Мир з Богом серед “Великого Горя”

1. (а) Чи Ісусове пророцтво в Матвія 24:4—22 буквально сповнилося над Єрусалимом? (б) Що показує чи те пророцтво ще має більше сповнення?

ІСУСОВЕ пророцтво в Матвія 24:4—22 чудово сповнилося. Воно сповнилося між часом коли він дав його в 33 р. З.Д. а кінцем Єрусалимського “великого горя” в 70 р. З.Д. Таке “велике горе” вже більше не повторилося над Єрусалимом, навіть над відбудованим Єрусалимом за часу походів, яких проводили римо-католики проти магометанів на Середньому Сході. Чи це значить, що та частина Ісусового пророцтва вже стала мертвою історією, і що вона вже дальше не буде пристосовуватися? Ні! Бо самі Ісусові слова, коли він предсказував “велике горе”, показують на горе багато більше від облоги й знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д. Справді, що так!

2. (а) Чому тлумачі Біблії признають, що вони знаходять трудність пристосовувати Ісусове пророцтво? (б) Що А. Пламер каже про книгу Луки 21:22?

² Добре знані тлумачі Біблії так званого Християнства признають, що воно деколи трудно зрозуміти або пристосувати те Ісусове пророцтво. Він дав його на відповідь до питання з трьох частин, а саме, коли прийде знищення Єрусалиму і його храму, питання про знак його “присутности” і про “кінець ладу”. (Мат. 24:3) Ці тлумачі признають, що в Ісусовій пророчій відповіді воно деколи трудно зрозуміти чи він відносився до одної чи до іншої частини.a Наприклад, стосуючись до Ісусових слів у Луки 21:22: “Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане”, автор і тлумач А. Плюмер розмірковує в цей спосіб: “Отже, це відноситься до знищення Єрусалиму вживаючи його за прообраз кінця світу”.b

3. Коли Ісус говорив про Єрусалим і про той лад, то що він мусів мати на думці, щоб Матвія 24:21, 22 сповнилося?

³ Дуже ясно є, і з дуже добрих причин, що Ісус говорячи про час коли “все це” буде і також про знак “закінчення ладу”, має на думці щось багато більшого від того, що апостоли думали. Він ужив засуджений, невірний Єрусалим за його дня за прообраз, отже він мав на думці майбутній невірний Єрусалим, а це так зване Християнство, і також лад багато більший від єврейського, якого вони збудували навколо Єрусалиму та його храму. Отже, без перебільшення Ісус міг сказати: “Тоді буде велике горе, якого не було від початку світу аж досі, і вже ніколи не буде. Коли б не вкоротились ті дні, то не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, ті дні вкоротяться”. (Мат. 24:21, 22, НС) Страшне знищення зображеного Єрусалиму, так званого Християнства, є частиною страшного кінця цьому теперішньому світовому “ладі”, якого часто називають “кінець світу”.— Мат. 24:3.

4. (а) Які риси Ісусового пророцтва тягнуться поза знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д.? (б) Отже в який спосіб Ісус міг уживати Єрусалим?

⁴ Певно, що друга “присутність” Ісуса Христа не відбулася за часу знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д. Дальше, Часи Поган мусіли далі тягнутися після його знищення, отже цей світовий “лад” мав існувати принаймні аж поки ті Часи Поган не “сповняться”. Крім цього, деякі точки Ісусового пророцтва не сповнилися від часу коли він пророкував Єрусалимське “велике горе” до його притчи про вівці і козли, і ці точки не сповнилися в часі знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д. (Мат. 24:23 до 25:46) Отже воно є розсудливо, щоб Ісус уживав засуджений Єрусалим у двох розуміннях, буквально й символічно.

5. (а) Чому ми не робимо помилки, коли пристосовуємо Ісусове пророцтво від 1914 р. до Армагеддону? (б) Топтання якого “Єрусалиму” закінчилося в 1914 р., і як?

