Друга частина

1. Що Геєнна була за часу Ісуса, і на яку кару вона була вжита за прообраз?

ПРО Геєнну, або Долину Гінном згадується дванадцять разів у Християнських Грецьких Писаннях. За днів Ісуса Христа, Геєнна була огняне місце, і бувши долиною лише поза мурами Єрусалиму, вона була на землі. Вона сталася символом щонайгіршої кари, якою можна покарати людину. Наприклад, у Маттея 5:22, у своїй Проповіді на Горі, Ісус сказав: “Кожен, хто гнівається на брата свого буде відповідальний перед судом; але коли хто промовить до брата свого невимовним словом зневаги [Рака], буде відповідальним перед Найвищим Судом; а коли хто-небудь скаже, ‘Ти нікчемний дурень’ буде підлягати огненній Геєнні”. Отже Ісус клясує “огненну Геєнну” бути третьою й найгіршою. А чому? Тому, що коли хто назве іншого нікчемним дурнем і буде присуджений до огненної Геєнни, то його вбивають і не ховають. Його трупа спалюють в огненній Геєнні й попіл не зберігають у посудині. Таким чином представляли, що він не пішов до Гадесу.

2, 3. Що Маттея 5:29, 30 показує про трупа грішника?

² Кілька стихів дальше в тій самій Проповіді на Горі, Ісус показує, що трупа грішника кидають у Геєнну наче в крематорії (піч для спалювання трупів). В Маттея 5:29, 30, Ісус каже:

³ “Коли праве око твоє спотикає тебе, то вибери його й кинь геть від себе. Бо воно є більше корисним для тебе загубити одного з твоїх членів ніж, щоб ціле тіло твоє було кинуте в Геєнну. Також, коли твоя права рука спотикає тебе, то відітни її й кинь геть від себе [не мучити її]. Бо воно є більше корисним тобі загубити одного з твоїх членів ніж, щоб ціле тіло твоє кинули в Геєнну”.

4. В якому змислі Ісус ужив слово Геєнна, і як це є показано?

⁴ З цієї мови ми бачимо, що Ісус уживає ту стародавню Геєнну, що знаходилася поза мурами Єрусалиму в символічний спосіб. Ісус не мав на думці, щоб його послідовники вибирали буквальне око або відрізували собі праву руку. Замість цього, Ісус говорив про щось дорогоцінне, яке спричиняє нас грішити правим оком або правою рукою. Згідно з цим, коли вживається око й праву руку символічно, то Геєнну також треба брати в символічний, а не в буквальний спосіб.

5. В Маттея 18:8, 9, з чим Ісус порівнює вкинення в символічну Геєнну?

⁵ Зауважте як Ісус порівнює вкинення в Геєнну з входом у життя. Це показує, що символічна Геєнна є місцем у якому нема ніякого життя. В Маттея 18:8, 9 Ісус сказав: “Коли тільки рука або нога твоя спотикає тебе, то відітни її й кинь геть від себе; воно краще для тебе увійти в життя калікою або одноногим ніж з обома руками та обома ногами бути вкинутий у вічний вогонь. Також, коли око твоє спотикає тебе, то вибери його й кинь геть від себе [не мучити його]; бо тобі краще ввійти в життя однооким ніж бути вкинутий в огненну Геєнну з двома очима”. То в цій “вогненній Геєнні” горить символічний “вічний вогонь”.

6, 7. (а) Крім огню, що інше було присутнім у Геєнні поза Єрусалимом? (б) Як Ісус об’явив це в Марка 9:43—48?

⁶ Ісус пригадує нам, що в Геєнні поза Єрусалимом також були хробаки або черв’яки, не в огні, але в розгниваючій речовині недалеко вогню. Певно, що ці хробаки не є подібні до дощових черв’яків, які точуть землю й харчуються на людських трупах поховані в могилах. Вони є подібні до черв’яків від яких цар Ірод Агриппа 1-ий помер, згідно з цими словами в Діях 12:23, НС: “Зараз ангел Єгови вдарив його, бо він не віддавав слави Богові; і черв’яки почали роз’їдати його й він помер”. Вживаючи це саме грецьке слово (сколекс), Ісус сказав:

⁷ “Коли твоя рука спотикає тебе, відрубай її; воно краще тобі ввійти в життя калікою, ніж із двома руками піти до Геєнни, в огонь, якого не можливо загасити. І коли нога твоя спотикає тебе, то відрубай її; воно краще тобі увійти в життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкинутим до Геєнни. І коли око твоє спотикає тебе; то воно є краще тобі ввійти однооким у царство Боже, ніж з обома очима бути вкинутим до Геєнни, де черв’як (сколекс) не вмирає, і огонь не вгасає”.— Марка 9:43—48; Іса. 66:24, НС.

