Часть 5

Поворот до Йоана 1:1, 2

58. До якого вирозуміння відносно Ісуса Христа Йоан приводить нас при кінці свого першого листа до християн?

НАВІТЬ при кінці свого першого листа до християн, апостол Йоан приводить нас до того самого вирозуміння, а саме, що Ісус Христос є Божий Син, а люди, котрі початі з Бога є дітьми Божими, разом з Ісусом Христом. Американський Переклад висловлює закінчення Йоанового листа як слідує: “Ми знаємо, що кожна дитина Божа не грішить, але хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається. Ми знаємо, що ми діти Божі, хоч цілий світ знаходиться в силі лукавого. І ми знаємо, що Син Божий прийшов і розум нам дам, щоб пізнати Правдивого, і що ми з’єднані з Правдивим.” Як? “Через його Сина, Ісуса Христа. Він є Бог правдивий і вічне життя. Діточки дорогі, бережіть себе від ідолів.”— 1 Йоан 5:18—21, АП; РС.

59. Як різні переклади Йоана 1:1 читаються, але що ми тепер є в стані вирішити?

⁵⁹ Відколи Той, котрого Син є Ісус Христос є “Бог правдивий і вічне життя,” і відколи Ісус Христос, “Він, що народився від Бога” і хоронить інших Божих дітей, як ми можемо розуміти Йоана 1:1, 2, якого тексту є відмінні переклади? Многі переклади звучать: “І Слово було в Бога, й Бог було Слово.” Інші читають: “І Слово (Лоґос) було божеством.” Інший: “І Слово було бог.” Інші: “І бог було Слово.” То ж наколи ми переслідили так багато, все що Йоан писав про Ісуса, котрий був Словом, що стався тілом, ми є тепер в стані вирішити котрий із цих нескілько перекладів є правдивий. Це значить наше спасіння.

60. Яку замітку Граф Лео Толстой зробив в Йоана 1:1, 2, відносно звичайного перекладу?

⁶⁰ Перше візьмім цей популярний переклад Уповноважненої Версії або Дуя Версії: “В початку було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово. Це саме було в Бога впочатку.” Тут декілька рядків заслуговують собі, щоб їх навести з книжки Чотири Евангелисти З’єднані й Переложені графа Лео (Лев) Толстого, як слідує:

Якщо воно говорить, що впочатку було розуміння, або слово, і що Богові було слово, або в Бога, або для Бога, це є неможливим сказати, що він був Бог. Якщо він був Бог, тоді він не міг стояти в ніякім співвідношенню до Бога.a

Справді апостол Йоан не був таким нерозсудливим, щоб сказати, що хтось (“Слово”) був з іншою особою (“Богом”) і в тім часі цей інший був (“Бог”).

61. (а) Наколи Йоан доказав, що Ісус Христос є “Син Божий,” то що можна правильно сказати про Слово? (б) З огляду на Одкриття 19:13, то що Йоана 1:1 найбільше може означати, відносно Слова?

⁶¹ Йоан доказує, що Слово, котре було в Бога “сталося тілом” і сталося також Ісусом Христом, і що цей Ісус Христос був “Сином Божим.” Отже, так можна відповідно сказати, що Син Божий був Слово. Кожний, що сказав би, що Слово було Бог “єдиний правдивий Бог,” це було би протилежно з тим, що апостол Йоан доказує в рештах своїх писаннях. В останній книжці Біблії, а саме, в Одкриттю 19:13, Йоан називає його “Слово Боже,” кажучи: “А ім’я його, Слово Боже.” (АВ; Дя) Завважте, що його ім’я не є назване “Слово Бог,” але є назване “Слово Боже,” або Боже Слово. Отже, Йоана 1:1 мусить означати, найбільше те, що Слово було з Бога.

62. Що книжка під заголовком “Патрістік Євангелії” каже, що правдоподібно правдиве читання Йоана 1:1 є?

⁶² Нарешті ми маємо тут книжкуb під заголовком “Патрістік Євангелії — Англійська Версія святих Євангелій, що існували в другім століттю,” писані через Рослина Д’Онстона. Титульна сторінка цеї книжки оповідає нам як ця версія була зроблена. В цій версії Йоана 1:1 читається: “і Бог було Слово.” Але вона має цю примітку: Правдиве читання цього є, подібно, з Бога. Побачте Критичне Завваження.”— Сторона 118.c

63. Чому висловлення Йоана 1:1 в грецькім тексті приводить перекладачів до не згоди, чим було Слово?

