння будуть мусіли давати Йому виключної посвяти якщо вони хочуть жити вічно щасливо. З цієї причини, усі особи, які посідають політичну силу можуть запитати мовою Фараона ‘ “Хто це Єгова’, щоб усі мали поклонятися Йому?”
МАТЕРІАЛІЗМОВІ ПОКЛОНЯЮТЬСЯ, ЯК БОГОВІ
16, 17. (а) Крім держави, чому іншому люди сьогодні поклоняються? (б) Як багато роблять матеріалізм своїм богом?
16 Більшість людства несвідомо поклоняються символічній “дикій звірині”, політичній державі, в одній чи іншій формі, яка урядує “над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом”. (Об. 13:7) Але є ще інші речі, яких самолюбні, недосконалі люди можуть повищати до позиції богів у їхньому житті. Сучасну фізичну науку зробили “святою коровою” для поклоніння у житті багатьох людей вірячи, що людські науковці можуть зробити що-небудь, розв’язати всі проблеми. Також, у цьому часі різного роду забав і розваг, артистів і артисток обожають по театрах і кіно, та інших славних осіб по радіо і на телевізії. Статева неморальність постійно набуває все більше і більше поклонників, як колишні рівні моральности і чесноти занепадають.
17 Також, у цьому часі коли світ ще ніколи не був такий заможний у так званих “вигодах життя”, приладах, які заощаджують працю, швидкого подорожування до далеких місцевостей, маючи більшу різноманітність їжі для спожитку, то особа може стати приваблена бажати цих речей. Або, світове знецінення з його збільшаючими економічними проблемами може тиснути когось головно займатися набуттям матеріальних речей. В якому б то випадку не було, він може стати матеріалістичним, до такої міри, що не буде мати часу і не буде цікавитися духовними справами. Хоч хтось можливо не любить думати так, то матеріалізм таки стався богом для нього.
18. Чи це розумно обожати матеріалізм, і чому Агур, син Якеєва не хотів задовольнятися матеріальними багатствами?
18 Поклонятися Матеріалізмові не є розумно. Таке поклоніння безумовно пошкодить духовності особі. Агур, Якеєвів син за стародавніх часів хотівши обминути шкідливе поклоніння фальшивих богів, признав небезпеки матеріалізму. Промовляючи до Творця землі, вітру і дощу, Агур сказав: “Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: Віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, щоб я не переситився та й не відрікся і не сказав: ‘Хто Господь [Єгова]?’ і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога”.— Прип. 30:1, 7—9.
19. Яке відношення матеріалізм витворює до Бога у пожадливій особі, як і у політиканів, і чому матеріаліст не дістане життя від Бога?
19 У світі де є крайнє багатство поруч з страшною убогістю, ми є під обов’язком бути такими, як Агур, син Якеєва і наслідувати безпечний шлях. Нам треба обминати обидві з цих протилежностей, які можуть обернути нас проти поклоніння правдивого Бога. Матеріальна достача для задоволення жадоби може поставити нас у таку саму позицію, як провідники держави, які є такі пожадливі до політичної сили, що висловлюються задирливими словами стародавнього Фараона і кажуть: “Хто є Єгова?” Якщо таке є відношення, якого не лише політична сила, але також жадоба до матеріального багатства родить, то прагнучий надто земних скарбів робить Матеріалізм, а не Єгову своїм Богом. Тому що Єгова є заздрісний Бог, себто, Бог, що вимагає виключної посвяти від Своїх поклонників, то особа не може служити обом в тому самому часі і сподіватися нагороди щасливого вічного життя від правдивого Бога.
20. Що один мудріший чоловік від Агури сказав про служіння Богові і в тому самому часі багатству?
20 Людина багато мудріша від Агури, сина Якеєва, сказала: “Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні (багатству)”.— Мат. 6:24.
21. Про яке поклоніння можна винити тих, які кажуть, що не служать жодному особистому богові?