8. Отже Геєнна є прообразом якого місця, і що Енциклопедія Мак-Клінтока і Стронга каже про Геєнну?

⁸ Тож, коли мертвий труп, якого кидали до Геєнни поза Єрусалимом не впав в огонь, що горів із сіркою, то однак він зникав. А як? Через черв’яків, які виводилися з яєць, що мухи несли по розгниваючих трупах. Отже Геєнна було місце цілковитого знищення або споживання в яке кидали мертві трупи тих осіб, які не були достойні бути похованими в зазначеній могилі або пам’ятнім гробі. Про Геєнну, Енциклопедія Мак-Клінтока і Стронга каже на стороні 764, Том 3:

Наслідком цих гидот Йосія опоганив цю долину (2 Царів 23:10); пізніше вона сталася містовим смітником до якого кидали мертві трупи кримінальників, звірят і всяке інше сміття, і згідно з давніми й дещо сумнівними властями, горючу матерію спалювали вогнем. З глибини цієї вузької ущелини й можливо з її вічно горючих огнів, як і тому, що вона була смітником для всякої розгниваючої речовини й всього, що опоганювало те святе місто, то пізніше вона сталася прообразом місця вічної кари, “де черв’як не вмирає й вогонь не вгасає”, в яке то місце письменники Талмуду кладуть рот Пекла: ‘В долині Гінном є дві пальми, між якими зноситься дим . . . і це є двері Геєнни’.a

ЩО ВОНА ЗОБРАЖАЄ

9. (а) Що Ісус казав про Геенну в Маттея 10:28 і в Луки 12:4, 5? (б) Коли Бог знищить тіло й душу, то які будуть наслідки?

⁹ Не робить різниці, що власті можуть казати про Геєнну, то що Ісус Христос, Син Божий, казав про неї? Що це значило для людини, яку Всемогучий Бог засудив до символічної Геєнни? Ісус ясно відповів на це питання коли він вислав своїх дванадцятьох апостолів виконувати місіонерську роботу й сказав: “І не бійтеся тих, що тіло вбивають, але душі не можуть убити; але бійтеся Того, що може знищити душу й тіло в Геєнні”. (Мат. 10:28, НС) У другому випадку Ісус сказав товпі тисячів: “Кажу ж вам, своїм друзям, Не бійтеся тих, хто тіло вбивають а потім більше нічого не можуть учинити! Але кажу вам, кого треба боятися: Бійтеся Того, що має власть, убивши, вкинути в Геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!” (Луки 12:4, 5, НС) Коли Всемогучий Бог знищить тіло й душу людську, то що лишається? Це становить цілковите знищення; й тому що воно є вічне, то таке знищення людського тіла й душі становить вічну кару. З такого знищення нема воскресення.

10. Що можна розуміти з того, що “вогонь” в симолічній Геєнні є “вічний вогонь”?

¹⁰ Таким чином Ісус ужив Геєнну за прообраз цілковитого, безкінцевого знищення, так само як огонь є нищівний. Тому, що знищення є вічне, то вогонь символічної Геєнни також мусить бути “вічний вогонь”. Це значить, що така Геєнна все буде існувати; вона ніколи не видасть тих, що в ній; вона ніколи не буде випорожнена, ніколи не буде знищена так як адамська смерть і Гадес будуть знищені. (Одк. 20:13) Зображально Геєнна все буде горіти й вона все буде досяжна нищити всіх, що будуть бунтуватися проти Бога.

11. Чому з символічної Геєнни нема воскресення?