⁶³ Тепер, чому це є, що перекладачі не згоджуються чим було Слово — “Бог,” або, “бог,” або, “е бог” (в анг. мові)? Це є тому, що грецьке слово “Бог” є на початку заяви (твердження) хоч воно належить до присудку, і воно не має означеного вказівника перед ним. Понище, щоб зілюструвати це, ми подаємо першу серію рядків грецького тексту відносно рукописного манускрипта з четвертого століття; і тоді в другім рядку як цей текст вимовляється в нашій мові сьогодні; а в третім рядку слово-в-слово український переклад. Завважте грецьке скорочення “Бог.”

ЕН ΑΡΧΗ HN О ЛОГОС КАІ О ЛОГОС

ЕН АРКХЕЙ ЕН ГО ЛОГОС КАЙ ГО ЛОГОС

В ПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО Й СЛОВО

HN ПРОС ТОН ON КАІ ОС HN О ЛОГОС

ЕН ПРОС ТОН ТН КАЙ TC ЕН ГО ЛОГОС.

БУЛО В БОГА. І БОГ БУЛО СЛОВО.

ОУТОС HN ЕН АРХН ПРОС TON ON

ГОУТОС ЕН ЕН АРКХЕЙ ПРОС ТОН ТН.

ЦЕЙ БУВ В ПОЧАТКУ В БОГА.

64. Що єпіскоп Весткотт, як наведжено через професора Моуле сказав відносно слова “Бог” без означеного вказівника, що знаходиться перед словом?

⁶⁴ Прошу завважати пропущення означеного вказівника “го” перед другим словом “БОГ.” Про це пропущення професор Моуле питається: Чи це пропущення вказівника перед теос ен го логос є нічого більше ніж справа ідіому? Тоді в наступнім параграфі, Моуле говорить:

З другої сторони можна признати, що Четвертий Євангелист [Йоан] не потребував прибрати собі такий склад слів, та вибір їх ним, хоч створює таку двозначність, може бути само в собі ознакою його значення; і [Єпіскоп] Весткотта замітка (в місці), хоч і може вимагати ще якогось додаткового відношення до ідіому, та ще, можливо представляє теологічний намір писателя: ‘Не то, що воно в без вказівника (теос а не го теос) оскільки воно описує характер Слова, а не вказує на Нього Особисто. Це було б чисто Себаліанізм, сказати “Слово було го теос.” Ніякої ідеї ані нижче ступення в подібності не натякалось через цю форму вислову, котра просто твердить правдивість божества Слова. Порівняйте зворотну заяву правдивого чоловічества Христа п’ять 27 (готі гвіос антропов естін . . .).’d

65. З огляду, що єпіскоп Весткотт сказав, як деякі перекладачі передали Йоана 1:1, і як це описує Слово?

⁶⁵ Померший єпіскоп Весткотт, спів-видавець відомого Весткотт і Горт Грецького тексту Християнських Писань, говорить про правдиве чоловічество Христа, а тоді аргументує, що Ісус Христос не був “правдивим чоловічеством,” але змішанням так-званого Бога-Чоловіка. Проте завважте, що єпіскоп сказав, що пропущення означеного вказівника го перед грецьким словом теос робить це слово теос як прикметником, що описує характер Слова ніж вказує на нього особисто. Для цієї то причини деякі переклади передають так: “І Слово було божественне.” Це не є тим самим, як сказати, що Слово було Бог і було таке саме як Бог. Один граматик переложив цей уривок: “І Слово було божество,” щоб вказати свій погляд, що Слово було не “все з Бога.”e Відносно тринітарянів Слово було тільки третиною Бога, на рівні з Другою Особою три-в-однім Бозі. Ото ж, наше розглянення цього всього, що Йоан написав, доказує яка фальшива є така наука, наука, що навіть самі тринітаряни не можуть розуміти ані пояснити. Слово є Божим Сином, а не Другою Особою Бога.

66, 67. (а) Як друкує Йоана 1:1 переклад Торрея? (б) Як друкує його Емфатичний Діаглотт?

