Що є вирішенням проблеми?
«ДЕДАЛІ більше людей уважає, що благополуччя людства і, можливо, його виживання залежатиме від нашого вміння виявляти нові хвороби. (...) Що було б нині, якби ВІЛ належав до патогенних мікробів, що передаються повітряно-капельним шляхом? А хто знає, чи еквівалентна інфекція не поширюватиметься у майбутньому власне таким шляхом?» — сказав Д. А. Гендерсон, який відігравав провідну роль у викорінюванню віспи, групі вчених 1993 року в Женеві [Швейцарія]).
Як можна виявляти нові хвороби? Система завчасного попередження про епідемії тропічних хвороб складається з 35 лабораторій, підзвітних Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). А втім, огляд цих лабораторій показав, що більше половини з них не мають належного устаткування, аби виявляти такі смертельні хвороби, як японська гемороґічна пропасниця з енцефалітом і гарячка Ріфт-Валлі. Лише 56 відсотків цих лабораторій могли виявляти жовту гарячку — вірус, що переноситься комарами й викликає блювання, печінкову недостатність та внутрішню кровотечу. У 1992 році в Кенії від жовтої гарячки померло принаймні 28 чоловік, перш ніж лікарі виявили справжню причину. Шість місяців вони думали, що боряться з малярією.
Інше слабке місце програм епідеміологічного нагляду полягає в тому, що вони не в стані виявити нові вірусні хвороби, які розвиваються повільно. Приміром, ВІЛ може сховатися всередину людини, передаватися іншим і відтак, не одразу, а протягом періоду аж до десяти років, виявити себе як СНІД. Нинішня пандемія СНІДу майже одночасно з’явилася на трьох континентах і швидко вторглася у 20 різних країн. Вочевидь, про завчасне попередження цієї хвороби не було сказано й слова!
Попри всі ці проблеми багато вчених і далі дивляться у майбутнє з упевненістю, оптимістично говорячи про великі відкриття та епохальні досягнення, що гарантовані в майбутньому. Газета «Інтернешнл геральд трібюн» повідомляє: «Багато вчених покладають надії на справжній великий поступ у медицині, а власне на біотехнологію, вплив на спадковий матеріал живих клітин. Вчені з біотехнологічних фірм сподіваються створити клітини, котрі вироблятимуть бактерицидні сполуки, тобто нове покоління антибіотиків, виготовлених за допомогою генної інженерії».
Однак і тут палиця має два кінці. Генна інженерія уможливлює вставлення генів у нешкідливий вірус, який може перенести ці гени до людей. Дану технологію можна використати у доброму плані, можливо, у виготовлені так званих генноінженерних антибіотиків. Але, застосовуючи цю технологію, також можна чинити злочини.
Наприклад, гени з вірусу Ебола можна вставити випадково чи навмисно у вірус грипу або кору. Тоді смертоносний вірус зможе поширюватися через кашель чи чхання. Доктор Карл Джонсон, що все своє життя присвятив дослідженню таких вірусів, як Мачупо та Ебола, сказав, що, можливо, недовго нам чекати того дня, коли «будь-який пришелепкуватий з декількома тисячами доларів на устаткування й вищою біологічною освітою за плечима зможе створити воші, в порівнянні з якими Ебола буде виглядати невинною, як дитя». Інші біологи поділяють його побоювання.
Вирішення
Вирішення проблеми інфекційних хвороб полягає не лише в розробці нових ліків. Сюди теж входить вирішення проблем, що призводять до хвороб, а власне: убогість, війна, біженці, зловживання наркотиками, переповнені міста, нездоровий спосіб життя, забруднення та нищення довкілля. Якщо чесно, то чи вважаєте ви, що людство в силі вирішити ці складні проблеми?
Боже Слово застерігає: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема». На кого ж нам тоді надіятися? Цей біблійний вірш продовжує: «Блаженний, кому його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його, що небо та землю вчинив». Лише Єгова, Творець людства, може вирішити дилеми суспільства (Псалом 146:3—6).
Натхнене Слово Єгови, Біблія, описуючи велике Ісусове пророцтво про те, яка буде «ознака... кінця віку», прорекло неспроможність медицини в нашому поколінні. Ісус сказав: «По різних місцях будуть пошесті» (Матвія 24:3—8; Луки 21:10, 11, Хоменко).
А втім, Біблія також говорить про майбуття, коли на землі під правлінням Божого Царства «не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24; Матвія 6:9, 10). Ті, хто довіряє Єгові, мають вагому підставу вірити, що покірні люди незабаром будуть повністю звільнені не лише від смертельних хвороб, що мучать людство, але й від проблем, які стимулюють хвороби. Правдиві християни цінують зусилля медиків у нелегкій боротьбі проти смертоносних мікробів. Однак вони знають, що цілковите вирішення проблеми хвороб і смерті залежить від Бога, що «всі недуги... вздоровляє» (Псалом 103:1—3; Об’явлення 21:1—5; 22:1, 2).
[Ілюстрація на сторінці 10]
Біблія обіцяє, що прийде час, коли вже ніхто не скаже: «Я хворий».