Чи Ви можете ввійти у розкриті двері?

„Ось я поставив перед тобою відчинені двері, яких ніхто не може зачинити”.— Об. 3:8, НС.

1. Чому ще є чудові нагоди служити у християнському зборі?

НАКАЗ Ісуса Христа, щоб Його послідовники проповідували і робили учнів ще досі є дуже важним. Це можна бачити з Його запевнення: „І ото, Я перебуватиму з вами по всі дні аж до кінця системи”. (Мат. 28:20, НС) Отже, тому сьогодні „ця добра новина царства” продовжається проповідувати від дому до дому, то є багато різних чудових нагод служби. (Мат. 24:14) Також, тому що збір християнських Свідків Єгови так скоро розростається по цілому світі, то є велика потреба на здібних і охочих працівників, щоб підкріпляти співвіруючих і виконувати інші важні послуги для поширення духовних справ. На додаток цьому, всі люди мусять чути „добру новину”, щоб могли стати по стороні її або відкидати її, перед тим ніж Бог виконає Свій праведний суд над теперішнім безбожним світом.

2. (а) Чому у християнському зборі треба центрального, з’єднаного проводу? (б) Через кого голова збору постачав цей провід у першому столітті З.Д.?

² Щоб доглянути все те, що є потрібно в порядний спосіб, то ясно є, що треба якогось центрального, з’єднаного проводу. (1 Кор. 14:33) У першому столітті Загальної Доби, голова збору, Ісус Христос, провадив збір через апостолів та інших старших в Єрусалимі. Також, Павло, якого Господь Ісус Христос Сам вибрав на апостола народам, дуже підкріпляв збори духовно. Установа старших в Єрусалимі признала, що спосіб, яким Павло з його співучасниками сповняли своє призначення від Ісуса проповідувати і робити учнів був зовсім прийнятний.— Гал. 2:1—9.

3, 4. (а) Чому ті, що товаришують з друкарськими засобами Свідків Єгови правильно дають центральної, з’єднаної допомоги всім співвіруючим по цілому світі? (б) Яка є головна відповідальність старших, і як її виконує урядова установа в Бруклинському Бетелі?

³ А що сказати про наш час? З самого початку сучасної історії Свідків Єгови, члени найстаршого збору об’єдналися з їхнім друкарським агенством, Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур. Сьогодні, живучи у „Бетелі”, центр Товариства Вартової Башти у Бруклині Нью-Йорк, є понад 250 осіб, що вже більше, як десять років займаються духовними справами. Багато з них служили багато довше. Вони віддали ціле своє життя на вірну службу Богові Єгові, як віддані учні Його Сина. На протязі цього часу вони набули багато досвіду у християнському житті й як помагати співвіруючим у їхніх проблемах. Вони також поглибили своє власне розуміння Божого Слова. Між ними є посвячені чоловіки, які становлять урядову установу світового збору Свідків Єгови. Хоч по інших околицях є багато здібних та досвідчених братів, то в жодному іншому місці немає так багато старших, щоб з ними можна було негайно порадитися. Отже, у Бруклинському Бетелі маємо надзвичайне представництво християнського знання та досвіду, яке було набуте до цього часу світовим збором Божих людей. Те саме можна сказати про менші Бетельські родини по відділах Вартової Башти інших частинах світу.

⁴ Коли старші інших зборів зустрічають збентежені проблеми, то пишуть до Товариства або його відділів шукаючи біблійної допомоги. Часами з біблійних відповідей можуть користати всі збори кругом світу. Коли є потреба, то так як було за першого століття Загальної Доби, писаний матеріал є приготовлений. Крім цього, тому що одна з головних відповідальностей старших є вчити, то центральна установа старших, через свої комітети, приготовляє, наглядає та видає інформацію пристосовану давати духовну інструкцію особам всередині, як і поза християнським збором.

5. Яку важну роботу виконується в Бетелі, і чому кожна особа, що працює там є потрібна?

