Англійська Реформація. Час перемін — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»

Англійська Реформація. Час перемін

«Тогочасний світ перебував у розпалі змін і переосмислення цінностей».

ВЛАСНЕ так описав Англію XVI сторіччя Дж. Дж. Скарисбрік у біографії «Генріх VIII». Релігійні заворушення в Європі закріпили в декого думку, що загальноприйнята релігія потребує реформи.

В Англії знайшли своїх прихильників полемічні вчення Мартіна Лютера. Також вистояли лоларди — палкі проповідники та оборонці Біблії, які поширювали свої вчення по всій Англії з кінця XIV сторіччя.

До 1526 року в Англію було завезено багато примірників Грецьких Писань англійською мовою у перекладі Вільяма Тиндаля, хоча впливові супротивники намагалися перешкодити розповсюдженню цієї книги. Було викрито безпідставність з біблійного погляду таких традиційних католицьких учень, як чистилище, трансубстанціація і целібат священиків.

Але головним чинником, через який здійнялося полум’я англійської Реформації, була криза при дворі короля. Генріх VIII домагався розлучення зі своєю дружиною, католичкою, Катериною Арагонською, бо не хотів, щоб спадкоємцем трону була жінка. Усі шестеро дітей, народжених Катериною від Генріха, або з’явились на світ мертвими, або ж померли в ранньому дитинстві; винятком була одна дочка, Марія. До того ж Генріха полонила молода жвава Анна Болейн, і він задумав одружитися з нею.

Додатковий поштовх Реформації мимовільно дав спритний і впливовий союзник Генріха кардинал Томас Уолсі. Від початку правління Генріха 1509 року Уолсі неухильно зміцнявся і багатів. З часом своїм впливом він поступався лише королю. Але Уолсі не викликав симпатії, оскільки був деспотичним і збільшив податки. До того ж він почав думати, що стоїть вище законів своєї церкви, і став батьком двох незаконнонароджених дітей.

Вельможі замислили повалити Уолсі, і це здійснилось, коли кардинал не спромігся отримати для Генріха дозвіл на розлучення, якого той так прагнув. Уолсі позбавили посади, і він помер 1530 року, саме перед тим, як мав стати перед королем зі звинуваченням у зраді.

В Англії набрав сили антиклерикальний дух. Історик Скарисбрік писав: «Стало очевидним, що Церква потребувала радикального очищення, що суспільство більше не могло зносити цей економічний тягар, цю величезну інституцію, котра поглинала стільки робочої сили, марнувала стільки багатств, забирала так багато, а давала так мало... а також що англійські гроші йшли до Риму... руйнуючи економіку [Англії]».

Доба Кромвеля

Урешті-решт подружні проблеми Генріха були «вирішені» з допомогою головного королівського дорадника Томаса Кромвеля і нового архієпископа Кентерберійського Томаса Кранмера. Англійська церква порвала з Римською церквою, і король став головою англійської церкви. У 1533 році Кранмер анулював шлюб Генріха з Катериною. На той час Генріх вже одружився з Анною Болейн, яка була вагітною. Це звільнення від папської влади мало далекосяжні наслідки.

Кромвель отримав необмежену владу над церквою і підкорявся лише королю. Поступово почали ліквідовуватись монастирі, а їхні володіння передавались Короні, що приносило такі потрібні доходи. Крім того, Кромвель відіграв важливу роль у друкуванні й розповсюдженні Біблій англійською мовою, як про це зауважив А. Дж. Діккенс у своїй книжці «Англійська Реформація» (англ.): «Політична ініціатива, планування видань, їхнє фінансування, намагання ввести Величну Біблію в Англійську Церкву — все це походило від королівського намісника Томаса Кромвеля».

Біблія ставала все більш доступною для загалу, тому це докорінно змінило погляди людей на загальноприйняту релігію. Діккенс зазначає: «Неудавана простота, характерна для життя Ісуса Христа й Апостолів, була разючою протилежністю до могутнього правового та силового апарату, великих багатств і розкішних будівель, якими користувалась Церква пізнього середньовіччя та епохи Відродження».

Генріх був зацікавлений у проведенні деяких релігійних реформ, але у своїй політиці часто керувався доцільністю, а не твердим релігійним переконанням. Він чудово знав про дві ворогуючі фракції двору: одна — за реформи, інша — консерватори, які підтримували традиційну релігію. Щоб утримувати контроль, він спритно нацьковував одних проти одних.

У 1540 році золота доба реформ тимчасово перервалась із падінням Кромвеля. Його вороги-консерватори переконали Генріха, що Кромвель був зрадником і єретиком, і його без судового розгляду стратили.

Якийсь час здавалося, ніби консерватори взяли гору. Але вони не могли зупинити реформ, які вже пустили глибоке коріння. Незважаючи на це, Реформація не виконала задуманого. Протестантським реформаторам не вдалось викоренити багатьох фальшивих людських вчень і традицій, які спотворювали вірування римо-католиків.

Коли Генріх 1543 року одружився вшосте,— а це була його остання дружина, Катерина Пар,— підняли голови ті, хто підтримував реформу. Катерина Пар сильно цікавилася новими релігійними вченнями. Але консерватори не бажали здатися без бою. Своїми планами й двірцевими інтригами вони хотіли втягнути нову королеву у відчайдушну боротьбу за життя. Про це розповідатиметься в одному з наступних номерів «Пробудись!».