Вірні Богові — хоч брутально переслідувані
ВЖЕ четвертий раз у сучасних роках, невинні християни стали предметом жорстокого переслідування в африканській країні Малавії. Так як було описано в журналі Пробудись! з 8-го липня цього року, тисячі Свідків Єгови, яким у 1972 р., дали дозвіл входити в сусідню країну Мозамбік, коли в Малавії рушилося жорстоке переслідування, тепер насильно присилували вертатися назад до Малавії. Там, вони знову зустріли страшне та жорстоке переслідування.
Однак, усе це приходить не тому, що ці християни були беззаконні. По цілому світі Свідків Єгови знають бути дуже закон-дотримуючими горожанами. Так як зауважив Ґай Райт у журналі Сан-Франціско Examiner: “Вони є зразкові горожани. Вони пильно сплачують податки, доглядають хворих, боряться проти неписьменности”. І можна бачити, що між ними нема злочину, корупції та неморальности, які тепер так нестямно шаліють по цілому світі.
Але в Малавії, Свідки Єгови, так як всюди, постійно втримують свій Біблійний стан про нейтралітет у політичних справах. Ісус сказав про Своїх послідовників: “Вони не є частиною світу, як і Я не є частиною світу”. (Ів. 17:14, НС) Отже, в Малавії вони відмовилися купувати партійних політичних карток, яких видає володіюча Малаві Конґрес Партія, які то картки мають на собі образ президента Малавії, д-ра Г. Камузу Банда, старший Пресвітерянської Церкви. Через цю відмову купувати ці картки виринуло жорстоке переслідування, якого підбурили вищі урядові начальники.
Стоячи твердо
Дух Свідків у Малавії доказався бути джерелом великого заохочення не тільки для них, але також для їхніх духовних братів і сестер по інших країнах. Вони показали цілому світові, що в цьому 1970-му десятилітті є християни, які будуть дотримувати свою віру в Бога незважаючи на жорстоке переслідування, якого вони мусять переносити.
Це можна бачити з висловів багатьох Свідків у Малавії, які під час розпитування, сказали: “Ми ніколи не підемо на компроміс нашою вірою в Бога, навіть коли б мусіли вмерти з рук цих жорстоких гнобителів”.
Один старший Свідок у Малавії сказав: “Ми знаємо, що Єгова мусить мати намір, коли дозволяє все це надходити на нас. Ми постановили погоджуватися з цим аж поки Його намір не сповниться”.
А спостерігач сказав: “Усі Свідки, разом з їхніми дітьми, виглядали дуже сильні духовно”. Кореспондент також сказав, що їхні християнські надзирателі “нічого не бояться, але постановили виконувати свою пастушу роботу, без різниці, що трапиться з ними”.
Яке свідоцтво їхня віра є цілому світові! У майбутніх добах у Божому новому ладі, коли діла правдивих християнів у цьому часі кінця є переказані, як добре будуть говорити про їхній теперішній вірний шлях.
Втеча в Замбію
Недавно, коли десяток тисяч малавських Свідків Єгови присилували вертатися назад у Малавію з Мозамбік, то тисячі втекли до сусідньої Замбії. Там вони таборували в Сінда Місале в Чіпата районі, де сусідні збори Свідків Єгови мали нагоду вислати їм допомогу, включаючи харч і медицину. Коло 4.800 біженців Свідків таборували в східній провінції Замбії біля малавського кордону до кінця жовтня.
Відвідувачі табору були здивовані їхньою активністю. Один із них сказав: “Усі дуже працювали. Деякі брати відзначували землю для нових Свідків, щоб вони мали де будувати свої притулки, а інші, які вже мали призначену землю займалися будуванням. Закінчена частина табору була в порядку та чиста”.
Цей спостерігач також зауважив, що багато Свідків — чоловіки, жінки і старші діти — були порозкидані в лісі зрубуючи дерева та траву для цих притулків. Жінки збирали чорну землю для підлоги своїх притулків.