⁵ Отже, ми не робимо помилки, коли ми пристосовуємо Ісусове пророцтво від 1914 р. З.Д. до наближаючої війни Армагеддон. Ні! Бо ми ще і тепер бачимо той зображений невірний Єрусалим, а саме, так зване Християнство. Розклад часу в Біблії й фізичні історичні факти доказують, що Часи Поган, “призначені часи народам”, закінчилися в 1914 р. З.Д. коло 4 або 5 жовтня того року. (Луки 21:24) Поганські народи не “топтали” зображений невірний Єрусалим (так зване Християнство) до того 1914 р. Одначе, вони топтали царське право Божого Месії, як Постійний Спадкоємець царя Давида, царювати в Єрусалимі і над Давидовим народом із дванадцятьох племен Ізраїля. Отже Бог Єгова закінчив те топтання права Його Месії в 1914 р. А як? Він укоронував Свого Сина, Ісуса Христа в небесній горі Сіон і цим способом відновив царство Месії. Відтоді Бог зробив поганські народи підніжком Його Месійного Царя Ісуса, щоб він знищив їх у наближаючій війні Армагеддон.

6. (а) Як сучасний зображений період часу сходиться в його подіях із подібним часом у стародавньому Єрусалимі? (б) На що це був ясний доказ народам сьогодні?

⁶ Дев’ятнадцять століть тому Ісус вознісся на небо. Тому що старий Єрусалим був прообразом, то період часу від його вознесення до знищення Єрусалиму також стало прообразом. Цей час представляв період часу від кінця Часів Поган у 1914 р. З.Д. до “війни великого дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні, де політичні любимці і спільники зображеного невірного Єрусалиму, так зване Християнство, будуть знищені. (Об. 16:14—16) Чи тоді, дев’ятнадцять століть тому, перед знищенням Єрусалиму в 70 р. З.Д. були війни, голод, пошесть і землетруси? Так, і так само є в теперішньому часі від 1914 р. З.Д., коли, говорячи духовно, Ісусова присутність почалася. Дійсно, повстання народа проти народа і царства проти царства в першій світовій війні людської історії зазначило кінець Часів Поган у тому році. Це був ясний доказ для народів, що Ісус Христос був “присутній” в небесному царстві як Месія, так само як після його вознесення до неба, де він сів по правиці в Бога, він царював між своїми посвяченими, хрещеними учнями на землі, аж до знищення Єрусалиму й з цього часу.

7. (а) Що були ті події після 1914 р. згідно з тим, що Ісус сказав у свойому пророцтві? (б) Чому це ще не був “кінець” спочатком тих подій?

⁷ Так само як було дев’ятнадцять століть тому, міжнародна війна, голод, пошесть і землетруси були “початок терпінь”. (Мат. 24:8) А особливо це було правда для зображеного невірного Єрусалиму, так званого Християнства, бо Перша Світова Війна була у більшости його війна, в якій всі двадцять вісім країн, окрім чотирьох, були так звані християнські народи й царства. Але після більше як чотирьох років Першої Світової Війни, ще “не був” “кінець”. Ця війна не завела народи в війну Божого великого дня в Армагеддоні. Велика робота мала ще виконуватися. Перед тим як Бог дозволить тому “кінцеві” прийти, то Його учні на землі мусіли ще виконувати велику роботу. А яку роботу? “Ця добра новина царства буде проповідувана по всій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. Так як проповідувалася “добра новина” “усьому створінню під небом” перед знищенням Єрусалиму 70 р. З.Д., то так само треба дати свідоцтво про Боже засноване царство по всій залюдненій землі всім народам після 1914 р. З.Д. І свідки Єгови виконували цю роботу, незважаючи на велике переслідування.— Мат. 24:9—14.

8. Отже, що ще є в майбутності для зображеного невірного Єрусалиму, і який є Божий намір для тих днів?