21 Взагалі людство сьогодні захоплює сили націоналізму й матеріалізму. Багато поклоняються націоналізмові, як і матеріалізмові. А інші, хоч не дуже цікавляться народними політиками, піддаються поклонінню матеріалізму. Яка особа на землі сьогодні може сказати, що вона нічому і нікому не поклоняється? Хтось може думає, що коли хвалиться, що не вірить в інтелігентного особистого Бога, то він не поклоняється жодному богові або богам. Але як би він чесно переглянув себе, то знайшов, що він робить націоналізм, матеріалізм, спорт, стать, свій власний живіт, або якусь іншу самолюбну річ, своїми богами і є їхнім невільником. Крім цього, поклоняючись таким самолюбним світським речам, він несвідомо поклоняється уособленню самолюбства, Сатані Диявола, ‘богові цього ладу’. Ніхто не скористає коли буде обманювати себе. Будьмо чесні зі собою і признаймо факти.
22. З огляду на те, що поклоніння таких богів стягнуло на людей, то як люди повинні розсуджувати те поклоніння?
22 Поклоніння всім цим фальшивим богам завело світ людства у тяжке становище в якому воно знаходить себе сьогодні. Поклоніння усім таким богам не завело мир, щастя і загальний добробут між людством. Кожна розсудлива особа признала б що вже прийшов час для людей у цьому розтроєному стані добре розсудити чи це справді корисно дальше служити богам, які стягнули такий переполох і труднощі. Вони повинні розсудити собі, що мусить бути правдивий Бог. Бог дійсних і тривалих користей для Своїх поклонників. Хто це може бути?
23, 24. Хто є той Бог, що противиться всім цим фальшивим богам, і як Він є Богом Біблії?
23 Є лише один Бог, що стоїть протилежно всім цим фальшивим і шкідливим богам. Його знають по імені. Його ім’я вже проголошувалося по цілому світі, а особливо після закінчення Першої Світової Війни в 1918 р. Його ім’я є найславніше в книзі, яка між людством має найбільший тираж від якої-небудь іншої книги, і це в тій книзі Його Ім’я знаходиться коло сім тисяч разів. Та книга є одна книга надхнена Богом того часто-згаданого ім’я. З цієї причини на цю книгу нападають найбільше з наслідком, що їй недовіряють найбільше зі всіх інших книг. Та книга називається Свята Біблія, Святе Писання. Ім’я Того, Якого Біблія від початку до кінця виставляє за Бога є Єгова. Отже Він є Бог Біблії. Заперечувати цей факт є безкорисно, бо в Псалмі 83:19 Біблія каже:
24 “Щоб люди знали, що Ти, якого ім’я є ЄГОВА, є всевишній на цілій землі”.— Уповноважений Переклад Царя Якова (в англійській мові).
25. Хто є ті, що особливо мусіли зустріти викликне питання про поклоніння Єгови, і за відповідями до яких питань про Нього ми тепер звернемося до Біблії?
25 Особливо від 1919 р. З.Д., Його поклонники, яких по цілому світі знають, як християнські свідки Єгови, проголошували і вихвалювали Його ім’я у принаймні 207 різних країнах і островах. То цілком логічно, що їх особливо спіткнуло те викликаюче питання, “ ‘Хто є Єгова’, щоб усі поклонялися Йому?” То є правильне питання. Воно заслуговує авторитетної відповіді. Та авторитетна відповідь, яка може мати зі собою відповідне переконання походить лише з Біблії, Книги Єгови. Що Він каже про Себе в тій Книзі? Що Він спричинив записати про Свої вчинки і діла з людством? Як Він є кращий від інших богів, яким люди віками поклонялися? Що Він зробить про теперішній світовий стан? Як Він докаже, що лише Він заслуговує нашого поклоніння, як Богові? Отже, звернімся до Святої Біблії за відповідями!