Що сталося після накинення заборони
ЗАБОРОНА на Свідків Єгови була накинута на початку вересня, 1976 р., вранці 7-го вересня, федеральна поліція, за наказом від Міністерства Внутрішніх Справ, прийшла до відділу Свідків Єгови у Буенос-Айрес.
Поліція загородила друкарню, бюро і відділ відправки та склад. Поставили поліційну варту, і того самого дня систематично замкнули коло 600 Залів Царства Свідків Єгови по всій Аргентіні.
СВОБОДА ЗНИКАЄ
З того часу, як наложили заборону, релігійна нетерпимість спалахнула в приблизно 38 містах і селах від північних провінцій Місіонес, Формози і Сальта до південних провінцій Ріо-Негро, Чабат і Санта-Круз. Дотепер, заарештували більше, як 320 осіб, багато з яких були старші чоловіки, жінки, і малі діти. Інших людей тримали під вартою лише тому, що вони були родичі або друзі Свідків.
Чи такі дії є відповідні державі, що визнає обороняти свободу? Відважну відповідь на це питання помістив часопис Herald з Буенос-Айрес у своїй редакторській статті „Релігійне Переслідування”. Там було сказано: „Ці рапорти [про арешти Свідків Єгови] піддають думку, що Аргентіна входить у найбільший вибух релігійного переслідування за цілої своєї історії, як незалежна держава. Це є жалюгідне і само собою понижує репутацію і ніяк не збільшить пошани до Аргентіни в зовнішньому світі”.
Редакторська стаття часопису також сказала, що урядові дії „поставили перед світом огидне видовище озброєної поліції, яка розбиває місця для молитви, вчинок, який був би нормальний в Радянській Росії, але який не повинен мати місця у сумісницькій (існування у державі відмінних народних груп, культурні зразки, релігійні, тощо) Аргентіні”.
Але таке „огидне видовище” таки відбулося. Внизу подаємо кілька випадків, які поможуть вам вирішити дійсність релігійної нетерпимости в Аргентіні.
ФАКТИ ГОВОРЯТЬ
„30 Свідків захоплені силою”. Така вістка прийшла з Андалґали (Катамарка провінції) 29-го березня, 1978 р. Рамона Алвереза, членів його родини і запрошених гостей заарештували після закінчуючої молитви на річному святкуванні Господньої Вечері. Їх тримали під вартою шість днів. Чоловіки, як і жінки мусіли переночувати першу ніч на відкритому дворі поліційного відділу. Від них повідбирали особисті Біблії і біблійну літературу.
У дачному морському узбережжі, Мар дел Плата, група з 19 дорослих і троє підлітків зійшлися студіювати Біблію. Несподівано, з’явилося коло 15 поліцаїв і наказали їм вийти з руками вгору. Гектора Маріньо та інших дорослих тримали 45 годин. Коли чотири інших Свідків принесли їжу і одяг своїм друзям, то їх також заарештували! Один чоловік, хоч не був Свідок, сказав: „Я є гордий, що мій батько є Свідок Єгови”. За це його заарештували.
У Пуерто-Ріко (провінція Місіонес) відбувся горезвісний випадок. Там заарештували 16 дорослих, родичів студентів, яких виключили зі школи за те, що вони не салютували до прапора. Їх тримали 55 днів у тюрмі з різними злочинцями. Ті, що були батьками були позбавлені праці, і не могли дати родинам утримання. А заарештовані матері мусіли лишати своїх маленьких дітей під доглядом інших християнських родин!
В іншій околиці тієї самої провінції, солдати шарили доми Свідків і конфіскували їхню літературу, включаючи Біблії видані іншими товариствами. Поліція заарештувала 15 осіб, одна з яких не була Свідком, але лише мала їхню літературу. Солдати відвідували сусідні доми і погрожували заарештувати кого-небудь, що не спалить літературу Свідків, якщо має будь-яку.
Начальник поліції у Пірані (Формоза) заарештував Свідка Москоні в його домі, взяв його на край міста і перестерігав його, що піде до тюрми, якщо він відважиться вернутися до свого дому. У тій самій провінції, озброєні солдати напали на приватний дім і з биттям і брудною мовою заарештували 7 членів родини, і тримали їх 3 дні в тюрмі.