¹¹ Тому що символічна Геєнна є місцем вічного знищення, то Ісус правильно ставить ухід до Геєнни у протилежності до входу у вічне життя. Отже, коли хтось увійде в символічну Геєнну, в якій Бог знищить тіло й душу, то як він може воскреснути й мати нагоду на вічне життя під Божим небесним царством або в Раю, що буде відновлений саме тут на землі під Божим царством? З символічної Геєнни нема воскресення.

12, 13. (а) Скільки невгамований язик може підпалити, і що він може заплямувати? (б) Так як Геєнна, що він може спричинити?

¹² Тому, що вогненна Геєнна є нищівна, то ученик Яків сполучує її з нестримним людським язиком оцими словами: “Ну [так як маленький вогонь, що запалює великий ліс] язик є огонь. Язик становить світ неправедности поміж нашими членами, бо він сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від Геєнни”.— Якова 3:6, НС.

¹³ Отже ввесь світ людства, а не лише якась одна особиста особа, мусить уважати на язик свій, бо ввесь світ народився в неправедності. Язик, своєю пропагандою, яка розширюється від одного язика до другого, може запалити цілий світ людства й підбурити його до неправедности. Він не лише сквернить рот у якому він сплітає плітки, але й опоганює ціле людське тіло; так що, коли хтось має гарне тіло але нестримний язик, то він відбирає від гарного враження, яке його вродливе тіло робить. А головно це є правда перед Богом, бо так як Ісус каже нам, по наших словах ми будемо визнані за праведних і за нашими власними словами ми будемо осуждені. (Мат. 12:37) Наче Геєнна, язик може спричиняти знищення якого неможливо поправити.

14. До чого, язик, коли “запалиться Геєнною” може присудити людину?

¹⁴ Вогненні слова можуть лишити враження на нашім життю опоганюючи ціле тіло й підпалюючи його до руїницьких учинків. Якова 3:8 добре каже: “Але язика то ніхто з людства не може вгамувати. Він є річ непокірна та шкідлива, повна смертельної отрути”. Через язик, який “підпалиться Геєнною”, Бог може присудити його вживача до символічної Геєнни, бо він означає поганий стан серця.— Побачте Псалму 5:9; Римлян 3:13.

“КРАЇНА З ЯКОЇ НЕМА ПОВОРОТУ”

15. (а) Як те, що Геєнна представляє є символізовано в Одкриттю? (б) Який наслідок огонь і сірка із неба мали над Содомою й Гоморою?

¹⁵ В останній книзі Біблії в Одкриттю до Йоана слова “Геєнна” немає. Але те, що Геєнна представляє символізується “озером огняним, яке горить сіркою”, або “озером огню й сірки”, “озером огненним”, “озером, що горить огнем і сіркою”. (Одк. 19:20; 20:10, 14, 15; 21:8) Ми знаємо, який наслідок огонь змішаний з сіркою має над горючими речами. За днів Авраама й його племінника Лота, так як є записано в 1 Мойсея 19:24, “Єгова післав дощ із сірки й вогню від Єгови, з небес, на Содому й на Гомору”. Ісус каже нам, який наслідок це мало над Содомою й Гоморою, кажучи: “Того дня, що Лот вийшов із Содоми з неба линув огонь із сіркою й знищив їх усіх”.— Луки 17:29, НС.

16. (а) Відносно Содоми, як озеро з’єднується з огнем і сіркою? (б) Який був тимчасовий і останній наслідок огню й сірки, що линули на людей?

¹⁶ Більше цього, Содом був недалеко Мертвого Моря або Моря Солі. Це море є великим внутрішнім озером в якому нема нічого живого; який то факт поперає думку цілковитого знищення спричинене буквальним огнем із сіркою, що линув на міста тієї округи. Також, так як згадується в Одкриттю, ми маємо тут смертельне озеро сполучене з огнем та сіркою. Люди на яких огонь і сірка линули можливо мучилися в той час коли вони ще були свідомі, але останній наслідок цього вогню із сіркою був цілковите знищення.b Це знищення перед яким відбуваються муки є думка, що передається в Одкриттю 14:10, 11, і також у Псалмі 11:5, 6, де згадується про вогонь і сірку в символічний спосіб.

17. Що буде линути на військо Ґоґа з Маґоґа, і який буде наслідок цього?