⁸ Зображений, невірний Єрусалим, так зване Християнство, вже мало свої “початки терпінь”, і його стан як і стан решта світу не покращав. Ісусове пророцтво показувало, що “тривога людей” і збентеження буде продовжатися, без полегшення. (Луки 21:25, 26) На зображений невірний Єрусалим ще має прийти “велике горе”, горе, яке напевно буде мати вплив на його світових політичних союзників і прихильників. Ісусове пояснення є ясне, що так як у потопі за Ноєвого дня, це горе загрожає всьому людському життю. (Мат. 24:21, 22, 36—39) Якщо б це горе було дозволено продовжатися задовго, то воно знищило б усе “тіло”. Отже Божий намір є вкоротити “ті дні” цього нечуваного “великого горя”.— Марка 13:19, 20.

9. Ще у 1925, яке пояснення було опубліковано про Боже вкорочення днів “великого горя”?

⁹ Ради Своїх “вибраних” Він укоротить ті дні. А як? Ще у 1925 р. стаття у Вартовій Башті з 1-го травня дискутувала про цю тему, під заголовком “Ради Вибраних”, пояснюючи, що ті дні “великого горя” були перервані посередині. Там пояснювалося, що “велике горе” почалося в 1914 р. З.Д., і що йому не було дозволено продовжатися до кінця, бо Бог припинив Першу Світову Війну в листопаді 1918 р. Відтоді Бог дав час Свому помазаному останкові вибраних християнів працювати, аж поки Він не дозволить кінцевій частині “великому горю” продовжатися до битви Армагеддон і закінчитися. Це дасть нагоду усім покірним особам спастися.— Мат. 25:31—46.

10. Чому те пояснення в 1925 р. здавалося добре й розсудливе?

¹⁰ Таке пояснення виглядало добре і розсудливе у 1925 р. лише сім років після Першої Світової Війни і чотирнадцять років перед несподіваною Другою Світовою Війною, війна, яка була чотири рази гірша від Першої Світової Війни. Але навіть Друга Світова Війна не сполучилася в “війну великого дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні, так як дехто сподівався. (Об. 16:14—16) І ось, двадцять чотири роки після закінчення Другої Світової Війни в 1945 р., частина помазаного останку вибраних ще є тут, а війна Армагеддон ще є в майбутності, хоч уже дуже близько. У 1925 р. вірили, що пояснення розкладу часу в Біблії, як його друкувалося в книжці “Час Уже Близько”, видана в 1889 р. (анг. мові), було докладне. Отже в той час ще не було вираховувано, що шість тисяч років людського життя на землі мали закінчитися протягом 1970-го десятиліття. Певна річ, що старий розклад часу для цих біблійних подій і сповнення пророцтв впливало на розуміння справ Міжнародними Студентами Біблії. Але тепер хронологія була знов добре переглянута.

11. Згідно з тим розумінням, який довгий був той протяг часу дотепер, і тимчасом, що стається з останком “вибраних”?

¹¹ Якщо б, так як пояснювали в 1925 р., перша частина “великого горя” почалася 1914 р. і закінчилася 1918 р., то протяг часу, яким “ті дні” горя були вкорочені вже тягнеться п’ятдесят три роки й ще не закінчився. Багато з помазаного останку, які бачили кінець Першої Світової Війни в листопаді 1918 р. та інші, які відтоді прилучилися до останку вже постарілися, а деякі були вбиті переслідуванням, або померли від старого віку, або з інших причин. Наприклад, у 1948 р., з 376.393-ох осіб, які святкували Господню Вечерю, лише 25.395 прийняли хліб і вино посвідчити, що вони були з помазаного останку. Але 1-го квітня 1969 р., з 2.719.860 лише 10.368 прийняли хліб і вино. Між ними було багато з останку, які вже бачили “початок терпінь” у Першій Світовій Війні. Якесь число з цих мусить лишитися, щоб побачити і пережити війну Армагеддон у гармонії з Ісусовими словами в Матвія 24:33—35.

12. Що Ісус пророкував для “цієї генерації”?

¹² “Коли все це побачите, знайте, що близько,— під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова мої [несповнені]”.

