Що таке сексуальне насильство?

У законодавстві різних країн термін «сексуальне насильство» визначається дещо по-різному. Але загалом можна сказати, що цей термін стосується примусового сексуального контакту, іноді із застосуванням фізичної сили. Сюди входить сексуальна наруга над дітьми або підлітками, кровозмішення, ґвалтування або сексуальна експлуатація з боку людини, від якої сподіваються допомоги, скажімо лікаря, вчителя чи священнослужителя. Сексуальне насильство може бути словесним або фізичним. Деяким жертвам погрожують розправою, якщо вони розкажуть про те, що трапилося.

Згідно з одним дослідженням, лише у США щороку майже чверть мільйона людей повідомляють про те, що зазнали сексуального насильства. Близько половини з них є у віці 12—18 років.

Що тобі слід знати

• Біблія засуджує сексуальне насильство. У цій книзі міститься оповідь про юрбу схиблених на сексі мешканців міста Содом, які намагалися зґвалтувати двох чоловіків, що там гостювали. Ті події відбулися приблизно 4000 років тому і допомагають зрозуміти, чому Єгова знищив це місто (Буття 19:4—13). Крім того, 3500 років тому Закон, який Бог дав Мойсею, забороняв кровозмішення, у тому числі сексуальне насилля над членом сім’ї (Левіт 18:6).

• У більшості випадків сексуальне насилля здійснюється особою, з якою жертва знайома. В одній книжці про сексуальне виховання дітей говориться: «Дві третини жертв зґвалтування знають свого кривдника. Це не якийсь незнайомець, що раптово вискакує з кущів» («Talking Sex With Your Kids»).

• Сексуального насилля зазнають як жінки, так і чоловіки. У США приблизно 10 відсотків жертв такого насилля — чоловіки. Як сказано на сайті організації «Національна мережа з питань зґвалтувань, насильства та інцесту», чоловіки «можуть боятися, що через сексуальне насильство вони стануть геями» або «неповноцінними чоловіками».

• Поширеність сексуального насилля не повинна дивувати. У Біблії передречено, що в «останні дні» чимало людей не матимуть «природної любові», будуть «позбавленими самовладання і агресивними» (2 Тимофія 3:1—3). Саме такі риси виявляють люди, які використовують інших заради сексуального задоволення.

• Жертва не винна у сексуальному насильстві. Ніхто не заслуговує того, щоб над ним вчиняли сексуальну наругу. Єдина особа, яка відповідальна за насилля,— це кривдник. І все ж ти можеш дещо робити, аби не стати жертвою.

Що можна зробити

• Підготуйся. Обдумай наперед, що будеш робити, коли якась людина — навіть твій хлопець чи дівчина або хтось з родичів — змушує тебе до сексуального контакту. Щоб підготуватися до ситуацій, коли інші тебе до чогось примушують, молода жінка, на ім’я Ерін, радить продумати можливий розвиток подій і те, як на них реагувати. Вона говорить: «Це може здаватись смішним, але допоможе не стати жертвою, коли щось подібне трапиться у реальному житті».

  Біблія каже: «Пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі... бо дні злі» (Ефесян 5:15, 16).

  Запитай себе: «Як я реагуватиму, якщо хтось буде неналежно мене торкатись і мені від цього стане ніяково?»

• Склади «план евакуації». Згадана вище організація радить «мати кодове слово, яке знали б ваші друзі чи сім’я. Якщо ви запідозрите щось неладне, то зможете зателефонувати їм і повідомити про це, а людина, яка поруч з вами, ні про що не здогадається. Тоді ваші друзі чи сім’я можуть прийти і забрати вас або дати вам привід піти геть». Так можна вберегти себе від небезпеки і гіркого розчарування.

  Біблія каже: «Далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається, а недосвідчена йде далі і страждає від наслідків» (Прислів’я 22:3).

  Запитай себе: «Який у мене “план евакуації”?»

  

• Встанови межі і не переходь їх. Наприклад, якщо ти зустрічаєшся, то обговори зі своїм хлопцем або дівчиною, яка поведінка буде прийнятною, а якої треба уникати. Якщо він або вона вважає, що встановлювати межі — це смішно, то варто шукати іншу людину — того, хто поважатиме твої погляди.

  Біблія каже: «Любов... не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди» (1 Коринфян 13:4, 5).

  Запитай себе: «Які цінності у мене? Яку поведінку я вважаю непристойною?»

Коли мучить почуття вини

Багато жертв сексуальної наруги відчувають глибокий сором через те, що сталося. Вони навіть можуть вважати себе винними. Ось приклад 19-річної Карен, яка у віці від 6 до 13 років зазнавала статевої наруги. Вона говорить: «Найважче давати собі раду з почуттям вини. Я кажу собі: “Чому ж я допустила, щоб це тривало так довго?”»

