,Побачте добро за ваш тяжкий труд’
„Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді”.— Еккл. 5:17.
1. Так як показує 1 Тимофія 1:11, який Бог є Єгова, і отже, що ми правильно можемо сподіватися, що Він бажає Своїм інтелігентним створінням? (5 Мойс. 12:18; 26:11; Пс. 32:11)
ВСЕВИШНІЙ Бог Єгова є дуже щасливий, втішаючись Своєю досконалістю та творами. (1 Тим. 1:11) Крім цього, Він бажає, щоб Його інтелігентні створіння, а особливо вірні слуги, також раділи.
2. Як все те, що ми відчуваємо нашими органами чуття показує, що Єгова ,щедро дає нам усе на задоволення’?
2 Таж, наші почуття є так пристосовані, щоб ми могли відчувати велику різноманітність видів, звуків, запахів та смаків. Яке задоволення приносить яскравий захід сонця, небо, усіяне зорями, звивисті річки, спокійні озера, невеликі водоспади, береги вкриті пальмами, буйні луки та снігом-покриті гори! Який приємний може бути смак свіжої фрукти або добре-приготовлена поживна їжа і гарний десерт! Ми також відчуваємо приємність, коли лагідний легкий вітерець повіває теплого дня, а навіть ще більше, коли до нас торкаються або обнімають ті, яких ми любимо. Також, чи то не є приємно слухати дзюркотливих струмків, хвилі, які вдаряють береги, коли вітер шелестить листями, коли пташки цвирінькають і співають, сміх веселих дітей? І яка радість пройтися в лісі або в гарному парку і нюхати солодкий запах квітів! Справді, що мусимо погодитися з надхненим апостолом Павлом: „Бог, що щедро дає нам усе для нашого задоволення”.— 1 Тим. 6:17, НС (анг.)
3. Що Біблія говорить про Божий погляд, коли ми втішаємося їжею та напитком?
3 Це дійсно Божий намір, щоб ми втішалися тим, що Він так щедро постачив для людства. (Дії 14:16, 17) Такий був висновок мудрого царя Соломона, коли він уважно розглянув усі земні справи. Він сказав: „Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді”.— Еккл. 5:17.
4. Як приклад Ісуса Христа показує, що це правильно для християнів утішатися матеріальними речами?
4 Справді, що так повинно бути між правдивими християнськими слугами Єгови. Голова християнського збору, Ісус Христос, поставив нам досконалий приклад, як утішатися матеріальними речами. Ми ніяк не можемо казати, що Він був здержливим пустельником, бо приймав запрошення, коли люди запрошували його на обіди і на банкети. (Луки 5:29; 7:36; 14:1; 19:5, 6) Його найперше чудо — перемінення води в найкраще вино — дуже додало до приємності весільного банкету. (Ів. 2:1—11) Не оціняючи Ісусову рівновагу в таких справах, деякі фальшиво обвинувачували Його: „Чоловік ось, ласун і п’яниця”. (Мат. 11:19) Вони не оціняли, що Ісус Христос правильно вживав щедрі забезпечення від Свого Отця, а однак в той самий час завжди ставив духовні справи на першому місці.— Мат. 6:24—34.
БЕРІТЬ ПРАВИЛЬНИЙ ПОГЛЯД ВІДНОСНО ЗАДОВОЛЕННЯ
5. Так як біблійне пророцтво показує, між ким в „останніх днях” будуть любимці розкошів, і чому це загрожує вірним слугам Єгови?
5 Хоч це правильно для Божих слуг мати задоволення від їжі та напитків, як і від різних розривок, то однак є пастки, яких треба обминати. Згідно з біблійним пророцтвом, то саме між так званими християнами у цих „останніх днях” будуть люди, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога”. (2 Тим. 3:4) Ці особи будуть жити лише ради задоволення, даючи розвагам перше місце в їхньому житті. Живучи серед такого сильного впливу тих, які шукають задоволення сьогодні, то вірні слуги Єгови мусять дуже стерегтися, щоб самі не набралися їхнього погляду.