13. (а) Згідно з тим, що було з стародавнім Єрусалимом, то коли те “велике горе” не почалося? (б) Отже, коли “велике горе” має прийти, і що воно буде значити для так званого Християнства та його союзників?

¹³ Скажім, розуміння, яке було розвинуте у 1925 р., що дні “великого горя” вкоротилися “ради вибраних” (Мат. 24:22) було правдиве, то що тоді? Це значить, що час від початку “великого горя”, а його кінцем в Армагеддоні доказується бути коло п’ять разів довший від самого “великого горя”. Одначе, щоб події могли зійтися з подіями першого століття, від часу Ісусового вознесення в 33 р. З.Д. до знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д., то зображене “велике горе” не почалося в 1914 р. З.Д. Те, що сталося з сучасним зображенням Єрусалиму від 1914 до 1918 р. було лише “початок терпінь” для нього й його політичних союзників. “Велике горе”, якого вже більше не буде ще є в майбутності, бо воно значить знищення світової імперії фальшивої релігії (включаючи й так зване Християнство) після якого прийде “війна великого дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні проти політичних союзників вавилонської фальшивої релігії. У тому великому горю релігійні й політичні частини цього ладу мусять закінчитися.

14. (а) Згідно з словом, яке Ісус ужив, то як наближаюче “велике горе” буде вкорочене? (б) Чому Бог може вкоротити його дні, і чому це є наполегливо?

¹⁴ То це наближаючі дні “великого горя” мусять бути “вкорочені” [грецьке колобоʹо] при кінці, а не посередині. Це стається ради Божих “вибраних” і щоб “трохи людей” спаслося. (Мат. 24:21, 22) Бог має призначений “день і годину” на початок того “великого горя”. (Мат. 24:36) Тому що в “той день і годині” ввесь останок Його “вибраних” уже вийде з зображеного невірного Єрусалиму і його спільного світського ладу, то Бог може швидко вилити Свою божественну помсту і знищити цей цілий лукавий лад. Так як було у знищенню Єрусалиму в 70 р. З.Д., дні цього наближаючого “великого горя” можна буде “вкоротити”, бо вже не буде причини продовжати їх. Це також дасть нагоду “деяким людям” пережити “велике горе”, тому що грішне людське “тіло”, без божественної охорони, не могло б видержати продовження того “великого горя”, яке буде найгірше за цілої людської історії.

15. (а) Як робота збирання членів до єврейського останку в Юдеї була раптово перервана? (б) Відтоді, як Бог поводився з Єрусалимом і Юдеєю?

¹⁵ Дев’ятнадцять століть тому, у свойому листі до Римлян, написаний коло 56 р. З.Д., апостол Павло сказав щось дуже значного про християнський останок, який був вибраний з єврейського народу. Він цитував із Ісаї 10:22, 23 і сказав: “То тільки останок спасеться, бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь [Єгова] на землі, або укоротить її [або скоро знищить; грецьке, [синтемно]”. (Рим. 9:27, 28, НС) У 66 р. З.Д. і скоро після того юдейські християни втікли з Юдеї й Єрусалиму, і цим чином робота навертання євреїв в Юдеї і в Єрусалимі ставати частиною єврейського останку була раптово перервана. Так само, в 70 р. З.Д., Бог виконав Свій засуд знищення на Єрусалим і Його храм, не довгою війною через довгу облогу, але дивно короткою облогою, через те, що оборона бунтівничих євреїв розпалася.

16. Що було “вкорочено” для Єрусалиму, однак, чому так багато євреїв загинуло?

¹⁶ Таким чином Єрусалимове “велике горе” не було продовжене, але було “вкорочене”, даючи 97.000 євреям нагоду пережити, хоч вони не мали Божої охорони, а 1.100.000 євреїв загинуло. Справді, що тоді Єрусалим не був у мирі з Богом, але був знищений з причини про яку Ісус з плачем згадує, кажучи: “О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це, бо... не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”.— Луки 19:41—44.

17. Яке було споріднення християнських євреїв, що втікли з Єрусалиму, і для чого вони були вільні?