¹⁷ Між руїницькими силами, яких Бог буде виливати на військо Ґоґа з країни Маґоґа коли цей нападе на відновлених людей Бога Єгови, включається “вогонь і сірку” в Езекіїля 38:22. Хоч ці елементи можуть мучити військо Ґоґа на короткий час, то нарешті вони знищуть його військо, вбиваючи їх. Що так станеться є показано в наступнім розділі в Езекіїля 39:11—20, який розповідає як мертві трупи війська Ґоґа з Маґоґа будуть цілком знищені до останньої кісточки.

18. Як показується різницю між Гадесом або Шеолом а озером з огню й сірки в Одкриттю 20:14?

¹⁸ З повище згаданого, воно стається дуже ясно, що Гадес або Шеол є інакший від Геєнни й “озера, що горить огнем і сіркою”. Коли б це не було так, то як Одкриття 20:14 могло б казати: “Смерть і Гадес були вкинені в озеро вогняне”? Цей стих також пояснює значення “озера вогняного”, кажучи: “Це значить друга смерть, озеро вогняне”.

19. (а) Чи “друга смерть” (“озеро вогненне”) видає тих, що були вкинуті в нього? (б) Отже на що Геєнна або озеро з огню й сірки є прообразом?

¹⁹ Отже смерть, що поширилася до всіх людей через їх народження від Адама буде знищена “другою смертю”. Смерть буде знищена “другою смертю” і не буде мучена повіки. “Друга смерть” також не буде мучити Гадесу повіки, але знищить його в символічнім “озері вогнянім”. Це “озеро вогняне” або “друга смерть” ніколи не видасть “смерти й Гадесу”, які є вкинені в нього. Отже Геєнна або озеро, що горить огнем та сіркою є біблійним прообразом вічного або цілковитого знищення, з якого нема воскресення. Тому, то воскреслі особи, яких видала насліджена смерть і Гадес можуть пізніше бути “вкинені в озеро вогненне” і умерти “другою смертю”, бо їх імена не будуть записані в книзі життя.— Одк. 20:15.

20. (а) В що “дикий звір” і “ложний пророк” були вкинені, коли й на який час? (б) Що цим символізується?

²⁰ Згідно з Одкриття 19:20, то символічний “дикий звір” і “ложний пророк” мають бути “вкинені в огненне озеро, що горить сіркою” протягом надходячої “війни великого дня Бога Всемогучого”. Це стається саме перед тим коли Диявол, Сатана й його біси будуть зв’язані й вкинуті в безодню на тисячу років Христового царювання. При кінці тисячу років символічний “дикий звір” і “ложний пророк” ще будуть у тім символічнім “озері з огню й сірки” й не будуть випущені з нього коли Сатана й його біси будуть звільнені з безодні старатися звести людство. Символічний “дикий звір” і “ложний пророк” ніколи не будуть випущені з того місця цілковитого знищення, з “другої смерти”, але вони ще будуть у ньому коли до них прилучаться всі ті, що будуть вкинені в “озеро вогненне”. (Одк. 20:10, 15) Отже в надходячій “війні великого дня” в Армагеддоні, символічний “дикий звір” і “ложний пророк” мають бути знищені назавжди, без ніякої надії на воскресення.

21. (а) Де Сатана Диявол є вкинений після свого короткого звільнення з безодні і як Жидів 2:14 буде сповнене тоді? (б) Як його місце вічної кари є символізоване в Маттея 25:41?

²¹ При кінці тисячу років Христового успішного царювання над відкупленим людством, Сатана й його біси будуть випущені з безодні. Отже дійсно тоді та безодня перестане існувати, бувши спорожнена. Протягом їх короткого часу свободи вони будуть старатися звести в знищення людських підданців Божого царства кільки зможуть. Після того вони є вкинені в “другу смерть” де “дикий звір і “ложний пророк” були цілий час. (Одк. 20:1—3, 7—10) У цей спосіб Бог Єгова виконує Свій чудовий намір через свого самопожертвованого Сина Ісуса Христа, “щоб через його смерть він знищив того, що має владу спричиняти смерть, цебто Диявола”. (Жид. 2:14, НС) Ця кара “вічного знищення” представляється “вічним огнем приготовлений для Диявола й його ангелів”, в який також усі прокляті та запеклі люди будуть укинені в Армагеддоні, згідно з Ісусовими словами записані в Маттея 25:31—33, 41, 46.