У Віла Конститусіон (Санта-Фей) обшарили приватний дім. Забрали всю літературу і конфіскували її, між якою були Біблії надруковані іншими релігіями. Всім присутнім наказали прийти до поліційного відділу. Там їх перестерігали, що коли знову знайдуть у них літературу від Свідків, то будуть десять років у тюрмі.
У Кордобі, одного Свідка заарештували на 13 днів. Його довгий час розпитували, зав’язуючи очі, щоб він не пізнавав своїх допитувачів.
Поліція з Багії Бланка тримала пані Лусію Мореті, з приятелькою жінкою під вартою на протязі 10 днів. А за який злочин? Тому що вони говорили з іншими людьми про Біблію!
Далеко на південь, у Піко Трункадо (Санта-Круз), обшукали дім Свідка. Всю його біблійну літературу сконфіскували. Тоді його заслали на 5 днів відокремленого ув’язнення.
У Лас Катітас (Мендоза) поліція взяла одного Свідка з роботи на допит. Коли його відповіді не задовольняли поліцію, то його так били по обличчю, що аж кров текла.
НЕ БУЛО ПІДРИВНИХ ДІЯЛЬНОСТЕЙ
А який доказ поліція знайшла, коли обшукувала приватні доми або зачинила відділ та всі місця по яких Свідки сходилися на зібрання по всій Аргентіні? ПОЛІЦІЯ НЕ ЗНАЙШЛА АНІ ОДНОЇ ЗБРОЇ, АНІ ОДНОГО КУСОЧКА ПІДРИВНОЇ АБО ЗРАДНИЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ!
До того, жодні Свідки не чинили опір проти арешту. І не було жодного доказу, що вони не мали пошани до поліції або інших авторитетів. Між 33.000 діяльними Свідками Єгови в Аргентіні, не має і не знайдуть АНІ ОДНОГО РУЇННИЦЬКОГО доказу!
Але це не дивує тих, що є обізнані зі Свідками Єгови. Вони наслідують християнські принципи в їхньому житті, що знаходяться в Біблії, основний підручник Свідків по всіх країнах світу. Певно, що застосовування біблійних принципів до життя не є руїнницьке. Однак, студіювання і розказування людям про цю Святу Книгу тепер є злочином в Аргентіні!
ВТРАТА РОБОТИ
Багатьох Свідків звільнили з роботи після наложення заборони. Владам публічних шкіл наказали, щоб вони негайно звільнили з посади будь-якого вчителя, який не брав участи у церемоніях салютування до прапора.
У провінції Буенос-Айрес, дали пані Ендрікета Домінквез, помічна вчителька третього класу, 48 годин попередження, і звільнили її з праці. В іншій школі звільнили пані Елсіду ДаКосту з її посади, як заступницю директора.
Пані Бітріс Муньоз на протязі 24 років була директоркою дитячого садку західної області Мендоза. Вона є вдова з двома дітьми. Однак, її негайно звільнили з посади, коли вона вмістила умовний пункт у патріотичній присязі, яку підписала.
Пані Мерсейдіс Д’Алесандро була звільнена з роботи у державній телефонічній компанії. Свідки Роман і Фернандез загубили свою роботу у муніципалітеті Буенос-Айрес. Звільнили цивільних робітників Ернеста Наваро і Джорджа Бруна з роботи у провінціальній поправній тюрмі без жодної винагороди за їхню службу багатьох літ. І до цього списку можна додати багато більше випадків.
ПОЗБАВЛЕНІ ОСВІТИ
Більше, як 300 дітей виключили або не прийняли до публічних і приватних шкіл. Проте, по деяких околицях федеральні судді осуджували таке горезвісне неоднакове ставлення до дітей Свідків і наказували, щоб приймати дітей Свідків назад до шкіл. І недавно Верховний Суд вирішив, що це було незаконно виключати студента на підставі його релігійного приєднання.
Законні судові ведення на оборону молоді Свідків поміщали цей дуже цікавий цитат від видатного Аргентінського авторитету конституційного закону: „Якщо кожна особа має право висловлювати свої думки, то вона має подібне [право] не висловлювати те, що не сходиться з її переконанням та бажанням. . . Коли вимагають, щоб така особа лише була присутня при якомусь вчинку церемоніях, то це може значити довільне примушення тієї особи брати участь, навіть хоч бездіяльно, у церемонії або обставинах, які не є до її уподобання; це нарушує свободу права не висловлюватися. Накидати обов’язок присяги, яка нарушує релігійне переконання і сумління особи, є таке саме і становить довільний принцип”.— Manual de Derecho Constitutional (Підручник Конституційного Закону), сторінки 220/221:355.