¹⁷ По другій стороні, християнські євреї, які вже втікли з спустошеної Юдеї були примирені з Богом, так як усі інші християни, поганські як і єврейські. Вони були Божі “вибрані”, вільні служити Йому у роботі проповідування “доброї новини” про Його месійське царство по всій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам.— Мат. 24:14; Марка 13:10.

18. (а) У сподіваючому приході Сина Божого виконати свій суд, то хто прилучиться “заголосити”? (б) Після чого Ісус пророкував про збирання вибраних, і що історія показує про це збирання?

¹⁸ Так само сьогодні, помазаний останок Божих “вибраних” є примирений з Ним, хоч вони живуть серед світового заколоту. Вони сподіваються, що Син Божий, Ісус Христос, незабаром прийде виконати Божий засуд проти цього лукавого “ладу”. У той час, згідно з Ісусовим пророцтвом, не лише єврейські племена, але “всі земні племена заголосять”. Вони будуть бачити своє знищення з рук цього “Сина людського”, Ісуса Христа, в його славі й силі. Але, що сказати про помазаний останок? Чи вони також заголосять? Ні! Бо Ісус пророкував, що його ангели “зберуть його вибраних — від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його”. (Мат. 24:29—31) Ісус сказав, що це буде відбуватися після знищення Єрусалиму. Згідно з історичними фактами, збирання цих “вибраних” перше почалося давно після “великого горя” над стародавнім Єрусалимом у 70 р. З.Д.

19. (а) У що “зібрані” збираються? (б) В часі “великого горя”, що буде правда про останок, і що вони сподіваються?

¹⁹ Те збирання почалося після закінчення Першої Світової Війни в 1918 р. Останок “вибраних” збирався, не до неба, але до з’єднаної організації, щоб проповідувати всім народам “добру новину” Божого заснованого царства, для якої роботи вони були вибрані як спадкоємці Божі й співспадкоємці Ісуса Христа. (Мат. 24:14; Рим. 8:16, 17; 2 Тим. 2:11, 12) Заки те зображене “велике горе” вибухне, то повне число цього помазаного останка вже буде вибране; вибирання спадкоємців Царства вже закінчиться. Цей помазаний останок, як група сподівається пережити “велике горе” та знищення цього теперішнього “ладу” і ввійти в Божий новий лад під небесним царством Його Месії, Ісуса.— Об. 7:1—8.

‘ТРОХА ТІЛА СПАСЕТЬСЯ’

20. (а) У більшости з якої релігійної сфери цей останок “вибраних” був вибраний? (б) Чому не буде потрібно продовжати “велике горе”, і який є Божий намір?

²⁰ Від “початку терпіння” в 1914 р. З.Д., більшість тих, які є частиною останку “вибраних” походили від сучасного зображеного, невірного Єрусалиму, а саме, так званого Християнства, а меншість з поганської сфери. Коли, очевидно вже скоро, Бог Єгова закінчить роботу збирання зі всіх частин під небом Свій останок “вибраних”, то Він уже не буде мати причини терпеливо ділати з так званим Християнством і його політичними союзниками цього ладу. Так як було з Єрусалимом за часу апостолів, Єгова може дуже швидко закінчити справу з так званим Християнством і з іншими цього ладу. Як докладний дотримувач часу Він має призначений день і годину на початок того “великого горя”, і Він може змінити все, що могло продовжати його. Це є Його намір зробити так.— Мат. 24:21, 22, 36.

21. (а) Чиє “тіло” спасеться в часі “великого горя”? (б) Як їхній стан буде інший від єврейського “тіла”, що спаслося в часі знищення Єрусалиму?