⁶⁶ Чотири Євангелії через С. С. Торрея, вказують різницю між теос з го (означеним вказівником) та теос без го друкуючи свій переклад як слідує: “І Слово було в Бога, і бог було Слово.” (Друге видання з 1947 р.)

⁶⁷ Емфатичний Діаглотт, Венямина Вілсона, з 1864 р., вказує різницю в друкованню цього перекладу, як слідує: “І Логос був в Бога, і Бог був Логос.”

68. (а) Що переклади друкуючи в такий спосіб вказують про Слово? (б) Так яке виринає питання?

⁶⁸ Навіть переклади, що друковані в такий спосіб, вказують, що Слово, в своїм передлюдськім існуванні з Богом в небі, мало божі кваліфікації, але не було само Богом або частиною Бога. Слово було Сином Божим. Так тепер виринає запит, “Як ми назвемо такого Сина Божого, який перший зі всіх мав цю кваліфікацію Божу поміж синами Божими в небі?” Ми пригадуємо собі, що Ісус Христос сказав до євреїв, що ці людські судді до яких або проти яких Боже слово прийшло були названі “богами” в Псалмі 82:1—6.— Йоана 10:34—36.

69. Що Єврейська Граматика Ґесеніуса каже відносно вислову “сини Божі” в Єврейських Писаннях?

⁶⁹ Єврейські Писання згадують “сини Божі” (беней га-Елогім) в 1 Мойсея 6:2, 4; Йова 1:6; 2:1; 38:7. Ґесеніус Єврейська Граматика, на стороні 418, параграф 2, коментує про ці Біблійні вірші й каже слідуюче:

Є також інше застосування слова бен [“син”] або беней [“сини”] щоб визначити членство цеху або спілки (або роду, або якоїсь певної класи). Так беней Елогім [сини Божі] або беней га-Елогім [сини Бога] 1 Мойсея 6:2, 4, Йова 1:6, 2:1, 38:7 (порівняйте також беней Елім в Псалмах 29:1, 89:7) як слід буде означати не сини бога (ів), але істоти з класи елогім або елім;...

Та тоді ця Граматика пояснює єврейський вислів в 1 Царів 20:35 “пророчі сини” з значенням “особи приналежні до цеху пророків”; і єврейський вислів в Неємії 3:8 як “син аптикарів” зі значенням “один цех з аптикарів.”— Побачте також Книгу Пророка Амоса 7:14.

70. Як Лексикон для Книг Старого Завіту через Коеглер і Баумґартнера указують згоду з Єврейською Граматикою Ґесеніуса?

⁷⁰ Лексикон (словник) для Книг Старого Завіту, через Коеглер і Баумґартнера згоджується з Єврейською Граматикою Ґесеніуса. На стороні 134, шпальта 1, рядки 12, 13, видання з 1951 р., цей Лексикон перше друкує єврейський вислів та тоді його значення в німецькій та англійській мові, і кажучи: “БЕНЕЙ ЕЛОГІМ (особистий) божественна суть, боги.” Та тоді на стороні 51, шпальта 1, рядки 2, 3, він каже: “БЕНЕЙ ГА-ЕЛОГІМ (єдинні) боги 1 Мойсея 6:2; Йова 1:6; 2:1; 38:7.”

71. В Псалмі 8, як Давид називає небесних анголів, і так як деякі переклади передають Псалму 8:5?

⁷¹ В Псалмі 8:4, 5 Давид говорить пророчо, Слово Боже сталося тілом, і Давид називає небесні анголи елогім або “боги,” вживаючи те саме слово, що являється в Псалмі 82:1, 6. Уповноважнена або Короля Якова Версія читає: “Що таке чоловік, щоб ти дбав про нього? бо хоч ти зробив його трохи меньшим чим анголів; то увінчав зате славою і честю.” Жидів 2:6—9 прикладають ті слова до Ісуса Христа, що коли він стався тілом “був зроблений троха нижчим чим анголи.” (АВ) Проте, Американський Переклад перекладає Псалму 8:5 до читання: “То ж зробив ти його але трохи меньшим чим Бог.” Книжка Псалмів, через С. Т. Байінґтон, переводить це: “І ти зробив його трохи коротшим Бога.” Мофатта переклад читає: “То ж зробив ти його трохи меньшим чим божественним.”

