Страх обгортає світ

У НЬЮ-ЙОРКУ 26 лютого 1993 року 110-поверхову будівлю Центру міжнародної торгівлі потряс могутній вибух бомби, залишеної в автомобілі, що стояв поблизу. З багатьох тисяч працівників Центру хто застряг у ліфтах, а хто збігав униз по задимлених сходах. Усі вони відчували страх, який є повсякденним явищем у нинішньому світі, перенасиченому насиллям.

У багатьох регіонах землі людей тероризують бомбами, і це вже стало звичайнісінькою справою у таких країнах, як Ірландія та Ліван. Що й казати, коли лише за один день — 12 березня 1993 року — в Бомбеї (Індія) вибухнуло 13 бомб, унаслідок чого загинуло приблизно 200 чоловік! Один спостерігач сказав: «Увесь Бомбей охоплений панікою». За журналом «Ньюсуїк», «буденність такого явища, як бомба в машині, робить його ще більш жахаючим».

Страх перед атомним лихом

Існує страх, пов’язаний з тим, що атомні реактори не захищені від бомб. Успішний напад на атомну електростанцію може спричинитися до невимірної шкоди та страждань. Обґрунтованість таких побоювань підтверджує спроба одного індивіда проломитися своєю машиною через ворота атомної електростанції в Трімайл-Айленді (США).

Багато хто боїться, що доступ до ядерної зброї одержать терористи і правителі, котрі жадають влади. Дехто має серйозні побоювання, що тисячі безробітних ядерних фізиків з колишнього Радянського Союзу намагатимуться продавати своє уміння. Крім того, хоча і договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь та інші угоди передбачають ґрунтовне скорочення наступальної ядерної зброї, але їх ще багато років не буде реалізовано. А тим часом над людством нависає, наче грозова хмара, загроза того, що якийсь фанатичний вискочка застосує цю зброю.

Насильство живить страх

У зв’язку з повсюдним ростом злочинності людей повсякчас переслідує почуття страху — як удома, так і на вулиці. За приблизними підрахунками, 1990 року в Америці було скоєно 23 200 вбивств. Наприклад, у Чикаго зріст вживання кокаїну причетний до вчинення приблизно 700 убивств за один рік. Певні райони деяких міст обернулися в поля боїв, де перехожі, в тому числі діти, гинуть у перестрілках між бандами. Один журнал пише: «Насильство швидко набирає загрозливих масштабів у містах середньої величини. ...Ніхто не може почуватися у повній безпеці, поки населені пункти [Сполучених Штатів] затоплені наркотиками та переповнені молодими хуліганами. Щороку 1 з 4 американських родин стає об’єктом злочинного нападу або зазнає грабежу» («Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт» за 7 жовтня 1991 року).

Життя жіноцтва отруює страх перед ґвалтуванням. У Франції кількість зґвалтувань, заявлених у поліцію, від 1985 до 1990 року виросла на 62 відсотки. У Канаді за шість років число нападів з метою зґвалтування подвоїлось і досягло цифри 27 000. З Німеччини повідомлено про те, що там кожних сім хвилин відбувається спроба зґвалтувати жінку.

Діти також бояться за свою безпеку. «Ньюсуїк» повідомляє, що у Сполучених Штатах «діти, зокрема навіть четверто- і п’ятикласники, озброюються, що наганяє жаху на вчителів та адміністрації шкіл». Ситуація настільки серйозна, що чверть великих міських шкіл застосовує металошукачі, але непогамовні підлітки знаходять обхідні шляхи, передаючи зброю одні одним через вікна.

Страх перед СНІДом

Чимраз більше людей боїться підхопити СНІД. Тільки в самих Сполучених Штатах на нього хворіють 230 000 чоловік. СНІД став шостою з-поміж основних причин смерті серед 15—24-річних. «У майбутньому нас чекає сумна перспектива: ця хвороба набуде значно більшого поширення»,— зазначив журнал «Ньюсуїк».

Смерть від СНІДу — дедалі частіше явище серед людей зі сфери театру, танцю, кіно, музики, моди, телебачення, мистецтва і подібного. За статистичними даними, 60 відсотків смертей серед парижан віком від 25 до 44 років, котрі працюють у галузі журналістики, мистецтва та розваг, спричинені СНІДом. ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) повідомляє, що по цілому світі нараховується від 8 до 15 мільйонів інфікованих ВІЛ-інфекцією. Доктор Майкл Мерсон, директор ВООЗ, каже: «Тепер стало явним, що своє жахливе жниво ВІЛ-інфекція збирає дедалі інтенсивніше по усьому світі, та особливо у країнах, що розвиваються».

Звичайно, існує іще страх, пов’язаний з довколишнім середовищем тощо. Проте й з цих небагатьох наведених фактів видно, що світ обгорнений страхом. Чи це просто результат збігу обставин? Чи є у нас якісь підстави сподіватися звільнення від страху?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 2]

Фотографії на обкладинці: зліва: Tom Haley/Sipa Press; внизу: Malanca/Sipa Press

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Bob Strong/Sipa Press