Коли Свідки Єгови розвантажували допомогові запаси, то запитали старшого, що наглядав над табором, яке було його враження. Він сказав: “Ці люди є подивом для мене. Вони є дуже працьовиті і потребують дуже мало нагляду. Я є певний, що коли б цим людям дати кавальчик землі і наказати обробляти її, то вони могли б зробити чудове діло”.
У таборовій клініці також можна було бачити добру працю і дисципліну. Там, Свідки-медичний персонал доглядали хворих співпрацюючи з трьома лікарськими служителями замбійського уряду. Було зауважено, що Свідки у таборі були досить сильні й дієві, хоч більшість із них дуже змарніли через голод у дорозі до Сінда Місале.
Не йдуть на компроміс, хоч мусять страждати
З табору Сінда Місале приходять багато звітів розказуючи як дорослі Свідки і їхні діти дуже страждають з рук начальників молоді та поліції Малаві Конґрес Партії.
Наприклад, 28-го вересня 1975 р., шість Свідків, чоловіків і жінок, були взяті до Чімута відділу Малаві Конґрес Партії в Лілонґве району. Там їм наказали купити партійні карточки, але всі відмовилися. Тоді цих Свідків зв’язали шнурами і безжалісно набили.
У селі Мкочі, кілька юнаків дуже набили старшу Свідок-жінку, тому що вона відмовилася купити партійну картку. Їй вибили зуб і лишили непритомною.
Ще одна старша жінка Свідок, з Мамбала села, оповідає, що коли вона вернулася до дому 26-го серпня з Мозамбік, з її вагітною донькою, то начальники партії вимагали, щоб вони купили політичні картки. Довідавшись, що ці жінки не купили карток, їх вигнали зі села. Ця старша жінка з її вагітною донькою мусіла спати під деревом за селом.
Кілька днів пізніше прийшов час для доньки родити дитину. Матір попросила мешканців села чи б вони дозволили їй взяти доньку до якогось дому, щоб вона народила дитину. Усі відмовилися. Старший села насміхався з неї, кажучи: “Поклич твого Бога Єгову, щоб Він послав тобі драбину взяти доньку до неба, щоб вона там народила своє немовля”.
Ця молода жінка народила дитину під деревом, в той час як селяни стояли навколо і дивилися. Зараз після народження, старший села разом із його захисниками відігнали старшу матір, лишаючи її доньку з її немовлятком під деревом.
Біженці з Сінда Місале табору розказують про багато подібних випадків. Однак, усі звіти показують, що переслідувані стоять твердо. Так як сказав один спостерігач: “Досі ані один не погодився, незважаючи на такі страшні переслідування”.
Витривалість під продовжаючою пробою
Один звіт прийшов від чотирьох мужчин Свідків, яких недавно випустили з в’язниці в Малавії. Їх тримали один рік і п’ять місяців у тюрмі з ще одним Свідком перед тим ніж їх взяли на суд в червні 1974 р. У тому часі, на них накидали різні муки у зусиллі присилувати їх зріктися їхньої віри в Бога. Їх постійно дуже били і начальники брали на довгі допити. Від них вимагали імен відповідальних надзирателів. Одначе, вони не дали жодної інформації, щоб не зрадити своїх братів.
Тоді начальники тюрми наказали не давати цим п’ятьом Свідкам їсти дев’ять днів. Їх також замкнули у темній кімнаті так, що продовж дев’ятнадцять днів вони не бачили ні сонця, ні світла. Тоді їх узяли до іншої дуже брудної тюремної камери. Один з чоловіків помер з цих страшних обставин, але не пішов на компроміс. А чотири казали, що дуже щиро молилися до Єгови, щоб Він підкріпив їх знести цю пробу.
Одного разу начальники ввійшли до тюремної камери і принесли Свідкам трохи їжі. Але вони вимагали, щоб Свідки молилися наголос перед їдою. Тому що Свідки завжди дякують Єгові при обідах, то вони погодилися молитися. Проте, зараз по молитві їх обвинувачували, що вони ‘керували незаконним товариством’. Це тому, що Свідок, який молився вживав вислови, яких усі Свідки Єгови вживають, включаючи Боже ім’я, Єгова.