Після їхнього виключення, деякі Свідки-студенти бажали скласти останній іспит перед спеціальною радою. Але і це право було відмовлене їм через повідомлення від Загальної Ради Освіти, у Місіонес провінції, кажучи: „Такий іспит не є уповноважений для студентів, які визнають релігію ,Свідків Єгови’”.
Іронічно, публічні школи цілої країни поміщають гасло: „DIOS, PATRIA, Y HOGAR” („БОГ, КРАЇНА, І ДІМ”). Однак, дітям Свідків заперечують навчання тому, що вони ставлять Бога на першому місці так, як гасло каже!
БІЛЬШЕ СУВОРЕ ПОКАРАННЯ
Більшість демократичних країн поміщають забезпечення в їхніх законах, щоб робити виняток тим, які з причин сумління відмовляються служити при війську.
Але 17-го лютого, 1977 р., Аргентіна додала нову статтю до свого військового закону. На додаток існуючої кари за те, що хтось відмовляється служити при війську (Свідків переважно засуджували на три і пів років тюрми), їм тоді не дозволяють працювати при урядовій і публічній роботі, вони також втратять всі їхні цивільні права, включаючи аргентінське горожанство.
Це значить, що кара є більша для осіб, які не хочуть вчитися вбивати ніж від звичайних кримінальників, які вбивають, нищать майно і чинять інші огидні злочини!
„ЗЛОЧИН ВИПРАВДАННЯ”
У травні 1977 р., Чарлса Айзенгавера, що мешкає в Аргентіні ще від 1948 р., і є розпорядником відділу Товариства Вартової Башти, а також Луціон Антонуціо вродженого в Аргентіні і старшого Свідків Єгови, викликали з’явитися перед військовим суддею Альбертом Мартінезом. Суддя випитував їх про молодого Свідка, який відмовився служити при війську. Пізніше їх викликали до федерального суду, щоб вони дали офіціальний звіт про віру Свідків Єгови.
Наслідком цих переслухань, їх визнали винними про „Злочин Виправдання” і можуть бути засуджені від трьох місяців до трьох років тюрми. Апеляційний суд підтримав це рішення.
А що це є „Злочин Виправдання”? Вебстер Третій Новий і Міжнародний Словник (анг.) пояснює „виправдання” і каже: „Щось сказане або написане на оборону або оправдування того, що для інших виглядає неправильно”.— Курсив наш.
Отже, виглядає, що обороняти своє біблійне переконання перед судом сталося злочином в Аргентіні.
Треба згадати, що Чарлс Айзенгавер, не був знайомий з тим Свідком, який відмовлявся служити при війську аж поки не побачив його перший раз того дня у військовому таборі. Луціо Антонуціо, двоюрідний брат ув’язненого, студіював Біблію з ним, але ніколи не давав йому поради про військову службу.
З огляду всього цього доказу, то чи може бути якийсь сумнів відносно того чи Свідки Єгови в Аргентіні сталися жертвами напруженої, жорстокої релігійної нетерпимости?
А що можна зробити відносно цього? Дійсно, що ВИ можете зробити?
[Карта на сторінці 9]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
●1
●2
●3
4●
5●
●6
●7
8●
9●
10●
11●
12●
13●
14●
15●
Аргентіна
МІСТА (І ПРОВІНЦІЇ) ПО ЯКИХ СВІДКІВ АРЕШТУВАЛИ
1. Сальта (Сальта)
2. Піране (Формоза)
3. Пуерто-Ріко (Місіонес)
4. Тукуман (Тукуман)
5. Андалгала (Катамарка)
6. Сант-Яго (Сант-Яго дел Естеро)
7. Кордоба (Кордоба)
8. Конкордія (Ентре Ріос)
9. Віляґвей (Ентре Ріос)
10. Віла Констітусіон (Санта Фей)
11. Лас Катітас (Мендоза)
12. Мар дель Плата (Буенос-Айрес)
13. Багія Бланка (Буенос-Айрес)
14. Піко Трункадо (Санта Круз)
15. Буенос-Айрес, Столиця