НЕ ЗАСЛУЖИЛИ ВОСКРЕСЕННЯ

22, 23. (а) Якими словами Ісус перестерігав жидівських релігійних провідників, але з яким наслідком? (6) Як Стефанові слова до єрусалимського синедріону показують чи ті судді послухали Ісусової перестороги?

²² Дев’ятнадцять століть тому, коли Ісус Христос був чоловіком на землі, він перестерігав той рід жидів про небезпеку вічного знищення, зображеного Геєнною. Він сказав тим лицемірським релігійним жидівським провідникам, що коли вони навертали поганів, то вони робили їх “синами Геєнни вдвоє гіршими від вас”. Він назвав тих лицемірських жидівських книжників та фарисеїв зміями та кодлом гадючим і так ототожнював їх бути дітьми Сатани Диявола “первісного Змія”. Тоді він запитав їх як вони сподівалися “втекти від суду Геєнни” коли вони добровільно противилися Божому царству й проповідникам того царства. (Мат. 23:13—15, 29—36, НС) Але ці далі продовжали в ложних та мордерських учинках свого “отця Диявола”. (Йоана 8:44) І саме перед тим коли вони вбили Стефана, “чоловіка повного віри й святого духа”, він сказав жидівським суддям:

²³ “О ви, уперті, люди серця й вух необрізаних, ви завжди противитеся духові святому, як ваші предки робили, так і ви робите. Котрого з пророків ваші батьки не переслідували? Так, вони ж повбивали тих, що звіщали прихід Праведного, якому ви тепер сталися зрадниками та убійниками, ви, що одержали Закон переданий ангелами, але не додержували його”.— Дії 6:5; 7:51—60.

24. (а) В що ті непокаяні жидівські релігійні провідники йдуть при їх смерті, і яка є можливість на їх воскресення? (б) Хто пішов туди з ними згідно з Маттея 15:12—14?

²⁴ Котрий-небудь із тих жидівських релігійних провідників, який не покаявся й не перестав противитися святому духові й Божому Месійському царству та не покинув переслідувати провідників Царства не “втік від засуду Геєнни”. При їх смерті, коли б вона не прийшла, вони йшли до Геєнни. З цієї причини вони не будуть мати воскресення на землі під Божим царством. Можливо, що їх поважали побожними обрядами при їх похованню, але вони не пішли до Гадесу або Шеолу. Від Бога вони потерпіли “суд Геєнни”. Вони були “сліпі провідники”, і релігійно сліпі жиди та новонавернені, що наслідували таких лицемірських провідників також пішли з ними в Геєнну. Всі, провідники як і ті, яких вони провадять “упадуть в яму”, сказав Ісус у Маттея 15:12—14. Вони вмирають “дугою смертю” й Христова жертва не предбає їм воскресення з мертвих. Він не вмер за тих, що йдуть до Геєнни.— Мат. 23:16, 17, 19, 24, 26.

25, 26. (а) Яке питання виринає про цілий жидівський рід, що жив у той час? (б) Згідно з Ісусовими словами в Маттея 12:39—42, то хто присудить той рід?

²⁵ А що сказати про загальний жидівський рід, що тоді був порозкиданий по тодішній залюдненій землі в тому першому століттю нашої Загальної Доби? Тому, що вони не ставалися християнами з небесною надією, то чи вони всі підпадають під жидівську громадську відповідальність, яка присуджує їх до Геєнни під час смерти, роблячи їх усіх негідними воскресення? Щоб помогти нам набути правильної відповіді, Ісус порівняв той жидівський рід із іншими й згадує про пророка Йону й царицю Шеви, кажучи:

²⁶ “Рід лукавий й перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони. Як Йона перебув у середині китовій три дні й три ночі, так перебуде три дні й три ночі Син Людський у серці землі. Ніневітяни стануть (анастесонтай) на суд (крісіс) із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонове проповідування. А тут ото Більший ніж Йона! Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла послухати Соломонової мудрости. А тут ото Більший, ніж Соломон!”— Мат. 12:39—42; Луки 11:29—32.

