Амазонія — центр суперечки

Раптова кампанія, щоб відкрити Амазонський Басейн (великі поклади родовища мінералів, вугілля і т.д.) рушила одну з найгарячіших екологічних суперечок цього століття. Дільниці тропічного лісу згоряють. Решта світу цікавиться довгосяжними наслідками цього. Чи найзеленіші ліси у світі переміняться у червону пустиню? Наш кореспондент подорожував до Манаусу, в серці Амазонки, щоб подивитись.

„БРАЗІЛІЯ горить”, сказав бразільський спеціальний секретар Оточення. Інші прилучаються до цього галасу. Рапорти, що до 2.000 року ця велика Амазонська околиця може перемінитись у „червону пустиню” тривожить науковців, звичайних людей і бразільський уряд.

Супутником зроблені й передані фотознімки показують, що в одній околиці 136 мільйонів акрів (55 мільйонів гект.; розмір Франції), 10 мільйонів акрів (4 мільйони гект.) ліса вже згоріло. Це є околиця більша від Голландії. Крім цього, декотрі шановні науковці кажуть, що можливо так багато, як 10 відсотків амазонського лісу вже згоріло.

З другого боку, журнал Veja висловлює погляд багатьох бразільців: „Звичайно Амазонія не може назавжди залишатись замкнена для економічного користування немов ботанічний сад — країні потрібно багатства цієї околиці”.

А що стоїть на карті в Амазонці? З чого амазонські джунглі дійсно складаються?

Найбільший тропічний ліс у світі

Амазонія, так як бразільці називають цю околицю, покриває територію вісьмох країн. Включаючи Токантінісію, ця околиця покриває 2.700.000 квадратних миль (7.000.000 квадратових кілометрів), рівняючись з розміром Австралії. До Бразілії належать коло 2.000.000 квадратних миль (5.000.000 квадратних кілом.) цього лісу. Хоч це є найбільший тропічний ліс у світі, то тільки 65 відсотків околиці більш менш є вкрита густим лісом джунглів. Решта околиці є лісисті пасовиська, степи або є вкрита кущами. Неймовірна сітка складаючись з 50.000 миль (80.000 кілометрів) річок перехрещує цю велику околицю. Понад 14.000 миль (23.000 кілометрів) є судноплавні — рівняючись до більше, як половини кола земної кулі.

Склад околиці є такий різноманітний, що недавно дослідники відкрили 179 пород дерев, діаметром 6 дюймів (15 сантиметрів) тільки на двох з половиною акрах (1 гектар) землі. Разом, у цьому лісі росте коло 4.000 різних пород дерев. Але тому, що ці дерева і їхню можливість мало знають, то комерційно користуються тільки шістьома або сімома породами. Між краще знаними є гладке бразільське оріхове дерево, червоне дерево, кедрина і каучукове (гумове) дерево.

Загально кажуть, що в Амазонському Басейні росте понад 60.000 родів тропічної рослини. Це є майже одна чверть усіх знаних рослин. Жодне інше зосередження тропічної рослини в світі не може порівнятись з цим. І багато тисяч рослин ще не є покласовано. Також ще не дослідили всіх тварин, пташок, риб та комах цієї околиці. Протягом століть Амазонський ліс залишався недослідженим.

Отже, що така масова вирубка в Амазонії може значити для людства? За поглядом науковців, то все знання амазонської флори і фауни може бути загублене перед тим ніж воно може бути в цілості виявлено. На недавній конференції у Сан-Хозе, Коста-Ріці відносно родів дерев, тварин, пташок і т. наражених на небезпеку, Давид Монров, президент Міжнародного Союзу для Збереження Природи, сказав:

,Маємо величезно сильні переконливі доводи, щоб зберігати зелені ліси. У тому самому разі правителі розвиваючихся країн вірять, що хтось рівно ж може переконливо робити доводи, щоб зрізувати ліс і вживати ці гроші для економічного поступу їхнього народу. У цьому самому питанні ви починаєте доходити до іншого менш матеріалістичного доводу. Люди мусять вирішувати у своїх власних думках, якого світу вони бажають. Світ, в якому всі багатства перетворено в економію, і який виглядає неродючий та нездатним. Чи світ в’ якому дуже оцінюють велику різноманітність речей, де існує збудження несподіваного у природі і де в красі різних родів життя всі співдіють разом”.

