«Дім Давида». Факт чи фікція?

ДАВИД, молодий пастух, який став музикантом, поетом, воїном, пророком і царем, є дуже помітним персонажем Біблії. Його ім’я згадується 1138 разів; вираз «дім Давида» або «Давидів дім», який часто стосується Давидової династії, вживається 25 разів (1 Самуїла 20:16). Чи цар Давид і його династія — це лише фікція? Що виявляє археологія? Згідно з повідомленнями, недавнє видатне відкриття на археологічних розкопках у Тель-Дані, що в Північній Галілеї, підтверджує історичність Давида та його династії.

Влітку 1993 року група археологів під керівництвом професора Аврагама Бірана розчистила місце за воротами стародавнього Дана. Вони знайшли мощену площу. З землі виглядав чорний базальтовий камінь, який вони легко витягли. Коли камінь повернули до післяобіднього сонця, стали помітними літери. «О Боже, це ж напис!» — вигукнув професор Біран.

Професор Біран та його колега професор Єврейського університету в Єрусалимі Йосеф Навег швидко склали науковий звіт про цей напис. На основі того звіту в журналі «Огляд біблійної археології» (англ.) за березень/квітень 1994 року писалось: «Археологічні знахідки не так часто фігурують на титульній сторінці газети «Нью-Йорк таймс» (не говорячи вже про журнал «Тайм»). Але саме це сталося минулого літа з відкриттям у Тель-Дані, гарному пагорбі Північної Галілеї, який видніється біля підніжжя гори Гермон коло одного з витоків ріки Йордан.

Там Аврагам Біран з групою археологів знайшли вартий уваги напис з дев’ятого століття до н. е., який згадує «дім Давида» і «Царя Ізраїлю». Це перший стародавній напис, окрім Біблії, на якому згадується ім’я Давида. Ще знаменнішим є факт, що напис згадує не просто «Давида», але дім Давида — династію великого ізраїльського царя.

Термін «цар Ізраїлю» часто вживається в Біблії, особливо в книзі Царів. Однак цей напис може бути найстаршою небіблійною згадкою про Ізраїль, написаною семітським письмом. Головне, цей напис показує, що Ізраїль та Юдея, на противагу заявам деяких вчених, зневажників Біблії, були важливими царствами того часу».

Датування базується на способі написання літер, аналізі черепків, знайдених коло цього шматка каменю, і змісті самого напису. Всі три методи вказують на один і той же період: дев’яте століття до н. е., трохи більше ста років після царя Давида. Вчені вважають, що напис був частиною монумента в честь перемоги, поставленого в Дані арамейцями, ворогами і «царя Ізраїлю», і «[царя] дому Давида». Арамейці, які поклонялися популярному богу бурі, Гададу, жили на схід від Ізраїлю.

Влітку 1994 року були знайдені ще два фрагменти тої стели. Професор Бірам повідомляє: «На цих двох фрагментах згадується ім’я арамейського бога Гадада, а також битва між ізраїльтянами та арамейцями».

Головний фрагмент, знайдений 1993 року, містить 13 частково видимих рядків тексту, написаного єврейським письмом. У той час для розділення слів у тексті використовували крапки. Однак вираз «дім Давида» написаний як одне слово літерами «бйтдвд» (транслітеровано буквами українського алфавіту) замість «бйт» (дім), крапка і тоді «двд» (Давид). Зрозуміло, що тлумачення «бйтдвд» було поставлене під сумнів.

Професор Ансон Рейні, фахівець з лінгвістики, пояснює: «Йосеф Навег і Аврагам Біран не дали детального пояснення напису, можливо, вважаючи самим по собі зрозумілим для читачів той факт, що розділювач слів між двома компонентами в таких конструкціях часто упускається, особливо коли комбінація є добре усталеною власною назвою. «Дім Давида», безумовно, був такою політичною та географічною власною назвою у середині дев’ятого століття до н. е».

Інше археологічне свідчення

Після цього відкриття знавець стели Меши (яку називають також Моавським каменем) професор Андре Лемер повідомив, що і ця стела вживає вираз «дім Давида»a. Стела Меши, знайдена в 1868 році, має багато спільного з тель-данською стелою. Вони обидві відносяться до дев’ятого століття до н. е., зроблені з однакового матеріалу, подібні за розмірами й написані майже ідентичним семітським письмом.

Стосовно нової реконструкції пошкодженого рядка стели Меши професор Лемер пише: «Майже два роки перед відкриттям тель-данського фрагмента я зробив висновок, що стела Меши містить згадку про «дім Давида». (...) Ця згадка про «дім Давида», можливо, раніше не помічалася тому, що стела Меши досі не мала свого editio princeps [першого видання]. Тепер, 125 років після відкриття стели Меши, я саме цим займаюся».

Така археологічна інформація викликає великий інтерес, оскільки один ангел, сам Ісус, його апостоли та інші люди засвідчили історичність Давида (Матвія 1:1; 12:3; 21:9; Луки 1:32; Дії 2:29). Археологічні відкриття, як видно, погоджуються, що він та його династія — «дім Давида» — є фактом, а не фікцією.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 31]

Тель-данський фрагмент*, відкритий у 1993 році коло міста Дан, що в Північній Галілеї.

* Малюнок зроблено на основі фотографії, опублікованої в «Israel Exploration Journal» («Ізраїльський дослідницький журнал»).