⁵ Щоб давати допомогу і провід у цій важній роботі поширяти духовні справи кругом світу, включаючи і матеріальної допомоги, коли виринає потреба, то вимагає велику кількість робітників. В той час, як деякі приготовляють біблійну інформацію або доглядають інших потреб усіх братів, то решта також виконує важні послуги, щоб цей матеріал міг досягнути всіх кінців землі. Отже багато, що служать у Бетелі, займають посаду подібну до посади Тимофія, Марка та інших, які помагали старшим у першому столітті. Без них урядовій установі було б дуже тяжко доглянути духовних справ зборів кругом світу.

СЛУЖБА В БЕТЕЛІ

6. (а) Чому запрошується головно молодих чоловіків служити в Бетелі? (б) Так, як було з Тимофієм, що можна сподіватися від когось, що згодиться служити в Бетелі?

⁶ Тому що багато роботи у Бетеліa вимагає фізичної сили та витривалости, то молоді чоловіки є особливо потрібні. Якщо ви є молодий чоловік, то чи ви колись подумали віддати себе до праці на користь вашим духовним братам, як і тим, що ще колись можуть статися вашими братами? Безперечно, це не значить, що хтось лише повинен бути готовий і охочий служити. Для цього також вимагається духовних кваліфікацій. Наприклад, про Тимофія читаємо: „Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії”. (Дії 16:2) Так, Тимофій був молодий чоловік з доброю репутацією в своєму домашньому зборі в Лістрі, як і сусідньому зборі в Іконії. Словом і вчинком він правдоподібно заслужив пошану і довір’я своїх співвіруючих. Хоч сам був молодий, то він був добре вкорінений у Писанні, якого його навчали мати і бабуся ще від самого дитинства.— 2 Тим. 3:14, 15.

7. (а) Яке правдоподібно було похвальне відношення старших у Лістрі та Іконії про Тимофійову службу з Павлом? (б) Відносно служби в Бетелі, то хто сьогодні може користати з цього прикладу, і чому?

⁷ Певна річ, що всі збори можуть користати з молодих чоловіків, які мають такі кваліфікації, як Тимофій. Безперечно, брати в Лістрі дуже оціняли Тимофійову службу. Він мусів десь бути правдивим джерелом заохочення для своєї мати Евнікії, а особливо, тому що його батько не був віруючий. Однак, коли апостол Павло запросив Тимофія подорожувати з ним, то установа старших не старалася самолюбно тримати цього молодого чоловіка в їхньому зборі. Ні, ці старші очевидно приєдналися до апостола положивши свої руки на Тимофія, призначаючи його до спеціальної служби. (Дії 16:3; 1 Тим. 4:14; 2 Тим. 1:6) Отже, коли здібні молоді чоловіки сьогодні бажають служити у Бетелі, то старших та їхню родину варта похвалити, коли вони заохочують їх і сердечно помагають їм.

8. Чому Тимофійова спеціальна служба з апостолом Павлом була вимагальна?

⁸ Хоч зі служби у Бетелі приходять великі духовні нагороди, то вона таки не є легка. Але й Тимофійове призначення не було легке. Крім праці під проводом апостола Павла поширювати духовні справи, Тимофій правдоподібно працював своїми руками, щоб постачати свої особисті потреби. (Порівняйте 2 Коринтян 12:14—18; 1 Солунян 2:9; 2 Солунян 3:7, 8.) Він переносив небезпеки та проблеми, про які Павло говорить у своєму другому листі до Коринтян: „У мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі”.— 2 Кор. 11:26, 27.

9. Що помогло Тимофійові наполегливо продовжувати свою спеціальну службу, замість вертатися додому і провадити родинне життя?