Делікатна екологія

Яку іншу шкоду ще можливо спричинити? На це запитання немає легкої відповіді. Амазонські ліси ‘є підлеглі складній, і досі мало зрозумілій екології. Наприклад, тільки коло пів дюжини з 1.100 рік цієї околиці переносять поживою-насичені осади. Тоді, в дійсності, яка рясна є ця земля? У журналі Brazil Herald було сказано:

„Суть проблеми є, що вигляд Амазонської вічної родючости замасковує одна з найбільш делікатних екологічних систем у світі. У словах американської вченої Беті Міґерс, то Амазон є ,підроблений рай’ — джунглі, яких буйність походить не від землі, але від сталого перетворення поживностей через густе лісове покривало”.

В дійсності, земля Амазонки є мілка, дуже кислотна і неродюча. То як же це, що ліс підтримує себе? Він робить це так званою системою прямого циклу перетворення поживностей. Навколо майже всіх великих дерев та рослин росте складна система поверхового коріння. Дощівка стікається по листю і змиває з нього, з галузок та стовбурів, мінеральну сіль. У дорозі до чорнозему, рослина частково вбирає і зберігає цю збагачену-мінеральну воду. Паразитичні рослини, губки і комахи також підтримують ці ліси.

Ще один критичний факт у цьому процесі лісового пережитку є 142 дюймів (3.600 міліметрів) дощу, який падає щороку. Журнал Latin America Daily Post сказав:

„Зміна в рослині після вирубкування лісу може змінити клімат декотрих місцевих тропічних околиць. Хоч про ці зміни тільки здогадуються, то одно бразільське дослідження прийшло до висновку, що 50 відсотків дощу в Амазонії створює випаровування лісової вогкости. Коли кількість опадів сильно зменшується через вирубування лісу, то ціла природна рівновага басейну може бути розбита”.

Це відкриття прийшло, як несподіванка, бо по інших околицях, як-от понад ріку Міссісіпі, тільки 10 відсотків дощу витворюється місцевим випарованням, а решта походить з моря.

Амазонка — „легені землі”?

Чимало пишуть, що Амазонка є „легені землі”. Але, чи це дійсно так? Заявляють, що половина земного рослиною-твореного кисня походить таки дійсно від Амазону. Але науковці також кажуть, що ця продукція є малозначна у порівнянню з усім киснем в атмосфері. Книжка Amazon Jungle: Green Hell to Red Desert? каже, що ця кількість є тільки коло 0.05 відсотка річної продукції атмосферично-випарованого кисня.

Як би там не було, то є ще один турбуючий чинник. А саме, кількість газу двоокис вуглецю, що звільняється в атмосферу від спалення лісу. На протязі минулих 100 років кількість цього газу збільшилась на 10 відсотків. Ясно є, що людина дуже небезпечно впливає на екологію.

Знищення тубільців?

Багато питають: „Як тубільцям тієї околиці поводиться в цій боротьбі за набуттям технологічного поступу”? У 1500 р. З.Д. у Бразілії мешкало коло 3.000.000 первісних індійців. На протязі століть, через хвороби Західного світу і зловживання, в тій країні лишилось менше, як 200.000 осіб. У 1970 р. було коло 42.000 індійців в Амазонці. Начальник Бразільської Народної Фундації індійців сказав, що більше, як 3.000 індійців цілої околиці мають мало дотику з білими людьми або стаються знані тільки через рапорти інших індійців.

Ці тубільці, переважно культурного походження називаючись Тупі, живуть по тих околицях де тепер розвивається гірнична промисловість та інші розвитки. А що станеться з цими індійцями? Офіціально, їм дозволено жити по індійських резерваціях. Але, так як сказав один губернатор штату: „Територія не може зберігати пів дюжини тубільних поколінь, які перешкоджають поступові”. Індійська Фундація старається перемістити і заспокоїти ворожих індійців, приваблюючи їх до резервацій. Вже переселили більше, як 100 поколінь по резерваціях Xingu Park центральної Бразілії.