27. Щоб ніневітяни могли зробити це, то згідно з іншими писаннями, що вони мусять мати?

²⁷ Щоб “ніневітяни” стали або вийшли на суд як свідки, то вони мусять воскреснути з мертвих. Ніневія була царська столиця стародавньої Асирії. Ми пам’ятаємо, що Єзекіїля 32:21, 22 показує, що це в Шеолі або Гадесі “Асирія й ввесь її собор знаходиться. Її гроби є навколо неї”. Оскільки Гадес або Шеол мають видати всіх мертвих у них у той день суду (Одк. 20:11—15), то ми можемо оціняти, що це буде значити воскресення для мертвих ніневітянів із їх гробів у землі протягом тисячолітнього царювання Ісуса Христа.

28. Чи ніневітяни можуть так присуджувати без воскресення того роду жидів, і як вони будуть присуджувати їх?

²⁸ Переглядаючи Ісусову мову, ми зауважуємо, що він сказав, що ніневітяни встануть на суд “з цим родом”, а не проти цього роду. Це показує, що не всі жиди того роду, що жили за часу Ісуса й його апостолів були присуджені “судом Геєнни”, при їх смерті. Під Божою милістю, вони пішли в Гадес або Шеол, хоч і не померли як навернені християни. Вони воскреснуть разом із асирійцями і ніневітянами, стати з ними на суд перед “великим білим престолом”. Тоді своїм поводженням давно тому, ще за днів Йони, ті ніневітяни за восьмого століття перед нашою Загальною Добою присудять тих жидів за Ісусового дня. Але чому? Це тому, що ті асирійські ніневітяни покаялися через проповідування Єговового пророка Йони, хоч вони й не сталися жидівськими новозверненими, але жиди не хотіли покаятися через проповідування Ісуса Христа, який був багато більший й більше важним від Йони.

29. (а) Чи присудження ніневітянами буде значити засудження жидів? (б) Як воно докажеться чи у воскресенню вони вийдуть до протилежного засуду чи ні?

²⁹ Ніневітяни присудять той жидівський рід за їх невірство й запеклість, але вони не присудять таких жидів до Геєнни. Лише небесний Суддя, Бог Єгова й Його намістник Ісус Христос можуть зробити це. Те, що жиди з того присудженого роду будуть робити на землі протягом останніх років Христового тисячолітнього царювання, докаже одну з двох речей. А що це? Воно докаже, чи вони будуть гідні засуду до Геєнни або в “озеро вогненне”, “другої смерти”, або чи вони заслужать мати їх імена записані в “книзі життя”. Цим способом вони мусять доказати чи вони повиходять із Гадесу або Шеолу до воскресення життя чи до воскресення протилежного засуду.— Йоана 5:28, 29.

30. (а) Через кого іншого прийде засуд на той жидівський рід? (6) До тієї мети, то що цариця Шеви мусить мати?

³⁰ Подібне засудження тих жидів за Ісусового дня прийде ще й з іншої сторони крім асирійської Ніневії, а це від “цариці з півдня”. Згідно з 1 Царів 10:1—10 і 2 Паралапоменон 9:1—9, вона була цариця Шеви. Її країна Шева або країна шевянів, знаходилася тисячу миль на південь від Єрусалиму, в південно західній Арабії, правдоподібно в східній окрузі того, що сьогодні називают Ємен. Про її країну або людей не згадується в 31 і 32 розділах Езекіїля, між тими народами, яких мертві знаходяться в Шеолі або Гадесі, але її країна була в тій загальній окрузі. Ця цариця з півдня або з Шеви “стане на суд з [а не проти] родом цим”. Отже вона мусить воскреснути й воно не є розсудливо заключати, що лише вона сама стане з її людей на суд перед “великим білим престолом” під час Христового тисячолітнього царювання. Так як ті інші про яких Езекіїл згадує, ця цариця з півдня з її людьми є в Шеолі або Гадесі й вона воскресне.

31. (а) Чого поводження цариці з півдня було осудливим для жидів того роду за часу Ісуса? (б) Як це буде впливати на них у день суду?