6, 7. (а) До якого здорового висновку прийшов цар Соломон відносно веселощів і сміху? (б) Як нам розуміти Соломонові слова?
6 Правильний погляд відносно задоволення, так, як цар Соломон представив його, може дуже допомогти. Соломон говорить про наслідки свого досвіду: „Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра — та й воно ось марнота . . . На сміх я сказав: ,Нерозумний’, а на радість: ,Що робить вона’ ”.— Еккл. 2:1, 2.
7 А на що Соломон тут звертає нам увагу? Його слова показують, що жадібна погоня за розвагами не приносить дійсне та тривале щастя. Він знайшов, що веселощі або розваги самі в собі є „марнота”, порожнеча. Це тому, що самі в собі, „веселощі” не можуть виробити нічого вартого. Це правда, що розваги і веселощі помагають комусь тимчасово забувати про його проблеми. Але цим не розв’язується проблеми і з ними таки буде треба боротися після розваги. Крім цього, коли особа пропускає дуже серйозні справи лише необдуманим сміхом, то не вживає доброго розуму і може дратувати інших. Тому такий сміх можна назвати „нерозумний”. А з „радости”, або розваг звичайного жартівника також не приходить нічого доброго. Так як Соломон сказав: „Що робить вона?” Так, яка користь з такої розваги?
8. Коли будемо застосовувати те, що навчаємося з Соломонового дослідження, то як це поможе нам?
8 Якщо ми дозволимо фактам, яких Соломон розкрив, провадити нас, то ми напевно не дозволимо задоволенням набирати переваги або витискати духовні справи. Це значить, що треба мати міру в числі вечірок на які хтось ходить і в тому скільки часу віддається їм. Якщо б ми повторно провадили час до пізна вночі по вечірках, то як би могли бути проворні на другий день користати з таких духовних нагод, як зібрання в зборі або проповідувати публічно? Якщо б завжди забавлялися до пізна вночі й були б страшно перемучені для духовних справ, то чи це не значить, що вже загубили контролю над розвагою? Хоч це правильно втішатися здоровою, підкріпляючою дружбою та іншими розвагами, то вони не повинні ставатися великими речами у нашому житті. Ми далі повинні знаходити найбільше задоволення в житті, яке зосереджується над вірним поклонінням Богові Єгові.
9. Проти чого серйозні християни повинні бути пильні?
9 З другого боку, тому що веселощі та сміх мають своє місце між Божими слугами, то серйозні християни, які не дуже цікавляться такими справами, не повинні критикувати інших християнів, які люблять спорт, танці або інші здорові забави. (Рим. 14:10—12) Біблія радить: „Не будь справедливий занадто”. (Еккл. 7:16) Отже, особа повинна вважати, щоб не цікавитися занадто та турбуватися особистими справами. Бути занадто справедливим може довести до необачного запалу і, ще гірше, до немилосердного, нелюбимого відношення, через яке можна загубити Божу ласку та благословенство.
ЗАДОВОЛЕННЯ ТРЕБА КОНТРОЛЮВАТИ
10. Які проблеми виринули відносно „вечерях любови” між ранніми християнами?
10 Ясно є, що задоволення треба тримати в їхньому місці, щоб серйозні проблеми не являлися. Це є річ з якою християни у першому столітті змагалися відносно їхніх „вечерях любови”, по яких ніби то навіть бідні християни могли втішатися доброю їжою та підкріпляючою дружбою. На жаль, декотрі особи слабого духовного погляду використовували з цих оказій, щоб задовольняти свої тілесні запали. Тому то християнський учень, Юда, каже, що вони були немов „скелі підводні на ваших вечерях любови”. (Юди 12) Товаришувати з такими неморальними особами може знищити комусь віру. Подібно, апостол Петро писав: „Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами”. (2 Пет. 2:13) Головний намір таких осіб був задовольняти тілесне бажання день та ніч. Під виглядом, що вони були християнами вони продовжали свої безсоромні практики світу відчужені від Бога. Немов плями, вони забруднювали репутацію вірних християнів, стягаючи великий докір на Боже святе ім’я. Очевидно, своїм „обманним навчанням” зіпсутих поглядів, їм вдалося зробити здорові вечірки християнів у галасливі, нестямні задоволення свого власного бажання.
