Життя на землі — перехідний ступінь до неба?
ЧИ НАША Планета є місце, щоб на ній тільки народитись, прожити кілька неспокійних років, а потім, якщо ви були добра людина, залишити її для життя, вічного блаженства на небі — або, якщо ви були злі, для життя в вогненному місці мук? Щодо самої землі, то чи прийде колись той час, що вона буде спалена на попіл?
Багато релігійних провідників так званого Християнства будуть відповідати так. Чи ви погоджуєтесь з такими поглядами? Що Біблія говорить про Землю й про Божий намір у творенні людини на ній? Псалом 115:16, ПК) доречно відповідає: „Небо,— небо для Господа [Єгови, НС], а землю віддав синам людським”.
Окремо від релігійних догм Біблія каже, що з самого початку життя людини на землі Бог створив перших людей на Його образ і подобу. (1 Мойсеєва 1:26—28) Там навіть не натякається на те, що Божий намір був для них та їхніх дітей вмирати, а потім піти на небо або до якогось там іншого місця. Коли вони будуть виконувати їхнє Богом-дане призначення, щоб „плодитись і розмножуватись і наповнювати землю”, то з часом земля буде наповнена їхніми потомками.
Бог вибрав спеціальне місце, садок Едемський, й в ньому дав людині досконалий дім. Біблія каже: „І взяв Господь [Єгова, НС] Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала”. (1 Мойсеєва 2:8, 15) Так як потрібно, цей рай буде розширюватись, аж поки ціла земля переміниться на Рай з необмеженим запасом смачного та здорового харчу, а також іншими багатствами.
Що земля не мала бути тільки тимчасовим домом або перехідним ступенем для якоїсь там іншої долі, стає ясним з того, що Бог потім сказав Адамові: „І наказав Господь [Єгова, НС] Бог Адамові, кажучи: ,Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш’ ”.— 1 Мойсеєва 2:16, 17.
Коли Диявол спокусив їх, то перше Єва, а потім Адам не послухались цього наказу й Бог справедливо покарав їх смертю. Але запитайте себе, ,Що коли б вони були послухались Бога?’ Ясно є, що вони були б жили — ніколи не померли б. Так, Адам і Єва були б донині жили, в досконалому здоров’ї й щасті.
Що сказати про майбутність Землі?
Альберт Барнс, в своєму творі Замітки про Новий Заповіт, робить висновок про загальну віру людей так званого Християнства відносно майбутності землі. Посилаючись на 2 Петра 3:10, цей коментатор написав:
„Земля теж, та діла, що на ній, погорять. Тобто, чи це є діла Божі чи діла людини — все рослинне й тваринне створіння, всі башти, міста, палаци, вироби геніїв, живописи, скульптурні вироби, книги, людського виробу”.
Так як тут є сказано, релігії так званого Християнства погоджуються, що прийде час коли земля вже не буде житлом людини або чого-небудь іншого живого. Наша Планета, за поглядом багатьох церковних членів, тоді вже відповість меті свого творення, бо для них земля є тільки місцем випробовування до життя на небі або в пеклі.
Проте, тепер було б добре вдуматись про це, Чи Божий намір для землі та людини на ній змінився тоді, коли Адам і Єва прогрішились? Жодна людина не може звернутись ані до одного біблійного вірша, щоб доказати це. Протилежно цьому, багато років після того, як перша людська пара прогрішилась, пророк Ісая був натхнений написати:
„Бо так промовляє Господь [Єгова, НС], Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив,— на проживання на ній Він її вформував”. Ісая тоді цитує Єгову, який був сказав: „Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню”. (Ісаї 45:18; 46:10) Псалмописьменник також був написав про Нього: „З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона”.— Псалом 119:90.
Так як можете бачити, Біблія виразно каже, що Бог назавжди створив Землю у всесвіті з наміром, щоб люди жили на ній. Той намір не змінився. Бог постарається, щоб цей намір цілком здійснився.
Але чи ж Біблія не каже, що декотрі люди підуть на небо? Так, Біблія вчить, що через спеціальну причину, обмежене число людей підуть на небо. Богові не потрібно людей на небі; і Він не мусить брати їх на небо для того, щоб дати їм вічне щастя. Інакше, чому ж Він спочатку не створив їх на небі, щоб вони обійшлись без страждання й горя, яких мусили переживати на землі?
Все-таки, коли Адам і Єва вибрали непослухатись Бога, користуючись Богом-даним привілеєм вибирати самі для себе, як інтелігентне створіння, то Бог відразу діяв, щоб запевнити сповнення Свого наміру для землі і людини на ній. Аж століття пізніше виявилось людям усі подробиці цього розпорядку. Однак, тому що Біблія згадує про „святу таємницю”, то з цього стає ясно, що саме тоді Бог задумав Його великий намір відкупити людину. Це було „перш заложення світу”, тобто, перш ніж Адам і Єва могли породити дітей, яких можна було відкупляти, як-от їхнього вірного сина Авеля.— Римлян 16:25; Ефесян 1:4.