³¹ Між її воскреслими людьми, то ця цариця особливо присудить той жидівський рід, що жив за часу Ісуса, її поводженням тисячу років перед Христом. Вона подорожувала таку далеку дорогу вживаючи способи подорожування за того часу лише послухати мудрости царя Соломона та побачити його діла в Єрусалимі; і наслідком цього вона признала Бога Соломонового. Але Ісус Христос був багато більший й більше важним від царя Соломона; но жидівський рід за Ісусового часу, у більшості, не хотів слухати його небесної мудрости. Отже у день суду протягом Христового царювання, протилежність між ними та царицею з півдня буде щось додаткове, щоб принижити їх. Це повинно помогти їм бути покірними тому тисячолітньому царству Більшого Соломона.

32. Яке питання виринає про самого царя Соломона, і як 1 Царів 11:43 і 2 Паралапоменон 9:31 кидають світло на цю справу?

³² Цариця Шеви воскресне з Шеолу або Гадесу, але, що сказати про царя Соломона, якого вона відвідувала? Про його батька Давида згадується до Жидів 11:32, що він був між тими похваленими стародавніми свідками Єгови, але про Соломона, наймудрішого царя за тих стародавніх часів й письменника трьох книг у Біблії, нічого не згадується. Якийсь час після відвідин цариці Шеви, він піддався під уплив своїх соток дружин та наложниць і відпав до безумного почитання поганських ідолів. (1 Цар. 11:1—8; Неем. 13:25, 26; Рим. 1:25) Однак, 1 Царів 11:43 як і 2 Паралапоменон 9:31 кажуть, що “Соломон ляг із своїми предками” й що його поховали “в місті його батька Давида”. Отже, тому що Соломон ляг сном смерти з його предками, включаючи Давида, то це значить, що він є в Шеолі або Гадесі, з нідією на воскресення під царством Більшого Соломона.— Порівняйте 5 Мойсея 31:16; 2 Самуїла 7:12; 1 Царів 1:21; 2 Царів 20:21.

[Примітки]

“ГЕЄННА, грецьке слово, що є переложене словом пекло в звичайнім перекладі, знаходиться 12 разів. Це є грецький спосіб розбирати єврейські слова, якими переводиться ‘Долину Гінном’. Цю долину також називали Тофет, що є огида, мерзота. В це місце зносили всяке сміття, з трупами скоту й непохованими трупами кримінальників. Там усе горів огонь, щоб спалювати цих. . . . Отже Геєнна, так як вона знаходиться в Новім Завіті символізує смерть і цілковите знищення, але ніде не представляє місце вічної муки”.

Під ГІННОМ Енциклопедія Мак-Клінтока і Стронга каже:

“Від Йосіфуса ми довідуємося, що тут відбулася остання битва між жидами та римлянами (Війна, VI, 8, 5), і виглядає, що тут також, кидали мертві трупи з міста після його облоги (Т, 12, 7). . . . Більшість із тлумачів наслідують Бухторфа, Лайтфута та інших, потверджуючи, що тут горів огонь, щоб спалювати трупи кримінальників, трупи скоту й все інше, що було горюче, але виглядає, що сполучені власті, яких наводять поперти цю думку не є вистачальні. . . .”— Том 4, (видання з 1891 р.), сторона 266.

Д-р Вілтон Кроґман, професор фізичної антропології (наука, яка вивчає біологічну природу людини) з Університету Пенсільванії, в Філадельфії, Пенсільванія, казав, що він уважав спалення трупа в крематорії (піч для спалення трупів) в якій горів огонь 2000 градусів за Фаренгейтом більше як вісім годин, й під найкращими можливими обставинами для жару та спалення, де все було контрольовано; але при кінці того часу, то майже всі кістки можливо було розпізнати бути людськими. Правда, що кістки перемінилися у вапно, але вони не горіли на попіл або порошок. Аж поки не розжарили вогонь на 3000 градусів за Фаренгейтом, то тоді він бачив як кістка оберталася в плин й починала горіти.— Побачте статтю “The Baffling Burning Death”, яку написав Аллен В. Екерт, у журналі “True The Man’s Magazine”, з травня, 1964 р., на сторонах 33, 105—112.

[Вставка на сторінці 187]

Глядіть же, як би вам оглядно ходити, не яко немудрі, а яко мудрі, викуплюючи час, бо дні лихі.— Ефес. 5:15, 16, НС.