⁹ Незважаючи на все те, Тимофій продовжав трудитися з Павлом, не лише якийсь короткий час, але правдоподібно коло п’ятнадцять років, так, очевидно до самої смерти апостола, як мученика. А що помагало Тимофійові не покидати роботи і не вертатися назад до рідного збору та домашнього життя? Це було його щире бажання служити іншим, незважаючи на особисті жертви. Апостол Павло міг сказати про Тимофія: „Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії”. (Фил. 2:20—22) Крім цього, Тимофій був покірний, признаючи свої власні обмеження. Він не використовував Павлову дружбу, щоб гордо затверджувати свою владу. (Порівняйте 1 Тимофія 4:11—14; 2 Тимофія 1:6, 7; 2:1.) Безперечно, що через його працю з апостолом, Тимофій навчився багато і став зрештою кваліфікований прийняти відповідальності старшого у християнському зборі.

10. (а) Так, як показує приклад Тимофія, то які риси є важні, щоб щасливо служити іншим? (б) Які є погані наслідки з гордости, бажання слави та самолюбства, і що можна зробити, коли зауважуємо такі небажані напрями у наших співвіруючих?

¹⁰ Так як було з Тимофієм, покірність, саможертовний дух і ревне зацікавлення добробутом інших, є дуже потрібні для щасливої служби у Бетелі або де б то не було в організації Єгови. Без різниці де хтось служить, то гордість, бажання слави і самолюбство не тільки зменшують особисте щастя, але також завдають неприємність іншим. Бувши недосконалі, Божі слуги мусять завжди боротися з такими небажаними напрямами, і не повинні занадто турбуватися почуттям інших у цьому відношенні. Це дуже потрібно розвивати правильного духа, бо правдива нагорода прийде, не від людей, але від Бога Єгови. Крім цього, коли дається добрий приклад, то це може дуже підкріпляти інших.

СЛУЖБА, ЯК ПІОНЕР АБО ПОМАГАТИ ПО ІНШИХ ОКОЛИЦЯХ

11. Які нагоди відчиняються відносно проповідування та роблення учнів, і що повинно спонукати нас використовувати їх? (Мат. 22:37—39)

¹¹ Певна річ, не всі, що служать по зборах Божих людей кругом світу можуть служити в Бетелі. Але є багато інших гарних нагод у роботі, яку тепер треба виконувати. Наприклад, Божі слуги мають привілей віддавати ввесь свій час, який можуть, для цієї важної роботи проповідувати і робити учнів. Час, якого вони можуть віддавати для цієї служби не є обмежений. Певно, що всі ми хочемо служити з цілою душею. Багато можуть посвятити шістдесят годин на місяць для цієї роботи, як „тимчасовий піонер”, або деякі дев’ятдесят або і більше годин, як „регулярний піонер”. Чи ви вже ввійшли у відчинені двері до піонерської служби або чи плануєте ввійти? Коли вже піонеруєте, то нехай любов до Бога Єгови та людей спонукує вас далі продовжати в цій службі.

12. Як приклад апостола Павла показує, що вимагається від тих, що хочуть успішно служити по інших околицях?

¹² Так, як Павло і Варнава почали служити з збором в Антіохії, тому що там була велика потреба, то ви може є в позиції перебратися до якоїсь іншої околиці, щоб поширювати духовні справи. Знову, покірність, самопожертва й сильне зацікавлення добробутом інших поможуть вам пристосовуватися до нового оточення. Таке було правда про апостола Павла, який міг сказати про себе: „Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. . . для всіх я був усе”. (1 Кор. 9:19—22) „Бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку”. (Фил. 4:11, 12) Цілковито надіючись на Єгову, Павло тримався стійко під дуже тяжкими обставинами.

13. Чому ті, що планують місіонерську службу повинні враховувати риск, і над чим треба застановитися у молитві, щоб мати успіх у цій службі?

¹³ Сьогодні, щоб служити в інших частинах, або можливо, як місіонер у чужій країні, то треба робити самопожертву і бути готовим трудитися помагати іншим. Над такими справами треба наперед подумати при допомозі молитви. (Порівняйте Луки 14:28—32.) Наприклад, хтось, що привик завжди їхати на службу автомобілем, повинен добре подумати чи зможе ходити багато миль по нерівних дорогах або під гарячим сонцем, або чи зможе зносити невигідність переповненої та рідкої публічної транспортації. Коли така особа тепер ухиляється від таких речей, то їй може буде дуже тяжко привикнути до цілком нової та чужої околиці. Подібно, особи, які не можуть пристосовуватися до інших обставин та людей різного походження, звичаїв, рівнів життя та звичок, повинні признати, що перше мусять працювати над тим, щоб бути кваліфіковані для місіонерської служби у чужій країні.

