Біблійна книга 63. 2 Івана

Письменник: апостол Іван

Місце написання: Ефес або його околиці

Написання закінчено: бл. 98 року н. е.

ДРУГИЙ лист Івана короткий,— він міг бути написаний на одному аркуші папірусу,— однак він багатий за змістом. Лист скерований «вибраній пані та її дітям». Оскільки слово «Киріа» (грецький відповідник слова «пані») у той час вживалось теж як власне ім’я, то деякі знавці Біблії вважають, що це було зверненням до особи з таким іменем. Проте інші вважають, що Іван писав до християнського збору, називаючи його «вибраною пані». Він міг так зробити, щоб спантеличити переслідувачів. У такому разі вітання від «дітей твоєї сестри», згадані в останньому вірші,— це вітання від членів іншого збору. Отже, другий лист не призначався для такого широкого кола читачів, як перший, а був, очевидно, написаний або окремій особі, або одному конкретному зборові (вірш 1).

² Немає причин сумніватися в тому, що цей лист написав Іван. Письменник листа називає себе «старійшиною». Цей опис, безперечно, підходить до Івана — не тільки з огляду на його похилий вік, але й тому, що він як один із «стовпів» (Гал. 2:9) і останній апостол, який ще тоді жив, справді був «старійшиною» у християнському зборі. Його добре знали, тож не потрібно було пояснювати читачам, хто він. Про те, що саме він написав цей лист, свідчить також той факт, що стиль листа подібний до стилю першого листа і Євангелія Івана. Другий лист, як і перший, очевидно, був написаний близько 98 року н. е. в Ефесі або його околицях. Стосовно Другого і Третього листів Івана в «Енциклопедії» Мак-Клінтока і Стронґа говориться: «З огляду на їхню загальну подібність можна зробити припущення, що ці два послання були написані в Ефесі невдовзі після 1-го Послання. У них обох до того чи іншого роду поведінки застосовано принципи, викладені докладно у 1-му Посланні»a. Достовірність Другого листа Івана підтверджується тим, що його цитував Іриней, який жив у другому столітті, а також визнавав Климент Александрійський, який жив у той же періодb. Крім того, Іванові листи згадуються у фрагменті Мураторі.

³ Як і у випадку Першого листа Івана, причиною написання другого листа є шалені напади лжевчителів на християнську віру. Іван хоче застерегти своїх читачів, щоб вони могли розпізнавати таких вчителів і триматися від них подалі, в той час як продовжуватимуть ходити у правді і виявлятимуть любов один до одного.

ЧОМУ КОРИСНА

⁴ Схоже, що за днів Івана, як і в наш час, деякі особи були невдоволені і не бажали триматися чітких, простих вчень Христа. Вони хотіли чогось більшого, чогось такого, що лестило б їхньому честолюбству, вивищувало над іншими і ставило в один ряд зі світськими філософами,— і заради досягнення таких егоїстичних цілей вони були готові забруднити і розділити християнський збір. Іван дорожив злагодою у зборі, яка тримається на любові і правильному вченні в єдності з Батьком і Сином. Ми сьогодні повинні так само високо цінувати єдність збору, навіть якщо це вимагає не спілкуватись і не вітатися з тими, хто відступився і прийняв інше вчення, яке не походить з натхнених Писань. Коли ми і далі будемо дотримуватися Божих заповідей і знаходити повну радість у правдивому християнському товаристві, то можемо бути впевнені, що «незаслужена доброта, милосердя і мир від Бога, Батька, та Ісуса Христа, Батькового Сина, перебуватимуть в нас разом з правдою і любов’ю» (вірш 3). Безперечно, другий лист Івана підкреслює надзвичайну цінність такої християнської єдності.

[Примітки]