Якщо ти почуваєшся подібно, поміркуй над такими фактами:

• Діти не готові до сексу ні фізично, ні емоційно. Вони не розуміють суті й наслідків сексу і тому не в стані свідомо на нього погодитись. Отже, дитина аж ніяк не винна в тому, що над нею вчинили статеву наругу.

• Діти схильні довіряти дорослим. Вони не мають уявлення про хитрощі збоченців, тож можуть стати легкою здобиччю. В одній книжці, присвяченій питанню сексуального насилля над дітьми, говориться: «Насильники дуже підступні, і діти не в змозі розпізнати їхню хитру тактику» («The Right to Innocence»).

• Під час наруги дитина може відчувати статеве збудження. Якщо так було і з тобою, то пам’ятай: збудження — мимовільна реакція організму на певні дотики. Така реакція не свідчить про твою свідому згоду на секс і не є доказом твоєї вини.

Порада. Чи ти знаєш дитину, якій стільки ж років, скільки було тобі, коли над тобою вчинили наругу? Запитай себе: «Чи було б справедливо вважати цю дитину винною, якби над нею вчинили сексуальну наругу?»

Над цим замислилась Карен, коли певний час доглядала за трьома дітьми. Одній дитині було майже шість років — саме в такому віці над Карен почали вчиняти наругу. Карен говорить: «Я зрозуміла, якою незахищеною є дитина такого віку і якою незахищеною була я».

Факт. У нарузі над тобою винен тільки кривдник. Біблія каже: «Лише грішному [зарахується] його гріх» (Єзекіїля 18:20).

Чому важливо комусь звіритись

Відчути полегшення тобі може допомогти розмова з дорослою людиною, якій ти довіряєш. У Біблії сказано: «Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом» (Прислів’я 17:17).

Можливо, ти думаєш, що краще не говорити про те, що трапилося. Мовчання стало для тебе, так би мовити, стіною, зведеною для захисту від ще більших страждань. Але поміркуй: стіна мовчання може бути не тільки захистом від болю, а й перешкодою, що заважає тобі отримати допомогу.

Молода жінка, на ім’я Джанет, переконалася, що розмова про пережиту наругу приносить велике полегшення. «Коли я була ще зовсім малою, мене скривдила людина, яку я знала і якій довіряла. Я мовчала багато років,— пригадує вона,— але зрештою знайшла в собі сили звіритися мамі. Тоді з моїх плечей наче впав важкий тягар».

Оглядаючись у минуле, Джанет пояснює, чому дехто не наважується розповідати про пережите насилля. «Наруга — це тема, про яку зовсім не хочеться говорити,— каже вона.— Але я зрозуміла, що носити біль у собі — не вихід. Добре, що я про все розповіла і не зволікала ще довше».

«Час лікувати»

Через наругу в тебе могла сформуватися хибна думка про себе. Наприклад, у тебе може з’явитися почуття неповноцінності або нікчемності. Або ж ти можеш думати, що єдине твоє призначення — це задовольняти сексуальні бажання інших. Але тепер настав «час лікувати» свої емоційні рани і виправляти неправильний погляд на себе (Екклезіаста 3:3). Що тобі в цьому допоможе?

Вивчення Біблії. Біблія містить Божі думки, котрі здатні «повалити будь-яку твердиню», в тому числі хибний погляд на себе (2 Коринфян 10:4, 5). Поміркуй, наприклад, над такими біблійними уривками: Ісаї 41:10; Єремії 31:3; Малахії 3:16, 17; Луки 12:6, 7; 1 Івана 3:19, 20.

Молитва. Коли на тебе навалюється почуття нікчемності й вини, «поклади [цей тягар] на Єгову» в молитві (Псалом 55:22). Бог завжди поруч!

Старійшини збору. Ці чоловіки підготовлені, щоб бути «як укриття від вітру і сховок від зливи» (Ісаї 32:2). Вони можуть допомогти тобі розвинути зрівноважений погляд на себе і йти вперед.

Добре товариство. Спостерігай за чоловіками й жінками, котрі подають хороший приклад у християнському житті. Звертай увагу на те, як вони ставляться одне до одного. З часом ти переконаєшся, що не всі люди зловживають довірою та кривдять своїх близьких.

Цю важливу істину зрозуміла молода жінка, на ім’я Таня. З раннього дитинства вона зазнавала сексуальної наруги від кількох чоловіків. «Усі чоловіки, які були мені близькі, кривдили мене»,— каже вона. Але згодом Таня пересвідчилася, що є чоловіки, які виявляють справжню любов. Що запевнило її в цьому?

Таня почала товаришувати з подружжям зразкових християн. Тоді її погляд на чоловіків змінився. «На прикладі цієї сім’ї я побачила, що не всі чоловіки є кривдниками,— розповідає вона.— Цей чоловік захищав свою дружину. Саме так і має бути згідно з Божим наміром»a (Ефесян 5:28, 29).