72. Як Нового Світа Переклад передає Псалму 8:5, і чому цей вислів не є наукою політеїзму?

⁷² Новий Світ Переклад передає: “Ти також продовжав робити його трохи меньшим ніж божественним.” Чи цей переклад є наукою політеїзму... або почитання многобожжя? Цільком ні! Чому ні? Тому, що Єврейські Писання дійсно мають ці випадки і прикладають цей титул елогім або “боги” до людей та анголів, проте ці Єврейські Писання, хоч згадують про многобожжя, не навчали євреїв політеїзму.

73, 74. (а) Чим були одного разу Сатана-Диявол і його демони, і чим вони сталися для цього світа і народів? (б) Чому це не було політеїзмом, що Павло научав в 1 Коринтян 8:5, 6?

⁷³ Не забудьте, що Біблія навчає, що духовне сотворіння, котре змінило себе на Сатану, Диявола в початку було одно з тих “синів Божих” або одно з тих “божественних,” одно з тих елогім. Також духи, що сталися демонами під Сатаною були одного разу зараховані між тими “божественними.” Та це не є знаменита річ, що апостол Павло називає Сатану “богом цього світа,” або що він каже, що народи зробили духових демонів своїми богами і приносять жертву для них.— 2 Кор. 4:4; 1 Кор. 10:20, 21, АВ.

⁷⁴ Павло каже: “Бо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи то на землі (як існує багато богів і багато панів)”; але Павло з тим не навчав політеїзму. Бо він додав: “Та для нас є один Бог. Отець, і ми для нього; і один Господь Ісус Христос, що все сталося ним, і ми через нього.” (1 Кор. 8:5, 6, АВ) Ми почитаємо того самого Бога, що Господь Ісус Христос почитав, і це є “одного Бога, Отця.” Це почитання ми віддаємо йому через Божого Сина, нашого “єдиного Господа Ісуса Христа.”

75. Як Новий Світ Переклад передає Йоана 1:1—3, і проти якої підстави він це робить?

⁷⁵ На підставі наук апостола Йоана, так, зі всіх Писань Святої Біблії, Новий Світ Переклад Святих Писань подає Йоана 1:1—3 як слідує: “В початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було бог. Цей був з Богом в початку. Усе через нього повстало, щоб існувало, і ніщо що повстало, не повстало в існування без нього.”

76. (а) Бувши ужитим, щоб привести в існування все інше сотворіння, чим мусіло бути Слово або Логос в небі? (б) Так як висказане слово, чим є Слово, і яку позицію він тримає?

⁷⁶ Справді, Слово або Логос, котрого Бог його Отець вживав, щоб привести всі інші сотворіння в існування, був основним або первородним з поміж всіх інших анголів котрих Єврейські Писання зовуть елогім або “богами.” Він є “єдинородним Сином,” тому що він є тільки одним, котрого сам Бог безпосередньо сотворив без ніякої помочі або кооперації якого іншого сотворіння. (Йоан 3:16, АВ; АС; Дя) Якщо Слово або Логос не був першим живучим сотворінням котрого Бог сотворив, то хто тоді є першим Божим сотвореним Сином, і як це перше сотворіння було шановане й приспособлене при родині Божих синів первородним? Ми не знаємо про нікого іншого, тільки про Слово або Логоса, “Слово Боже.” Так як слово, ще є висказане через промовця, так само Слово або Логос є Божим витвором, або Божим першим сотворінням. То ж, відколи несправедливі судді на землі проти котрих Боже слово або суд прийшов були Біблійно звані “богами” (елогім), то Слово або Логос, котрого Бог призначив бути справедливим Суддею і через якого слово Боже прийшло до нас є також званий Біблійно як “богом.” Він є багато величним ніж людські судді.

“СЛОВО”

77. Як його титул, “Слово” визначає його, і про якого Абісинського офіцера воно пригадує нам?