11. Чого не повинно допускати по вечірках Божих людей?
11 З цього Божі слуги сьогодні можуть багато навчитися. Це гарно, коли християни сходяться разом скористати з дружби і помірно їсти та пити. Але, коли такі зібрання будуть духовно підкріпляючими то в них не повинно бути місця для світської поведінки. Що це за забава, коли особи п’ють дуже багато алкогольних напитків, коли музика реве до самого ранку, під яку дико й шалено танцюють? Така забава є світська, гульня, незважаючи на те, яке шановне ім’я деякі особи можуть пробувати прив’язати.
12. Як християни повинні відноситися до невгамованих веселощів.?
12 Правдивим християнам уже набридли такі невгамовані веселощі в яких вони самі колись брали участь доки пізнали Божу волю та ціль. Вони не хочуть приймати жодної участи в оказіях де є багато п’янства і безладдя. Тепер, коли вони вже освітилися, то сердечно відносяться до біблійної поради: „Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах”. (Рим. 13:13) „Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піянстві, у гулянках у піятиках, у беззаконних ідолослужбах”.— 1 Пет. 4:3.
13, 14. Так, як можна бачити з Галатів 5:21 і Ісаї 5:11, 12, то чому волоцюги стоять у великій небезпеці?
13 Це є дуже серйозна справа. Писання говорить, що ті, які так шалено банкетують та п’янствують не „вспадкують Божого царства”. (Гал. 5:21) Отже, особи, які цілком живуть тільки задля задоволення є у великій небезпеці. Про це є сильно підкреслено тим, що сталося з деякими ізраїльтянами за часу Ісаї. Вони дуже п’янствували на своїх банкетах. Вони нестямно банкетували до пізна вночі. На їхніх галасливих банкетах ревіла музика збуджувати тілесні запали. Тому, через Свого пророка, Ісаю, Єгова ось що сказав їм: „Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п’янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись! І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино — за їхню гулянку, а на діло Господнє [Єгови] не дивляться, не вбачають Його чину рук”.— Іс. 5:11, 12.
14 Справедливо на таких волоцюг прийде горе та нещастя. Вони не думали, щоб бути приємними Творцеві. Їхній головний намір був задовольняти свої тілесні бажання відразу спочатком дня. І так само сьогодні. Ті, що віддаються невгамованому банкетуванню не думають про діла Єгови. Як хтось може задумуватися над гарними ділами Єгови під ревом світської, збуджуючої музики в той час, як занадто об’їдаються та впиваються? Так, як Ісая каже, на своїх банкетах, ці волоцюги поводяться немов не було ніякого доказу, що Всевишній існує або про Його вчинки. Отже, так, як було за часу пророка, то так і сьогодні, непокаяні волоцюги стоять у непохваленому стані перед Богом Єговою.
15. Як Ісус перестерігав про небезпеку жити лише для задоволення?
15 Варта зауважити, що Ісус Христос насторожив Своїх учнів про велику небезпеку тим, що лише шукають задоволення, наказуючи: „Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством”. (Луки 21:34) Ненажерство та п’янство можуть обтяжити серця так, що воно не буде відчувати почуття провини і витисне бажання духовних речей. В наслідок цього, особа може стати духовно сонною і забути про відповідальності, які приходять, коли хтось стається учнем Ісуса Христа. Коли Божий син прийде виконати Божественний суд і знайде їх у такому стані, то це буде немов „пастка” для них. Ісус перестерігав: „Бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись та стати перед Сином Людським”. (Луки 21:35, 36) Певно, що в „останніх днях” не є час відкидати це нагадування і вертатися назад до світських звичаїв по своїх розвагах.
ЯК ВІДВЕРТАТИ ПРОБЛЕМИ
16. Чи всі члени християнського збору є добрі приятелі?