²¹ Чи в той час спасеться ‘трохи тіла’? Так, і це в додаток до останку “вибраних”. У першому столітті, за часу апостолів, жодні з “вибраних”, єврейські чи поганські, не були в небезпеці в часі знищення Єрусалиму і спустошення Юдеї. Вони всі були за Єрусалимом, далеко від нападу або насильства від римського війська під Титом. Це євреї згромаджені в Єрусалимі були в небезпеці знищення серед його “великого горя”. Тому що римська облога була така коротка, то 97.000 лишилися живими, навіть без Божої охорони. Але для чого? Лише піти в неволю до поганських народів. Але в наближаючім зображаючому “великому горі” жодні з тих прихильників, які лишуться в зображеному невірному Єрусалимі і в товаристві з його політичними союзниками не лишуться живими, не робить різниці, яке коротке те “велике горе” буде. Вони всі будуть знищені разом із цим лукавим “ладом”, якого вони є частиною. Пощо спасати їх якщо вони не є примирені з Богом?

22. (а) Головно, хто є ті, яких “тіло” спасеться і через що вони спасуться? (б) Що вони посвідчать?

²² Однак, на землі сьогодні є багато осіб, які хоч не є з останку “вибраних”, але є примирені з Богом. Вони є цілком посвячені й хрещені християни, але, які не мають небесної надії і наслідства так як духом породжені “вибрані”. Так як статистики показують більшість із цих повиходили з засудженого зображеного Єрусалиму, замість лишатися в ньому на знищення. Ці є ‘трохи тіла’, яке, Ісус показав, “спасеться”. Вони переживуть не лише через укорочення днів, але через Божу охорону. Їхнє пережиття “великого горя” в недалекій майбутності не буде мати таке саме значення, як у випадку 97.000 єврейських спасених у часі знищення Єрусалиму, а саме, йти в неволю до тих, що складають теперішню “огидну річ спричиняючи спустошення”. Навпаки, вони будуть свідками і переживуть знищення того огидного спустошника і будуть вільні в Божім новім ладі.— Об. 17:1—14; 19:11—21.

23, 24. (а) У порівнянню з останком вибраних, як ці, що переживуть “горе” називаються, і скільки їх буде? (б) Яке споріднення вони тепер мають із Богом, і чому?

²³ Об’явлення 7:9—17 каже, що ці виходять “із великого горя”. У порівнянню з тими, які складають останок Божих “вибраних”, ці хрещені, посвячені християни, маючи земну надію, є “великою громадою”. Жодна людина сьогодні не знає скільки буде в цій “великій громаді” в часі “великого горя”. Щодо їхнього тіла, вони походять зі всіх народів, племен, люду й язиків. Хоч вони не є духовні ізраїльтяни, так як “вибрані”, то вони тепер є примирені з Богом Єговою. Вони покинули сторону Божих ворогів, зображений невірний Єрусалим, і стали по стороні “вибраних”. Тепер вони мають добрий стан перед Божим престолом і перед Його Агнцем, Ісусом Христом, і вони всі вітають Його пальмовим віттям з великою радістю. Оцінюючи їхній теперішній стан спасіння і сподіваючись пережити наближаюче “велике горе”, вони викликують публічно:

²⁴ “Спасінням ми є задовжені Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві”.— Об. 7:9, 10, НС.

25. (а) Хоч “велике горе” буде дуже руїнницьке, то що ця “великий натовп” зазнає? (б) Чому вони будуть старатися доказати себе гідні після Армагеддону?

²⁵ Без різниці, яке руїнницьке те “велике горе” буде, без різниці, яке страшне те знищення буде, тому що воно відбудеться в дуже короткому часі, то цей незліченний “великий натовп” спасеться в “тілі” і ввійде в Божий новий лад після Його війни Армагеддон. І все це тому, що вони, разом із останком “вибраних”, були примирені й в гармонії з Богом і Його Агнцем Ісусом Христом до закінчення “великого горя”, служачи Богові “день і ніч у храмі Його” разом із вибраним останком. (Об. 7:14—17) Як вівці по правиці Пастуха, Царя Ісуса Христа, вони далі будуть чинити добро останкові його духовних “братів”, так довго як ці будуть з ними в “тілі”. У Божім земнім ладі після Армагеддону, ці покірні будуть вдячно старатися доказати себе гідними спасіння навіки вічні на Божу хвалу.

[Примітки]