⁷⁷ ”Сам його титул “Слово” визначає його як Головним з поміж синів Божих. Тут ми пригадуємо собі про Абісинського Кале атце, описаного через Якова Бруса в Подорожі щоб Винайти Джерело Нілю в 1768, 1769, 1770, 1771, 1772, і 1773:f

Є один офіцер, званого “Кале аце”, котрий все стоїть на порозі бічного перехрестного вікна, де в середині є отвір закритий завісою з зеленої тафети; за завісою сидить король, і через цей отвір він повідомляв Міністерство, що він має сказати до нього, котрий підноситься і стоячо принимає посланника. . . . Раніш, коли там є сторонна особа в приміщенні, він говорив до нас через свого офіцера званого Кале аце, голос або слово короля . . . . спосіб такого, зробленим через показування короля публично, видно, що в ніякім разі не зворушив генія цих людей. Раніше, його лице ніколи не можна було видіти, ані якої другої частини його, з винятком деколи його ногу. Він сидить на підвищенню, з перехрестними вікнами і завісою перед ним. Навіть він закриває своє лице на аудієнції або публичних оказій, та судній розправі. На судовій справі зради, він сидить в розмірі свого підвищення і промовляв через отвір з боку його до офіцера званого Кале аце, “голос або слово короля,” через котрого він шле запити або що інше, що може лучитися, до суддів, котрі сидять при столі-ради.

78. Що це значить для президента республики бути названим язиком людей?

⁷⁸ Дещо подібного є стаття під заголовком “Індонезійський Ідол — Сукарно,” який явився в Нью-Йорк Таймс 12 вересня, 1961 року. Під його образом є написано “Язик людей Індонезії,” і ця стаття так говорить:

. . . Майже без ніякого вагання промовець додасть: “Коли я помру, не пишіть золотими буквами на моїм гробі: ‘Тут спочивав Його Екселенція Доктор Інженер Сукарно, Перший Президент Індонезійської Республики.’ Тільки напишіть: ‘Тут спочивав Бунґ [Брат] Карно, Язик Людей Індонезії.’”

Звучи його “Язиком,” це значить, що він говорить за всіх людей.

79. (а) Яку подібну фігуральну мову вживає 2 Мойсея 4:16 для Аарона? (б) Через яку заяву до євреїв Ісус указав, що він був Божим Словом?

⁷⁹ В 2 Мойсея 4:16, Біблія вживає таку саму фігуральну мову, коли Бог говорить до пророка Мойсея відносно його брата Аарона: “І він буде промовець твоїм до людей: і він буде, навіть і він тобі буде устами, ти ж йому будешь замість Бога.” (АВ) Як промовець для богом-подібного Мойсея, Аарон служив йому як уста. Так само з Словом або Логосом, котрий стався Ісусом Христом. Щоб указати, що він був Боже Слово або промовець, Ісус сказав до євреїв: “Моя наука не є моя, а того, що послав мене. Коли хто хоче чинити волю його, він знати ме про науку, чи від Бога, вона, чи від себе самого кажу Я.” Пояснюючи, що він говорив за Бога, також Ісус сказав: “То ж що Я говорю, то так говорю, як мені Отець сказав.”— Йоан 7:16, 17; 12:50, АВ.

80. З огляду на це, що він був Словом Божим, що ми тепер оціняємо, як є приведжено до нашої завваги через Йоана 1:1, 18 і 20:28?

⁸⁰ Відколи Ісус Христос занимає позицію, що жодне інше сотворіння Боже не має, ми тепер можемо оцінити чому апостол Йоан писав в Йоана 1:1: “І Слово було бог.” Ми також можемо оцінити Йоанові слова в Йоана 1:18, як є написано в найстарших грецьких манускриптах: “Ніхто Бога ніколи не бачив: Єдинородний Бог, Той що в лоні Отця, той об’явив його.” (Ро) Наколи він є “Єдинородним Богом,”g що об’явив нам свого небесного Отця, ми можемо оцінити відповідне значення слів апостола Томи звернені до воскресшого Ісуса Христа: “Господь мій і Бог мій.”— Йоан 20:28.

81. Бувши Словом Божим, яка була його головна ціль, що він стався тілом і кров’ю на землі?

⁸¹ Як “Слово Боже” Ісус Христос тому є універсальним Промовцем для Бога, свого Отця; апостол Йоан представляє Ісуса Христа дуже відповідно як Божого Головного Свідка. Головною цілею Слова або Логоса, що стався тілом і жив між сотворіннями з крови й тіла було принести свідчення. Стоячи перед римським управителем Понтіус Пилатом, коли він був на суді відносно свого життя, Слово, що сталося тілом сказало: “Я на те родився, й на те прийшов на світ, щоб Я свідчив про правду. І кожен, хто з правди, той чує мій голос.”— Йоан 18:37, АВ.