16 Що можна зробити, щоб вечірки не розвивалися у світські, духовно шкідливі забави, які не мають Божої похвали? Треба подумати над тим, щоб запрошені гості не принесли поганого впливу. Апостол Павло в своєму листі до Тимофія показав, що не всі члени християнського збору будуть бажаними приятелями. Він писав: „А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев’яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло. Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця”.— 2 Тим. 2:20—22.
17. З ким у зборі християни не повинні товаришувати суспільно, і чому? (2 Сол. 3:6—15)
17 Згідно з цим, християни мають відповідальність не товаришувати з особами сумнівної поведінки. Певно, що вони не є під обов’язком запрошувати на свої вечірки осіб, які не вгамовують свій язик або віддають себе іншим надмірностям. По суті, коли запрошуємо таких осіб, то не помагаємо їм. Замість заохочувати їх змінюватися, вони можуть робити висновок, що християнський збір похвалює і приймає їхню брудну мову та вчинки.
18. (а) Що повинно провадити Божих слуг в усіх їхніх ділах? (б) Які чинники переважно додають до підкріпляючої вечірки між християнами?
18 Коли Божі слуги проводять час разом, то повинні пам’ятати біблійну вказівку: „Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу хвалу робіть”. (1 Кор. 10:31) Можемо запитати себе питання, чи така оказія справді приносить славу Богові Єгові? Переважно всі можуть підкріплятися на вечірках, коли вони є малі, коли уважно вибирається гостей і коли християнський господар сумлінно приймає повну відповідальність за все те, що по них відбувається. Наприклад, якщо б цілий збір брав участь у пікніку, то старші повинні мати добрий вплив на них. Безперечно, що коли на вечірки приходять нехристияни, то є тяжко, а то і неможливо, для старших контролювати таку групу. Коли хтось планує якусь вечірку, то повинен пам’ятати це і не витворювати стан, над яким трудно буде мати відповідну контролю і керівництво.
19. Які принципи ми можемо дістати з Луки 14:13, 14 і Матвія 6:3 відносно вечірок?
19 Християнин також повинен пам’ятати, щоб не запрошувати завжди тих самих осіб, щоб втішатися плодами своєї праці. Можуть бути ще інші християни, які також дуже оцінили б і скористали б з здорової дружби — наприклад, старші віком і вдови. Ісус Христос радив: „Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих, та сліпих, і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі”. (Луки 14:13, 14) Певно, що це не було б у гармонії з таким нагадуванням для когось справляти багату гостину і вимагати, щоб гості платили за вступ, щоб покрити кошт і з яких грошей навіть сам господар зможе скористати. Крім цього, занадто велика гостина може звертати надмірну увагу на того, що планував її, і певно, що це не буде сходитися з духом Ісусової поради, щоб ,ліва рука не знала, що права робить’.— Мат. 6:3.
20. Яке добро може приходити, коли застосовуємо біблійні принципи на суспільних вечірках? (2 Пет. 3:11—14)
20 Справді, що коли слуги Бога Єгови наслідують біблійну пораду, то можуть дуже втішатися плодами їхньої праці і запрошувати інших брати участь у їхній радості. Такі не заснуть духовно, але будуть ухилятися від усяких світських напрямків. Їхні вечірниці можуть приносити славу щасливому Богові Єгові і спонукувати щирих спостерігачів сказати: „Бог справді між вами”. (1 Кор. 14:25) Крім цього, вони далі зможуть тримати похвалений стан перед Богом і Христом, нетерплячо чекаючи часу, коли Суверенний Господь Єгова „витре сльозу із обличчя усякого”, і „справить для всіх людей. . . гостину із страв ситих”— для їхнього зрівноваженого задоволення разом зі всіма люблячими забезпеченнями Божого творіння.— Іс. 25:6—8, НС (анг.)
[Ілюстрація на сторінці 5]
Чи невгамовні дикі веселощі є підкріпляючі?
[Ілюстрація на сторінці 6]
Або, чи ви краще повинні шукати здорової розривки в родині?