У червні їх взяли до суду і засудили до дуже тяжкої праці. Але коли начальники тюрми побачили, що ці Свідки були дуже працьовиті і вірно працювали, то дали їм обов’язок доглядати інших тюремників. Начальники тюрми почали шанувати цих Свідків.
Також, цим чотирьом Свідкам було дозволено розказувати іншим в’язням про Біблію. І тюремний відділ постарався, щоб до тюрми привезли дев’ятнадцять Біблій у сінянджа мові. Наглядач тюрми сказав Свідкам: “Ми хочемо, щоб ви вживали ці Біблії навчати цих кримінальників у тюрмі, щоб вони також сталися такими добрими людьми, як ви’. Незабаром, вони розпочали вісім студій Біблії, і одну з самим начальником тюрми!
Нарешті, на початку жовтня 1975 р., цих чотирьох Свідків відпустили з в’язниці. Вони пішли до Замбії, до Сінда Місале табору, де розказали свої досвіди. Через усі ці проби вони відчували, що Єгова підкріпляв їх Його силою.
Стоячи твердо незважаючи на більше переслідування
При кінці жовтня, уряд Малавії зробив розпорядки відіслати цих тисячів Свідків по таборах у Замбії назад до Малавії. Таким чином, Свідки знову зустрічали ще більшу жорстокість із рук Малаві Конґрес Партії.
Однак, незважаючи на це все Свідки Єгови в Малавії стоять твердо — чоловіки, жінки, навіть малі діти. Вони постановили ніколи не йти на компроміс того, що вони знають є правильно, те, що вони знають є Божа воля. Вони не будуть поповнювати зраду проти Бога через компроміс їхньої віри в Нього.
Отже сьогодні у диктаторській Малавії записується ще один цікавий розділ віри. Цей розділ кладеться побіч історії багатьох вірних осіб за стародавніх часів про яких згадується в Біблії в 11-му розділі до Євреїв. Там є опис про таких осіб, як Гедеон, Варак, Самсон, Ефтая, Давид, Самуіл та інші “вірою царства побивали, правду чинили”. Там також описується, що “інші бували скатовані, не прийнявши визволення (якимось іншим викупом)”, а саме, компромісом або зріканням їхньої віри в Бога Єгову.
Цей самий розділ до Євреїв також пише: “А інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх”.— Євр. 11:32—38.
Перший вірш 12-го розділу до Євреїв називає таких осіб “велика хмара свідків”. Та ‘велика хмара свідків’ певно тепер включає тих християнів у Малавії, які відбивають таку саму віру в Бога. Хоч деякі мусіли вмерти, а багато інших дуже мучать, то вірні християни в Малавії постановили, що Сатана Диявол і його агенти на землі не зможуть зламати їхньої віри. І їх потішає гарантія, що навіть якби й вони мусіли вмерти за свою віру в Бога, то ‘отримають краще воскресення’ з надією на вічне життя.— Євр. 11:35.
Також, ці християни оціняють, що так як Єгова дозволив переслідування впасти на Його людей, як-от сталося з Йовом, то Він так само дозволяє його сьогодні, аж поки не прийде час знищити Сатанський світ. І хоч цей час виглядає довгий, так як було з Йовом, то Свідки Єгови в Малавії є певні, що останні наслідки будуть цілком задовільні, і винагородять біль теперішнього жорстокого переслідування.— Йова 1:9—12; 2:3—7; 42:12—17.
Вже незабаром Бог зачне виконувати Свій суд проти цієї Сатанської системи. Він знищить із землі все його лукавство і лукавих людей, щоб приготовити місце для праведних ‘нових небес і нової землі’, яких Він обіцяв. (2 Пет. 3:13) Божі вороги і вперті противники Його людей, “будуть навіки відрізані, а праведники підуть на вічне життя”.— Мат. 25:44—46, НС.
Отже, хоч Свідки Єгови в Малавії мусять переносити страшне переслідування за їхню віру в Бога, то вони мають сильну гарантію, що Бог, нагородить їх нагодою на вічне життя в Його новому порядку. З цієї причини вони можуть радіти, знаючи, що “досвідчення” їхньої віри, “було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа”.— 1 Пет. 1:6, 7; Пс. 37:10, 11, 28, 29.