82. Для того, як можна правильно Слово назвати в Одкриттю 3:14 і 1:5?

⁸² З огляду його свідоцтва, коли він був на землі як Божим головним свідком, “Слово Боже” в небесній славі могло сказати в Одкриттю 3:14: “Оце каже Амінь, свідок вірний і правдивий, початок Божого творива.” (АВ) Отже, апостол Йоан міг молитися о ласку і упокій для християнських зборів, що від Бога і “від Ісуса Христа, котрий свідок вірний, первороджений з мертвих, і князь земних царів.” (Одкр. 1:4, 5, АВ) Він є Головою християнських свідків Бога Єгови.

83. (а) То ж, що нам є добре робити, і чому? (б) Роблячи так, як Йоан робив, то чим також ми будемо?

⁸³ Тепер наколи Ісус Христос є виславленим “Словом Божим” на небі, слухаймо його, що він нам говорить, бо наколи він промовляє, то неначе сам Єгова Бог промовляє. (Одкр. 19:13) Слухаючи голосу прославленого, живучого “Слова Божого” ми доказуємо, що ми є “вправді.” Через розпізнання його голосу і слухаючи його, та відповідаючи на його голос, ми доказуємо, що ми є його “вівці.” (Йоан 10:3, 4, 16, 27) Якщо ми почуємо його голос і отворемо двері для нього та впросимо в середену хати де ми жевемо, він увійде і буде мати духову вечеру з нами. (Одкр. 3:20) Апостол Йоан писав про свідків і свідчення більше, чим які інші духові християнські писателі Біблії. Якщо ми, як Йоан, будемо слухати голосу царського “Слова Божого,” ми також будемо вірними свідками, свідкуючи правді, що визволяє людей і провадить до вічного життя в Божому новому світі справедливости. На кінець, ми кажемо, подяка Богу Єгові, за те, що ужив апостола Йоана, щоб указати нам хто є Слово.

[Примітки]

Грецьке слово теос означає “з Бога.”

Після частинного наведження з повищої книжки Якова Бруса, Калметів Словник Святої Біблії каже:

“Вживання цього офіцера, П-н Брус подає нескілько прикладів: особливо, один з судових розправ бунтівника, коли король, через свого Кале атце запитує, через що його вина була ефективно демострована. Воно являється тоді, що король Абісинії запитує, дає свою опінію, і висказує свою волю через представника, посередника, коміссіонера, званого ‘його слово.’ Представмо собі на хвилину, що це був єврейський звичай, ми побачимо до чого давні єврейські перекази відносилися через їх вираз, ‘Слово Єгови,’ замість самий Єгова; і ця ідея була знана в їх нагадуванні, і для їх читачів; не меньше потрібне міркування чим це, що було в їх спогадах. . . . Чи не можемо для того, виправдати євангелистів за прийняття метологічного розуміння Плато? Чи не прийняв Плато східну мову? і чи не є ще цей звичай залишений на Сході? Побачте всі амбасадорські звіти відвідин величного сеньора; котрий сам ніколи не відповідає, але скеровує свойого промовця, щоб говорив за нього. Так і в Європі, король Франції скеровує свого сторожа печаток говорити в його ім’я; і так Лорд канцлер в Англії відкладає сесію парламенту, висловлючи його маєстатну радість, і вживає його маєстатне ім’я хоч в його маєстатній присутности.”— Наведжено з сторони 935 Калмета Словник Святої Біблії, як видано через помершого П-а Чарлес Тейлора, Американське Видання. Передруковано з більшим виданням, через Едварда Робінсона. Бостон: видано через Крокера і Бревстера, . . . Нью-Йорк: Йонатан Леавітт, 1832.

Царський офіцер подібний до Абісинського Кале атце описано повище був вжитий як ілюстрацією на сторонах 85, 86 в книжці Примирення Між Богом і Чоловіком, написаної в 1897 р. Чарлс Т. Руселля; також в його Дії під титулом “Фото-Драма Сотворення.” видання 1914 р., сторона 54, параграф 3. Ілюстрація була вживана зі зв’язком з Йоана 1:1.