Бог на мить виявив цей намір, коли зробив обіцянку про „насіння”, яке народиться з якоїсь „жінки”, і що це „насіння” розчавить голову „змія”, даючи полегшення від проблем здійснених бунтом. (1 Мойсеєва 3:14, 15) Так як розцвітання гарної квітки, Бог поступово виявляв додаткову інформацію про „насіння”, щоб, коли Ісус прийде, виявилось значення тієї „святої таємниці”. Так, Бог виявив, що це „насіння” буде складатись з Його Однородженого Сина і 144 000 співучасників „відкуплених з-поміж людства”. Разом з Христом, вони сформують Царство, або новий уряд, над землею.— Об’явлення 14:3, 4; Галатів 3:16, 26—29.
Бог не прирік або не призначив наперед, по імені тих осіб, які будуть забрані від землі на небо, щоб складати цей уряд, але Він прирік, що ця група сформується згідно з Його божественною волею. Хто буде вибраний до тієї групи, то Бог буде пізніше вирішувати, після того як Його Син зійде на землю й відкриє дорогу до небесного життя.
Коли ця „свята таємниця” вже зовсім виявилась, то апостол Павло, один з тих вибраних піти на небо, міг писати іншим про це з подібною надією. Відносно незаслуженої ласки, яку Бог таким чином показав, Павло сказав:
„Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, об’явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі,— що на небі, і що на землі. У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед [не як особи, але як група призначеного числа] постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї”.— Ефесян 1:8—11; Об’явлення 14:1—4.
Чи земля буде спалена?
Але що значать Петрові слова, що „теперішні небо й земля... зберігаються для огню”? (2 Петра 3:7) Ясно, що Петро не має на думці буквальні небо й землю, які Біблія каже віковічно стоять. (Екклезіястова 1:4) Бог не має причини нищити небо на якому Він живе, ані всі фізичні небесні тіла. І Він не має жодної причини знищити кулю земну, незважаючи на все те, що люди робили, щоб зруйнувати й забруднити її поверхню. Єгова Сам каже, що коли Він створив землю — виняткову, а також прекрасну, то Його небесні сини „разом співали,.. та радісний окрик здіймали всі Божі сини”.— Йова 38:4—7.
Божий намір зібрати вибрану кількість осіб на небо є, щоб здійснити Його волю на землі, так, сповнити давню молитву, „Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”. (Матвія 6:10) Крім того, натякаючи на слова в Псалмі 37:10, 11, Ісус сказав в Його славній Нагірній Проповіді: „Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони”. (Матвія 5:5) З цих слів можна легко бачити, що Ісус не мав на думці, що земля буде тільки перехідним ступенем. Тоді як „мала отара” вспадкує володарювання над землею протягом тисячу років, то Ісусова обіцянка також розширяється, щоб включити всіх тих більйонів людей, які вспадкують землю. (Луки 12:32; Об’явлення 7:9, 10) Це не буде тільки на коротке життя смутку, так як тепер, але на вічність у щасті.
Коли Петро згадує про „небеса”, які згорять, то говорить про символічні „небеса”. Це є уряди над людьми, які складають „землю”. Так як каже в Енциклопедія Меклінтока й Стронга:
„Коли місце дії в пророчому видінні є небо, то це символізує... цілий ряд володарюючих сил, який, відносно підданих на землі, є політичне небо, бувши над підданими й володарюючи над ними, так як звичайне небо стоїть над і володарює над Землею”.— Том IV, сторінка 122.
Урядова влада складаючась з недосконалих і часто гнітючих людей доказала себе бути неспроможною, і буде знищена в „дні Єгови”, так як Петро говорить. Цих провідників заступлять „нові небеса” складаючіся з Ісуса Христа й обмеженого числа вибраних з-поміж людей, які підуть на небо, щоб стати частиною того Царського уряду. Тому то Петро написав: „Є нові небеса й нова земля, яких ми чекаємо згідно з Його обіцянкою, і в цих праведність домуватиме”.— 2 Петра 3:12, 13, НС.
Про тих, які будуть складати „нові небеса”, цей новий небесний уряд для землі, Біблія каже: „Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років”.— Об’явлення 20:6.
Царювати над ким? Очевидно над підданими на землі — інакше цей вірш не мав би жодного значення. Стара „земля” вже закінчиться, неначе вогнем, коли злі люди, з їхніми інституціями будуть знищені, лишаючи тільки „нове” земне суспільство. Коли злочин, правопорушення й бунт уже минуться, і коли кожна жива особа вспадкує досконале здоров’я та безмежне щастя, то справді це буде „нове” суспільство людей, „нова земля”!
Як ми можемо бути цілком певні, що ці Божі обіцянки сповняться? Тому що Бог обіцяв усе це дуже давно тому, то як ми можемо бути певні, що ці обіцянки колись здійсняться? За відповідями до цих запитань, просимо вас читати дві статті починаючіся на сторінці 7.
[Вставка на сторінці 6]
Христос буде царювати над мільйонами людськими підданими, які будуть задовольнятись відновленим земним Раєм
[Ілюстрація на сторінці 5]
Де Бог вмістив Адама й Єву і мав намір, щоб вони жили?