Виняткове обслідування

У 1970 р. радаром і фотографією бразільський уряд почав креслити карту околиці називаючись „Радар Амазонки”— скорочено РАДАМ. Проект закінчено весною 1979 р., коштом коло 1.500.000 крузерів (50 мільйонів доларів, С.Ш.). В обслідуванні померло 55 людей і загубили шість літаків.

А що це перше обслідування виявило? Воно потвердило, що там є 1.235.000.000 акрів (500.000.000 гектарів) амазонської землі. Також кажуть, що 70 відсотків цієї землі є придатна для хліборобства і скотарських фермів. Майже 25 мільйонів акрів (10 мільйонів гектарів) кажуть є вельми родюча. Хоч це відкриття було доброю новиною, то техніки РАДАМ підкреслюють потребу, щоб дуже старанно розвивати цю околицю і близько співпрацювати з дуже делікатною екологією.

Певна річ, дуже радіють, що цією великою кількістю лісоматеріалу можуть знижити бразільський державний борг, що складається з 1.2 трільйонів крузерів (40.000.000.000 доларів С.Ш.). Там також є великі мінеральні родовища. Обчислюють, що в Амапі є 36 мільйонів тонн марганцю. Одно з найбільших у світі родовищ залізної руди (маючи 60 відсотків чистого заліза) знаходиться в Караджас горах штату Пара. Кажуть, що в цій околиці є 500 мільйонів тонн алюмієвої руди. Каолін, якого вживають, як сировину у гончарних виробах, виробляти папір і очищували нафту, знаходиться майже в невичерпних кількостях. Крім цього, там також є осади кассітеріту (олов’яна руда), кам’яної солі, вапнисте каміння, атомні мінерали та золото.

Які помірковані були розробки цих родовищ?

Сучасний розвиток

Десять років тому околиця Амазону була найбільш дика пустиня у світі, сплячий велетень. Сьогодні її перехрещують майже 10.000 миль (16.000 кілометрів) доріг, включаючи 2.500 миль (4.000 кілометрів) довгу Транс-Амазонську дорогу та інші. При кінці 1977 р. більше, як 1 мільйон поселенців прибули до цієї околиці. Спеціалісти оточення зажурились цим і перестерігають, що околиці вже знаходяться при краї спустошення. Амазонські ліси можуть дуже легко перемінитись в Амазонську пустиню.

Як би там не було, то змагання таки існує. Там відкрито сотки скотарських фермів, декотрі розміром європейських країн. Фермів, по яких плекають 20.000 худоби є досить багато. Там будують величезні гідроелектричні станції, як-от одна на Токантінс ріці, впланована продукувати 6.700 мегаватів (один мільйон ватів) електрики. Там також вкладають вельми багато приватного капіталу. Наприклад, американський більйонер Даниїл К. Людвік, закупив коло мільйон гектарів (2.4 мільйонів акрів) джунглів біля Джарі ріки, щоб вирощувати екваліпт дерево на целюлоз, засаджувати рис і щоб викопувати каолін.

Майбутність

А як можливо такий непереможний поступ розумно пояснити і контролювати? Павло Азеведо Беруті, президент Бразільського Інституту для Лісового Розвитку, підкреслює потребу збільшити кількість лісових контролерів. У 1977 р., нації амазонської околиці уложили Амазонський Договір, вельми політичний документ з наміром запевнити співкористування і нагляд цього розвитку.

З початку 1979 р., бразільський міністр Внутрішніх Справ, Маріо Андреаза, проголосив урядові кроки до розв’язання цього безладдя. Він заявив, що пропонування і програми для поселення Амазонії мусять відбуватись з оглядом збереження і обговорені на народному рівні.

Окружені голосами суперечок, поміж Дев’ятьма мільйонами мешканців зеленої Амазонської пустині розходиться позитивна звістка. У Бразілії, більше, як 6.000 вісників повідомляють їхніх сусідів, що Бог Єгова, Творець землі, не допустить людину цілком зруйнувати її. По суті, на двох недавніх християнських конвенціях у Манаусі та Белемі, 8.000 осіб обговорювали намір Єгови перемінити цілу землю у чудовий рай.

І тут включено Амазонку, найбільшу теплицю у світі.