НАГОДИ СЛУЖИТИ, ЯК СЛУГИ І СТАРШІ

14. Що вимагається, від тих, що є призначені на слуг та старших у зборах?

¹⁴ Послуговувати співвіруючим у посаді слуг або старших є двері нагоди, які є відчинені лише для чоловіків християнського збору. Кваліфікації, яких знаходимо у Писанні показують, що такі слуги мусять бути духовні особи, гарні приклади для християнського життя, так, і чоловіки, які заслужили пошану і довір’я збору. (1 Тим. 3:1—10, 12, 13; Тита 1:5—9) Тому, що старші мають відповідальність вчити, то вони самі повинні бути добрі студенти Божого Слова. Чоловік, що дуже рідко читає Біблію, або можливо ще ніколи не перечитував її в цілості, не може рахуватися кваліфікований вчити співвіруючих.— Порівняйте 1 Тимофія 1:6, 7; Якова 3:1.

15. Так, як можна бачити з Ісусових слів у Матвія 20:25—27, то яка є основна вимога, коли хтось хоче бути слугою або старшим збору?

¹⁵ Так, як Писання показують, слуги зборів і старші не є якась привілейована класа, але слуги своїх братів. Ісус Христос сказав апостолам: „Ви знаєте, що князі народів панують над ними, вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами; але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба”. (Мат. 20:25—27) Отже, основно, коли якийсь чоловік хоче служити в зборі, як старший, то мусить мати бажання служити своїм братам, жертвувати свій час і енергію на їхню користь.

16. Що це робить чоловіка слугою або старшим?

¹⁶ Правдиві слуги і старші в очах своїх братів є покірні слуги, які завжди з охотою і ревністю сердечно віддають свій час, щоб помагати їм. (Дії 20:25—35; 1 Пет. 5:2, 3) Це тому що вони працюють тяжко, щоб поширювати духовні справи збору, то збір шанує, оціняє та любить таких старших. (1 Сол. 5:12, 13; Євр. 13:17) Ці чоловіки є гідні довір’я, якого дається їм через їхнє призначення. А особливо так повинно бути відносно подорожуючих старших. Правильно збори сподіваються, щоб вони були духовні чоловіки і дуже покірні.— Порівняйте Луки 12:48.

17. Чому можна сказати, що честолюбні чоловіки бажаючи посад ще не почали добиватися посади надзирателя?

¹⁷ Ясно є, що чоловіки, які бажають лише слави і посади замість працювати, як раби, не є кваліфіковані бути слугами або старшими. Вони ще не почали ,добиватися посади надзирателя’. А чому ні? Тому, що дійсно не шукають „гарного діла” такої служби.— 1 Тим. 3:1.

18. (а) Що всі нагоди зв’язані з святою службою вимагають, і чому? (б) Що можна сподіватися, коли віддаємо себе для найбільшого вжитку наших Богом-даних здібностей?

¹⁸ Нагоди відкриті для учнів Ісуса Христа не є престижові або шановні посади в очах людей. Всі є нагоди, які вимагають несамолюбного та сердечного зусилля і праці. І така вимога є розсудлива, тому що Бог і Його Син поставили досконалий приклад працівників, яких нас кличеться наслідувати. Ісус Христос сказав: „Отець Мій працює аж досі, працюю і Я”. (Ів. 5:17) Нехай так само буде і з нами, коли віддаємо всі наші Богом-дані здібності. Коли зробимо так, то наше життя буде повне радости та задоволення в той час, як ми надіємося отримати благословенство від Єгови. Слова апостола Павла до Євреїв є дуже заохочуючі: „Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите. Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю”.— Євр. 6:10—12.

[Примітки]